Цикл уроків "Національно - визвольна війна українського народу середини XVII cт."

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Автором модуля «Національно – визвольна війна українського народу середини XVII ст.» є вчитель історії Білозерської ЗОШ I – III ступенів № 14 Дороженкова Катерина Сергіївна. Модуль складається з навчального блоку – уроку, відповідно до календарного планування, який містить 5 уроків і 1 урок систематизації та узагальнення знань.

Модуль відкриває нам героїчні сторінки Національно – визвольної війни на чолі з Великим Гетьманом Богданом Хмельницьким. Ви дізнаєтеся, як козаки наганяли такого страху на поляків, що їхні ватажки втікали на простих возах, переодягнувшись селянами; як стояли на смерть козаки під Берестечком і як виникали перші непорозуміння з Московією.

Мета:

• назвати причини наростання національно – визвольної війни українського народу проти польського панування;
• показати перші битви козаків з поляками та розкрити їх значення для піднесення національно – патріотичних настроїв в козацькій армії, серед простого люду;
• змалювати портрет Б. Хмельницького;
• показати його вклад в розбудову Української держави.

Завдання модуля:

Після цього модулю діти зможуть:

• застосовувати та пояснювати на прикладах поняття «Національна – визвольна війна»;
• використовувати періодизацію національно – визвольної війни;
• визначати причини та передумови Національно – визвольної війни;
• проаналізувати діяння Б. Хмельницького як гетьмана України.

Очікувані результати:

• пояснити причини Національно – визвольної війни, підписання українсько – московської угоди;
• називати основні битви Національно – визвольної війни; полководців – сподвижників Богдана Хмельницького;
• охарактеризовувати відносини Гетьманщини з Кримським ханством, Молдовою, Московією; діяльність Б. Хмельницького в розбудові Української козацької держави;
• аналізувати зміст українсько – московського договору 1654 р., зміни політичного й економічного становища українців.

Модуль «Національно – визвольна війна українського народу середини XVII ст.» розрахован на учнів 8 класу і складений відповідно до програми, яка затверджена Міністерством освіти і науки України.

Актуальність вивчення теми в тому, що визвольна війна середини XVII ст. стала подією величезного значення, яка докорінно змінила подальший хід української історії. Найважливішим результатом стало формування незалежної української держави.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок  №1.

Тема:Початок національно – визвольної війни українського народу

1. Опрацювати урок № 1.
2. Переглянути презентацію «Початок національно-визвольної війни» за посиланням https://goo.gl/QfjuSH
3. Переглянути додаткове відео за посиланням https://goo.gl/iGcMmy
4. Виконати тренувальні тести  https://goo.gl/bEcNpZ
5. Виконати завдання до уроку № 1 за посиланням https://goo.gl/Ko7SfU
6. Виконати домашнє завдання до уроку №1 https://goo.gl/sPQkHG

 

 

Зміст:

1.Передумови і причини війни.

2.Події війни у 1648 -1649 рр.

3. Коли і чому було укладено Зборівський договір.

Мета:

1. Проаналізувати причини і передумови національно-визвольної війни українського народу;
2. Навчитися описувати діяльність Б. Хмельницького та його сподвижників;
3. Розвивати вміння показувати на карті події війни у 1648-1649 рр.

Ключові слова: національно-визвольна війна, гетьман.

Основні дати та події:

25 січня 1648 – початок національно – визвольної війни українського народу.

5-6 травня 1648 – битва під Жовтими Водами.

11-13 вересня 1648 – битва під Пилявцями.

8 серпня 1649 – укладення Зборівського мирного договору.

Методичні рекомендації:

Вивчаючи тему, важливо зрозуміти передумови національно-визвольної війни; причини масового незадоволення українського населення існуючою владою; особливості політики Богдана Хмельницького та його сподвижників.

Вивчаючи пункт 1, звернути увагу на економічне та соціальне положення українців в середині XVII ст. Пояснити передумови та причини національно – визвольної війни.

Вивчаючи пункт 2,звернути увагу на основні  військові події 1648-1649 рр. Охарактеризувати діяльність Б. Хмельницького; дати оцінку йому як особистості; пояснити поняття «національно – визвольна війна».

Вивчаючи пункт 3,звернути увагу на причини укладення Зборівського договору.

1. Передумови і причини війни.

Прочитати уважно текст та звернути увагу на соціальне та економічне положення українців в середині XVII ст.

Після придушення селянсько - козацьких повстань 20 – 30 – х років XVII ст. в Україні тривало соціальне протистояння.

Розвиток фільваркового господарства призводив до зростання панщини, обезземелення селян та їх закріпачення. Особливої гостроти цей процес набув у південних та східних регіонах України, де більшість населення становили ще вільні селяни та козаки, які були готові захищати свої права й свободи.

Нехтування правами місцевого населення урядовцями викликало наростання спротиву в українському суспільстві.

Причини національно – визвольної війни:

• посилення соціального гноблення (зростання шляхетського землеволодіння,панщини);

• посилення національно – релігійного гніту (полонізація, окатоличення);

невідповідність між набуттям козацтва фактичного політичного лідерства в українському суспільстві та різким погіршенням його становища згідно з «Ординацією» 1638 р.;

• слабкість найвищої державної влади Речі Посполитої.

У середині XVII ст. напруга в українському суспільстві настільки зросла, що навіть незначний привід міг призвести до війни. Такою подією ста конфлікт чигиринського сотника Богдана Хмельницького з чигиринським підстаростою Данилом Чаплинським, який відібрав у нього хутір Суботів – батьківську спадщину. Законним способом хутір не повернув, навіть звертався до короля, але й таке звернення не допомогло. Тоді, наприкінці грудня 1647 р., разом із товаришами він вирушив з Чигирина на Запоріжжя.

2. Події війни у 1648 -1649 рр.

Прочитати уважно текст та звернути увагу на основні військові події 1648-1649 рр. та їх наслідки для України.

25 січня 1648 – початок національно – визвольної війни українського народу.

Національно – визвольна війна – війна народу проти іноземного панування за створення незалежної держави.

ЇЇ очолив Богдан Хмельницький, обраний на початку 1648 р. гетьманом. Він одразу уклав угоду з кримським ханом Іслам Гіреєм III про військову допомогу. Хід воєнних дій:

• перша битва – 5-6 травня 1648 р. під Жовтими Водами, гетьман завдав ворогові нищівної поразки;

• 15-16 травня 1648 р. – ще більша перемога під Корсунем, взято в полон керівників польського війська М. Потоцького і М. Калиновського, визволення на кінець літа Лівобережної й майже всієї Правобережної України;

•11-13 вересня 1648 р. відбулася ще одна битва національно-визвольної війни, цього разу гетьмани розгромив польське військо поблизу містечка Пилявці, відкрився шлях наступу на Західну Україну;Українське військо обложило Львів, взяло викуп і пішло далі на Замостя. Б. Хмельницький  вступив у переговори з поляками. До цього його спонукали різні обставини: нестача боєприпасів і харчів, загальна втома, надходила зима, епідемія чуми, повернення татар до Криму. Гетьман уклав перемир’я  з новообраним королем Яном II Казимиром і 23 грудня урочисто в’їхав до Києва.

На початку 1649 р. Б. Хмельницький сформулював остаточну мету війни, яка полягала у створенні держави українського народу в його етнічних межах. Головні воєнні події 1649 р. відбулися під Збаражем і Зборовом. Знову проявився талант полководця Б. Хмельницького, перемога була за козаками. Але війська Кримського ханства порушили угоду й погрожували перейти на бік Польщі.

3. Коли і чому було укладено Зборівський договір.

Прочитати уважно текст та звернути увагу на причини та наслідки укладення Зборівського договору.

Внаслідок порушення угоди з боку Кримського ханства і погрози перейти на бік Польщі, гетьман Б. Хмельницький змушений був укласти  8 серпня 1649 р. Зборівський договір:

• під владу гетьмана переходили Київське, Брацлавське і Чернігівське воєводства;

• реєстр встановлювався у 40 тис. козаків, не включені до нього мали повертатися від владу панів;

• шляхта могла повертатися до своїх володінь, селяни мали виконувати довоєнні повинності;

Чигирин переходив у володіння гетьмана, яким став столицею гетьманської держави.

19 серпня 1649 р. Б. Хмельницький присягнув на дотримання Зборівської мирної угоди.

Урок № 2.

Тема:Утворення української козацької держави – Війська Запорізького.

1. Опрацювати урок № 2.

2. Переглянути презентацію «Українська козацька держава Війська   Запорозького» за посиланням https://goo.gl/8SFHCw

3.Переглянути  відео «Українська гетьманська держава» за посиланням https://goo.gl/FcX3et

4. Виконати тренувальні тести https://goo.gl/P4ocwZ

5.Виконати завдання до уроку № 2 за посиланням https://goo.gl/B3jLvq

6.Виконати домашнє завдання до уроку №2  https://goo.gl/w4Ccck

Зміст:

1. Адміністративно – територіальний устрій козацької держави.

2. Хто і як керував козацькою державою.

3. Соціально-економічне життя населення в середині XVII ст.

4. Зовнішня політика Богдана Хмельницького.

 

Мета:

1. З’ясувати та охарактеризувати політичний та адміністративно-територіальний устрій козацької держави;
2. Визначати основні зміни, які відбулися внаслідок утворення Гетьманщини в соціально-економічному житті українського народу;
3. Розвивати вміння показувати на карті територію Гетьманщини за Зборівським договором, її полки та сусідні держави.

Ключові слова: Гетьманщина, Військо Запорізьке, Генеральна рада, генеральна старшина, гетьман.

Основні дати та події:

1649 р. – створення Української козацької держави.

Методичні рекомендації:

Вивчаючи тему, важливо зрозуміти на яких засадах козаки розбудували адміністративно-територіальний устрій; які зміни відбулися у соціальній структурі та становищі населення у козацькій державі; особливості зовнішньої політики  Богдана Хмельницького.

Вивчаючи пункт 1, звернути увагу на адміністративний поділ козацької держави.

Вивчаючи пункт 2,звернути увагу на політичний устрій козацької держави.

Вивчаючи пункт 3,звернути увагу, якими були основні суспільні стани в Українській козацькій державі.

Вивчаючи пункт 4,звернути увагу на цілі зовнішньої політики Богдана Хмельницького.

1. Адміністративно – територіальний устрій козацької держави.

Прочитати уважно текст та звернути увагу на адміністративній поділ козацької держави.

Переможні битви 1648-1649 рр. сприяли утвердженню Української козацької держави – Війська Запорізького. В історичній науці цю державу, а також її територію називають Гетьманщиною.

Столицею і гетьманською резиденцією став Чигирин. Усю територію Гетьманщини було в 1649 р. поділено на 16 полків (на Правобережжі – 9, на Лівобережжі – 7), які поділялися на 10-20, а то й більше, сотень. Полками керували полковники, а сотнями - сотники, які здійснювали військово-адміністративну владу. Запорізька Січ була окремою адміністративною одиницею в державі.

2. Хто і як керував козацькою державою.

Прочитати уважно текст та звернути увагу на політичний устрій козацької держави.

Устрій держави зумовлювався воєнним станом, у якому опинилася Україна, що навіть позначилося на самій її назві – держава Війська Запорозького.

Військо Запорізьке – офіційна назва відновленої Української держави -  Гетьманщини та її збройних сил з середини XVII майже до кінця XVIII ст.

Найвищим законодавчим органом держави стала – Генеральна рада – загальна рада всього війська.

Виконавча та судова влада, а також військова й адміністративна зосереджувалися в руках гетьмана.

Керували всіма справами йому допомагав уряд – генеральна старшина, яка утворювала Старшинську раду. Поступово вона  стала не обиратися, а призначатися гетьманом.  Існували генеральні судді (зазвичай їх було двоє) завідували гетьманським судом. Гетьманський підскарбій очолював фінансову службу.

За державні клейноди служили гетьманська булава, корогва, гетьманський бунчук і печатка Війська Запорозького із зображенням козака з рушницею на плечі та шаблею при боці.

3.Соціально-економічне життя населення в середині XVII ст.

Прочитати уважно текст та звернути увагу, якими були основні суспільні стани в Українській козацькій державі.

У соціально-економічному житті відбувалися глибокі зрушення: було ліквідоване велике та середнє землеволодіння, фільварково –панщинну систему господарювання, кріпацтво. Формувалися козацька, селянська і державна власність на землю. Змінилася соціальна структура суспільства. Відбулося покозачення – масовий перехід селян і міщан у козацький стан, який почав відігравати провідну роль. Поліпшилося становище міщан,бо ліквідоване було засилля іноземців і усунуті національно-релігійні перешкоди для підприємництва й торгівлі, участі в самоврядуванні.

Шляхта складалася із середніх і дрібних землевласників, які приєдналися до Богдана Хмельницького і пішли на певні поступки іншим станам. Гетьман намагався зберігати привілейоване становище шляхти в суспільстві.

Православне духовенство разом із українським населенням боролося проти польського панування, виступало послідовним захисником національних традицій.

4. Зовнішня політика Богдана Хмельницького.

Прочитати уважно текст та звернути увагу на цілі зовнішньої політики Богдана Хмельницького.

Зовнішню політику козацької держави визначала Генеральна військова рада, а керував та координував гетьман.

Зусилля дипломатичної служби козацької держави спрямовувалися на збереження союзу з Кримським ханством, пошук порозуміння з Османською імперією, залучення правителів Московської держави й Трансильванського князівства до боротьби за корону Речі Посполитої. Згодом гетьман активізував дипломатичні відносини із Туреччиною, представляючи Україну як незалежну державу. 1649 р. було підписано договір між Військом Запорозьким і Туреччиною.

У 1650, 1652, 1653 рр. козацькі війська здійснили молдовські походи, щоб зробити це князівство союзником. Для цього було укладено шлюб сина Б. Хмельницького і доньки господаря Молдови Василя Лупула.

Здобутком дипломатії козацької держави було й уникнення загострення відносин із Московією та початок контактів зі Швецією.

Урок № 3.

Тема: Богдан Хмельницький як політик і людина.

1. Опрацювати урок № 3.

2. Переглянути відео «Обличчя української історії» за посиланням https://goo.gl/P7JRqU

3. Виконати тренувальні тести з теми за посиланням  https://goo.gl/FGTbak

4. Виконати завдання до уроку № 3 за посиланням https://goo.gl/9M3rQY

5. Виконати домашнє завдання до уроку №3 за посиланням  https://goo.gl/ykdWtM

 

Зміст:

1. Життя і діяльність Богдана Хмельницького.

2. Що говорять сучасники та історики про діяльність «Великого гетьмана».

Мета:

1. Сформувати знання про Б. Хмельницького як державного діяча і полководця;
2. З’ясувати його роль і місце в українській історії,  спираючись на оцінки істориків і дослідників, сучасників і нащадків;
3. Виховувати інтерес до історичного минулого нашої держави.

 

Ключові слова: гетьман.

Основні дати та події:

27 грудня 1595 р. – дата народження Богдана Хмельницького.

1620 р. – похід до Молдови проти турків.

1657 р. – смерть Богдана Хмельницького.

 

 

Методичні рекомендації:

Вивчаючи тему, важливо зрозуміти як особисті риси характеру Богдана Хмельницького вплинули на утворення козацької держави.

Вивчаючи пункт 1, звернути увагу на життєвий шлях Богдана Хмельницького і його становлення як політичного діяча.

Вивчаючи пункт 2,звернути увагу на оцінки сучасників та істориків про діяльність «Великого Гетьмана».

1. Життя і діяльність Богдана Хмельницького.

Прочитати уважно текст та звернути увагу на життєвий шлях Богдана Хмельницького і його становлення як політичного діяча.

Богдан – Зиновій Хмельницький народився 27 грудня 1595 р. в сім’ї дрібного українського шляхтича Михайла Хмельницького в родовому маєтку на хуторі Суботові, що на Чигиринщині. Навчався у школі при одному із монастирів Києва та в єзуїтському колегіумі у Львові, володів кількома мовами.

У 1620 р. у складі Чигиринської сотні реєстровців вирушив у похід до Молдови проти турків. У битві під Цецорою потрапив у полон. Звільнившись із полону, повернувся на службу до Чигиринського полку.

Брав участь у Смоленській війні 1632-1634 рр. на боці Польщі, у морських походах проти Туреччини, у козацькому повстанні 1637-1638 рр.

Повернувшись із походів, одружився з козачкою Ганною Сомківною. Мав трьох синів – Тимоша, Юрія та Остапа, який помер у дитинстві, і чотири доньки.

У 1648 р. на Запорозькій Січі підняв підняв повстання проти Речі Посполитої, поклавши тим самим початок Національно-визвольній війні.

Під час війни виявив себе як досвідчений полководець, вправний дипломат, видатний державний діяч.

Помер у 1657 р. у Чигирині. Похований у Суботові в Іллінській церкві.

2. Що говорять сучасники та історики про діяльність «Великого гетьмана».

Прочитати уважно текст та звернути увагу на оцінки сучасників та істориків про діяльність «Великого Гетьмана».

1) Великий рух народний, піднятий Хмельницьким, дав новий лад усій східній Україні-Гетьманщині. (М. Грушевський)

2) Він… завдав аристократичному устрою Польщі такого удару, після якого цей устрій вже не міг триматися у моральній силі. (М. Костомаров)

3) Хмельницький став керівником Визвольної війни завдяки тому, що здобув довір’я мас. Він ріс і жив серед козацтва, розумів його прагнення й інтереси. Народні маси зустріли Хмельницького з цілковитим довір’ям, розуміючи, що він є справжнім захисником їх інтересів. (І. Крип’якевич)

4) Він поводився так, наче був монархом суверенної держави, й розвинув широку дипломатичну акцію на міжнародному полі для зміцнення свого становища. (Д. Дорошенко)

5) Великий гетьман назавжди залишиться у пам’яті вдячного українського народу. Адже за його гетьманства українська земля вперше стала широко

відома у світі, а до його резиденції в Чигирині звертали погляди володарі багатьох країн. (В. Петровський, Л. Радченко, В. Семенченко)

6) Він уперше протягом XIV—XVII ст. спромігся спрямувати енергію народу на розбудову соборної держави і виборення незалежності, а також сформулював наріжні принципи державної ідеї, що стала знаменом визвольних змагань українців наступних століть. (В. Смолій, В. Степанков).

Урок № 4.

Тема: Важливий шлях боротьби за українську державність (1650 – 1653 рр.)

1. Опрацювати урок № 4.

2. Переглянути відео «Битва під Берестечком»  за посиланням https://goo.gl/EDqRGo

3. Переглянути презентацію до уроку за посиланням https://goo.gl/kxuMAE

4. Виконати тренувальні тести з теми https://goo.gl/19FBmr

5.Виконати завдання до уроку № 4. За посиланням  https://goo.gl/SGivUc

6. Виконати домашнє завдання до уроку №4  https://goo.gl/ghuKYn

 

Зміст:

1. Події війни у 1650 – 1651 рр.
2. Причини і наслідки битви під Батогом.
3. Жванецьке протистояння і Кам’янецька угода.

Мета:

1. Проаналізувати основні події 1650 – 1653 рр.;
2. Визначити, завдяки чому українська армія здобула перемоги в Батозькій битві та Жванецькій облозі;
3. Охарактеризувати внутрішньо і зовнішньополітичне становище Гетьманщини наприкінці 1653 рр.;
4. Розвивати вміння показувати на карті події війни у 1650 – 1653 рр.

Ключові слова: молдавські походи.

Основні дати та події:

1650, 1652 і 1653 рр. – молдавські походи;

18 вересня 1651 р. – укладено Білоцерківський договір;

22 – 23 травня 1652 р. – битва біля гори Батіг;

11 жовтня — 5 грудня 1653 р. — Жванецька облога.

 

Методичні рекомендації:

Вивчаючи тему, важливо зрозуміти як події 1650 – 1653 рр. вплинули на подальшу долю козацької держави.

Вивчаючи пункт 1, звернути увагу на хід воєнних подій 1650 – 1651 рр. і їх наслідки для України;

Вивчаючи пункт 2,звернути увагу на те, яке значення для Б. Хмельницького мала перемога під Батогом;

Вивчаючи пункт 3, звернути увагу на становище козацької держави після облоги Жванця та Кам’янецької угоди.

1. Події війни у 1650 – 1651 рр.

Прочитати уважно текст та звернути увагу на хід воєнних подій 1650 – 1651 рр. і їх наслідки для України.

