Цикл уроків "Закономірності успадкування ознак"

Про матеріал

Розробки уроків до теми "Закономірності успадкування ознак" відповідають чинній програмі з біології для 9 класу, мають відповідну структуру, містять стислий опис кожного етапу. Під час складання конспектів до теми використані інтерактивні методи навчання для актуалізації знань учнів, вивчення нового матеріалу, його закріплення та підведення підсумків уроку.

Перегляд файлу

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Першолиманський навчально-виховний комплекс

«Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів – дитячий садок»

Решетилівської районної ради Полтавської області

 

 

 

 

 

 

Розробки

уроків біології у 9 класі

за тематичним блоком

«Закономірності успадкування ознак»

 

 

 

 

Керівник Шуть Т.В., вчитель біології

ІІ кваліфікаційної категорії

 

 

 

 

 

Лиман Перший

2018

Урок № 30       Біологія       9 клас       Дата проведення уроку ___________

Тема. Класичні методи генетичних досліджень. Генотип та фенотип. Алелі

Мета: поглибити знання про генетику як науку; ознайомити з класичними методами генетичних досліджень, розкрити їхні особливості та              значення; сформувати поняття «генотип», «фенотип», «норма реакції», «алелі», «домінантні алелі», «рецесивні алелі»;               розвивати увагу, уяву, пам’ять, мислення, уміння висловлювати судження, аналізувати й систематизувати інформацію, установлювати причинно-наслідкові зв’язки, робити              логічні висновки; виховувати дбайливе ставлення до власного здоров’я та всього живого; формувати науковий світогляд, інтерес до предмета.

Обладнання: таблиці «Взаємодія генів», фотографії рослин і тварин, що демонструють прояв домінантних та рецесивних алелів, фотографії однояйцевих близнюків, малюнки генеалогічних дерев.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Місце уроку в навчальній темі: вступний.

Міжпредметні зв’язки: історія, основи здоров’я, екологія.

Компетентності, які формуються в учнів: уміння вчитися, спілкуватися державною мовою, соціальна, комунікативна, історична, загальнокультурна, здоров’язбережувальна, науково-природнича.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Прийом «Біологічний мікрофон»

Який матеріал з попередньої теми «Збереження та реалізація спадкової інформації» був найцікавішим, а який найважчим для засвоєння? Відповідь обґрунтуйте.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Прийом «Практичність теорії»

Під час вивчення попередньої теми ви вже дізналися як зберігається  та реалізується спадкова інформація, про існування науки генетики, але без інформації  про закономірності успадкування ознак нащадками ви не зможете пояснити низку загальновідомих фактів.

ІV. Повідомлення теми і мети уроку

V. Вивчення нового матеріалу

  1. Ознайомлення з класичними методами генетичних досліджень (вправа «Павучок»), розкрити їхні особливості та значення (опрацювання таблиці); поглиблення знань про генетику як науку.
  2. Формування поняття «генотип», «фенотип», «норма реакції» (словникова робота); ознайомлення з особливостями їх прояву.
  3. Формування поняття «алелі», «домінантні алелі», «рецесивні алелі» (словникова робота),  розкриття їхніх особливостей та значення.

Фізкультхвилинка

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

Вправа «Запитання - відповідь»

Завдання: по черзі учні ставлять одне одному запитання, що стосуються опрацьованого на уроці матеріалу, й аналізують почуті відповіді                                                                              

VІІ. Підведення підсумків уроку

Прийом  «Кольорові знаки»

Учні вибором та підняттям догори картки відповідного кольору показують наступне:

  • зелений – дізнався (-лася) і зрозумів (-ла) для себе багато нового;
  • жовтий – дещо залишилося для мене незрозумілим;
  • червоний – багато чого не зрозумів (-ла)

VІІІ. Домашнє завдання

 Опрацювати § 28, вивчити терміни, запитання 6 — усно (додатково).

