"Цікавинки, про які варто знати"

«Цікавинки, про які варто знати»Підготувала: Анна топчій Викладачка ДНЗ «Дпл»

Як українські письменники збагатили нашу мову: історія авторських неологізмів. Авторські неологізми – це слова, вигадані та вперше використані письменниками у своїй творчості. Часто літераторам бракувало наявних мовних засобів, щоб точно передати образи у своїх творах. З часом ці слова проникали у побутове мовлення і ставали загальновживаними. Найбільший сплеск авторських неологізмів припав на ХІХ століття. Тоді такі слова називали “кованими”. Письменники створювали їх, дотримуючись мовних правил, щоб нові слова звучали природно й органічно.

Внесок класиків української літератури: Іван Котляревський зі своєю “Енеїдою” ввів слова “несамовитий”, “розтовкти”, “угамуватися”. ТАРАС ШЕВЧЕНКО СТАВ АВТОРОМ ТАКИХ ЛЕКСЕМ, ЯК “ВОГНЯНИЙ», “ФОРТЕЦЯ”, “ЗНИЩИТИ”, “ПОЧИМЧИКУВАТИ”, “ПЕРЕДМОВА”, “ПІСЛЯМОВА”. Михайло Старицький подарував сучасне значення слову “мрія”, а також створив слова “незагойний”, “завзяття”, “байдужість”, “темрява”, “привабливий”, “потужний”, “передчасний”.

Іван Франко вперше використав лексеми “чинник”, “недвижно”, “невпинний”, “отвір”, “привід”, “припис”, “пречудовий”, “проблиск”, “поступ”, “прямовисно”, “свідоцтво”, “привид”. Леся Українка збагатила мову словами “провесна”, “промінь”, “невідборонно”. Пантелеймон Куліш додав до української мови слова “вабити”, “зграя”, “злочинець”, “несвідомий”, “покора”, “послуга”, “почуття”, “рівність”.Іван Нечуй-Левицький ввів слова “світогляд”, “стосунок”, “перепона”, “квітник”, “вигукування”, “сміливість”. Марко Вовчок створила лексеми “красень”, “легкодухий”, “намір”, “питання”, “струмінь”. Леонід Глібов подарував українській мові дієслова “бурмотати” та “пожовкнути”. Павло Тичина збагатив мову словами “бистрозір”, “акордитися”, “весніти”, “віковіччя”, “дрібнота”.

«Розшифруйте фразеологізми» опанувати фразеологізми-означає сягнути втаємничених надр мови! І.фаріон

«Назвіть слова українською» Будь у тренді!Заголовок презентации9

«Як смакує Україна?»У 2016 році туристичний блог Yonderbound зробив рейтинг найсмачніших кухонь світу. Українська гордо увійшла у першу десятку, а в Європі була визнана третьою. З того часу популярність наших гастрономічних традицій ні краплі не зменшилась. Більше того, кухарі і ресторатори відроджують забуті автентичні страви і дивують ними не тільки гостей країни, а й самих українців. Чим же особлива українська кухня та які національні страви варто спробувати, щоб знати, як смакує Україна. Як формувалася українська кухня? Вважається, що основу українських кулінарних традицій було покладено ще понад 7 тисяч років тому трипільцями! Саме тоді наші пращури навчилися робити хліб, який на тисячоліття став «усьому головою». Спочатку він був прісним, потім навчилися робити закваску, перші вироби були з житнього борошна, але в різних регіонах України до нього додавали різні інгрідієнти, що сприяло неймовірному різноманіттю. Свідченням цьому є навіть листи Бальзака, в яких він писав: «…Як ви приїдете на Україну, в цей рай земний, де я запримітив уже 77 способів приготування хліба». Феномен української кухні в тому, що вона одночасно і цілісна, і має регіональне різноманіття. Через те, що наші землі довгий час були частинами різних держав і перебували під впливом різних народностей, культурні особливості регіонів формувалися окремо один від одного. Значну роль відігравали також географічні фактори. Наприклад, на Західній Україні більш поширеними були продукти вівчарства,а на Поліссі – страви з картоплі. Але незважаючи на це, по всій території ми маємо досить однорідний набір харчової сировини ( свинина, сало, буряк, пшеничне борошно, бобові, рослинна олія) і спосіб її обробки. Традиційні українські страви переважно варені, тушковані і печені. Адже саме ці маніпуляції з їжею проводили в печі. А найпоширенішими способами зберігання продуктів було соління та квашення. Чого тільки варті ніжинські огірочки, які вагонами експортувалися в 56 країн світу, у тому числі і на стіл британської королеви!иоир

«Назвіть страву за малюнком українською мовою» Українська – це модно!

Заголовок презентации13

фемінітиви. Це група слів жіночого роду за певним станом, альтернативних або парних аналогічним словам чоловічого роду (маскулінітивам), від яких вони утворюються суфіксально. Утворюємо від іменників чоловічого роду за допомогою суфіксів –к-, -иц-, -ин-, -ес- та інших. Найуживанішим є суфікс -к-, бо він поєднуваний з різними типами основ.

 Але не від усіх іменників чоловічого роду можна утворити назви жіночої статті: мер, екстрасенс, математик, академік, посол, електрик цьому прикладу не підлягають.

Спробуйте скласти сенкан до слова мова. Сенкан – це один з найвідоміших та найдієвіших навчальних прийомів, який дуже подобається здобувачам освіти. Сенкан допомагає узагальнити інформацію, формулювати щось складне декількома словами. Як правило, на його написання багато часу не потрібно, його пишуть кілька хвилин.

Дякую за вашу увагу!