Річ Посполита намагалася укласти військовий союз із молдовським господарем Василем Лупулом. Тому восени 1650 р. Хмельницький здійнив успішний похід у Молдову, внаслідок чого встановився військово – політичний союз двох держав. Під тиском Туреччини союз із Богданом Хмельницьким знову уклав і кримський хан.

Головною битвою 1651 р. була Берестецька, яка через зраду татар стала першою програною українцями битвою. Оскільки Б. Хмельницький намагався зупинити відступ ханських військ, то він не зміг очолити козацьку армію в цій битві. Наказним гетьманом був обраний Іван Богун, який зумів вивести з оточення значну частину українських військ. 18 вересня 1651 р. укладено Білоцерківський мирний договір:

• обмеження території Гетьманщини Київським воєводством;

• кількість козацького реєстру скорочувалася до 20 тис. козаків;

• козаки, що лишилися поза реєстром, мали повернутися до своїх панів, шляхта – у свої маєтки;

• гетьман позбавлявся права дипломатичних відносин, повинен був розірвати союз з Кримським ханством.

2. Причини і наслідки битви під Батогом.

Прочитати уважно текст та звернути увагу на те, яке значення для Б. Хмельницького мала перемога під Батогом

Білоцерківський мир 1651 р. не був затверджений польським сеймом. Тому Б. Хмельницький  вважав себе вільним від дотримання його умов. Обидві сторони готувалися до подальшої боротьби , кожна сподівалася на перемогу. Уже пізньої осені 1651 р. польські війська окупували Брацлавщину, а гетьман готував мобілізацію реєстрових козаків, селян та міщан.

22 – 23 травня 1652 р. українські війська здобули блискучу перемогу над польською армією біля гори Батіг на Брацлавщині. Це був реванш за Берестечко. Білоцерківський договір утратив чинність, кордони України знову були, як за Зборівським миром.

Батозька битва мала велике значення ще й тому, що розгорнулася хвиля масових визвольних повстань селян і міщан.

Ця перемога суттєво вплинула й на хід українсько – московських переговорів про надання Б. Хмельницькому допомоги з боку Московської держави, які велися вже впродовж кількох років. Гетьман поставив своїм завданням також змусити молдовського воєводу Лупула розірвати зв’язки з шляхетською Польщею, що повинно було дещо її послабити.

Із цією метою було організовано Другий молдовський похід українського війська.

3. Жванецьке протистояння і Кам’янецька угода.

Прочитати уважно текст та звернути увагу  на становище козацької держави після облоги Жванця та Кам’янецької угоди.

1653 р. Річ Посполита знов почала збирати військо для продовження боротьби з козацтвом.  Спроби Богдана Хмельницького розпочали переговори з королем щодо врегулювання відносин були демонстративно відкинуті.

Коронне військо, чисельністю 40 тисяч, розташувалося під містечком Жванець. Приблизно стільки ж вояків було і в Богдана, який разом із татарами у жовтні 1653 р. заблокував королівське військо. Сил для вирішальної битви не вистачало у жодної зі сторін. Кримський хан, не зацікавлений у зміцненні ані козацької держави, ані Речі Посполитої, розпочав таємні переговори з обложеними. Він уклав із королем сепаратне перемир’я і згорнув воєнні дії. У цьому усному договорі, що називався Кам’янецька угода, обидві сторони домовилися про одержання татарами від поляків викупу. Політичне й правове становище козаків чітко не визначалося. На території України могли розміщуватися  польські військові підрозділи.

Оскільки Б. Хмельницький не брав участі в обговоренні угоди, він заявив, що цей договір його ні до чого не зобов’язує. Однак після того, як татарські загони залишили табір під Жванцем, козакам довелося зняти облогу королівського війська, бо утримувати її самотужки стало неможливо. Від того часу козацька держава, втративши надію на врегулювання відносин з Річчю Посполитою, розпочала налагоджувати відносини з Московією.

Урок № 5.

Тема: Українсько – московський договір 1654 р. та воєнно – політичні події середини XVII ст.

1. Опрацювати урок № 5.
2. Переглянути відео «Переяславська рада» за посиланням https://goo.gl/wAHKvn
3. Переглянути відео  «Воєнні дії у 1654 – 1655 рр.» за посиланням https://goo.gl/QnbiqZ
4. Виконати тренувальні тести  https://goo.gl/ruz9RZ
5. Виконати завдання до уроку № 5 за посиланням https://goo.gl/W3JYgs
6. Виконати домашнє завдання до уроку №5  https://goo.gl/WKmMyY

 

Зміст:

 1. Умови українсько – московського договору 1654 р.

 2. Воєнно – політичні події 1654 – 1655 рр.

 3. Українсько – шведсько – трансільванський союз.

Мета:

1. Охарактеризувати воєнно-політичні події Національно – визвольної війни у 1654 – 1657 рр.;
2. З’ясувати причини укладення українсько-російського договору 1654 року та його основні положення;
3. Розвивати вміння показувати на карті події війни у 1654-1657 рр.;
4. Узагальнити знання учнів про Б.Хмельницького як політика, дипломата і полководця.

Ключові слова: «Березневі статті».

Основні дати та події:

8 січня 1654 р. – козацька рада в Переяславі ухвалила присягнути на вірність цареві Московії.

27 бер езня 1654 р. – підписання Березневих статтей.

19-20 січня 1655 р. – бої під Охматовим.

19 вересня – 29 жовтня – облога Львова військом Б. Хмельницького.

24 жовтня 1656 р. – підписання між Москвою і Річчю Посполитою Віленського перемир’я.

Методичні рекомендації:

Вивчаючи тему, важливо зрозуміти як події 1654 – 1657 рр. вплинули на подальшу долю українського населення.

Вивчаючи пункт 1, звернути увагу на рішення Переяславської ради і причини укладення Березневих статей. Яке значення вони мали і до яких наслідків могли призвести.

Вивчаючи пункт 2,звернути увагу на основні  військові події 1654-1655 рр. і їх наслідки для України.

Вивчаючи пункт 3,звернути увагу на причини укладення українсько – шведсько – трансільванського союзу.

1. Умови українсько – московського договору 1654 р.

Прочитати уважно текст та звернути увагу на рішення Переяславської ради і причини укладення Березневих статей.

Наприкінці 1653 р. Москва погодилася прийняти Військо Запорізьке і розпочати війну з Польщею. 8 січня 1654 р. у Переяславі відбулася рада, де були присутні близько 200 представників старшини та козацтва. Вирішено було укласти союз з Московією. Того дня склали присягу 284 особи. Письмово українсько – московський договір оформлено «Березневими статтями» :

• чисельність козацького війська встановлювалася в 60 тис. осіб;

• гетьманові дозволялося підтримувати відносини з іншими державами за умови повідомлення царя, заборона зв’язків з польським королем і турецьким султаном без царського наказу;

• збереження прав і вольностей гетьмана і всього Війська Запорізького, а також міщанства;

• збереження української адміністрації та її права на збирання податків, суд лишався самостійним;

• зобов’язання московського уряду вступити у війну з Річчю Посполитою весною 1654 р.

Березневі статті – це комплекс документів, які регламентували політичне і правове становище Гетьманщини після Переяславської ради і включення України до складу Московського царства.

2. Воєнно – політичні події 1654 – 1655 рр.

Прочитати уважно текст та звернути увагу на основні  військові події 1654-1655 рр. і їх наслідки для України.

Союз України з Московією спричинив союз Криму з Польщею. Восени 1654 р., щоб запобігти активності українських військ, татари та поляки вдерлися на Брацлавщину й Поділля. Одним із важливих центрів опору загарбникам стала Умань, обороною якої керував Іван Богун.

У січні 1655 р. розпочалися жорстокі бої на Київщині між козацькою армією на чолі з Б. Хмельницьким і союзними російськими частинами та польсько – татарськими військами. Переламним моментом стали дії Богуна, який завдав полякам удару з тилу – це змусило їх припинити облогу козацького табору і відступити.

У липні 1655 р. розпочався похід Б. Хмельницького на західноукраїнські землі, який здійснювався за підтримки російської армії. У вересні коронне військо було розгромлено.

Виснажена війною, Річ Посполита запропонувала Московії укласти перемир’я, обіцяючи цареві польську корону після смерті Яна II Казимира. У жовтні 1656 р. було укладено Віленське перемир’я. Україну до участі в переговорах не запросили. За умовами Віленського перемир’я Річ Посполита і Московська держава припиняли між собою воєнні дії і зобов’язувалися спільно виступати проти Швеції. Таким чином Москва знехтувала інтересами України і стала союзницею Польщі.

3. Українсько – шведсько – трансільванський союз.

Наприкінці грудня 1656 р. Хмельницький без відома московського уряду вирішив підтримати вторгнення в Польщу трансільванського князя Дьєрдя ІІ Ракоці. Гетьман вислав йому на допомогу козацьке військо на чолі з наказним гетьманом Антоном Ждановичем, а згодом ще кілька полків під проводом І. Богуна. Загальна кількість українського війська сягала 18—20 тис. осіб.

Швидким маршем пройшовши Галичину, до трансільванського князя під Перемишлем приєдналося козацьке військо. Союзники взяли Краків і рушили на з’єднання з армією шведського короля. Після об’єднання за наполяганням Карла Х Густава було вирішено завдати рішучого удару полякам. Союзники перейшли Віслу, захопили Замостя, Люблін і рушили на Варшаву. 9 червня місто було здобуто.

Однак у середині червня становище союзників погіршилося. У Польщі розгортався широкий визвольний рух. Після нападу на Швецію Данії Карл Х змушений був залишити Польщу. Польські війська вторглися до Трансільванії, а до Польщі як союзник прибув із великою ордою кримський хан. Охоплений панікою Дьєрдь ІІ Ракоці розпочав переговори з польським командуванням і капітулював.

До козаків Ждановича в цей час прибув московський посланець і попередив, що вони воюють без угоди царя. До того ж серед них поширювалися чутки, що Хмельницький важко хворий і доживає останні дні. Жданович, ураховуючи настрої козаків, наказав повертатися додому. Поразка україно-трансільванського походу до Польщі стала важким ударом для хворого гетьмана.

Урок № 6.

Перевірте свої знання з теми «Національно – визвольна війна українського народу середини XVII ст.»

1. Виконати контрольний тест за посиланням https://goo.gl/UYruXJ
2. Виконати завдання до уроку № 6 за посиланням https://goo.gl/Qdu6VM
3. Виконати домашнє завдання до уроку № 6. https://goo.gl/tvWkbu

 

Мета:

1. Повторити та узагальнити матеріал, вивчений з даної теми;
2. Розвивати в учнів уміння аналізувати та узагальнювати матеріал;
3. Виховувати в учнів національно – патріотичні почуття.

Методичні рекомендації:

Виконуючи контрольний тест, визначте історичне значення та підсумки Національно – визвольної війни українського народу.

 

 

 

 

ДОДАТОК А

 

 

ДОДАТОК Б

 

ВИСНОВКИ

Введення дистанційного навчання в Білозерській ЗОШ I – III ступенів № 14 за допомогою використання Google форм, надасть велику можливість для посилення ефективності процесу навчання. Адже, під час традиційного уроку учням не вистачає часу на опанування великого об’єму інформації, який представлений на дистанційному модулі. Учитель не має змогу на кожному уроці здійснювати перевірку, повторення та закріплення вивченого матеріалу, на противагу тому, що забезпечується шляхом дистанційного навчання.

За допомогою дистанційного модуля можна різноманітними прийомами подати теоретичний матеріал. Наприклад, урок – лекція, перегляд презентації, відеоматеріалів, які мотивують учнів до виконання різних видів діяльності і, відповідно дають кращі результати у засвоєнні теми уроку.

Перевірка знань учнів відбувається шляхом тестування за допомогою використання Google форм.  Важливим завданням історії є розвиток пам’яті учнів. Тестові завдання, які містяться в уроках – лекції, повторюються в тренувальних тестах, за допомогою яких звертається увага учнів на основні події, терміни, дати відповідної теми. Все це надає можливість розвивати пам'ять  та увагу учнів.

Отже, використання наданого матеріалу для учнів 8 класу надасть вчителю великі можливості в поданні теоретичного матеріалу, його закріпленні та перевірки знань; активізує та вдосконалює розумові процеси учнів – увагу, сприйняття, мислення, уяву, пам'ять.