 

Урок №31               Біологія            9 клас            Дата проведення уроку

Тема: Закони Менделя

Мета: ознайомити з основними закономірностями успадкування ознак на прикладі законів Г.Менделя; сформувати поняття «гомозигота», «гетерозигота»; формувати знання про генетичну символіку, гібридологічний метод досліджень; розкрити значення законів Менделя              для генетики; формувати вміння складати схеми схрещування; розвивати уяву, увагу,               пам’ять, мову, логічне мислення, уміння висловлювати судження, аналізувати й систематизувати  інформацію, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; виховувати дбайливе ставлення до власного здоров’я та всього живого, формувати науковий світогляд, інтерес до предмета.

Обладнання: таблиця «Закони Г. Менделя», портрет Г. Менделя, малюнки й фотографії, що демонструють успадкування ознак.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Місце уроку в навчальній темі: поточний.

Міжпредметні зв’язки: історія, основи здоров’я, екологія.

Компетентності, які формуються в учнів: уміння вчитися, спілкуватися державною мовою,              соціальна, історична, загальнокультурна,               комунікативна, здоров’язбережувальна, науково-природнича.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Прийом «Інтелектуальна розминка»

Завдання. Дайте визначення поняттям «алель», «генотип», «фенотип».

Прийом «Павучок»

Завдання. Складіть структурно-логічну схему «Методи генетичних досліджень»

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Як ви вже дізналися з попереднього уроку, основним методом генетики був і залишається гібридологічний. Саме він дав змогу Г. Менделю закласти основи генетики. Адже головним питанням генетики є механізм передачі ознак батьками потомству, а дослідити їх можна передусім за допомогою саме цього методу.

ІV. Повідомлення теми і мети уроку

Вправа «Нам це важливо»

Назвіть по черзі, що саме і навіщо вам важливо дізнатися на сьогоднішньому уроці.

V. Вивчення нового матеріалу

Прийом «Демонстрація»

Формувати знання про генетичну символіку, гібридологічний метод досліджень.

Ознайомити з основними закономірностями успадкування ознак на прикладі законів Г. Менделя

Прийом «Словникова робота»

Сформувати поняття «гомозигота», «гетерозигота». 

Прийом «Скарбничка»

Розкрити значення законів Менделя для генетики.

Фізкультхвилинка

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом «Біологічний практикум»

Виконання завдань 3-5 на с.117

VІІ. Підведення підсумків уроку

Прийом  «П’ять речень»

Учні за допомогою п’яти речень формулюють висновки уроку

VІІІ. Домашнє завдання

Опрацювати § 29, вивчити терміни та формулювання законів Менделя, готувати проект «Складання власного родоводу» або «Демонстрація успадкування певних ознак» (до уроку № 38)

 

 

Урок №32            Біологія         9 клас         Дата проведення уроку

Тема:  Практична робота №3. Складання схем схрещування.

Мета: Закріпити знання про основні генетичні поняття, спеціальну символіку; удосконалювати навички складання схем схрещування й розв’язування елементарних генетичних задач; розвивати мислення, уміння аналізувати й систематизувати інформацію, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, робити логічні висновки; виховувати дбайливе ставлення до власного здоров’я та всього живого, формувати науковий світогляд, інтерес до предмета.

Обладнання: таблиці із зображенням схем законів Г. Менделя, підручник, зошит.

Тип уроку: вироблення практичних умінь і навичок.

Місце уроку в навчальній темі: поточний.

Міжпредметні зв’язки: історія, основи здоров’я, екологія, економіка.

Компетентності, які формуються в учнів: уміння вчитися, спілкуватися державною мовою, соціальна, історична, загальнокультурна,               комунікативна, здоров’язбережувальна, науково-природнича.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Прийом «Мозковий штурм»

  1. Які позначення використовують під час запису схем схрещувань?
  2. Назвіть закони Г. Менделя та складіть схеми схрещування, що їх ілюструють.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Прийом «Епіграф уроку»

Обговорення китайської народної мудрості «Скажи мені – і я забуду. Покажи мені – і я запам’ятаю. Дай мені діяти самому – і я навчусь»

Отже, щоб краще засвоїти теоретичний матеріал попереднього уроку, слід закріпити його практичними вміннями і навичками, якими ви спробуєте оволодіти сьогодні на уроці під час складання схем схрещування й розв’язування елементарних генетичних задач.

