«Cоціалізація учнів на уроках хімії через використання інтерактивних педагогічних технологій» ( презентація діяльності)

             Відділ освіти Синельниківської райдержадміністрації

Комунальний заклад освіти Дерезуватська середня загальноосвітня школа

«Cоціалізація учнів на уроках хімії через використання інтерактивних педагогічних технологій»

( презентація   діяльності)

                                                               Учитель хімії: Довга Людмила 

                                                                                    Вікторівна

     2016 рік

                                                                    Не згасає вогонь удитячих очах,

       Із роками ясніш пломеніє.

       Ти тримаєш дитячі серця у руках,

       Ти тримаєш планети надію.

 Новий етап у розвитку шкільної освіти пов'язаний із упровадженням  соціалізації особистості до навчання.Соціалізація особистості являє собою процес формування індивіда у певних соціальних умовах, опанування людиною соціального досвіду, у ході якого людина перетворює соціальний досвід у власні цінності й орієнтації, вибірково вводить у свою систему поведінки ті норми і шаблони, що прийняті в суспільстві або групі.

 Арабський письменник і філософ Сааді зазначив: учень, який вчиться без бажання, - це птах без крил. Сьогодні, на жаль, хімія не є модним предметом. Та й в очах багатьох дітей можна побачити байдужість до навчання. Тому вчитель повинен  будувати навчальний процес таким чином, щоб учень отримував задоволення від процесу учіння. Формуванню стійкого інтересу до вивчення хімії, а отже, й формуванню  пізнавальної активності учнів  сприяє як зміст навчання, так і форми та методи організації навчання. Змістова та методична логіка уроку мають бути такими, щоб спонукати учнів до діяльності з метою здобуття знань, вироблення загальнонавчальних та спеціальних умінь,  розвитку загальнолюдських якостей.

Навчання мусить бути захоплюючим, швидким і наповненим. Реалізуючи програмовий матеріал, визначений Державним стандартом, не достатньо просто ознайомити учнів з основними термінами, поняттями і хімічними явищами. Необхідно осучаснити зміст шкільної хімічної освіти, показати учню значення знань  із хімії в реальному житті. Для цього в зміст уроку вводжу ужиткове значення хімічних знань , глибоко розкриваю питання екології. Так під час вивчення теми “Вода” пропоную учням зробити висновок про діяльність людини на основі сучасних даних.

Сучасні дані: “…В критичному стані Дніпро - головна водна артерія України. Перегороджений греблями, дамбами, шлюзами. Русло Дніпра густо всіяне діючими і тими, що будуються.”

“… Металургійні заводи Дніпропетровська продовжують щорічно скидати в басейн Дніпра близько 300 млн. м³ забруднених стічних вод.”Такий підхід до організації навчального процесу доводить учням необхідність вивчати хімію, а значить активізує їхню пізнавальну діяльність.              Під час управління і організації навчально-творчої діяльності залучаю  учнів до активного пізнання і постійного пошуку з опорою на співробітництво і співтворчість. З метою створення творчого мікросередовища, забезпечення розвитку особистості учня, підвищення рівня його навчально-творчої компетенції обираю методи, прийоми, форми і засоби навчання, які сприяють підвищенню пізнавальної діяльності і спонукають дітей до активного навчання.

Проблемне навчання, як один із методів активного навчання, допомагає учням самостійно засвоювати зміст уроку, навчає вчитися, виробляє вміння вирішувати завдання під час навчально-пізнавальної діяльності. Саме тому у зміст завдань систематично включаю проблеми пізнавального та практичного характеру, які  стимулюють  думку учня, формулюють його інтерес до вивчення  хімії та  є ядром розвивального навчання, умовою свідомого засвоєння предмета. Матеріалом для створення проблемних  ситуацій може бути  хімічний експеримент, задачі, вправи, проблеми ужиткового характеру.Так під час повторення теми:„Теорія електролітичної дисоціації”: учні отримують такі питання:

1. Які ви знаєте провідники електричного струму? Чим відрізняються провідники першого роду від провідників другого роду?

2. Чому розчин цукру у воді є неелектролітом, а кухонної солі – електролітом?

3. Яких правил охорони праці слід дотримуватися при роботі з електричним струмом? Зокрема чому не можна торкатись вологими руками оголених проводів?

