Презентація "Життя і діяльність пророка Мухаммада"

ІНДЗ на тему: “ Життя і діяльність пророка Мухаммада ” Виконав: Я. І. Оленич

Зміст Вступ Розділ 1. Дитинство та діяльність пророка до 610 року Розділ 2. Пророча діяльність Мухаммада Розділ 3. Дружини Мухаммада і діти Розділ 4. Пророцтва про прихід Мухаммада в Біблії та його місце серед пророків ісламу Висновки Список використаних джерел

Вступ Актуальність теми дослідження. Пророк Мухаммад – творець “ великої релігії “ – ісламу яка є чи не однією з панівних у світі. Тому мені хочеться більш детально заглибитись в хіт історичного процесу, що відбувався на перших порах виникнення ісламу, оскільки кожна релігія на перших порах виникнення переживає досить складний процес становлення. Її проповідники часто зазнають сильних страждань, їх переслідує влада, не визнають родичі і близькі люди. Мета роботи: поетапне дослідження життя та діяльності Мухаммада як пророка і проповідника. Завдання дослідження: з'ясувати умови життя та діяльності пророка Муххамада до початку пророчої місії; виявити причини початку пророчої місії Мухаммада; дослідити особливості пророчої діяльності пророка; визначити місце пророка серед інших пророків; дати цілісну оцінку діяльності пророка Мухаммада. Методи дослідження. У процесі роботи було використано історико- хронологічний, порівняльний, проблемний, системний методи, а також методи синтезу і аналізу.

Розділ 1. Дитинство та діяльність пророка до 610 року Мухаммад народився 20 квітня 571 р. ( за деякими даними в 570 ) . в м. Мекка в рік слона та місяця рабіуль-авваль в понеділок, незадовго до сходу сонця. Ім'я Мухаммад означає, «той кого хвалять», «Гідний хвали». У Корані він називається по імені всього 4 рази, але називається також Пророком, Вісником, слугою Бога, попереджувальником, свідком та інш. Повне ім'я Мухаммада включає імена всіх його відомих предків по прямій чоловічій лінії починаючи від Адама. Пророк Мухаммад був з племені «Курайш», яке мало панівне місце в арабському середовищі. Він відносився до клану Хашим. Клан отримав таку назву в честь прадіда Мухаммада — Хашима. Батько Мухаммада Абд Аллах помер незадовго до його народження (за два місяці) або ж через декілька місяців після народження Мухаммада. Ім'я матері Мухаммада — Аміна. Мухаммад був переданий згідно звичаю годувальниці декілька років жив в її сім'ї в кочовому племені бедуїнів. У 4 роки він був повернений назад в сім'ю. У 6 років Мухаммад втратив матір. Мухаммада узяв до себе дід Абд аль-Мутталіб але через два роки він теж помер. Після смерті Абд аль-Мутталіба Мухаммада узяв дядько по батькові Абу Таліб який був дуже бідний. У 12 років Мухаммад пас овець Абу Таліба потім почав брати участь в торгових справах свого дядька. У дитинстві з Мухаммадом відбувся випадок, коли несторіанский чернець по імені Бахіра передбачив йому велику долю. Абу Таліб поїхав з караваном до Сірії, а Мухаммад, який був тоді ще хлопчиком, прив'язався до нього. Караван зупинився в Бусрі, де в келії жив чернець Бахіра, який був християнським ученим. Раніше, коли вони проїздили мимо нього, він не розмовляв з ними і взагалі не з'являвся. Стверджують, що спочатку чернець побачив Мухаммада, над яким була хмара, що покриває його своєю тінню і що виділяло його серед остальних. Потім він побачив, що тінь хмари впала на дерево, а вітки цього дерева схилилися над Мухаммадом. Після цього Бахіра надав гостинність курайшитам, здивувавши їх цим. Також він побачив в Мухаммада печатку пророчества між плечима саме на тому місці, де вона, по його відомостях, повинна була бути.

Народження Мухаммада.

Мухаммад з мамою.

Так пишеться ім'я “Мухаммад”

Имя «Мухаммад» в традиційній каліграфіїї Сулюс, автор Хаттат Азиз Эфенді.

Мухаммада годує годувальниця.