ІV. Повідомлення теми і мети уроку

Вправа «Шкала актуальності»

Наскільки актуальною для кожного з вас є тема уроку? Озвучте показник за 5-бальною шкалою: де   0 – зовсім не важлива, …, а 5 – саме те, що необхідно знати (вміти, розуміти тощо) на найближчий час.

V. Виконання практичної роботи

Прийом «Біологічний практикум»

Практична робота № 3. Складання схем схрещування на с.228-229 підручника.

Фізкультхвилинка

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом «Логічний ланцюжок»

Опишіть алгоритм складння схем схрещування.

VІІ. Підведення підсумків уроку

Вправа «Питання в кубі»

Мета: розвивати здібності до самоаналізу та рефлексії; узагальнити набутий досвід, здійснювати зворотний зв’язок.

Учні стають у коло. Учитель передає одному з них кубик, на гранях якого записані запитання. Учень обирає те, на яке йому хотілося б відповісти, показує цю грань куба іншим і відповідає. Потім передає кубик будь-кому з однокласників. Приклади запитань:

  • Що цікавого для тебе було на уроці?
  • Що особисто для тебе було складно?
  • Чого навчився (-лася) на уроці?
  • Як будеш застосовувати нові знання, навички?
  • Що найбільше сподобалося?
  • Чи справдилися твої очікування?

VІІІ. Домашнє завдання

Повторити § 29, продовжити  підготовку проекту «Складання власного родоводу» або «Демонстрація успадкування певних ознак» (до уроку № 38)

 

Урок №33               Біологія            9 клас            Дата проведення уроку

Тема: Ознака як результат взаємодії генів. Поняття про щеплення генів і кросинговер

Мета: ознайомити з особливостями формування ознак, явищами взаємодії алель них і неалельних              генів, проміжним характером успадкування ознак,  зчеплення генів,              основними              положеннями  хромосомної теорії              спадковості; сформувати поняття «неповне домінування», «комплементарність», «полімерія», «епістаз» , «зчеплене успадкування», «група зчеплення»; розкрити значення взаємодії генів для формування ознак організмів, роль              Т. Х. Моргана у вивченні зчепленого успадкування ознак; удосконалювати навички складання схем              схрещування й розв’язування елементарних генетичних задач; поглибити знання про              кросинговер та його значення; розвивати пам’ять,  увагу, уяву, критичне та логічне мислення, мову, уміння висловлювати судження, аналізувати й систематизувати інформацію, установлювати причинно-наслідкові зв’язки, робити логічні висновки; виховувати ціннісне ставлення до всього живого та дбайливе ставлення до власного здоров’я, інтерес до предмета; формувати науковий світогляд , розширювати кругозір               учнів.

Обладнання: таблиці «Закони Г.Менделя», «Проміжне успадкування ознак», «Взаємодія              неалельних              генів», «Набір хромосом людини»,  фотографії Т. Моргана, К. Бріджеса і А. Стертеванта, муляжі, малюнки та фотографії різних ознак організмів та ознак, що з’являються внаслідок зчеплення генів.              

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Місце уроку в навчальній темі: поточний.

Міжпредметні зв’язки: основи здоров’я, фізика, екологія, економіка. 

Компетентності, які формуються в учнів: уміння вчитися, спілкуватися державною мовою, соціальна, комунікативна, загальнокультурна, здоров’язбережувальна, науково-природнича, підприємницька.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Прийом «Біологічний мікрофон»

  • Яку будову має ген?
  • Що таке алелі гена?
  • Як відбувається успадкування ознак згідно із законами Менделя?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Прийом «Відстрочена відгадка»

Генотип – цілісна система, тому між собою можуть взаємодіяти не тільки алельні, а й неалельні гени. Існує кілька типів такої взаємодії з якими ми ознайомимося сьогодні на уроці, а також з’ясуємо, яке відкриття у біології ХХ століття було одним з найважливіших.