А під час вивчення теми „ Нітроген і Фосфор” запитую: Азот, хто він – друг чи ворог? Чому елементу Нітрогену найбільш не пощастило з назвою?

 Такі питання викликають інтерес в учнів, значить активізують їх розумову активність і діяльність.

Новий навчальний матеріал, який подається чітко та логічно, легше сприймається учнями, що, в свою чергу, активізує пізнавальну діяльність дітей. Адже  краще запам’ятовується та інформація, яку учень не тільки почув, а й побачив. Наочні методи навчання допомагають  подавати інформацію з опорою на  малюнки, діаграми, графіки, схеми та таблиці. Використання готових схем або створення нових дають змогу спрямувати  діяльність учнів на пошук та встановлення логічних ланцюжків, виробляє уміння виділяти головне, віднаходити закономірності, спів ставляти, аналізувати, робити висновки. Методика використання наочних методів навчання дозволяє учням  самостійно заповнювати таблиці, використовуючи текст підручника,   слухаючи  розповідь учителя чи  застосовуючи власний досвід, який формується  на уроках хімії, біології; аналізувати інформаційну схему, запропоновану  вчителем та знаходити розв’язок поставленої проблеми. Наприклад, під час вивчення теми « Алкіни», застосовую схему використання ацетилену для одержання найрізноманітніших речовин.

Одним із способів активізації пізнавальної діяльності учнів є створення  на навчальних заняттях ігрових ситуацій. «У дитячому віці гра – це норма, і дитина повинна завжди гратися, навіть коли робить серйозну справу»(А.С.Макаренко).  Дидактичні ігри використовую переважно на уроках узагальнення знань, їх закріплення чи  вироблення практичних умінь і навичок. Ігрові ситуації  допомагають підвищити  емоційне сприйняття учнів, дозволяють уникнути перенавантаження, збуджують  думку дітей  та стимулюють їх творчу ініціативу. Ігрова модель навчання сприяє розвитку творчої уяви, формуванню  навичок співпраці; створює умови для вільного висловлювання учнями власної думки, визначення певної аргументованої позиції; надає можливість учневі самовизначитися. Перевагу надаю таким прийомам як  гра з кубиком,  «кольорова стрічка», «дерево знань», «хімічні перегони», «вилучи зайве», «хімічне доміно», «хімічне лото», « місткий кошик».

Сучасні інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) та медіаосвіта відіграють значну роль у формуванні ціннісних орієнтацій школярів. Виділяю основні напрямки використання ІКТ та мультимедіа:

- демонстрація під час пояснення нового матеріалу( конструктор уроків

« Органічна хімія 10 – 11 клас»

- виконання віртуальних лабораторних та практичних робіт ( віртуальна хімічна лабораторія)

- ПК як засіб самоосвіти;

- перевірка та закріплення знань учнів( по можливості).

ІКТ мають ряд переваг: забезпечується  доступ до інформації, підвищується ефективність та мотивація навчання, з’являються нові шляхи подання інформації, які полегшують її розуміння, роблять учнів більш впевненими та здатними вирішувати проблеми самотужки.
Важливим компонентом уроку є  перевірка знань, умінь і навичок учнів. Сьогодні досить часто використовую тестову перевірку знань. Тестові завдання  в першу чергу спрямовані на те, щоб виявити досягнення і вади учнів  у навчальному  процесі.  За допомогою тестових завдань можна  встановити зворотній зв’язок між  учителем і учнем, змусити учнів старанно готуватися до уроку. Систематичне тренування учнів у розв’язанні тестових завдань сприяє мотивації навчання, покращує рівень успішності, стимулює самостійність школярів, підвищує інтерес  до вивчення  хімії.

Для того щоб навчити учнів виконувати тести будь-якого виду, практикую тестові завдання різних типів на різних етапах уроку. З метою  уникнення одноманітності  проводжу цю  роботу в різних формах. Серед тестів відкритої форми перевагу надаю роботі  з файлами, тест-есе, розв’язанню кросвордів тощо.

Широко використовую тести закритої форми: «експрес-тест», «вірю – не вірю», перфокарти,  «слайд – шоу» тощо.

