Цикл уроків на тему «Релігійне та культурне життя середньовічної Європи»

Розробка циклу уроків на тему

« Релігійне та культурне життя середньовічної Європи»

 з курсу всесвітньої  історії

у 7 класі

Урок 1.  Релігія та церква в середньовічній Європі в V—XI ст.

Мета. Сформувати уявлення про християнську релігію в середні віки; створити умови для розуміння ролі релігії в житті середньовіч­ної людини; розглянути систему церковної ієрархії; установити зв'язок між розвитком суспільства і розвитком церкви; охарак­теризувати християнську релігію; розвинути вміння порівнювати язичництво й християнство та висловлювати власну думку щодо причин і наслідків християнізації Європи.

Обладнання.   Карта Європи, атлас 

Тип уроку.    Урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

•     розповідати про становище християнської церкви в ранньому Серед­ньовіччі;

•     даватимуть оцінку ролі церкви в суспільстві;

•     виробити уявлення про причини виникнення появи єресей та про ме­тоди боротьби християнської церкви з ними;

•     давати характеристику історичним діячам.

 •  показувати на карті території поширення католицької та православної релігій.

Хід уроку

I. Організаційна частина уроку

II. Актуалізація знань учнів

Запитаннями для бесіди

1.    Коли і де виникло християнство? (У перші століття нашої ери воно по­ширилося по всій території Римської імперії.)

2.    Яким спочатку було ставлення в Римській імперії до християнства? (Піддавали гонінням.)

3.    Коли і ким було дозволено вільне сповідання християнства? (313р., ім­ператором Костянтином)

4.    Де розв'язувалися головні питання церковного життя? (На церковних соборах.)

5.    Яка книга була головною для християн? (Біблія)

Учитель ставить проблемне питання «Чи був церковний розкол наслідком поділу Римської імперії?»

III. Вивчення нового матеріалу

1.   Християнська церква в ранньому Середньовіччі

Учитель. З'явившись у Римській імперії, християнство пережило її загибель та перетворилося на фундамент середньовічної європейської цивілізації. Єдине, що об'єднувало ворогуючі між собою держави на тери­торії Європи, — це приналежність до християнської церкви. Ще одним об'єднуючим фактором була мова церкви — в усіх країнах вона була одна­ковою — латина, на основі якої почала формуватися нова середньовічна культура.

Учитель пропонує учням прочитати текст підручника та виді­лити позитивні й негативні сторони впливу церкви на суспільство.

Учитель звертає увагу учнів на той факт, що у 1054 р. єдина християн­ська церква розкололася на католицьку й православну, між якими розпоча­лася боротьба за поширення свого впливу на віруючих (схизма)

Робота з історичною картою

Учитель пропонує розглянути карту історичного атласу «Християнська церква в Європі у VI—XV ст.» і дати відповіді на питання.

1)   Чи можна сказати, дивлячись на карту, що кордони церковного розколу повторюють кордони Східної та Західної Римської імперії?

2)   Назвіть народи, які сповідували католицтво, та народи, які прийняли православ'я.

Учитель. На території Центральної та Західної Європи поширився католицизм. Церковні обряди в католицькій та православній церкві вико­нувало духовенство. Воно поділялося на біле та чорне. До білого духовенс­тва належали священики, що відправляли богослужіння та жили в миру, серед людей. Чорне духовенство становили ченці — священики, що усаміт­нювалися від світського життя в монастирях. Церква, як і суспільство, мала свою ієрархію, передбачаючи підпорядкування нижчих священиків вищім.

Біле духовенство

Папа Римський	Кардинали	Єпископи	Священики	Диякони	Ченці

Чорне духовенство

Бенедиктинці	Францисканці	Домініканці

 

 

 

 

Слово надається учням, що підготували повідомлення про чернечі ор­дени.

Виступи учнів.

Учитель. Протягом ІХ-ХІ ст. вплив пап послабився. Церква почала втрачати свій авторитет серед віруючих.

На це були свої причини.

(Свою інформацію представляє група, яка працювала над заданими їй текстом).

Текст 1. «З історії моїх бідувань». П'єр Абеляр. В абатстві, до якого я вступив, вели цілковито мирське життя, й до того ж, вельми негоже; сам абат, що стояв вище за інших за саном, був нижчим від них за способом свого життя й ще більше — за своєю поганою сла­вою...

Є деякі священики, які не лише через помилки обманюють прихожан, запевняючи їх, що за грошові приношення скасовують або послаблюють покарання, накладені у спокуту, думають вони не стільки про те, щоб дого­дити Богові, скільки про те, аби найбільше отримати грошей. І не тільки священики, а й начальників священиків, тобто єпископів, як нам відомо, охопило користолюбство, і коли при освяченні церков, вівтарів чи благо­словенні цвинтарів або будь-яких інших свят збирається простий люд, від якого вони сподіваються (отримати) багаті дарунки, то вони суттєво пом'якшують покарання: дарують їм то четверту, то третю частину пока­рання, зрозуміло, під приводом якоїсь милості, насправді ж — безмежної жадібності.

Учні після представлення тексту, дають відповідь на запитання

1)   Чому, на ваш погляд, падав авторитет церкви?

2)   Які риси духовенства піддає критиці автор?

3)   Як дії таких священиків могли впливати на мораль суспільства?

4)   Як віднеслася католицька церква до поглядів Абеляра.

2.   Зростання могутності католицької церкви та боротьба з єрессю

Учитель. У X—XI ст. у католицькій церкві виник рух за посилення влади папи та проти зловживань серед духовенства. Ініціатором руху висту­пив монастир у Клюні (знайдіть це містечко на карті атласа «Християнська церква в Європі в VI— XV ст.»).

Один із лідерів клюнійського руху Григорій VII був обраний папою.

У цей час була проведена реформа, згідно з якою папу відтепер мали обирати лише кардинали без втручання імператорів чи інших світських го­сударів. Для цього зібрання кардиналів замикали в залі, доки не закінчать­ся вибори нового папи. Відтоді зібрання кардиналів з обрання папи почали називати конклавом (у перекладі з латинської — «під ключ»). Якщо через три дні кардинали не доходили згоди, їхнє харчування обмежували, а ще через п'ять днів, щоб прискорити вибори, переводили на хліб і воду.

Церкві проголошувалася вищою за світську владу. Правом церкви було прощати гріхи всім бажаючим — треба було лише придбати грамоту про відпущення гріхів — індульгенцію. Папська влада проголошувалася вищою за владу королів та імператорів.

Учитель пропонує виступити другій групі, яка готувала другий текст про папський прийом та диктат пап.