ІV. Повідомлення теми і мети уроку

V. Вивчення нового матеріалу

Прийом «Творча лабораторія»

І група Ознайомитися з особливостями формування ознак.

ІІ група  Ознайомитися з явищем взаємодії алельних та неалельних генів. 

ІІІ група Ознайомитися з проміжним характером успадкування ознак.

Прийом «Словникова робота»

Сформувати поняття «неповне домінування», «комплементарність», «полімерія», «епістаз», «зчеплене успадкування», «група зчеплення».

Прийом «Демонстрація»

З’ясувати особливостями зчеплення генів, основні положеннями хромосомної теорії спадковості.

Фізкультхвилинка

Вправа «Павучок»

Розкрити роль Т. Х. Моргана у вивченні зчепленого успадкування ознак.

Прийом «Скарбничка»

Поглибити знання про кросинговер та його значення

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом «Біологічний практикум»

  1. Виконання завдання 5 на с.123
  2. У результаті схрещувань установили, що частота кросинговеру між генами дорівнює:             С – В = 8%, D – F = 6%, A – B = 9%, A – F = 4%, A –C = 1%, C – D = 3%, A – D = 2%. (DACFB)
  3. Укажіть види домінування, які відповідають їхнім характеристикам. Виберіть по одному правильному варіанту відповідей із кожного стовпчика.

Ознака має проміжне вираження між домінантним і рецесивним алелями

Обидва варіанти ознаки проявляються одночасно

У гетерозиготи проявляється тільки дія домінантного алеля

1 повне домінування

1 повне домінування

1 повне домінування

2 неповне домінування

2 неповне домінування

2 неповне домінування

3 кодомінування

3 кодомінування

3 кодомінування

 

VІІ. Підведення підсумків уроку

Прийом  «Синквейн»

Складання віршів у стилі синквейн до вивченої на уроці теми.

VІІІ. Домашнє завдання

Опрацювати § 30-31, вивчити терміни, продовжити  підготовку проекту «Складання власного родоводу» або «Демонстрація успадкування певних ознак» (до уроку № 38)

 

Урок №34            Біологія         9 клас         Дата проведення уроку

Тема: Генетика статі й успадкування, зчеплене зі статтю

Мета: ознайомити зі способами визначення статі на прикладі  різних тварин, особливостями              успадкування, зчепленого зі статтю; розкрити механізм успадкування генів, зчеплених зі              статтю; сформувати               поняття «гомогаметна стать», «гетерогаметна стать»;              розвивати увагу, пам’ять, мислення, мову, уміння працювати              в парах, порівнювати,              аналізувати й  узагальнювати інформацію, установлювати причинно-наслідкові зв’язки,              робити логічні висновки; виховувати дбайливе ставлення до всього живого, інтерес до              предмета; формувати науковий світогляд, розширювати кругозір учнів.

Обладнання: таблиця «Успадкування, зчеплене зі статтю», фотографії ознак, зчеплених зі статтю.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Місце уроку в навчальній темі: поточний.

Міжпредметні зв’язки: основи здоров’я, фізика, економіка.

Компетентності, які формуються в учнів: уміння вчитися, спілкуватися державною мовою, соціальна, комунікативна, здоров’язбережувальна, підприємницька,              науково-природнича.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Прийом «Взаємоопитування»

Учні задають одне одному запитання , що стосується опрацьованого вдома матеріалу.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Прийом «Приваблива мета»

Багато організмів мають спеціальні хромосоми, які називають статевими. Саме їх сполучення у зиготі має зумовлює чоловічу чи жіночу стать особини. Існують ознаки організму людини чи дрозофіли закодовані тільки в хромосомах, що визначають стать, тобто притаманні лише самцям або лише самкам. Такі характеристики і властивості організмів називають ознаками, зчепленими зі статтю. Саме їм ми присвятимо сьогоднішній урок.