Для розвитку компетентності «вміння вчитися» використовую метод проектів. При роботі над темою «Узагальнення знань з курсу хімії» (9 кл.), «Роль хімії у житті суспільства» (11 кл.) учні працюють над проектами «Хімія і екологія», «Хімія і медицина», «Роль хімії у розв'язанні енергетичної проблеми» та ін.

 Серед інтерактивних методів застосовую:

- роботу в парах (парна робота вимагає обміну думками й дозволяє швидко виконувати завдання), яка ефективна при малій наповнюваності класів;

- робота в малих групах (найсуттєвішим є розподіл ролей: «спікер», «секретар», «доповідач». На моє бачення, ці методи доцільно використовувати при вивченні питань, що стосуються хімічного виробництва, застосування речовин.

Цікавою є вправа «Коло ідей».   З якими із речовин буде взаємодіяти HCl?

Обов’язковим компонентом розвитку соціалізації особистості є створення ситуацій успіху, ситуацій здивування, проблемних ситуацій. З цією метою використовую дидактичні ігри, які активізують думку і стимулюють ініціативу. На уроках узагальнення і систематизації знань та на етапі закріплення знань ефективними є такі ігрові вправи:

•  «Знайди помилку»,
•  «Третій зайвий»(Na2O, NaOH, MgO; SO2, CO2, ZnO),
•  «Складіть назви елементів»( Із запропонованих літер скласти якомога більше назв хімічних елементів),
• «Хрестики нулики» (Знайдіть виграшний шлях)

Формуючи мотиваційний компонент «уміння вчитися» використовую інтерактивні вправи:

• «Асоціативний кущ»

  АТОМ   

       Протони        Електрони

Електронні оболонки     Ядро       Нейтрони

• «Активна життєва позиція», «Чотири кути». В 11 класі під час вивчення теми «Шкідливий вплив спиртів на організм людини» пропоную учням запитання із застосуванням методу «Активна життєва позиція»: «Чи правильно, що алкоголізм – це соціальне зло?» . Використання інтерактивного методу «Чотири кути» дає можливість вирішити одну проблему чотирма різними способами.

Приділяю також увагу професійному самовизначенню старшокласників. Як варіант, уроки знайомства з виробництвом цукру, амоніаку з використанням інтерактивних вправ «Дерево рішень», «Аналіз ситуацій». Серед методів ситуативного моделювання – «Громадське слухання» («Охорона навколишнього середовища під час металургійного виробництва» (10 кл.) дає можливість учням зрозуміти мету і порядок слухань, ролі і обов'язки державних органів, комітетів, комісій.). Цей метод потребує ретельної підготовки і часу.

Під час проведення «Мікрофону» моє завдання як вчителя – ретельно продумати питання; добре, якщо вони мають проблемний характер.

 «Мозковий штурм» – колективне обговорення, пошук рішення. Цей метод  дає можливість проявляти ініціативу, вільно висловлювати думку, пропонувати декілька рішень з даного питання. Правило, якого слід дотримуватися: зібрати якомога більше інформації із заданого питання.Наприклад: “Запропонуйте план розділеннясумішідеревних, залізних, мідних ошурок та кухонноїсолі”.

 «Експрес опитування» найчастіше використовую на етапі актуалізації та закріплення знань учнів. За 10-15 хв. можна повторити термін декілька разів. На уроці хімії у 8 класі «Будова атома. Склад атомних ядер» пропоную завдання із використанням інтерактивної вправи «Експрес-опитування»:

- Які основні поняття та терміни вивчили? (учень записує на дошці: атом, ядро, протони і т.д.). Учні по черзі читають записані терміни і пояснюють їх. Далі пропоную блоки термінів по темі, а учні мають скласти питання за блоками .

 У випадках, коли виникають суперечливі думки з певної позиції і учневі потрібно зайняти чітко визначену позицію, використовую метод «Прес». Він дає можливість стисло і чітко формулювати свою думку. В 11 класі при вивченні синтетичних лікарських препаратів цим методом учні розв'язують питання про те, шкідливі вони чи ні.