Текст 2. Із церемоніалу папського прийому. Усі смертні, а особливо віддані Христу, незалежно від їх походження і майнового становища, щойно вони звертаються до первосвященика, по­винні тричі преклонити на певній відстані перед ним коліна і на честь Спа-сителя нашого Ісуса Христа, якого заступає він на землі, поцілувати його стопи. Імператор, королі, найбільші князі, представники князів і володарів допускаються до поцілунку в руку та губи у першу чергу, решта ж — лише до стоп. Кардинали двічі низько вклоняються, а втретє, підійшовши близько, преклоняють коліна і цілують ногу первосвященика (папи). Кардинали ці­лують праву руку у застібки мантії, єпископи лише коліна, імператори і найбільш знатні князі — лише руку і ноги.

 «Із Диктату папи» (XI ст.)

Тільки римський єпископ по праву називається вселенським. Тільки він сам може усувати єпископів і призначати їх... Один він має право розпо­ряджатися знаками імператорської влади. Тільки папі всі князі цілують но­ги... Один він у світі іменується папою. Він може усувати імператорів... Ні­хто не може скасувати його (папи) рішення, а він сам скасовує будь-чиє.

Ніхто йому не судця...

Із повідомлення папи Григорія VII духовним і світським князям Німеччини про Каноссу. 1077 р. Він (імператор Генріх IV) прибув, нарешті, добровільно, не виявляючи ні ворожості, ні зухвальства, з невеликою кількістю людей до стін Каносси, де ми перебували. І тут упродовж цілих трьох днів, біля воріт замка, відки­нувши все царствене, у жалюгідному вигляді, босий і в сорочці, обливаю­чись безупинно слізьми, благав він про допомогу і втіху апостольського нашого милосердя, тому в усіх, хто тут був і до кого дійшли чутки про це, він викликав почуття жалю. Заступаючись за нього і проханнями, і слізьми, всі дивувалися незвичній жорстокості нашого характеру, а окремі навіть во­лали, що ми засвідчуємо не суворість грізного Апостола, а лють тирана.

Нарешті, переможені силою його покаяння і великим молінням усіх присутніх, ми, знявши з нього відлучення, повернули його в лоно святої матері нашої церкви...

Учні доводять, що Папа Римський дістав вищу владу.

Учитель. Найбільшої могутності влада папи досягла за Інокентія III, який проголосив папу намісником Бога на землі.

Посилення могутності церкви супроводжувалося зростанням церков­ного багатства.

Використовуючи метод «Мозкового штурму», учитель пропонує дати від­повідь на запитання: якими були джерела збагачення католицької церкви?

Орієнтовні відповіді учнів записуються на дошці та у зошиті.

1)   Доходи від володіння землею і селянами.

2)   Продаж індульгенцій.

3)   Платня за церковні обряди.

1)    Церковна десятина.

2)    Продаж церковних посад.

Учитель. Церква збагачувалася, вище католицьке духовенство купа­лося в розкоші, тоді як мирян вони закликали жити у бідності та правед­ності. Не тільки серед мирян, але й у деяких представників духовенства це викликало невдоволення. Вони почали відкрито виступати з осудом збага­чення церкви. Цей рух проти церкви в Європі дістав назву єресі.

Учитель пропонує опрацювати у групах інформативні тексти та текст підручника і заповнити таблицю «Єретичні рухи в Європі».

Тексти. Із «Едикту» германського короля та імператора Священної

Римської імперії Фрідріха II (XIII ст.)

Фрідріх, Божою милістю імператор Римський, завжди священний... вірнопідданим нашим... Ухвалюємо і затверджуємо, щоб єретики, як би во­ни не позначались і в якому б місці імперії не були засуджені церквою і пе­редані до світського суду, були покарані з належним сумлінням. Якщо хтось з вищеназваних буде спійманий і, наляканий смертю, виявить бажання по­вернутись в лоно церкви у вірі, то такі, згідно з канонічними постановами, повинні бути замкнені для відбування покарання — довічного ув'язнення.

Із «Семи партид» (XIII ст.) [17, С. 65-66]

Єретики — це ті божевільні, які намагаються перекрутити слова Госпо­да нашого Ісуса Христа і надати їм іншого змісту..., протилежного тому, якого надали їм Отці, і в який вірить Свята Римська церква, і який вона велить зберігати...

«Єресь»... означає поділ, і звідси походить слово «єретик», тобто хрис­тиянин, який відійшов від католицької релігії. Існує дуже багато... кате­горій єретиків, але дві з них найголовніші. До першої належать ті, хто вірує, але його вірування розходяться зі справжньою вірою, яку Римська церква велить сповідувати й оберігати. До другої категорії належать ті, хто взагалі не вірує, і це дуже негідні люди, які вважають, що душа вмирає разом із ті­лом і що ні за добро, ні за зло, яке людина робить у цьому світі, вона не дістане ні нагороди, ні кари...

Єретики можуть бути звинувачені будь-якою людиною з народу перед місцевим єпископом. І якщо трапиться, що будуть чинити опір, то їх треба судити... і передати їх потім світським суддям, і ті повинні покарати їх так: якщо проповідував єресь, був затятим, то його треба спалити на вогні так, щоб він помер. І на таке ж покарання заслуговують невірні, котрі, як ми вказали вище, в попередньому законі, не вірять ні в нагороду, ні в кару в ін­шому світі...

Групи презентують результати своєї роботи.

IV. Закріплення знань учнів

 «Кросворд»

Учитель пропонує  групам скласти кросворди за матеріалами уроку. Кросворд повинен містити не менше 10 слів. По закін­ченні роботи учні обмінюються своїми роботами та переходять до розв'язання кросвордів інших груп.

V.   Підсумки уроку

Підсумовуючи урок, учитель повертається до проблемного питання і, вислухавши відповіді учнів, підводить їх до висновку, що церковний розкол назрівав від того часу, як Римська імперія розпалася на Східну та Західну, адже кожна з них бажала мати свою церкву.

VІ. Оцінювання знань учнів

VIІ. Домашнє завдання              

Опрацювати відповідний матеріал підручника. Підготувати виступи на тему «Причини хрестових походів» (учні отримали завдання по групах на тему слідуючого уроку).

Використана література

1. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід: метод. посіб. авт.– уклад: О.Пометун, Л.Пироженко. – К.: А.П.Н.; 2002, - с.59

2. Карліна О. Історія середніх віків. 7 клас. — К., 2003.

3. Свеницкая И. От общины к церкви. — М., 1985.

4. Охредько О.Е. Історія середніх віків. 7 клас. Розширене календарне планування уроків. – Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2007. – с. 28-29

5. Токарев С. Религия в истории народов мира. — М., 1983.

6. Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 7 клас./Упоряд. Н.М.Морозова. – Х.: Вид.група «Осова», 2007. –  с. 95-100

7. Шашура Л. Нестандартні уроки з історії України та всесвітньої історії в школі: Навчально-методичний посібник. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2005. – с. 10

 

 

 

Урок 2.  Хрестові походи

Мета. Сформувати уявлення про християнську церкву в XIV—XV ст.; створити умови для розуміння причин хрестових походів та їх наслідків; розглянути перший хрестовий похід; установити зв'язок між церковною та державною владою; охарактеризувати католицькі чернечі ордени; розвинути вміння порівнювати христи­янську церкву в ранньому, середньому та пізньому середньовіччі та висловлювати власну думку щодо хрестових походів.

Обладнання.   Карта  Європи та Азії, атлас.

Тип уроку.    Комбінований.

Очікувані результати.

Після цього уроку учні зможуть:

•  називати хронологічні межі хрестових походів;

• описувати Перший хрестовий похід;

•  наводити приклади проявів могутності папської влади у XII—XIII ст. та середньовічних єресей;

•  по­казувати на карті напрямки хрестових походів, територію держав хрестоносців;

•  застосовувати й пояснювати на прикладах терміни та поняття;

•  характеризувати католицькі чернечі ордени;

•  порівнювати християнську церкву в ранньому, се­редньому й пізньому середньовіччі та висловлювати власну думку щодо хресто­вих походів.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Учитель пояснює тему уроку, розповідає його план, мету та завдання, форми роботи.

II. Актуалізація опорних знань учнів                                           

Від­творення на дошці частин опорного конспекту та пояснення їх.

III. Пояснення нового матеріалу                

Учитель оголошує тему уроку та ставить перед класом проблемне питан­ня: «Чому хрестові походи були організовані саме католицькою церквою?»

План

1.   Причини хрестових походів

Учитель. В XI ст. виникає нова грізна сила — турки-сельджуки. Вони завоювали значні території Малії Азії та перекрили шлях християнським паломникам до Єрусалима. У 1095 р. на церковному соборі в Клермоні Па­па Римський Урбан II закликав християн до хрестового походу за звільнен­ня Гроба Господнього з рук невірних. Віруючі з натхненням підтримали християнську церкву.

Учитель пропонує послухати відповіді на запитання про причини, що спонукали населення Європи до участі у хрестових походах. Учні готували повідомлення, працюючи в групах.

Представлення причин походів двома групами по черзі.

В результаті учні роблять висновки з почутого, а саме, що:

 - Залежні селяни хотіли отримати свободу та землю, оскільки в Європі не було вільної землі — збільшувалася кількість населення, освоювалися нові території. Не завжди вистачало хліба.

 - Купцям була необхідна вільна і безпечна торгівля.

 - Бідні лицарі сподівалися отримати феод.

Знатні та багаті люди хотіли на завойованих землях заснувати свої ко­ролівства.

 - Католицька церква прагнула поширити свій вплив на Схід та звільнити християнські святині з рук мусульман.

Учитель пропонує учням об’єднатися у групи, що представляють селян, лицарів, городян, купців, сеньйорів. Учні повинні пояснити, чому вони за закликом Папи Римського вирушили у хрестовий похід. Результат роботи заноситься до таблиці «Мета учасників хрестових походів».

Учасники хрестових походів	Мета учасників хрестових походів
Спільна мета
Звільнити Гроб Господень з рук невірних
Відмінності
Селяни	Позбутися феодальної залежності та отримати землю
Лицарі	Придбати багатства за рахунок пограбування завойованих країн
Сеньйори	Заснувати на завойованих землях нові держави; отримати більше підданих
Купці	Отримати нові багатства за рахунок розширення торгівлі з іншими країнами
Духівництво	Розширити сферу впливу католицької церкви, укрі­пити її авторитет та збільшити її багатства

2.   Хрестові походи. Виникнення рицарських орденів

Самостійна робота з текстом підручника та картами історичного атласу «Перший, другий та третій хрестові поході (1096—1192)», «Держави хрес­тоносців» і «Четвертій — восьмий хрестові походи (1202—1291)».

Учні знайомляться з текстом підручника та складають хронологічну таблицю «Хрестові походи».

Подія	Дата	Учасники	Результат	Значення

Учитель стисло розповідає про появу рицарських орденів.

3.   Наслідки хрестових походів

Учитель. Будь-яка подія має як позитивні, так і негативні наслідки.

Учні складають разом з вчителем таблицю «Наслідки хрестових походів».

Позитивні	Негативні
1. Розширення знань християн і мусульман одне про одного. 2. Розвиток торгівлі зі східними країнами. 3. Запозичення наукових знань європейцями. 4. Знайомство європейців з новими сільськогоспо­дарськими культурами. 5. Сприйняття європейцями нових звичаїв (вико­ристання подушок, виделок, миття рук перед їжею)	1. Численні людські жертви. 2. Руйнування міст і заги­бель пам'ятників культури. 3. Посилення ворожнечі між православним Сходом (Візантією) та католиць­ким Заходом (Римом)

IV. Учитель пропонує розставити уривки з історичних документів у хроно­логічному порядку та обґрунтувати свій вибір.

Текст 1. Зі спогадів сучасника про підготовку до походу

...Графи ще думали про свої приготування, рицарі лише починали про них думати, коли народ уже почав рухатись з нестримним запалом. Ніхто з бідняків не думав про відсутність коштів та про труднощі такого шляху. Кожний залишав свій дім, виноградник, свій спадок, продавав їх за мізерну ціну і з радістю йшов у похід. Франція потерпала тоді від голоду, через не­врожаї, що сталися один за одним, піднялися ціни на хліб... Зажерливі, як і годиться, користувались загальним лихом. Хліба було мало, і він був доро­гий. Бідні замість нього їли коріння та дикі трави. Як раптом пролунав скрізь заклик до хрестового походу...

Текст 2. Дитячий хрестовий похід

«...великі юрби хлопців та дівчат із гучними співами, веселими крика­ми, сміхом йшли запорошеними дорогами Німеччини та Франції. їх було так багато, що купецькі каравани зупинялися у гучному дитячому натовпі... Кажуть, що того року до 50 тисяч дітей залишили свої будинки, незважаю­чи на всі умовляння батьків і друзів.

Вони поспішали вчинити подвиг у славу Господа. Дорогою багато хто помер від голоду, спеки і спраги. Ті, що залишилися, наполегливо йшли вперед, до Середземного моря. їм пощастило дістатися французьких та італійських портів. Сумна доля чекала на дітей! Підступні корабельники обіцяли довезти їх до Святої Землі, а самі відвезли їх до Єгипту і продали там у рабство».