чернець Бахіра і Мухаммад

Печатка пророчества

Мухаммад до сорокалітнього віку У цьому періоді, згідно арабським джерелам, можна виділити наступне: Між чотирнадцятьма і п'ятнадцять роками (або в двадцять років) Мухаммад брав участь в « Кошунській війні», де «відбивав стріли щитом, захищаючи своїх дядьків». Приблизно до 20 років став, найматися до заможних торговців як прикажчик, провідник караванів або торгового агента. Коли Мухаммаду було 25 років, він брав участь в «Союзі Благородних» ,суть якого була в захисті беззахисних і забезпеченні безпеки чужоземців в Мецці. Коли Мухаммаду було 35 років, він брав участь в ремонті Кааби, коли там відбулася пожежа. Курайшити були вимушені будувати будівлю знаново. Він власноручно встановив «Чорний камінь» на колишнє місце.

Мухаммад у молодому віці.

Розділ 2. Пророча діяльність Мухаммада В 1610 році, коли Мухаммаду виповнилося 40 років, почалася його пророча місія. Спочатку у Мухаммада з'явилася потреба в аскетизмі, він почав усамітнюватися в печері на горі Хіра де поклонявся Аллаху. Також він почав бачити віщі сни. У одній з таких ночей ( в місяць рамадан) самоти до нього з'явився ангел Джабриїл (Гавриїл) посланий Аллахом з першими аятами Корану. Люди почали поступово вступати в іслам, спочатку це були дружина Мухаммада Хадіджа і ще вісім чоловік, серед яких майбутні халіфи Алі і Усман. Потім люди почали приймати іслам групами, як чоловіки, так і жінки і пророк Мухаммад почав відкрито закликати до ісламу (613 р.). До цього, протягом трьох років, він вів свою проповідь таємно. У Корані так сказано про це: Проголоси те, що тобі велить, і відвернися від багатобожників. Курайшити почали вороже ставитись до Мухаммада, що відкрито критикував їх релігійні погляди новонаверненим мусульманам. Мусульман могли ображати, закидати каменями і гряззю, бити, піддавати голоду, спразі, спеці, загрожувати смертю. Все це сподвигло Мухаммада на ухвалення рішення про перше переселення мусульман - Переселення до Ефіопії Це була перша хіджра (переселення) у історії ісламу, що датується 615 р. Сам Мухаммад не брав участь в ній, залишившись в Мецці і закликаючи до ісламу. У 619 р. сталися дві неприємні події в житі Мухаммада а саме: смерть Абу Таліба і першої дружини пророка- Хадіджи. Оскільки Абу Таліб захищав Мухаммада, тиск курайшитів з його смертю посилився. Цей рік Мухаммад назвав «роком смутку». З збільшеням тиску на мусульман, Мухаммад ухвалив рішення шукати підтримки в ат-Таїфі розташованому в 50 милях на південний схід від Мекки у племені Сакіф. Це відбулося в 619 році. Він хотів, щоб вони прийняли Іслам. Проте в Ат-таїфі його грубо відкинули і він повернувся назад в Мекку.

Печера Хіра.

Поява ангела Джабриїла.

Коран. IX ст.

Початок проповідей Мухаммада.

Проповіді Мухаммада.

Ефіопія

На передньому плані дорога в ат-Таїф, на задньому — гори ат-Таїфу (Саудівська Аравія).

Мухаммад в дорозі до ат-Таїфу.

В 619 р відбувся так званий мірадж — в ісламі перенесення Мухаммада з мечеті аль-Харам (Мекка) до мечеті до аль-Акса (Єрусалим), верхи на фантастичному коневі Боракові. В мечеті пророк помолився Аллахові, після того у супроводі ангелів Мухаммад піднісся крізь 7 небес до трону Аллаха. На першому небі пророка зустрів ангел Джабриїл, який супроводжував Мухаммада з Бораком при проходженні через ці сім небес. Кожні небеса мають своїх ангелів і пророка, який управляв ними відповідно до Божественних законів. Мухаммад кланявся ангелам, які дозволили вступити йому в їх небеса, і потім Мухаммад з повагою віддавав належну почесть правлячому пророкові. Пророк, у свою чергу, благословляв Мухаммада і супроводжував його до наступних небес, і так далі. На сьомому небі ангели запропонували йому на вибір чашу молока, чашу вина і меду. Мухаммад вибрав молоко. Відтоді мусульманам не дозволяється вживати алкогольні напої. У Корані з приводу нічної подорожі Мухаммада сказано в сурі «Переніс Вночі».

Пророк Мухаммад на коневі Боракові.

Мечеть Аль-Харам в Меці

Мечеть аль-Акса

Мухаммад молиться Аллаху.

Піднесення Мухаммада на небеса.

Коли Мухаммадові запропонували вино, мед і молоко він вибрав молоко.

Мухаммад і Архангели.

Мухаммад і два ангели.

Пророк Мухаммад бачить ангела з сімдесятьма головами.

Пророк Мухаммад зустрічає пророка Ібрагіма на сьомому небі.

Мухаммад бачить грішників в пеклі.

Пророк Мухаммад бачить в пеклі муки жінок легкої поведінки.

Мухаммад бачить безстидних жінок в пеклі.

Мухаммад бачить забави в раю.

За легендою камень піднявся, щоб піти за Мухаммадом, коли пророк перенісся з Мекки в Єрусалим.

Із-за небезпеки знаходження Мухаммада і решти мусульман в Мецці, вони вимушені були переселитися (хіджра ) в 622 р. в місто Ясріб, яке після цього почало називатися Мединою. До цього моменту в Ясрібі вже прийняли іслам і в підпорядкуванні Мухаммада опинилися ціле місто і армія. Ця подія вважається початком мусульманської держави. Рік хіджри став першим роком ісламського місячного календаря. Мухаммад і решта мусульман переселився в Медину, про те це не заважало ворогам пророка – курайшитам переслідувати їх і вести бойові дії. Перша велика битва між мусульманами і курайшитами відбулася в другому році по хіджрі сімнадцятого числа місяця Рамадан в п'ятницю вранці в Хіджазі (захід Аравійського півострова. Закінчилась перемогою мусульман. Наступною була битва біля рову відбулася 31 березня 627 року.. Загальну кількість противників склало 10 000 чоловік в трьох арміях. Кількість мусульман була 3000. Мусульмани вирили рів навколо Медини, що було вперше використане на Аравійському півострові. Його рили впродовж шести днів. Битва закінчилася розпадом коаліції противників. Битви так і не відбулося, хоча була блокада, обстріл з лука і невдала спроба вершників перетнути рів.

Велике значення для мусульман мала перемога в битві при Бадрі, де триста мусульман розгромили тисячу мекканських солдат. Перемоги в битвах переконали Мухаммада і його послідовників в тому, що Аллах на їх стороні. У березні 629 р. озброєні мусульмани мединської общини ввійшли у Мекку. Мухаммад сім раз обійшов навколо Кааби і посохом доторкнувся до священного Чорного Каменя. Через декілька місяців він вернувся в місто із тріумфом, його вітали як Пророка Аллаха. Мешканці Мекки без спротиву прийняли іслам, знищивши язичницькі ідоли. По сьогоднішні дні місто Мекка – цитадель ісламу, місто паломництва мусульман. Через два роки Мухаммад здійснив повне – прощальне – паломництво до Мекки і повернувся до Медини, де через кілька місяців у червні-липні 632 р. Після нетривалої хвороби помер (існує легенда, що він був отруєний). Його поховали прямо в будинку, де він помер і який до сих пір вважається першою мусульманською мечеттю (мечеть Пророка). Він помер у віці 63 роки.

Битва біля рова

Битва біля Бадрі.

Зелений колір - походи та завоювання Мухаммада.

Похід на Мекку.

Руйнування ідолів.

Обхід Мухаммада кругом Кааби.

Остання проповідь Мухаммада.

Смерть Мухаммада.

Вознесіння пророка на небо.

Мечеть пророка в Медині

Усипальниця пророка Мухаммада.

Розділ 3. Дружини Мухаммада і діти. Відомий історик Масуді у своїй книзі «Муруджуз-захаб» відзначає, що пророк Мухаммад мав 15 дружин. Інший відомий історик Йагубі пише, що пророка Мухаммад мав 21 або ж 23 дружини. Йагубі відзначає, що пророк вступив у фізичні відносини тільки з 13 дружинами. А останні померли або після укладення шлюбу, або до шлюбної ночі, або пророк розвівся з ними до шлюбної ночі. Пророк Мухаммад одружувався на всіх до Коранічної заборони, де заборонялося мати більше чотирьох дружин. Всі дружини, окрім Аїші, були до нього заміжній, тобто не були дівами. Всі дружини мали статус «матері правовірних». Першою дружиною була Хадіджа, яка була за життя його єдиною дружиною. Вона була першою людиною що прийняв іслам, завжди підтримувала його, рік її смерті названий «роком смутку». Сауда бінті Зама, на якій Мухаммад одружувався в 53 роки, вже після смерті Хадіджі, переселившись до Медини. Вона була вдовою одного з перших мусульман ас-Сакрана б. Амра. Айша дочка його найближчого сподвижника Абу Бакра. Її вік ( є версії про те, що її було 6-7, 12-13, 17 і навіть 27 років )) є предметом критики Мухаммада. Аїша відрізнялася розумом і після Хадіджи названа найулюбленішою серед дружин. Айша ревнувала пророка, засуджувала його багатоженство, і часто ставала джерелом скандалів. Одного разу Мухаммед забув узяти її з собою до Мекки, так що сподвижникові пророка Савфану довелося відправитися з Айшою в догонку. Те, що Айша знаходилася одна в товаристві стороннього чоловіка, порушило чутки і підозри, а Мухаммед якийсь час сторонився її і тримався холодно. Хафса, дочка його сподвижника Умара. Вона була овдовілою одного з мусульман, загиблого в битві при Бадрі і, по свідченях, не відрізнялася великою красою. Її було 18 років. Вона і Айша, будучи близькі за віком, стали подругами. Хафса, деколи, неабияк псувала настрій пророкові скандалами, так що той ходив цілий день сердитий. Умм Салама була ще однією вдовою, на якій одружувався Мухаммад. Її було 29 років. Її чоловік помер від ран, отриманих в битві при Ухуді. Умм Салама прожила ще 50 років після смерті пророка. Зайнаб бинти Хузайма, яка померла опісля всього три місяці після заміжжя. Із-за щедрості і великодушності її звали «Уммуль-масакин» (мати бідних).

Джувайрія. Вона була дочкою вождя Бану Мусталак, захоплена в полон. Її було близько 20 років. Після цього весілля, мусульмани звільнили всіх полонених з племені Бану Мусталак, до якого вона належала, оскільки вони поріднилися в пророком. Зайнаб бинти Джахш. Жодне одруження Мухаммада не викликало більшого числа пересудів. Вона була дружиною його приймального сина Зейда ибн Харіса, але, пророк почав виявляти до неї особливу цікавість. Зейд дав дружині розлучення, а Мухаммад, оженившись на ній, закотив грандіозний шлюбний бенкет. Араби порахували цей брак інцестом, але своєчасна поява в Корані спеціального одкровення по даному випадку виправдала дії Мухаммада (Сура 33:36-40). Марія, улюблена наложниця (неофіційна дружина). Сповідала християнство, єгипетська рабиня і уродженка. Була послана як подарунок єгипетським правителем пророкові Мухаммеду. Від їх шлюбу народилася дитина на ім'я Ібрагим, але він помер в 10 році хіджри, коли йому було всього 18 місяців. Умм Хабіба, дочка Абу-суфіана, чия сім'я бігла до Ефіопії від переслідувань курайшитів. Там її чоловік перейшов з ісламу в християнство. Після смерті чоловіка також стала дружиною Мухаммада. Сафійа, іудейка, чий батько Хуайх, чоловік Кинан і обидва її брата були убиті мусульманами в Хайбарі. Маймуна Харіса, що була своячкою дядька Мухаммада Аббаса. Райхана. Діти Мухаммада Всі діти Мухаммада, окрім Ібрагіма, були від Хадіджі. Перша дитина від Хадіджі — аль-Касим, потім народилися ат-Тахир, ат-Таййїб, Зайнаб, Рукаййа, Умм Кульсум Фатіма. Хлопчики померли в ранньому дитинстві. Дівчатка дожили до початку пророчої місії Мухаммада, всі прийняли іслам, всі переселилися з Мекки до Медини. Всі померли до смерті Мухаммада, окрім Фатіми. Вона померла через шість місяців після його смерті.

Розділ 4. Пророцтва про прихід Мухаммада в Біблії та його місце серед пророків ісламу Ісламська релігія, визнаючи як Священне Писання також і Біблію часто указує на те, що у тому числі і в Біблії говориться про пророка Мухаммада, як про Божого Посланника. У Корані так мовиться про це: Ті, кому Ми дарували Писання, знають його, як знають своїх синів. Проте частина їх свідомо приховує істину. Як доказ мусульмани приводять наступні біблійні вірші: “ Я виставлю їм Пророка з середовища братів їх, такого як ти (ці слова адресовані Мойсеєві) і вкладу слова Мої у вуста Його, і Він говоритиме їм все, що Я накажу Йому А хто не послухає слів Моїх, які Пророка той говоритиме Моїм ім'ям, того я не прийму до себе; Але пророка, який осмілиться говорити Моїм ім'ям те, чого Я не повелів йому говорити, і який говоритиме ім'ям богів інших, такого пророка піддайте смерті. І якщо скажеш в серці твоєму: «як ми дізнаємося слово, яке не Господь говорив?» Якщо пророк скаже ім'ям Господа, але слово те не збудеться і не виконається, то не Господь говорив це слово, але говорив це пророк по зухвалості своїй, — не бійся його.” (Біблія. Второзаконіє гл. 18, ст. 18-22). Мусульмани вказують на те, що про Ісу (Ісуса) це не могло бути сказано тому, що він не такий як Муса (Мойсей), тоді як сказано «такого як ти». Відомий мусульманський проповідник Ахмед Дідад вказував на головні відмінності Іси (Ісуса). Зокрема, він не женився і у нього не було дітей, на відміну від Мойсея і Мухаммада, він не був визнаний своїм народом пророком, на відміну від Мойсея і Мухаммада, він не був царем, тобто не був тим, хто, грубо кажучи, розпоряджається життям своїх людей. Також Ахмед Дідад указує, що Іса(Ісус) не прийшов з якимось новим законом, а прийшов лише виконати старий закон. З приводу слів «з братів їх», мусульмани нагадують про загальне походження арабів і євреїв. Мусульмани указують і на інші вірші в Біблії. Іслам крім Мухаммада, визнає також і інших пророків (є версії про те, що їх були 124 тисячі), але при цьому обумовлює, що Мухаммад є не просто одним з пророків, а є останнім в ланцюзі всіх посланників і пророків. Крім того, він посланий не до окремого міста,села як це було з рештою всіх посланників (у тому числі і Ісою — Ісусом), а до всіх людей на землі. Його шаріат (тобто комплекс морально-етичних і релігійно-юридичних правил і принципів) згідно вченню ісламу буде дійсний до Судного Дня. Всі решта шаріати, з якими приходили пророки, втратили свою силу (всі вони носили тимчасовий характер). Таким чином, мусульмани, приймаючи такі Священні Писання, як Тора і Евангеліє не визнають їх закони такими, що діють. Мухаммад займає найвище положення серед пророків (тому один з його епітетів — Пан Пророків). Він також є останнім пророком. Згідно ісламу, віра в пророчу місію Мухаммада є обов'язковою для всіх людей, у тому числі і для християн і іудеїв, які повинні були послідувати його заклику і прийняти останній шаріат.

Мухаммад з дружиною і дочкою.

Висновки Початок провідницької діяльності був далеко не простим для Мухаммада: йому не вірили, з нього глузували, вважаючи навіть душевнохворим. Знаходили в його розмірковуваннях і логічну непослідовність. Водночас довкола нього збиралися і послідовники. Першими були дружина, двоюрідний брат Алі, дядько. Мухаммад проповідував в Єдиного Бога, що спадкоємно в ланцюзі пророків після Авраама. Місія Мухаммада не заперечується минулими (біблійними) пророцтвами. Навпаки, можна знайти ряд ознак, які говорять частіше на користь саме Мухаммада. При цьому слід зазначити, що мусульмани не шукають в Біблії опори своєї віри в Мухаммада, бо для цього у них є безсумнівним знак, яким Всевишній супроводжував місію Мухаммада - Коран. В результаті діяльності Мухаммада була утворена нова релігія – іслам, а внаслідок цивілізація єдинобожжя . Після початку його пророцтва величезна кількість людей з самих різних народів і культур відмовилися від язичництва та й увірували в Єдиного Бога-Творця. До Мухаммада ідеї єдинобожжя не стали надбанням дуже багатьох народів. Мусульмани ж зуміли поширити віру серед народів Азії, Африки і Європи.

Список використаних джерел 1. Лубський В. І., Термко В. І., Лубська М. В. Релігієзнавство: Підручник. Вид. 2-ге. – К:. Академвидав, 2008. – 464 с.(Альма-матер). 2. http://en.wikipedia.org/wiki/Muhammad