Цікаві завдання до твору Зірки Мензатюк "Таємниця козацької шаблі"

ЗІРКА МЕНЗАТЮК

 «ТАЄМНИЦЯ КОЗАЦЬКОЇ ШАБЛІ»

Завдання 1. «Хто більше?»       Формулювання завдання: пригадайте якомога більше прислів'їв, приказок, у яких згадується про козаків.                                                                                                 

Орієнтовна відповідь:                                          Легше вовком орати, ніж козаком проти козака воювати.
Ой піч, моя піч, якби я на тобі, а ти на коні славний би тоді козак був би з мене.
Коли стелиться доріжка, козакові не до ліжка.
Козача потилиця панам-ляхам не хилиться.
Терпи, козаче, отаманом будеш.
Козацькому роду, нема переводу.
Як є хліб і вода, козаку не біда.
Кінь, шаблюка, вітер в полі і ніхто не здолає козацької волі!
Козак без волі, як кінь на припоні.
Не той козак, що поборов, а той, що вивернувся.     Методичний коментар: формує уявлення про прислів'я та приказки доби козаччини, розвиває мовленнєві компетенції, уміння і навички пошуково-дослідницької роботи, логічне та аналітичне мислення, уяву та фантазію, розширює кругозір, спонукає до самоосвіти.                                                                                                                Міжпредметні та внутрішньопредметні зв’язки: історія, усна народна творчість.

Завдання 2. «Так чи ні»

Формулювання завдання та відповідь: визначте, які з наступних тверджень є правдивими, а які помилковими.

1. У Богдановій квартирі уподобав собі з'являтися один привид, дуже патріотично настроєний (так).
2. Загадкова реліквія загублена на старому бойовищі, можливо, в замку чи фортеці на заході України (так).
3. Привид намагався розповісти про острови Баунті й золотого божка (ні).
4. Битва війська Богдана Хмельницького з поляками була у червні 1651 року (так).
5. Наталка у колодязі знайшла монету та самоцвіти (ні).
6. У Берестечко люди з'їдуться в дев'яту п'ятницю після Великодня (так).
7. Наталка загубилася в Берестечку і у неї викрали гроші (ні).
8. Наталка дізналася, що чимало шабель знищено, тому що з них робили найкращі ножі, щоб колоти свиней (так).
9. Батьків Наталки заарештували за крадіжку картини в Олеському замку (ні).
10.  Король Ян Казимир зібрав, кого лиш міг, стягнув до Берестечка пів-Європи, аби тільки здолати повсталу Україну (так).
11.  Король зрадів, коли козаків перемогли (ні).
12.  Пісня про Хмельницького допомогла розгадати загадку (ні).

Методичний коментар: формує уявлення про легенди стародавньої Русі, розвиває мовленнєві компетенції, уміння і навички пошуково-дослідної роботи, логічне та аналітичне мислення, уяву та фантазію, розширює кругозір, спонукає до самоосвіти.

Міжпредметні та внутрішньопредметні зв’язки:історія, фольклор.

Завдання 3. «Що означає слово?»

Формулювання завдання: поясніть лексичне значення таких історизмів, застарілих слів, що зустрічаються у тексті повісті З. Мензатюк «Таємниця козацької шаблі».

 Завдання: булава, корогва, отаман, жупан, шляхта, литаври, кольчуга, гетьман, старшина.

Орієнтовна відповідь:

 Булава-палиця з кулястим потовщенням на кінці, яка була знаком гетьманської влади (в Україні і Польщі).

 Корогва (хоругва) – прикріплене до довгого держала полотнище із зображенням святих, що несуть під час хресного ходу.

 Отаман – головний керівник козацького війська.

 Жупан – старовинний верхній чоловічий одяг, оздоблений позументами та хутром – показник належності до польської шляхти і заможного козацтва.

 Шляхта – дрібне дворянство колишньої феодальної Польщі.

 Литаври – ударний мембранний музичний інструмент у вигляді півкулі на підставках, отвір якої затягнений шкірою, різновид барабана.

 Кольчуга – частина старовинного захисного військового спорядження у вигляді сорочки з металевих кілець.

 Гетьман – виборний ватажок козацького війська Запорізької Січі.

 Старшина – офіцерський чин у козацьких військах, що відповідав чинові підполковника.                                                                                                                                                                         Методичний коментар: формує та розвиває уміння і навички працювати з тлумачним словником, спонукає до самоосвіти, сприяє загальному розвитку дитини, сприяє зацікавленню історичним минулим нашого народу.              Міжпредметні та внутрішньопредметні зв’язки: українська мова (лексикологія), історія.

Завдання 4. «Географічне лото»

Формулювання завдання: скласти лото у такій послідовності: назва фортеці, художній опис, область, у якій розташована ця фортеця.                                          Завдання та орієнтовна відповідь:

  Методичний коментар: формує уявлення про розвиток українських земель, розвиває мовленнєві компетенції, уміння і навички логічно будувати свою розповідь, аналізу та узагальнення інформації, порівняння, логічне та аналітичне мислення, розширює кругозір, виховує шанобливе ставлення до пам'яток культури.                                                                                                                                                                        Міжпредметні та внутрішньопредметні зв’язки: історія, географія.