ІV. Повідомлення теми і мети уроку

V. Вивчення нового матеріалу

Прийом «Власний досвід»

Ознайомитися зі способами визначення статі на прикладі різних тварин 

Прийом «Словникова робота»

Сформувати поняття  «гомогаметна стать», «гетерогаметна стать»

Прийом «Демонстрація»

Ознайомити з особливостями успадкування, зчепленого зі статтю.

Розкрити механізм успадкування генів, зчеплених зі статтю 

Фізкультхвилинка

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом «Біологічний практикум»

Виконання завдань 6-7 на с.131

VІІ. Підведення підсумків уроку

Прийом  «Кольорові знаки»

Учні вибором та підняттям догори картки відповідного кольору показують наступне:

  • зелений – дізнався (-лася) і зрозумів (-ла) для себе багато нового;
  • жовтий – дещо залишилося для мене незрозумілим;
  • червоний – багато чого не зрозумів (-ла)

VІІІ. Домашнє завдання

Повторити § 32, вивчити терміни,  продовжити  підготовку проекту «Складання               власного родоводу»              або «Демонстрація успадкування               певних ознак» (до уроку № 38)

 

Урок №35       Біологія       9 клас       Дата проведення уроку ____________

Тема: Форми мінливості. Лабораторне дослідження мінливості в рослин і тварин.

Мета: ознайомити з особливостями комбінативної та мутаційної мінливості, основними              положеннями мутаційної мінливості; поглибити знання про форми мінливості, розкрити              значення дослідів Гуго де Фріза у              вивченні мутаційної мінливості; продовжувати              формувати              уявлення про значення знань про спадковість і мінливість у життєдіяльності людини; продемонструвати відмінності між модифікаційною та мутаційною мінливістю; розвивати увагу, уяву, пам’ять, мову,               мислення, уміння висловлювати судження, порівнювати, аналізувати й               узагальнювати інформацію, робити логічні висновки; виховувати дбайливе ставлення до              власного здоров’я та ціннісне ставлення              до всього живого; формувати науковий світогляд,               інтерес до предмета.

Обладнання: таблиці «Закони Г.Менделя», «Проміжне успадкування ознак», фотографія  Гуго де Фріза, малюнки та фотографії ознак, що              демонструють різні форми мінливості (модифікаційну, комбінативну, мутаційну).

Тип уроку: комбінований.

Місце уроку в навчальній темі: поточний.

Міжпредметні зв’язки: основи здоров’я, хімія,  фізика, екологія.

Компетентності, які формуються в учнів: уміння вчитися, спілкуватися державною мовою, соціальна, комунікативна, загальнокультурна, здоров’язбережувальна, екологічна              грамотність, науково-природнича.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Прийом «Інтелектуальна розминка»

  1. Якими способами визначається майбутня стать живих організмів?
  2. Що таке гомогаметна стать? Наведіть приклади.
  3. Що таке гетерогаметна стать? Наведіть приклади.
  4. У яких випадках організм може бути гемізиготою?
  5. Порівняйте механізм визначення статі у метеликів і ссавців.

Прийом «Творча лабораторія»

Порівняйте успадкування генів, розташованих на Х- та Y-хромосомах.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Прийом «Відстрочена відгадка»

Як відомо, генетика – наука про спадковість і мінливість. При цьому зазначені поняття є протилежними, як кажуть, - альтернативними. Завдяки спадковості з покоління в покоління зберігаються специфічні якості кожного біологічного виду. А що криється під поняттям мінливість організмів ми з’ясуємо сьогодні на уроці.

ІV. Повідомлення теми і мети уроку

V. Вивчення нового матеріалу

Прийом «Демонстрація»

Ознайомити з особливостями комбінативної та  мутаційної  мінливості. 

Прийом «Власний приклад»

Продовжувати формувати уявлення про значення знань про спадковість і мінливість у життєдіяльності людини             

Прийом «Павучок» (робота в групах з підручником)

І група Поглибити знання про форми мінливості.

ІІ група Основні положення мутаційної мінливості.

