Ціна розбрату: УСРР, Денікінщина та Київська катастрофа. Анатомія втраченої незалежності. 1919 р.

Про матеріал

Презентаційний матеріал присвячений політичним, військовим, соціально-економічним і національно-культурним процесам в Україні протягом 1919 року. Центральна проблема — причини втрати Українською Народною Республікою можливості зберегти незалежність в умовах протистояння більшовицькій Росії, білогвардійським силам генерала Антона Денікіна та внутрішнього розколу українського національного руху. На початку презентації характеризується міжнародне й внутрішньополітичне становище України. Український національний рух представлений через протистояння трьох політичних сил. УНР прагнула зберегти незалежність. ЗУНР і Українська галицька армія мали власні пріоритети, пов’язані передусім із визволенням Галичини. Більшовики орієнтувалися на встановлення радянської влади та підпорядкування України Москві. Білогвардійський рух відстоював відновлення єдиної Російської держави й заперечував українську державність. Окремий блок присвячено літньому наступу українських військ 1919 року та здобуттю Києва 30 серпня. Розглядається об’єднання армії УНР та Української галицької армії, а також політичні й стратегічні суперечності між керівництвом УНР і ЗУНР. Основна увага зосереджена на відсутності узгодженої позиції щодо Польщі та білогвардійських військ. Центральне місце займає київська катастрофа 30 серпня — 1 вересня 1919 року. Презентація відтворює обставини одночасного входження до Києва українських і білогвардійських військ, інцидент із російським прапором біля міської думи, наказ українському війську уникати збройного зіткнення та подальше залишення столиці. Ця подія інтерпретується як наслідок політичної нерішучості, суперечностей у командуванні й відсутності спільної стратегії. Наступний тематичний блок присвячено денікінському режиму в Україні восени 1919 року. Розглядаються адміністративна політика білогвардійців, відновлення поміщицького землеволодіння, примусові хлібні поставки, обмеження трудових прав робітників, переслідування української мови та згортання українських культурно-освітніх установ. Окремо висвітлюється білий терор і єврейські погроми. У презентації також зіставляються політичні та соціально-економічні практики більшовицького й денікінського режимів. Порівняння охоплює ідеологію, економічну політику, ставлення до української державності та методи політичного насильства. Обидва режими показані як сили, що заперечували самостійний український державний розвиток, хоча спиралися на різні політичні програми. Завершальні слайди розкривають контрнаступ Червоної армії, селянський опір денікінській адміністрації та наслідки поразки білогвардійського режиму. У підсумковій частині проводиться історична паралель між подіями 1919 року та встановленням радянського контролю над Західною Україною 1939 року. Авторська концепція презентації зводиться до думки, що відсутність єдиного політичного й військового фронту суттєво послабила український визвольний рух і сприяла втраті державної незалежності.