На уроках залучаю дітей до формування полікультурної компетентності в повідомленнях, рефератах, творчих роботах, проектах («Життя і діяльність Д.І.Менделєєва). Також приділяю велику увагу безпеці життя і здоров'я учнів. Формую в учнів потребу піклуватися про своє життя і здоров´я через інструктажі з правил БЖД, фізкультхвилинки та різні руханки, творчі завдання (сенкани, складання хімічних казок), залучаючи школярів до проектної діяльності («Отруйна дія спиртів на організм людини»).

 В процесі  навчання учнів на уроках хімії  виникають різні проблеми та труднощі серед яких:

1. Головна проблема – учень часто не має власної думки, а якщо й має, то не висловлює її відкрито.

2. Учні не вміють слухати інших, об'єктивно оцінювати їхню думку.( 7 клас)

3. Труднощі в малих групах: «лідери» намагаються «тягнути» групу, а слабші учні відразу стають пасивні.

Шляхи подолання цих труднощів я вбачаю в наступному:

 1. Аналіз успішно проведених конкурсів, вікторин, дидактичних ігор, інтерактивних вправ.

2. Використання завдань, які б дали змогу учням на власному досвіді переконатися в користі їхньої спільної роботи.

 3. Поступове ускладнення завдань, перехід від репродуктивних до активних і творчих методів навчання.

 4. Створення ситуацій успіху на уроках.

 Такий підхід до організації навчально-пізнавальної діяльності школярів  дозволяє отримати певні результати. Оптимальне поєднання методів і прийомів, включення учнів до різних форм практичної і дослідницької діяльності, комплексне використання педагогічних засобів, сприяють залученню учнів до активного процесу пізнання і самовдосконалення. Це дає  можливість зацікавити учнів хімією, відкинути думку багатьох учнів, що хімія важкий і незрозумілий предмет.  Як результат, кожного року мої вихованці успішно  складають ЗНО. Завдяки набраним балам діти мали можливість вступити  до обраного  вищого навчального закладу. Певні результати показують учні на предметних  олімпіадах із хімії в районі

2012- 2013 н.р. Костенко В. – 2 місце, 2014 – 2015 н.р. Скворцов В( 9 кл) – 3 місце,Ріпний О.( 7 кл.)- 1 місце, Костенко В.(10кл.)- 3 місце. А в конкурсі науково – дослідницьких робіт 2013  - 2014н.р. тема « Визначення якості вологих серветок»  – учні Прусенко Яна, Семененко Таня - посіли 1 місце.

Результативність роботи

Як засвідчили результати моєї роботи, в ході запровадження інтерактивних, проектних, ігрових технологій, можна висловити думку, що учні:

• поліпшили культуру дискусії;
• удосконалили рівень володіння головними розумовими операціями – аналізом, синтезом, узагальненням, абстрагуванням;
• набули вміння приймати колективні рішення;
• розвинули навички роботи над проектами;
• підвищили рівень сприйняття і засвоєння навчального матеріалу.

Динаміка росту якісного показника знань з хімії

Застосування інноваційних технологій у навчанні дає змогу розвивати і формувати ключові компетентності учнів, а саме:

• творчо підходити до засвоєння навчального матеріалу;
• навчитися слухати іншу людину, поважати альтернативну думку;
• моделювати, розв'язувати життєві і соціальні ситуації, таким чином збагачуючи власний пізнавальний досвід;
• учитися будувати конструктивні відносини в групі, визначати своє місце в ній, прагнути до діалогу, знаходити спільне розв'язання проблеми;
• в атмосфері довіри та взаємодопомоги робити відкриття, усвідомлювати важливість здобутих знань.

Впровадження інноваційних технологій –  нелегка справа, навіть для досвідченого вчителя. Вона потребує ретельної підготовки: підбір матеріалів, складання плану, вивчення індивідуальних особливостей учнів і ін. Але той учитель, який прагне розкрити всі здібності своїх учнів, навчити їх вчитися знаходити істину, обов'язково буде шукати шляхи поліпшення своєї методики, адже вдосконаленню немає меж.

        Коли я заходжу до класу, то ставлю перед собою головну мету: розвивати  здібності учнів, дати дитині упевненість у тому, що вона  досягне успіху, навчити її вчитися, формувати уміння застосовувати набуті знання у сучасному нелегкому житті, а ще  отримувати насолоду від процесу учіння.