Фізкультхвилинка

Прийом «Біологічний практикум»

Виконання лабораторного дослідження мінливості у рослин і тварин на с.228 підручника

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом «Творча лабораторія»

Встановити відмінності між модифікаційною та мутаційною мінливістю. Результати оформити у вигляді таблиці:

 

Характеристика

Модифікаційна мінливість

Мутаційна мінливість

Об’єкт зміни

Фенотип в межах норми реакції

Генотип

Відбираючий фактор

 

 

Спадкування ознаки

 

 

Зміни хромосом

 

 

Зміни ДНК

 

 

Значення для особин

 

 

Значення для виду

 

 

Роль в еволюції

 

 

Форми мінливості

 

 

Яким закономірностям підлягає

 

 

 

VІІ. Підведення підсумків уроку

Прийом «Роблю висновок»

Формулювання учнями висновків з вивченої на уроці теми.

VІІІ. Домашнє завдання

Опрацювати § 33-34 (до 137 ст.), завд.7 на с.135 (письмово), продовжити  підготовку проекту «Складання власного родоводу»              або «Демонстрація успадкування               певних ознак» (до уроку № 38)

 

Урок №36       Біологія       9 клас       Дата проведення уроку ____________

Тема: Мутації: види мутації, причини та наслідки мутацій.

Мета:сформувати поняття «мутації», «мутагени»; ознайомити з видами мутацій, різноманітними класифікаціями мутацій; розкрити               причини та наслідки мутацій; навести конкретні приклади мутацій; розвивати увагу, уяву, пам’ять, мову,  мислення, спостережливість, уміння  порівнювати, аналізувати й  узагальнювати інформацію, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; виховувати дбайливе ставлення до власного здоров’я та ціннісне ставлення до всього живого; формувати науковий світогляд, інтерес до предмета.

Обладнання: малюнки та фотографії ознак, що демонструють різні види мутаційної мінливості та мутагени.

Тип уроку: комбінований.

Місце уроку в навчальній темі: поточний.

Міжпредметні зв’язки: основи здоров’я, хімія,  фізика, екологія.

Компетентності, які формуються в учнів: уміння вчитися, спілкуватися державною мовою, соціальна, комунікативна, загальнокультурна, здоров’язбережувальна, екологічна              грамотність, науково-природнича.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Прийом «Творча лабораторія»

Учні по черзі оголошують складений вдома список факторів, які можуть впливати на мінливість живих організмів.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Прийом «Приваблива мета»

Сьогодні на уроці ми більш детально поговоримо про спадкові зміни структури генетичного апарату, що є причиною мутаційної мінливості, тобто мутації.

ІV. Повідомлення теми і мети уроку

V. Вивчення нового матеріалу

Прийом «Словникова робота»

Сформувати поняття  «мутації», «мутагени».

Прийом «Павучок»

Ознайомитися з видами мутацій (генними, хромосомними, геномними), різноманітними класифікаціями мутацій (за типом прояву – домінантні і рецесивні, за локалізацією в клітині – ядерні і цитоплазматичні, за місцем виникнення – соматичні і генеративні, причиною – спонтанні та індуковані) .

Прийом «Власний досвід»

Навести конкретні приклади мутацій розкрити причини та наслідки мутацій.

Фізкультхвилинка

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом «Творча лабораторія» (робота в групах)

Запропонуйте та обґрунтуйте заходи захисту від впливу мутагенних факторів.

VІІ. Підведення підсумків уроку

Прийом  «Кольорові знаки»

Учні вибором та підняттям догори картки відповідного кольору показують наступне:

  • зелений – дізнався (-лася) і зрозумів (-ла) для себе багато нового;
  • жовтий – дещо залишилося для мене незрозумілим;
  • червоний – багато чого не зрозумів (-ла)

VІІІ. Домашнє завдання

Опрацювати с.137-139, завд. 8 на с.139 (письмово), вивчити терміни,  продовжити  підготовку проекту «Складання               власного родоводу»              або «Демонстрація успадкування               певних ознак» (до уроку № 38)

 