Текст 3. З промови Папи Римського Урбана II на Клермонському

соборі (XI ст.)

Адже необхідно, аби ви якомога швидше поквапились із допомогою ва­шим братам, що перебувають на Сході і потребують вашої допомоги, яку ви їм не раз обіцяли. На них напали, як про це вже більшості з вас стало відо­мо, турки й араби, які дістались аж до самого Середземного моря... багатьох вони вбили або захопили в полон; церкви зруйнували, а імперію спустоши­ли. Й коли ви спокійно допустите, щоб ще деякий час чинились такі на­сильства, вони нападуть на ще більшу кількість людей, відданих Богові.

Тому і звертаюсь я з уклінним проханням, і не я, а Господь, щоб ви, провісники Христові, частіше переконували всіх, до якого стану б вони не належали, як піших, так і кінних, як бідних, так і багатих, своєчасно допо­могти східним християнам вигнати за межі християнського світу цю негід­ну породу людей. Кажу це присутнім, доручаю передати це відсутнім. Адже Христос велить це.

Усім, хто йде туди, у разі їх смерті на суші або на морі, або в бою з пога­ними віднині хай буде відпущення гріхів. Цю обіцянку даю я тим, хто йде як уповноважений Бога.

Текст 4. З Єрусалимської історії Фулькерія Шартрського

...Другого дня, подавши сурмами сигнал, вони ще більш мужньо поча­ли битися і, б'ючи таранами в одне місце, проламали стіну... Вже у кам'яній

стіні запалала одна башта, яку наші механіки закидали палаючими голо­вешками. Від неї, через те, що вогонь поглинув серед дерев'яних частин пальні речовини, пішов такий дим і полум'я, що жоден із захисників міста не міг там далі залишатися.

Отже, незабаром франки велично вступили до міста, опівдні, у п'ятницю, удень, коли Христос визволив увесь світ. Лунали роги: всі були схвильовані, мужньо бились, вигукували: «Допоможи, Боже!». Над стіною підняли прапор. Язичники так злякались, що де й поділась їх відвага, і по­чали тікати...

Відповідь: 3, 1,4,2.

Закріплення знань методом «незакінченого речення»

V. Оцінювання знань учнів

VI. Домашнє завдання

1.    Прочитати відповідний параграф підручника.

2.    Відповісти у зошиті на питання: «Чи можна вважати, що хрестові похо­ди — це лише боротьба між християнами та мусульманами»? Свою від­повідь обґрунтуйте.

Використана література

1. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід: метод. посіб. авт.– уклад: О.Пометун, Л.Пироженко. – К.: А.П.Н.; 2002, - с.59

2. Карліна О. Історія середніх віків. 7 клас. — К., 2003.

3. Свеницкая И. От общины к церкви. — М., 1985.

4. Охредько О.Е. Історія середніх віків. 7 клас. Розширене календарне планування уроків. – Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2007. – с. 28-29

5. Токарев С. Религия в истории народов мира. — М., 1983.

6. Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 7 клас./Упоряд. Н.М.Морозова. – Х.: Вид.група «Осова», 2007. –  с. 95-100

7. Шашура Л. Нестандартні уроки з історії України та всесвітньої історії в школі: Навчально-методичний посібник. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2005. – с. 10

 

 

Урок 3. Середньовічна культура Західної Європи (урок 1)

Мета. Сформувати уявлення про розвиток культури на початку се­редньовіччя; створити умови для розуміння середньовічної ос­віти; розглянути здобутки рицарської та міської культури; уста­новити зв'язок між ступенем розвитку культури та суспільства; охарактеризувати наукові досягнення середньовіччя; розвинути вміння порівнювати сучасну школу та середньовічну й висловлю­вати власну думку щодо середньовічної науки.

Обладнання.   Карта світу, Європи.

Тип уроку.    Комбінований.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

•     розповідати про розвиток науки й освіти в період Середньовіччя;

•    давати характеристику рівню освіти; називати причини поширення освіти;

•    давати характеристику стану науки в середні віки; оцінювати вплив церкви на розвиток науки та освіти;

•     розповідати про видатних учених Середньовіччя та їхній внесок у роз­виток світової культури.

Хід уроку

І.   Організаційний момент .    

Учитель пояснює тему уроку, розповідає його план, мету та завдання, форми роботи.

2. Актуалізація опорних знань учнів  

Вчитель: Середньовіччя – особлива доба в історії  людства, що тривала з V по XV століття. В середні віки утворилися європейські держави й народи, з’явилися міста, іншими, феодальними, стали відносини в суспільстві, античну культуру змінила християнська. Середньовічна культура Європи формувалася шляхом злиття античної, християнської та варварської традиції. (На дошці)

Тема нашого уроку «Середньовічна культура Європи». Запишіть у зошит тему уроку. Очікувані результати (називає).

Ми з вами знаємо, що Середньовіччя відзначається двома різними сторонами – «темною» та «світлою». Назвіть їх (учні відповідають)

3. Пояснення нового матеріалу

1.   Культура на початку середньовіччя. Схоластика.

Ми зрозуміли, що людина дуже залежала від природи. Чому? Людина була розгублена і байдужа до долі інших. В V-VII століттях почався процес завдяки якому середньовічна людина дізналася дуже багато про тих, хто її оточує не тільки за декілька кілометрів. Почався процес злиття багатьох культур. Що стало поштовхом до виникнення нової європейської культури. Які події відбулися? (Велике переселення народів)

Куди переселялися і звідки? (Відповідають)

Переселяючись, люди осідали на нових місцях. Це були території, які середньовічна людина обирала скоріше за ознакою: де краще захиститися? З’явилися перші середньовічні замки та фортеці. Вашій увазі, шановні наші гості, ми представляємо  макети середньовічних замків.  Над ними працювало декілька груп. Кожна група захищала свій проект на уроках, коли ми вивчали тему «Феодальні замки». Сьогодні ми ще повернемося до них. А зараз нагадаю, що такі замки стали центрами перших міст. А міста –  були осередками розвитку науки, літератури, архітектури та мистецтва.

2.   Школи та університети. Зародження дослідного знання, алхімія.

Культуру Середньовіччя можна відзначити декількома напрямками. І перший із них це освіта та наука. (На дошці вивішуємо головні слова).

Ще у VIII столітті імператор франків Карл Великий  добре усвідомив, що без освічених помічників він сильної держави не побудує. І щоб підготувати таких помічників допоможе на той час тільки церква. Спеціальним указом Карл звелів відкрити перші школи при монастирях та церквах. Як навчалися в цих школах? (Розповідь учнів).

Уже в XI столітті виникла школи для тих, хто хотів присвятити себе медицині, праву, богослов’ю. В ХІІ столітті ці великі співтовариства отримали назву університету (спільнота).

