Цивілізації доколумбової Америки

«Цивілізації доколумбової Америки»Ліцей №3 місто Охтирка. Вчитель Іван СОБОЛЄВ

Опорні поняття. Господарство- все, що складає виробництво, служить виробництву. Релігія — це набір культурних систем, систем цінностей і світоглядів, які встановлюють відношення людства до духовності, а іноді й до моральних цінностей. Культу́ра (лат. cultura — «обробіток», «обробляти») — сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством протягом його історії; історично набутий набір правил усередині соціуму для його збереження та гармонізаціїДоколумбова ера — період в історії Північної та Південної Америк до початку європейської колонізації наприкінці XV — початку XVI століть

План

Знати та вмітиособливості розвитку народів доколумбової  Америки ;аналі­зувати та узагальнювати істо­ричний матеріал, оцінювати  хід подій;встановлювати причинно-наслідкові зв’язки;показувати на історичній карті території проживання народів мая, інків, ацтеків

Народи доколумбової Америки {5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Народидоколумбової Америки. Територія проживання. Основнізаняття. Держава й суспільні відносини. Досягнення, відкриття МАЯПівострів Юкатан  і Гватемала в Центральній АмериціЗемлеробство,  ремесло, обробка каменю. Відсутня єдина держава. Міста-держави з власним правителем. Управлять допомагали жерці, знать. Общинники «низькі  люди». Раби – окрема група. Писемність, точний календар, ввели «нуль», астрономічні обсерваторії,кам’яні храми, палаци. АЦТЕКИЦентральна Америка, території Мексики. Землеробство - плавучі поля,, ремесло, військова справа. Держава з центром – Теночтітлан. На чолі – імператор. Військова знать займала високі посади. Знали технологію виробництва паперу з кори, розвинена медицина, ювелірна справа. ІНКИЗахідне узбережжя Південної Америки, Центральні Анди. Землеробство, ремесло,тваринництво,військова справа. Держава із столицею Куско. Правитель – Великий Інка, Син Сонця. Родичі займали високі посади. Родові общинники залишалися безправними. Кіпу – вузелкове письмо, дороги, поштовий зв'язок, особливі школи,акведуки, підвісні мости.

Ма́яраніше ма́йя — одна з цивілізацій Месоамерики, яка відома своєю розвиненою писемністю, приголомшливими досягненнями в мистецтві, астрономії та архітектурі. Попри поширені хибні уявлення, народ мая не зник, сотні тисяч індіанців мая продовжують жити на тих самих територіях, де тисячу років тому мешкали їхні предки. Частково збереглися їхні традиції та мова. Зникла лише класична цивілізація мая. Мая розселилися на величезній території, яка охоплює сучасні південні штати Мексики (Табаско, Чіапас, Кампече, Юкатан і Кінтана-Роо), нинішні країни Беліз і Гватемалу та західні райони Сальвадору і Гондурасу. Територія мая ділиться на дві великі зони: високогір'я та низинну. Низини мая охоплюють південь Мексики (штати Чіапас, Табаско, Кампече, Юкатан і Кінтана-Роо), північні департаменти Гватемали, Белізу та частину Гондурасу.

Суспільство мая. ЗНАТЬОБЩИННИКИРАБИобщинана чоліАх Тан Канрайонна чоліАль Хоп Попполоненідіти рабів3. злочинціЦіна раба 100 какао бобівжерціРитуали. Наукові знання. Мистецтворадникивождікупці

Містопосеред поселення знаходилися храми з красивими майданами, навколо храмів були будинки сеньйорів і жерців, і потім людей найбільш багатих і шанованих, а на околицях поселення знаходилися будинки найнижчихфарбувальникгончаркожум'якашвецьживописецьмулярскульпторювелірмайстерпідмайстермісто. Поділялося на квартали. Міська рада. На чолі кожного кварталу. Ах кучнабремісники

ГОСПОДАРСТВО МАЯПідсічно-вогневе землеробство (2 врожаї на рік)Терасування, осушення боліт. Маїс, квасоля, томати, бобові, перець, чілі, какао. Садівництво, городництво. При палацах знаті, при храмах. Тваринництво Собаки, індики Полювання Олені тапіри пекарі мавпи опосуми крокодили птахи. Акули анчоуси молюски. Розводили два види бджіл без жал. Збирали мед диких бджіл. Функцію грошей виконували какао боби, мідяні дзвоники, пір'я орла