Урок №37       Біологія       9 клас       Дата проведення уроку

Тема: Спадкові захворювання людини. Генетичне консультування

Мета: ознайомити з особливостями генетики людини, з найбільш поширеними спадковими захворюваннями; розкрити  значення медико-генетичного консультування; поглибити              знання про вплив на               потомство шкідливих звичок (тютюнокуріння,              вживання алкоголю,              наркотичних речовин); удосконалювати              навички складання схем схрещування й розв’язування елементарних генетичних задач;              поглибити знання про успадкування ознак;  проектно-технологічні навички; розвивати увагу, спостережливість, пам’ять, мислення, мову, уміння висловлювати судження, аналізувати та узагальнювати              інформацію, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; виховувати дбайливе ставлення до власного здоров’я та всього живого, інтерес              до предмета; формувати науковий світогляд.

Обладнання: фотографії людей, які мають спадкові захворювання.

Тип уроку: комбінований.

Місце уроку в навчальній темі: поточний.

Міжпредметні зв’язки: основи здоров’я, фізика, хімія, екологія.

Компетентності, які формуються в учнів: уміння вчитися, спілкуватися державною мовою, соціальна, комунікативна, загальнокультурна,              здоров’язбережувальна, науково-природнича,              проектно-технологічна, екологічна грамотність.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Прийом «Експрес-тест»

  1. Вкажіть, хто з учених увів у науковий обіг поняття мутація:                  а) Мендель; б) де Фріз; в) Коржинський; г) Вавілов.
  2.  Укажіть, як називаються мутації, що виникають на рівні первинної структури ДНК:                                                                                                                          а) точковими; б) геном ними; в) хромосомними; г) спонтанними.
  3. Укажіть, який із зазначених факторів не вважають фізичним мутагеном:                                                                                                                                 а) гамма-випромінювання; б) ультрафіолетові промені; в) ультразвук;  г) висока температура.
  4. Які з наведених змін є мутаціями:                                                                                                                  а) поліплоїдія в кукурудзи; б) підвищення кількості еритроцитів у крові людини, яка живе на високогір’ї; в) рахіт у дитини; г) зміна розміру окремих листків на одному дереві.
  5. Біологічним мутагеном є:                                                                                                     а) колхіцин; б) формалін; в) ультразвук; г) токсини.
  6. Хімічним мутагеном є:                                                                                                               а) вірус; б) температура; в) газ іприт; г) рентгенівське випромінювання.
  7. Установіть відповідність між видами мутацій та їхніми прявами. 
  1. Генні

А. Подвоєння нуклеотиду в молекулі ДНК

  1. Хромосомні

Б. Кратне збільшення числа хромосомних наборів

  1. Поліплоїдія

В. Утрата п’ятою хромосомою частини плеча

  1. Гетероплоїдія

Г. Моносомія пари Х-хромосом

1 – Б; 2 – В; 3 – Б; 4 – Г.

Прийом «Творча лабораторія»

Обговорення письмових відповідей на запитання 8 після параграфа 34

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Прийом «Приваблива мета»

Генетика людини вивчає явища спадковості і мінливості в популяціях людей. Найбільшого розвитку дістав медичний аспект генетики людини, яка сформувалася в особливу науку – медичну генетику. Ця наука передусім вивчає спадкові хвороби – розлади організму, пов’язані з порушенням генетичного апарату: генів, окремих хромосом або геному. Детальніше про це та багато іншого ми поговоримо сьогодні на уроці.

ІV. Повідомлення теми і мети уроку

V. Вивчення нового матеріалу

Прийом «Шпаргалка»

Ознайомитися з особливостями генетики людини 

Прийом «Мандрівка в Інтернет»

 

З’ясувати найбільш поширені спадкові захворювання. Генні (полідактилія, фенілкетонурія, дальтонізм, муковісцитоз, гемофілія).  Хромосомні (синдром Лежена- синдром котячого крику,  синдром Патау, синдром Едварса, синдром Дауна). Геномні (синдром Патау, синдром Едварса, синдром Дауна, Шерешевського – Тернера, синдром Кляйнфельтера)             

Прийом «Власний приклад»

Розкрити значення медико-генетичного консультування

Фізкультхвилинка

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом «Прес-конференція»

Обговорення того, наскільки повно було виконано роботу, висвітлено тему, в якому напрямі можна було б вивчати її далі

VІІ. Підведення підсумків уроку

Вправа «Питання в кубі»

Мета: розвивати здібності до самоаналізу та рефлексії; узагальнити набутий досвід, здійснювати зворотний зв’язок.