В університетах навчалися тільки діти багатих феодалів, але і серед них були ті, хто ніс свої знання бідним селянам. Як називала таких мандрівних студентів? (Ваганти)

Студенти вивчали «сім вільних мов», право, медицину, богослов’я. Які науки процвітали в середньовіччі ще? (Учениця розповідає)

Так, Бекона навіть вважали чародійником. Церква звинуватила його в єресі, бо він доводив, що треба користуватися не лише знаннями християн, але і язичників.

3.   Вплив церкви на культуру.

В середні віки церква особливо впливала на світогляд людини. Середньовічна людина не відчувала себе громадянином світу. Вона мало цінувала час і всього боялася. Церква вважала людей грішними від природи і склала уявлення про 7 смертних гріхів (Пиха, жадність, черевоугодництво, гнів, розкіш, заздрощі та лінощі.) на дошці.

Але церква дала людини й засіб проти гріхів – сповідь. Середньовічна людина надіялась на чудо. Але не всі сушили голову над проблемою, як спасти свою душу. Багато хто думав лише про кухоль пива чи келих вина, що було однією з темних сторін цього періоду. Поряд з ними існувала і третя категорія людей, які доводили, що головне джерело пізнання світу – не Бог, а розум. Наприклад, П’єр Абеляр, який доводив користь науки. Церква переслідувала його і засудила на «довічне мовчання». А ось венеціанський купець та мандрівник Марко Поло вирішив свої знання подарувати іншим народам. Він тривалий час подорожував по країнах Далекого Сходу, жив у Китаї. Його книга стала керівництвом для складання карт і майбутніх подорожей.

4. Література середньовіччя.

 І все ж таки більшість населення була набожною. Цим пояснюється і те, що основним замовником художніх творів стала церква. Та середньовічні письменники і поети вже почали використовувати різні жанри літератури.  (На дошці)

Героїчний епос: оспівування королів і героїв. «Пісня про Роланда», «Пісня про Нібелунгів»

Рицарська література: Оспівування героїзму та відданості воїнів.

Міська література: висміювання недоладності суспільства і звеличення кмітливого героя.

Вчитель дає коротку характеристику і пропонує послухати переказ роману про Трістана та Ізольду та відповісти до якого жанру відноситься цей твір. (Рицарський)

Хто стоїть у центрі твору? (Людина) Як не старалася церква, а середньовічні літератори почали присвячувати свої твори людині, її почуттям, слабостям, її повсякденному життю, а не Богу. Новий світогляд отримав назву Гуманізм – людяний. Починається нова епоха – Відродження, яка відзначалася поверненням до античності.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Проведення  історичного диктанту, робота з контурною картою (показати місця розташування найвідоміших університетів).

V.   Підсумки уроку                  

Учитель вибірково перевіряє виконані завдання, зупиняється на типових помилках.

VI. Домашнє завдання     

Опрацювати відповідний матеріал підручника.

Використана література

1. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід: метод. посіб. авт.– уклад: О.Пометун, Л.Пироженко. – К.: А.П.Н.; 2002, - с.59

2. Карліна О. Історія середніх віків. 7 клас. — К., 2003.

3. Свеницкая И. От общины к церкви. — М., 1985.

4. Охредько О.Е. Історія середніх віків. 7 клас. Розширене календарне планування уроків. – Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2007. – с. 28-29

5. Токарев С. Религия в истории народов мира. — М., 1983.

6. Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 7 клас./Упоряд. Н.М.Морозова. – Х.: Вид.група «Осова», 2007. –  с. 95-100

7. Шашура Л. Нестандартні уроки з історії України та всесвітньої історії в школі: Навчально-методичний посібник. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2005. – с. 10

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок 4. Середньовічна культура  Західної Європи (урок 2)

Мета.    Сформувати уявлення про період Раннього гуманізму та Відро­дження; створити умови для розуміння архітектурних напрямків; розглянути основні пам'ятки епохи Відродження; охарактеризу­вати середньовічний світогляд; розвинути вміння порівнювати християнську та ісламську культуру та висловлювати власну думку щодо появи й розвитку гуманістичних .ідей.

Обладнання.   Карта світу, Європи.

Тип уроку.    Комбінований.

Очікувані результати.

Після цього уроку учні зможуть:

• називати хронологічні межі раннього гуманізму та Відродження;

•  описувати романський і готичний хра­ми;

• застосовувати й пояснювати на прикладах терміни та поняття;

• пояснювати характерні риси раннього гуманізму;

• характеризувати світогляд середньовічної людини;

• порівнювати християнську та ісламську культуру та висловлювати власне судження щодо появи й розвитку гуманістичних ідей.

Хід уроку

I.    Організаційний момент

Учитель пояснює тему уроку, розповідає його план, мету та завдання, форми роботи.

II. Актуалізація опорних знань учнів

Учитель оголошує тему уроку та ставить перед класом проблемне питання: «Чому ідеї гуманістів знайшли підтримку серед різних верств населення?»

III. Пояснення нового матеріалу

План

1.    Архітектура та мистецтво.

Не забували про античність і в архітектурі. На початку Середньовіччя всі будівлі відзначалися романським (тобто римським ) стилем. Давайте, послухаємо розмову мандрівника Віруса та середньовічного Архітектора. (Діалог)

Отже цей стиль, про який говорить Архітектор називався готичним. Давайте на хвилину відчуємо той дух, що панував в замках романського стилю. В цьому нам допоможуть наші з вами роботи. Будь-ласка розкажіть нашим гостям про особливості перших середньовічних замків. (Які кімнати, вікна, розміщення, з чого будувалися) Розповідь дітей

А в готичному замку було все навпаки.

Готичний стиль	Романський стиль
стрілчасті арки	масивність
високі башти	приземкуватість
значна кількість великих вікон	масивні колони
вітражі	товсті стіни
зовнішня легкість споруди	мозаїка

Подивіться на приклади готичних замків (підручник і кольорові малюнки)

Далі групи захищають свої проекти, зроблені на протязі вивчення цієї та попередньої теми «Господарське й повсякденне життя в середньовічній Європі» (учні представляють макети середньовічних замків та пропонують свої версії архітектурних будівель тогочасної Європи; кожна група робить коротку характеристику своєї роботи та презентує висновки та результати, зроблені в ході підготовки проекту).

Вчитель: Будинок у середні віки служив не тільки житлом. Часто в його приміщенні на першому поверсі розміщувалася крамниця або майстерня. Яким було вбрання європейців, чи залежало воно від того, до якого стану належали люди?

Назвіть стани у середньовіччі. (Ті, що воюють, ті, що працюють, ті, що моляться)

У нас є група учнів, що готувала свої проекти на теми «Середньовічний одяг» та «Харчування середньовічної людини» (Учні представляють свої проекти у вигляді альбомів)

4.   Культура арабського світу

Учитель. До складу халіфату входили землі з традиціями грецької і римської культур. Народившись з поєднання власного доісламського ми­нулого і традицій інших давніх цивілізацій, культура арабів досягла вели­ких успіхів в багатьох галузях знань і творчості. Арабські дослідники зроби­ли значний внесок у розвиток медицини, географії, історії, астрономії, літератури. Арабські поети оспівували військові подвиги, кочове життя. Поет Фірдоусі склав велику поему «Книга царів», присвячену подвигам ле­гендарних героїв. Складались дивовижні казки, які увійшли до всім відомої збірки «1000 і одна ніч».

Запитання

1)    Можливо, хтось із вас читав ці казки?

2)   Що найбільше сподобалося в казках?

3)    Що їх об'єднує?

Учитель. Ми бачимо, які чудові, казково багаті міста Сходу. І це було насправді, а не лише в казках.

Продовжимо подорож арабським містом.

Учень біля стенду з арабськими спорудами. Як правило, в центрі арабського міста знаходилась мечеть — храм мусульман.

Учні переглядають зображення мечеті Купол Скали, VII ст.

Учень пояснює, чо­му ця мечеть має саме таку назву. У мечеті мусульмани розміщувались рядами, ніби військо, що ви­шикувалося обличчям у бік Мекки, й молилися. Такий храм вміщував ти­сячі людей.

Учні переглядають зображення Великої Мечеті Омейядів в Дамаску.

Поряд з мечеттю будували мінарет — високу башту, з якої священик закликав мусульман до молитви. (Учні переглядають зображення мінарету аль-Мальвія, Великої мечеті Мутавакіля в Самарі.)

Мечеть відігравала роль головного центру міста, тут чинили суд, вла­штовували наукові дискусії, призначалися ділові зустрічі, читалися лекції та проповіді.

А тепер зверніть увагу на красу і неперевершеність палацу Альгамбра в Гранаді. Легкі колони утримують на собі перекриття.

Учитель показує учням зображення замку Коср аль-Хейр аль Гарбі в Йорданії.

Учитель. Це, так званий, «замок пустелі» — резиденція халіфів, побу­дований далеко від багатолюдних міських центрів. Сьогодні, можливо, він здається нам безрадісним і суворим, але тоді, в ті давні часи, ці замки пос­тачалися водою, біля них були побудовані канали, підземні сховища для води, тут обробляли землю й вирощували чудові сади.

Запитання для бесіди

1)    Що, на вашу думку, об'єднує всі ці споруди у зовнішньому вигляді?

2)   Чи схожі вони на споруди, з якими ви вже знайомилися раніше?

3)   Чим це можна пояснити?

4)   Чи є схожість з європейськими спорудами?

Учні доходять думки, що всі ці споруди нагадують фортеці, оточені глу­хими стінами, і схожі на споруди романського стилю. Вчитель повинен на­голосити, що схожість з романським стилем не є випадковою, оскільки перші мечеті араби перебудовували із перших християнських базилік. А зовнішня суворість — особливість арабського стилю. Всередині ж спору­ди були багато прикрашені мармуром, мозаїкою і позолотою.

Учитель. Араби вважали мистецтвом не лише архітектуру, а й калігра­фію. Головними святинями в ісламі є не ікони, а старі рукописні Корани. Бога в ісламі зображувати не можна, але позначати його буквами і знаками дозволялося, тому каліграфія перетворилась в одну із форм орнаменту. В мистецтві, особливо в оздобленні храмів, набув розвитку геометричний орнамент, який складався із знаків. Наприклад, слово «Аллах» позначалося 4-мя вертикальними лініями, які схематично виражали літери цього арабсь­кого слова.

Таким чином, ми бачимо, що араби створили прекрасну і своєрідну культуру, яка увібрала деякі елементи античності та середньовічної Європи.

Ми вчили, що світ речей, якими оточила себе середньовічна людина, був створений переважно її ручною працею. А які винаходи вона вже використовувала? (Перші механізми, водяне колесо, вітряні млини, лінзи, книгодрукування, компас).

Добре. Для того, щоб підсумувати наші знання, ми методом «незакінченого речення…» спробуємо це зробити.

IV. Закріплення вивченого матеріалу  

Учитель. Давайте з'ясуємо, що нового ви дізналися сьогодні на уроці. Учні працюють методом «Незакінченого речення...»  складаючи середньовічну людину із запропонованих слів.

Отже, в період Середньовіччя  поширюється освіта, з’являються школи та університети, наукові знання все більше входять в життя людей. Література середніх віків представлена різними жанрами. В архітектурі зароджується новий стиль – готика. І хоча на людину дуже впливає церква, починає формуватися новий світогляд – гуманізм.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Світ на стоїть на місці, а розвивається. Так само як і ми з вами, не стоїмо на місці, а йдемо далі.

V. Оцінювання знань учнів

VІ. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника. Скласти порівняльну таблицю «Культура середньовічної Європи та арабського світу»

Додаткова інформація, використана групами.

Навчання було платним. Учитися було важко, оскільки все доводилося заучувати напам'ять. Чіткої структури освіти у Середньовіччі не було. Най­більш «прийнятою системою «семи вільних мистецтв» була така послідов­ність шкільних дисциплін: перший ступінь — граматика, риторика, діалек­тика; другий ступінь — арифметика, геометрія, астрономія, музика; все це зводилося до навчання грамоти (граматика), вміння правильно будувати фразу (риторика), робити правильні висновки з посилок (діалектика —формальна логіка). Арифметика зводилася до чотирьох основних дій, гео­метрія була переважно вивченням властивостей поверхні (землемірне мистецтво), астрономія була пов'язана з обчисленням християнського ка­лендаря (перехідних свят), музика — вивченням правил музичного твору церковних співів».

Учитися було нелегко. Майже все було потрібно вчити напам'ять. Про підтримку інтересу до навчання замислювалися мало. Палка або різка були в руках учителя основним засобом примусити дітей займатися старанно. Батьки учнів навіть спеціально вносили гроші на покупку різок. Скарг на грубість учителів дійшло до нас чимало. Проте, якщо на сповіді у церкві дитина зізнавалася, що затамувала образу на вчителя, їй належало покаяти­ся. Образа на педагога вважалася гріхом.   

Серед учителів переважали люди духовного звання: диякони, священики.