Пантеон богів Бог неба Іцамна, бог вогню Болон Ц'акаб, бог сонця к'Ін Іч Ахав, бог смерті Вак Мітун, бог-розпорядник Мам, головний бог війни Х'ун-лах-п'є Наприклад: землеробством опікувалися боги вітру та дощу К'аш; крім головного бога вітру, це ім'я мали ще чотири, за кількістю сторін світу: бог дощу Чаак, бог долин Ша-нгом (Бакаб), бог неба Іцамна, бог зміїв Йаш-Чан, бог Тит-тит-Соот, бог грози без дощу Сак Соот та багато інших; скульптори мали своїх покровителів в особі чотирьох богів під загальною назвою Акаан-Тун, лікарі та ворожбити - в особі богині Іш Чел і богів-цілителів Кіт Болон Тун, Ахав Чам, Ах-ес). Кожне ремесло, кожен важливий економічний захід, кожна група населення мали свого бога-покровителя, а часто цілу групу богів покровителів

Досягнення мая. ПІРАМІДА У ЧЕЧЕН-ІЦІФРЕСКА У МІСТІ БОНАМПАКСТОРІНКА З КНИЖКИ МАЯКАЛЕНДАР МАЯМАЯ ВВЕЛИ НУЛЬ В МАТЕМАТИКУОБСЕРВАТОРІЯ

Цікаві факти в історії мая. КАКАО БОБИ ГРОШІАРХЕОЛОГИ ВИЯВИЛИ БЛИЗЬКО 1000 МІСТ МАЯКОСООКІСТЬ ОЗНАКА ШЛЯХЕТНОСТІПЕРШИМИ ПОЧАЛИ ГРАТИ В ФУТБОЛНЕЗВАЖАЮЧИ НА ВСІ ДОСЯГНЕННЯ МАЯ НЕ ЗНАЛИ КОЛЕСАІМЯ ДИТИНІ ДАВАЛИ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ТОГО В ЯКИЙ ДЕНЬ ТИЖНЯ ВОНА НАРОДИЛАСЯ

ТЕРИТОРІЯ ПРОЖИВАННЯ АЦТЕКІВАцте́ки (самоназ. mēxihcah [meː'ʃiʔkaʔ]) — найбільший індіанський народ Мексики, який прийшов у центральну частину країни з півночі в XII столітті. Інша автентична назва ацтеків — мешіка. Вважається, що в 1325 році вони почали будувати свою столицю — Теночтілан (на місці сучасного Мехіко). Теночтітлан поступово став столицею імперії, яка розкинулася далеко за межі Мексиканської долини. За власною легендою, ацтеки прийшли в Мексиканську долину з місцини, яка називалася Ацтлан — звідси і назва народу. Ацтекська культура мала широку і складну мережу міфологічних і релігійних традицій, високорозвинене мистецтво, глибокі знання в різних галузях науки. Ацтеки доби імперії розмовляли мовою науатль.

Суспільство АЦТЕКІВ«Масеуалли» селяни«Пілі» знать. Зміна статусу у суспільстві від уміння воювати. Взяття в полон одного воїна давало статус воїна; декілька полонених і багата здобич-пілі; 17 полонених- командир. ННе взявши жодного полоненого за 3 битва повертався в статус селянина«Почтека» купець. Проміжне місце. Проміжне місце. Окрім торгівлі займалися розвідкою. Будь хто міг продати себе у рабство і викупитися з нього. Боржник, злочинець, полонений. Раби

ГОСПОДАРСТВО АЦТЕКІВЗемлеробство Маїс, квасоля, батат, томати, перець, агава. Будували дамби, шлюзи. Обробка металів, дерева. Гончарство, ткацтво Створювали чинампи – плавучі острови для ведення землеробства. Між містами ацтеки прокладали дороги, які завжди охоронялися, і навіть жінки могли подорожувати в поодинці, нічого не побоюючись. Через кожні 10-15 кілометрів на дорогах облаштовувалися особливі пункти відпочинку. Розвинена як внутрішня так і зовнішня торгівля. Ремесла