Учні стають у коло. Учитель передає одному з них кубик, на гранях якого записані запитання. Учень обирає те, на яке йому хотілося б відповісти, показує цю грань куба іншим і відповідає. Потім передає кубик будь-кому з однокласників. Приклади запитань:

  • Що цікавого для тебе було на уроці?
  • Що особисто для тебе було складно?
  • Чого навчився (-лася) на уроці?
  • Як будеш застосовувати нові знання, навички?
  • Що найбільше сподобалося?
  • Чи справдилися твої очікування?

VІІІ. Домашнє завдання

Опрацювати § 35, завд.6 на с.143 (усно), підготувати проект «Складання власного родоводу» або «Демонстрація успадкування певних ознак» 

 

Урок №39       Біологія       9 клас       Дата проведення уроку

Тема: Сучасні методи молекулярної генетики

Мета: ознайомити із сучасними методами молекулярної генетики; розкрити значення молекулярних методів діагностики в сучасній генетиці;               удосконалювати навички складання схем схрещування й розв’язування елементарних генетичних задач; розвивати увагу, уяву, спостережливість, пам’ять, мову, мислення, уміння працювати в групах,  висловлювати              судження, порівнювати, аналізувати й узагальнювати інформацію, установлювати причинно-наслідкові зв’язки, робити логічні висновки; виховувати дбайливе ставлення до власного здоров’я, ціннісне ставлення до всього живого, інтерес до предмета; формувати науковий світогляд.

Обладнання: таблиці «Закони Г. Менделя», «Успадкування, зчеплене зі статтю».

Тип уроку: комбінований.

Місце уроку в навчальній темі: поточний.

Міжпредметні зв’язки: основи здоров’я, фізика, хімія, екологія.

Компетентності, які формуються в учнів: уміння вчитися, спілкуватися державною мовою, соціальна, комунікативна, загальнокультурна, здоров’язбережувальна, науково-природнича, проектно-технологічна, екологічна грамотність.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Прийом «Біологічний мікрофон»

  1. Що вивчає генетика людини?
  2. Які геномні і хромосомні захворювання спостерігають у людини?
  3. Які генні захворювання спостерігають у людини?
  4. Для чого потрібне генетичне консультування?
  5. Як можна зменшити ризик виникнення спадкових захворювань у людини?

Прийом «Проблемне питання»

 Чому порушення кількості статевих хромосом призводить до відносно менш негативних наслідків, ніж порушення числа ауто сом?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Прийом «Приваблива мета»

Сучасні молекулярно-генетичні методи досліджень мають суттєві переваги перед традиційними. Вони дають значно більші можливості для проведення досліджень і підвищення надійності їхніх результатів. З різноманітністю та особливостями таких методів ми ознайомимося сьогодні на уроці.

ІV. Повідомлення теми і мети уроку

V. Вивчення нового матеріалу

Прийом «Павучок»

Ознайомитися із сучасними методами молекулярної генетики. 

Прийом «Творча лабораторія» (робота в групах)

Розкрити значення молекулярних методів діагностики в сучасній генетиці.

Фізкультхвилинка

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом «Взаємоопитування»

Учні задають одне одному запитання, що стосуються вивченого на уроці матеріалу.

Прийом «Біологічна естафета»

Виконання тестів на с.146-147

VІІ. Підведення підсумків уроку

Прийом  «П’ять речень»

За допомогою п’яти речень сформулюйте висновки уроку.

VІІІ. Домашнє завдання

Опрацювати §36, підготуватися до підсумкового уроку з теми

 

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Горбаньова Ольга Миколаївна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
До підручника
Біологія 9 клас (Задорожний К. М.)
Додано
5 квітня 2018
Переглядів
6083
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку