Урок "Основи військової топографії."

ПЛАН - КОНСПЕКТ

проведення заняття з учнями 10 класу з предмету «Захист  України»

РОЗДІЛ:                 ТАКТИЧНА ПІДГОТОВКА

ТЕМА:     Основи військової топографії

Мета:

усвідомити важливість вміння орієнтуватися на місцевості; 

вивчити: сутність орієнтування на місцевості за природніми ознаками: компасом, сонцем та годинником; іншими методами;

розвивати точність, уважність, готовність до служби в армії;

виховувати почуття патріотизму, товариськості і колективізму, готовності
до взаємодопомоги, бажання захищати свій народ, свою Вітчизну.

Навчальні питання:

1.     Суть орієнтування на місцевості.
2.     Визначення сторін горизонту за компасом, годинником та сонцем, зірками, місцевими предметами.

Метод проведення: комбінований

Місце проведення: клас, стадіон.

Час: 45 хв.

Матеріальне забезпечення:

комп’ютер, мультимедіа проектор, екран, компас , годинник , малюнки «Види місцевості», таблиця «Орієнтування за сонцем» , таблиця  «орієнтування за місяцем».

Міжпредметні зв’язки: фізична культура, географія, астрономія.

Хід уроку

1.                    Організаційний момент (3 хв.)

Шикування учнів в одну (дві) шеренги, перевірка зовнішнього стану учнів, рапорт вчителю (тренування декілька разів ( у разі потреби ).

ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів (5 хв.)

Перевірка вивчення і виконання домашнього завдання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу    (30 хв.)

Топографія — наука, що вивчає засоби вимірювання місцевості і відображення її на папері у вигляді планів і карт.

Військова топографія — розділ топографії, що вклю­чає розробку засобів вивчення і розвідки місцевості з ме­тою використання її в бойових умовах.

У бойовій обстановці солдатові доводиться діяти на різній місцевості.
Він повинен сам визначати ціль і від­стань для стрільби, напрям свого руху, місце свого зна­ходження та ін.

Вивчення військової топографії сприяє розвитку таких важливих якостей, як спостережливість, точність, увага, вміння аналізувати свої спостереження і робити висновки про можливий вплив місцевості на ви­конання бойових завдань.

Місцевість — це частина земної поверхні з усіма її елементами: рельєфом, ґрунтами, водами, рослинністю, шляхами сполучення, сільськогосподарськими і соціаль­но-культурними об'єктами.

З погляду військової топо­графії місцевість є одним із елементів бойової обстанов­ки (мал. 1).

мал. 1   місцевість

Місцевість  поділяється:

за особливостями рельєфу — на рівнинну, пагорбку­вату, горбисту;

за ступенем пересічення — на слабко пересічену, середньо пересічену, дуже пересічену;

за прохідністю — на легкопрохідну, прохідну, важко прохідну, непрохідну;

за умовами спостереження і маскування — на відкри­ту, напіввідкриту, закриту;

за природними умовами — на пустельну, степову, лісисту,
лісисто-болотисту.

Природні та виготовлені людьми об'єкти на земній по­верхні — це місцеві предмети, що використовуються у вій­ськовій справі для визначення місцевості, орієнтування, ціле визначення й управління військами в бою.

До місце­вих предметів належать: населені пункти, промислові та сільськогосподарські підприємства, рослинний і ґрунтовий покрив, берегова лінія великих за площею акваторій, ріки, озера, канали, об'єкти шляхів сполучення і зв'язку.

Орієнтування на місцевості — це визначення свого місцезнаходження, положення топографічних і тактич­них об'єктів на місцевості відносно сторін горизонту, рельєфу і місцевих предметів, розміщення своїх військ і військ противника (мал. 2).

мал. 2  Орієнтування на місцевості

Рельєф — це сукупність нерівностей поверхні сухо­долу, дна океанів і морів (мал. 3).

мал. 3  Рельєф (гориста місцевість)

Визначення сторін горизонту за компасом

Компас — прилад, що вказує напрям географічного або магнітного меридіана;

служить для орієнтування відносно сторін горизонту (мал. 4).

мал. 4  компас

Щоб визначити сторони гори­зонту (сторони світу), потрібно спочатку з'єднати мушку з нульовою поділкою лімба компаса.

Потім слід зорієнтувати компас;

для цього встановити його в горизонтальне положення і розблокувати стрілку, повертати компас доти, до­ки північний кінець магнітної стрілки стане проти нульо­вої поділки лімба.

Це є орієнтоване положення компаса.

Напрям стрілки на нульовій поділці лімба буде напрямом ,на північ.

Потім візуванням через проріз і мушку відзнача­ють місцевий предмет (орієнтир) і використовують його для визначення напряму на північ. Визначивши напрям на північ, легко визначити й інші сторони горизонту.

Горизонт, обрій, (літературні синоніми небокрай, видноколо)  — це уявна межа між земною поверхнею і небом. У перекладі з грецької мови означає «те, що обмежує».

Орієнтир — це місцевий предмет, який виділяється і який добре видно, або елемент рельєфу, який викорис­товують у військах для визначення місця свого знаход­ження, напряму руху, для ціле визначення, управління підрозділами та вогнем у бою (мал. 5).

Зорієнтуватись на місцевості - означає визначити своє місце розташування відносно сторін горизонту.

мал. 5  орієнтир

Основні та проміжні сторони горизонту

Орієнтування за сонцем

Тримаючи годинник перед собою, повертати його в горизонтальній площині так, щоб годинна стрілка бу­ла спрямована на те місце горизонту, над яким знахо­диться Сонце; тоді пряма, що ділить пополам кут між го­динною стрілкою і цифрою 1 на циферблаті, покаже своїм кінцем напрям на південь (мал. 6 і табл. 1).

мал. 6  орієнтування за сонцем

Таблиця   1 Орієнтування за сонцем

Для наших широт можна вважати, що Сонце знаходиться:

Орієнтування за місяцем і годинником та зорями

Розділити «на око» величину радіуса диска Місяця на шість рівних частин і визначити, скільки таких частин уміститься у поперечнику видимого серпа Місяця.

Якщо видима частина Місяця збільшується (видно праву частину диска), то знайдене число треба відняти від години спостереження. Якщо видима частина Місяця зменшується (видно ліву частину диска), то знайдене чис­ло додається до години спостереження. Знайдена сума (різ­ниця) — це та година, о котрій у тому напрямі, де зараз знаходиться Місяць, знаходитиметься Сонце.

       мал. 7 

Орієнтування за місяцем

Приблизно вважається, що Місяць знаходиться:

Визначивши цю годину і прийнявши Місяць за Сон­це, знайти напрям на південь, як це робиться при орієнту­ванні за Сонцем і годинником. Спрямовувати на Місяць треба при цьому не годинну стрілку, а те місце на цифер­блаті, що відповідає визначеній годині (мал. 7 і табл. 2).

Орієнтування за Полярною зорею

Уночі напрям меридіана можна визначити за Поляр­ною зіркою, яка завжди знаходиться в напрямі на північ.

Отже, якщо стати обличчям до Полярної зірки, то прямо перед нами і буде північ. Полярна зірка знаходиться в сузір'ї Великого Воза, яке складається із семи яскравих, широко розміщених зірок. Треба уявно продовжити пря­му, що проходить крізь дві крайні зірки Великого Воза (мал. 8), на відстань, приблизно у п'ять разів більшу за відстань між ними. У кінці цієї прямої легко знайти По­лярну зірку і зірки Альфа і Бета Великого Воза.

мал. 8

Орієнтування за місцевими предметами

Мурашники майже завжди знаходяться з південної сторони дере­ва, пенька чи куща.

Трава на північних околицях лісу, у північній частині луків, а та­кож з південної сторони біля деяких дерев, пеньків, великих каменів звичайно густіша.

Кора деяких дерев із північної сторони грубша, інколи покрита мохом. Якщо ж мох росте по всьому стовбуру, то на північній стороні його більше, особливо біля коріння.

Мох покриває велике каміння і скелі з північної сторони.

Орієнтування за окремо стоячим деревом

Орієнтування за річними кільцями на пеньку

Орієнтування за квартальними стовпами на просіках

Крім того, сторони світу можна визначити за такими ознаками:

вівтар православних церков завжди звернений на схід, дзвіниці звичайно — на захід;

хрести на банях церков зорієнтовані на північ—південь, причому піднятий кінець поперечної перекладини вказує на північ;

вівтарі костьолів звернені на захід;

кумирні звернені на південь.

Доповідь про своє місцезнаходження

Зорієнтувавшись на місцевості і визначивши сторони горизонту, учень доповідає про своє місцезнаходження відносно місцевих предметів, називає місцевий предмет, біля якого він безпосередньо перебуває, і відстань до орієнтирів, за якими він визначив сторони горизонту.

Наприклад: "Перебуваю на північній частині узлісся: на північ 1600 м - роздоріжжя, ближче 600 м - зруйнована хата, на захід 1700 м - ґрунтова дорога, на схід 1800 м - окремі дерева".

IV. Підсумок уроку (5 хв.)

Наголошення темі уроку та % досягнення поставленої меті.

Оголошення оцінок, особисті зауваження, щодо відповіді учнів та виконання ними стройових вправ, терміни усування недоліків.

V.  Домашнє завдання (2 хв.)

Підручник «Захист Вітчизни» ст. 163-175, конспект.