Теночтитлан – столиця ацтеків. У центрі міста повністю відсутнє сміття. Навіть трава, що пробивалася між кам'яними плитами, ретельно виполювалася. Виходячи з цього, дивний звичай звільнення рабів, що наступили на фекалії, стає цілком зрозумілим - тут їх просто не було де знайти Теночтітлан схожий на Венецію. Навколо міста розкинулися плавучі сади з корзин з мулом, сплетених навколо дерев'яних паль та обсаджених вербами (для зміцнення конструкції корінням). Між островами прокладено мережу каналів, що використовуються для зрошення, транспортування вантажів та риболовлі Найбільше місто у світі у той час. З ним міг конкурувати лише Константинополь

Устрій Ацтекської імперіїНа чолі держави знаходився тлатоані. Він мав необмежену владу Влада його вважалася довічною. Чіуакоатль – І помічник імператора. Рада 4: виконували суддівські функції та іншіРада старійшин дорадчі функціїНа чолі міста стояв «текутлі» «пан» з числа місцевої знаті. Ацтекська держава була розділена на 38 частин, «провінцій». У свою чергу, вони були розділені на близько 500 більш дрібних підрозділів з центрами в містах і поселеннях, найнижчий рівень становили громади-кальпуллі.

Релігія ацтеків. Вершину пантеону посідала па­ра прабатьків — джерело всього існуючого, уособлення жіночого й чоловічого начал. Від центру відходили відповідно до сторін світу чотири сутності, наділені своїм кольором. На сході був червоний володар, на півночі — чорний, на півдні — блакитний, на заході — білий. У центрі знаходився найстарший з усіх божеств — бог Во­гню, або божество року. Місяць називали МецтліБог Сонця і війни Упцилопочтлі — племінний бог ац­теків, який порятує світ від космічної катастрофи. Він ви­магав постійного принесення в жертву людей. Полеглі в бою ацтекські воїни і принесені в жертву полонені потрапляли в особливий рай (небо Сто­лиці). Тут душі воїнів і жертв, які загинули, щоб напоїти бога Сонця власною кров'ю, одержували нагороду — участь у почті Сонця, що здійснює свою ходу небом. Після декількох років такого служіння душі поверталися на зем­лю, втілені в колібрі (емблема бога Сонця і війни) або в різнобарвних метеликів

Досягнення ацтеків. Ювелірні вироби. Культові спорудикалендарскульптураписьмо. Ацтеки використовували двадцятеричну систему числення. Цифри записувалися як рядів точок символи для позначення чисел 20 (прапор), 400 (перо) та 8000 (мішок з пахощами). Міста медецина

Цікаві факти в історії ацтеків. Ацтекські діти з п’яти років починали відвідувати школи. Поезія – єдина гідна справа для воїна у мирний час. У більшості випадків жертвибогам були добровільними. Були популярні азартні ігри. Штучні плавучі острови на озері Тексоко. Ацтекам був відомий алкоголь, але повне право напиватися мали тільки старці. Всіх інших за пияцтво чекала смертна кара. Зерна какао часто використовувалися в якості грошової одиниці

ТЕРИТОРІЯ ПРОЖИВАННЯ ІНКІВІ́нки  — панівний рід народу кечуа («Сини Сонця»), що мешкав на території сучасного Перу та деяких інших країн і створив велику централізовану імперію зі столицею у місті Куско в Андах. Історично інками називали лише чоловічу частину роду правителів (жінок з роду називали пальями чи н'юстами, а палью-правительку — койя). Однак на сьогодні в побуті словом «інки» називають усіх підданих Синів Сонця. Імперія інків існувала досить короткий час — з 1438 до 1533 року. У 1533 році останнього правителя інків Атуальпу  задушили іспанські загарбники.

Суспільство інків Титул Інка носили тільки представники вищої знаті, пов’язані кровною спорідненістю і є прямими нащадками легендарного і першого їх правителя Манко Капак і його сестри і дружини Мами Окльо.«Сини Сонця»- кровні родичі Інки. Верховний Інка. Знать/чиновники. Общинники. Раби

Устрій імперії інків. Необмежена влада. Видає закони. Головно-командувач. Головні посади. Головний Жрець «Уільяк Уму»Намісник«АПО»суддя. Знать. Губернатор/керівник провінціїЗбирали податки. Прав не мали. Основний обов'язок працювати і сплачувати податкиІнші державні посади. Правитель Сапа-Інка у інків вважався втіленням бога Сонця на землі«Сини Сонця»Общинники Вирішує питання війни і миру

Господарство інків. Кожен дорослий чоловік у селі — пурех — отримував земельну ділянку для обробкиІнки вирощували різні рослини, однією з важливіших серед яких була кукурудза — мовою кечуа «сара». Інкам було відомодо 20 різних сортів кукурудзиІншою важливою культурою була картопля. Інкам було відомо 250 його сортівзнали «оку», яка могла рости від низини до висогор'я Анд, вирощували батат й ямс. Також вирощувалися квасоля, ананаси, черімоя, папая, какаове дерево, гуаява, гренадіна, численні сорти гарбузів, горіхів, місцеві «огірки» (пепіно), арахіс, аракача. Прянощі, особливо червоний перець та перуанський перець. Із зернових, крім кукурудзи, вирощувалася чилійська лобода (кіно), з техничних — агава та бавовник. Особливе займало розведення чагарнику коки. Кока стала символом держави часів інків. «для індіанців кока була куди більшою цінністю, ніж дорогоцінне каміння, срібло або золото». Розводили також тютюн

Ремесло інків. Скульптори Будівельники Гончарство Ювеліри

Дороги інківІнки будували дороги, криті цеглою і мали бордюри. Головна дорога, яку іспанці назвали “Королівської”, перевищувала протяжністю 5000 кілометрів. Дороги місцями прорубувалися в скелях, місцями підіймалися на штучних віадук. Збереглася 13 кілометрова дамба над болотом, що була складовою частиною однієї з державних доріг. Будувалися підвісні мости. Найвідомішим був міст через р.. Апурімак довжиною 80 метрів, на висоті 36 метрів, він був зроблений за наказом Сапа Інки Рокі в 1350 р. і протримався 500 років. Інки першими стали використовувати канатні дороги (Оройя); троси плелися з волокон листя агави; кабінки для подорожніх також були плетеними.

Священні тварини інків. ЛАМАПУМАЗМІЯКОНДОР

Релігія інків. Згідно з міфом, бог-творець під ім'ям Кон-Ільяк-Тікі-Віракоча, створив світ і людей на озері Тітікака. Офіційною релігійною системою інків була «геліоцентрична» система. В її основі знаходиться поклоніння Сонцю. Відповідно до світогляду інків, історія Андського краю поділялась на окремі ери («віки»), які закінчувалися Вселенським катаклізмом («переворотом землі і часу»). Згідно інкських історико-міфологічним традиціям великі епохи людської історії завершувалися «Пачакутеком» («переворотом часу і світобудови»). У цей «смутні часи», до настання нової епохи («віку»), люди впадали в стан дикості, жорстокості і розбратів. 

Досягнення інків. Акведук Кіпу-вузликове письмо. Система водопостачання. Дороги. Школи. Містобудування. Ювелірні прикраси. Мистецтво

Цікаві факти в історії інківІмперія Інків займала територію, на якій сьогодні розташовані Перу, Болівія, Еквадор, частково Колумбія, Аргентина і ЧиліІнки будували величні споруди з обтесаного каменя, при цьому не використовуючи цементу. Їх будівлі витримували сильні землетруси, характерні для Південної Америки Інки будували з канатів вражаючі підвісні мости, які були єдиним шляхом подолання гірських ущелин та річок. З ім’ям Атауальпи пов’язана відома багатьом історія найбільшого військового викупу за всю історію людства, який за сьогоднішніми мірками оцінюється в 6839,30 млн доларів. У інків була система вимірювальних величин, календар, математична і астрономічна науки, незвичайна архітектура, багата музична культура

Перевір себе1. Ввели нуль в математику. А. Інки Б. Ацтеки В. Мая2. Вузликове письмо було у А. Інків Б. Ацтеків В. Мая3. Какао боби використовували, як грошіА. Інки Б. Ацтеки В. Мая4. Плаваючи городи були у А. Інків Б. Ацтеків В. Мая

Домашнє завдання. Опрацювати стор. 19-24 підручника та зміст презентації

Використана література. Щупак І. Я. Всесвітня історія: підручник для 8 класу закладів загальної середньої освіти/І. М. Щупак, Б. В. Черкас, О. В. Бурлака, Н. С. Власова та інші – Київ: УОВЦ «Оріон». 2021. Вікіпедія