Уже в XI ст. виникли нові школи для тих, хто хотів присвятити себе праву, медицині або богослов'ю. Через сто років, в середині XII ст., в італій­ському місті Болонья відбулася нібито невизначна подія. Місцеві школярі (ми назвали б їх студентами) об'єдналися для захисту своїх інтересів. Трохи пізніше у Парижі викладачі декількох шкіл вчинили так само. Ці співтова­риства отримали назву університетів. До початку XIII ст. студенти і профе­сори об'єдналися. Університети стали співтовариствами школярів та вчи­телів, пов'язаних спільними інтересами, які вони відстоювали. Навчальне життя університетів нічим не відрізнялося від сучасного, окрім набору дис­циплін, що вивчалися. Наприклад, у Паризькому університеті було чотири факультети — «сім вільних мистецтв», юридичний, медичний та бого­словський. Вивчення наук передбачало заучування цитат з певних книг. Знання сприймалося як даність. Воно спиралося на авторитет відомих уче­них. Такий метод вивчення наук дістав назву «схоласта». Втім, на додаток до зубріння і лекцій влаштовувалися диспути, де студенти повинні були відстоювати у суперечці ті або інші твердження.

Окрім предметів, що вивчалися в університетах, в Європі процвітали астрологія та алхімія. Астрологія існує й у наш час, ми з вами з цікавістю читаємо складені астрологами гороскопи.

Головною метою тогочасних алхіміків було отримати особливий міне­рал — філософський камінь. За середньовічними переконаннями, філо­софський камінь мав магічні властивості: продовжував життя, виліковував будь-які хвороби, робив літніх людей молодими. До того ж він мав влас­тивість перетворювати будь-які метали на золото.   -

Але не всі дотримувалися схоластичного методу отримання знань.

Наприклад, Роджер Бекон виявився основоположником нового експе­риментального напряму в науці. Він стверджував, що доказом у науці є не цитата, а експеримент. Бекон залишив безліч праць з медицині, історії, природознавства.

Переказ роману про Тристана та Ізольду

 «Славний король Тристан вірою та правдою служив своєму дядькові, королю Корнуеллу Марку. Тристан вчинив безліч подвигів і зумів спочатку перемогти давніх ворогів Корнуелла — ірландців, а потім помирити обидві ворогуючі багато років сторони. Король Марк повелівав Тристану привезти йому ірландську принцесу, біляву Ізольду, про незрівнянну красу якої Трис­тан багато йому розповідав. Ірландці віддали Ізольду до Корнуелла, Трис­тан і Ізольда випадково випили разом приворотного зілля й спалахнули одне до одного нечуваною пристрастю. Проте Ізольда повінчалася з коро­лем Марком, Після чого почалося життя, болісне для всіх трьох. Пристрасть боролася у душах Тристана та Ізольди з почуттям обов'язку — вірної дружи­ни та вірного васала. Король Марк мучився підозрами, але теж любив Ізольду і глибоко поважав доблесного лицаря — свого племінника. Після безлічі бід і поневірянь, відчайдушного божевілля та кровопролиття Трис­тан та Ізольда загинули. їх поховали поряд. «І з могили Тристана піднявся прекрасний терновий кущ і, перекинувшись через каплицю, вріс у могилу Ізольди... Тричі наказував королі зрізати цей кущ, але щоразу наступного дня він був таким же прекрасним, як і раніше».

Використана література

1. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід: метод. посіб. авт.– уклад: О.Пометун, Л.Пироженко. – К.: А.П.Н.; 2002, - с.59

2. Карліна О. Історія середніх віків. 7 клас. — К., 2003.

3. Свеницкая И. От общины к церкви. — М., 1985.

4. Охредько О.Е. Історія середніх віків. 7 клас. Розширене календарне планування уроків. – Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2007. – с. 28-29

5. Токарев С. Религия в истории народов мира. — М., 1983.

6. Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 7 клас./Упоряд. Н.М.Морозова. – Х.: Вид.група «Осова», 2007. –  с. 95-100

7. Шашура Л. Нестандартні уроки з історії України та всесвітньої історії в школі: Навчально-методичний посібник. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2005. – с. 10

 

 

Урок 5. Підсумковий урок  (тематичне оцінювання)

Мета. Узагальнити уявлення учнів про релігійне та культурне життя середньовічної Європи; сформувати вміння порівнювати різні релігії; навчити висловлювати власну думку та поважати думку інших.

Обладнання.   Карта світу, Європи.

Тип уроку.    Урок перевірки знань.

Очікувані результати.

Після цього уроку учні зможуть:

• називати дати цер­ковного розколу, час хрестових походів, хронологічні межі раннього гуманізму і Відродження;

• характерні риси середньовічного світогляду, раннього гуманізму, рицарської культури;

• показувати на карті територію поширення православ'я, като­лицизму, напрямки хрестових походів, територію держав хрестоносців;

• застосо­вувати й пояснювати на прикладах терміни та поняття;

• порівнювати християнство та іслам, християнську та ісламську культуру, християнську церкву в ранньому, середньому та пізньому середньовіччі;

• висловлювати власне судження щодо причин і наслідків християнізації Європи, хрестових походів, появи й розвитку гуманістичних ідей.

Хід уроку

I.   Організаційний момент  

Учитель пояснює тему уроку, розповідає його план, мету та завдання, форми роботи.

II.  Актуалізація опорних знань учнів                     

III. Узагальнення

Творчі завдання з теми; виконання завдань за контурною картою; дидактичні ігри.

І варіант

I рівень — початковий

1.   Співдружність викладачів, студентів, бібліотекарів, переписчиків, книгопродавців:

а) університет; б) інститут;  в) монастир.

2.   Книгодрукування винайшов:

а)  Марко Поло;

б)  Іоганн Гутенберг;

в)  П'єр Абеляр.

3.   Папу римського обирали вищі церковні чини:

а) кардинали;            б) архієпископи;         в) абати.

II рівень — середній

1.   У XI ст., під час перебування на папському престолі Григо­рія VII, духовенству католицької церкви — і монахам, і свя­щеникам — було заборонено одружуватися, заводити сім'ю: та дітей. Як ти гадаєш, з якою метою було запроваджено такий порядок? Вибери вірні, на твій погляд, відповіді:

а)сім'я відволікатиме священика від служіння Господу;

б) діти можуть пошкодити церковні речі;

в) священик повинен любити тільки Бога;

г) дружину і дітей необхідно одягати, годувати, треба буду­вати дім тощо, а священики — люди бідні, не можуть заробити багато грошей.

III рівень — достатній

1. Назви причини хрестових походів.
2. Хто такі ваганти?

IV рівень — високий

1. Культура епохи Відродження відрізняється від середньовічної культури в першу чергу своїм ставленням до Людини, її мож­ливостей, ставленням до світу і Бога.

З книги XIII ст:

«Усі шляхи людини сповнені праці та скорбот, і навіть уночі не відпочиває розум її. І що це, як не суєта? Навряд чи є що-небудь таке незначне, навряд чи є таке легке, що людина розу­міла б цілковито, що вона осягнула б чітко. Хіба що тільки те знають цілком, що нічого не знають зовсім».

З книги італійського письменника XV ст.:

«О дивне і піднесене призначення людини, якій дано до­сягнути того, чого вона прагне, і бути тим, чим вона бажає! Бог створив людину, щоб вона усвідомлювала закони Всесвіту, любила його красу, була вражена його величчю. Людина може рости і вдосконалюватися з власної волі». Чим відрізняються ці висловлювання?

Яке з них тобі зрозуміліше і ближче?    

2.  Порівняй обидва висловлювання. Яке з них, на твій погляд, більш вірно визначає становище і призначення людини? Кому воно могло належати? Свою думку обґрунтуй.

II варіант

І рівень — початковий

1.   Глава римсько-католицької церкви:

а) Папа; б) патріарх;  в) архієпископ.         

2.   Чому в боротьбі з єретиками християнська церква використо­вувала населення, військову силу, тортури, жорстокі, численні страти?

ІІ рівень – середній

1. Хто такий васал?
2. У яких місцях виникали середньовічні міста?

III рівень — достатній

1.   Винахід вогнепальної зброї мав далекосяжні наслідки не тільки у військовій справі, а й у житті суспільства. Вкажи, як позначилася поява вогнепальної зброї на:

а)  ролі та значенні феодальних замків-фортець;

б)  долі рицарської кінноти;

в)  створенні постійних армій;

г)  розвиткові кораблебудування; ґ) розвиткові металургії.

IV рівень — високий

1.У більшості країн Західної. Європи в середні віки існували монархії з сильною королівською владою. Подумай, чому це сталося. Вибери правильні, на твій погляд, відповіді. Пояс­ни свою точку зору.

а)  За допомогою сильної королівської влади було легше підтри­мувати порядок у країні і тримати в покорі народ.

б)  Королю легше було обмежити владу і свавілля великих феодалів.

в)  Королі лікували хворих.

г)  Королівська влада сприяла розвиткові господарства, торгівлі, ремесла, і жителі міст підтримували королів.

д)У Європі не було умов для виникнення демократичних рес­публік, оскільки не було єдності серед різних станів і верств населення (селяни, городяни, духовенство, рицарі, великі феодали, торговці тощо).

є) Країною легше правити одній людині з одного центру.

Використовуючи текст попереднього завдання, покажи переваги об'єднаних, централізованих держав порівняно з пе­ріодом феодальної роздробленості.

III варіант

І рівень — початковий

1.   Відпущення гріхів за гроші:

а) інтердикт;              б) індульгенція;         в) інквізиція.

2.   Завоював Константинополь турецький султан:

а)  Мехмед II Завойовник;

б)  Баязід І Блискавичний;

в)  Тимур - Залізний Кульгавий.

2.   У середньовічних містах у ХІ-ХШ ст. виникли вищі навчальні заклади:                                                                   

а) інститути; б) університети; в) академії.

II рівень — середній

1.   Поясніть значення слів і термінів.

Лекція —        

Єретик —

2. 1054 р., 1096-1099 рр., 1240 р. – назви події, що відбулися в ці роки.

III рівень — достатній

1. Середньовічна католицька церква стверджувала, що Господь розділив усіх людей на три групи — «тих, що моляться», «тих, що воюють, «тих, що працюють». Кого церква мала на увазі?

2.   Заповни пропуски.

Європа вХІУ-ХУст. Духовний світ середньовічної людини

Навчання в університетах проходило у формі ... . Викладачі читали і розтлумачували .... Навчання в середньовічних уні­верситетах велося ... мовою.

IV рівень — високий

1. 3 історії Паризького університету. Якось французький король Карл XII (той самий, що зрадив Жанну д'Арк) спробував опо­даткувати викладацький склад університету. Магістри за­страйкували, і королю довелося поступитися... У 1440 році на території університету, порушуючи право недоторканності, поліцейські заарештували двох магістрів. Гнів студентів і викладачів був таким в"еликим, що сержанти в одних сороч­ках, з запаленими смолоскипами в руках просили у них про­бачення.

Людині, яка пригрозила пальцем ректорові університету, відрубили кисть руки...

На підставі цих фактів зроби висновки про становище і зна­чення університету в житті середньовічного міста.

2. Одним з найвідоміших римських першосвящеників був папа Григорій VII (1073-1085). Він видав особливий закон, що одержав назву «Диктат Папи». «Папа накреслив:                

1.  Римська церква створена єдиним Богом.

2. Тільки Римський єпископ по праву зветься Вселенським.

3. Тільки він один може позбавляти влади єпископів і поновлю­вати їх. .

8. Він один має право розпоряджатися знаками імператорської гідності.

9.  Одному Папі князі цілують ноги.

11.  Він один у світі йменується Папою.

12.  Він може позбавляти влади імператорів.

18.  Ніхто не сміє скасувати його рішення, а він сам скасо­вує будь-чиї.

19.  Ніхто йому не суддя.

22. Римська церква ніколи не помилялася і надалі, за свід­ченням Святого Письма, не буде помилятися.

26.  Не вважається католиком той, хто не згодний з Римсь­кою церквою.

27.  Він може звільняти підданих від присяги поганим воло­дарям.                                                        

Як Григорій VII визначає місце і значення Папи в като­лицькій церкві? Що доводить, що Григорій VII вважав владу Папи вищою від королівської влади? Хто міг обмежити владу Папи?

IV. Підсумки уроку

Учитель вибірково перевіряє виконані завдання, зупиняється на типових помилках.

V.  Домашнє завдання

Повторити тему «Релігійне та куль­турне життя середньовічної Європи».

Використана література

1. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід: метод. посіб. авт.– уклад: О.Пометун, Л.Пироженко. – К.: А.П.Н.; 2002, - с.59

2. Карліна О. Історія середніх віків. 7 клас. — К., 2003.

3. Свеницкая И. От общины к церкви. — М., 1985.

4. Охредько О.Е. Історія середніх віків. 7 клас. Розширене календарне планування уроків. – Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2007. – с. 28-29

5. Токарев С. Религия в истории народов мира. — М., 1983.

6. Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 7 клас./Упоряд. Н.М.Морозова. – Х.: Вид.група «Осова», 2007. –  с. 95-100

7. Шашура Л. Нестандартні уроки з історії України та всесвітньої історії в школі: Навчально-методичний посібник. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2005. – с. 10