Цвіт життя вони віддали Україні

 

Тема : Цвіт життя вони віддали Україні (Бій під Крутами 29 січня 1918 )

Мета: закріпити і поглибити знання учнів про події під Крутами 29 січня 1918 року, розвивати творчі здібності учнів, формувати їх художньо-образне мислення, сприяти становленню національної свідомості учнів; розвивати почуття патріотизму, готовність захищати Батьківщину, формувати толерантність, громадянську компетентність, відповідальність; виховувати пізнавальний інтерес до історичного минулого рідного краю, повагу до героїчних вчинків людей, залучати учнів до колективно-творчих справ.

Форма проведення: інформаційно-виховна година

Учасники: учні 8- 11-х класів.

Обладнання: актовий зал прибраний у синьо-жовтих кольорах, у центрі сцени назва виховного заходу, посередині стіл з калиною, свічки, тематично оформлена дошка.

Хід проведення

Ще юнаки, ще майже діти,

А навкруги і смерть, і кров.

«На порох стерти, перебити!» -

Іде на Київ Муравйов.

Полків його не зупинити,

Та рано тішаться кати:

Коли стають до зброї діти,

Народ цей – не перемогти!

Микола Луків

Перегляд відеоролика «Ой, як нам ще хотілося жити…» 

Вступне слово вчителя: 
І знов у котрий це вже раз, 
Зійшлися ми в одній родині, 
Щоб пом’януть той славний час, 
Коли в офіру Батьківщині 
Себе принесли кращі з нас. 
Нема любові понад ту, 
Що окропила кров’ю Крути, 
І ту гарячу кров святу 
Повік Вкраїні не забути. 

         1-й ведучий. Пам'яті героїв Крут присвячується!

          2-й ведучий. 29 січня 1918 року в історії України з'явилася нова сторінка, щедро полита молодою кров'ю, назва якої — Крути! 

1-й ведучий.  Крути — це великий перелом на межі двох сто­літь. Ми вчитуємось у цю сторінку історії. Читаємо і не розуміємо: чому так сталось? Чому ніхто не помітив у той радісний час ви­зволення України, що на нашу землю насувалась чорна тінь?

 2-й ведучий. А вороги України не спали. Більшовицька Москва проголошувала інтернаціональні гасла, а насправді готувала армію і зброю для війни з Україною.

Наперед виходить дівчина в образі матері-України зі свічкою в руках.

Дівчина:

Стоїть сумна, похилена верба...

То Україна і її судьба...                     

Горить, немов свіча, тополя —

То України горда доля.

Червоні люди, в снігу калина —

То України сліз краплини...

     1-й ведучий. Світова історія знає багато жертв в ім'я ідей, але аналогічної Крутам не було.

Читець1.

КРУТИ

Коли змагалися ранені дні

З важким питанням: «Бути чи не бути»,

Тоді упали пристрасні вогні

На Крути...

Лише ряди хоробрих юнаків...

Лиш кріс в руках — у серцю жар любови.

«Ми зломимо проклін важких віків —

Окови!»

 

Із шумом впав грізний залізний град,

Хитнулися борців прорідлі лави.

«Ніхто із нас не вернеться назад!

До слави!»

І втихло все... Лиш в білому снігу

Посіяв хтось дивні, червоні квіти.

І вихор знов почав у мертвому степу

Шаліти...

Червоним квітом сплачена ціна

За віщу відповідь питання: «Бути!»

Горить безсмертна зоряна луна

Крізь Крути!

    1-й ведучий. 29 січня 1918 року біля невеличкої станції Крути на Чернігівщині сталась трагедія, яка сколихнула, пробудила всю Україну. У цей день жменька юнаків у нерівному бою віддала своє життя, але відстояла честь України...

Цієї станції немає на картах України. Загубилась вона серед дрімучих борів на північний схід від Києва.

Перегляд відеоролика «Бій під Крутами»  0.00-0.14

 

       1-й ведучий. Що ближче було до Києва, то жорстокішою була боротьба. Зупинити ці сили було нікому. Саме тому на станцію Крути, яка була воротами до Києва, прибув нашвидкуруч зібраний загін юнаків під командуванням сотника Омельченка. Загін скла­дався із гімназистів 6, 7, 8 класів. Саме вони і спробували пере­пинити шлях радянським військам.

      2-й ведучий. Запис до лав юних захисників Центральної ради від­бувався добровільно. 15 січня 1918 року на зборах другої Української Ради імені Кирило-Мефодіївського братства студент гімназії Микола Тригуб зачарував гімназистів своєю патріотичністю: «Вступайте до студентського куреня! Закликаю лише тих, хто вірить в Україну і готовий за неї померти. Зберемось і вирушимо на фронт. Ось і все».

Перегляд відеоролика «Невідома Україна»  4.00-4-40

1-й ведучий.  Студенти підходили до столу, записувалися до сту­дентського куреня січових стрільців. 28 січня поїзд вирушив зі стан­ції Київ і наступного дня прибув на станцію Крути. Їх було приблиз­но 300 чоловік. Це були переважно учні середніх шкіл, що ніколи не тримали у руках зброї і навіть не мали елементарної військової підготовки. Курінь одразу ж був розгорнений у лаву проти більшо­вицьких сил. Сміливо йшли юнаки на січ. У глибокому снігу, при морозі -15 С°, у своїх гімназистських шинелях залягли вони в сніг. Більшовики не зупинялися, хоч по них і був відкритий вогонь, вони відчували свою перевагу, бо їх було до 6-й тисяч бійців...

Перегляд відеоролика «Рабів до раю не пускають»  0.30-4-10

Читець3.

Зима. Студіть. Снігів тороси.

На них — червона пінь,

Спинив похід орди матросів

Палких сердець курінь.

Чорніє шлях. І сунуть лави,

І хтось уже вмира.

І наче грім, лунає «Слава!»

І кат кричить «Ура!»...

Огонь... Дими... Як злива, стріли

І ряд цілий упав,

Вони ж несли свій прапор сміло, —

Сини безстрашних лав.

А ворог сік... Вістки скорботні

Пливли, казали всім:

На смертний бій ішло три сотні,

З трьохсот — вціліло сім...

Та сніг розтав. Понад байраком

Блакить і сонце знов,

Лише в житах ростуть не маки —

Цвіте юнацька кров.

А вітер їх довкруг рік-річно

Збира у пишний жмут.

Плете з квіток легенду вічну

Про чин героїв Крут.

 Перегляд відеоролика «Неоціненний урок з історії »  0.36 -3.05

Читець4.

На Аскольдовій Могилі

Поховали їх —

Тридцять мучнів українців,

Славних молодих...

На Аскольдовій Могилі

Український цвіт —

По кривавій по дорозі

Нам іти у світ.

На кого посміла знятись

Зрадника рука?

Квітне сонце, грає вітер

І Дніпро-ріка...

На кого завзявся Каїн

Боже, покарай! —

Понад все вони любили

Свій коханий край.

Вмерли в Новім Заповіті

З славою святих. —

На Аскольдовій Могилі

Поховали їх.

           Перегляд відеоролика «Неоціненний урок з історії »  3.06 -6.40 (продовження)

 

    1-й ведучий.    Після повернення Центральної ради 19 березня 1918 року до Києва М. Грушевський запропонував вшанувати пам'ять стрільців студентського куреня та промовив над могилою: «Для Вас ця могила навіки залишається полум'ям віри... Діти України... вона буде тим дзвоном... що не дасть спинитись... не дасть забути... Будьте певні, шановні герої, що ваша смерть недаремна. Вона жива і житиме довіку — вільна самостійна Україна!

Читець.5

О, Боже наш добрий

З високого неба!

Молитву сьогодні

Заносим до Тебе.

За тих, що боролись

При станції Крути

За нашу Державу

Із ворогом лютим,

Що в битві цій впали

В цю зиму криваву...

Прийми їх до Себе!

Прийми в Свою славу!

А нам від цих Триста,

О, Боже, благаєм!

Любові дай вчитись

До рідного Краю!

 1-ий ведучий. У наших предків був звичай: у день поминання могили мертвих устеляти квітами і запалювати свічки. Запалимо й ми свічки в пам’ять загиблих у боротьбі за утвердження незалежної України юнаків.

Ведучий запалює свічки.

  2-ий ведучий. 100 років тому 300 «мучнів українських» пішло в безсмертя. Юнаки-герої показали приклад мужності, відданості і незборимості духу. Герої не вмирають. Вони живуть у пам'яті і справах наступних поколінь. Сьогодні у цій залі зібралися ті, кому не байдужа пам'ять про героїв Крутів. Тож вшануймо пам'ять полеглих хвилиною мовчання.

Хвилина мовчання.

   1-й ведучий. Юні герої були саме так виховані, виховані українськими матерями. Вони, київські матері, виряджали січневого дня своїх синів на станцію Крути. Без сліз і стогону поблагословили своїх хлоп’ят на смерть і подвиг. Це вже потім будуть голосіння і сльози… Потім, коли після тимчасового вигнання більшовицьких окупантів з Києва виїдуть матері на станцію Крути, щоб розшукати до невпізнання понівечені тіла своїх дітей…

Перегляд відеоролика «До Дня пам’яті героїв Крут»» 

Читець6

Прощатись, мамо, час з тобою, 

Ти не подумай, що боюся! 

Аж триста нас! Йдемо до бою 

Проти ганебного розбою, 

Бо більш нема кому, матусю… 

 

Не варто ні про що питати, 

Й за мною плакати не треба! 

На смерть пора Героям стати! 

До тебе ж буду прилітати 

Що січня вільним снігом з неба. 

 

П‘ять тисяч їх! То й що нам з того! 

Благослови, матусю, сина 

До бою чесного, святого, 

За рідний край, за перемогу! 

За нами – вільна Україна! 

 

1-ий ведучий. Будьмо патріотами, любімо свою багатостраждальну матір-Україну. Сьогодні вона, як ніколи, потребує нашої допомоги.

Читець7.  

Ви за свободу гинули без скарги,

Серед потоків і руїн.

Вічна Вам пам'ять, вічна Вам слава

І наш доземний уклін.

Ви не просили в ворога пощади,

Не пригинали колін,

Вічна Вам пам'ять, вічна Вам слава

І наш доземний уклін.

Ваші могили знані й незнані,

 Волі народної дзвін.

Вічна Вам пам'ять, вічна Вам слава

І наш доземний уклін.

1-й ведучий. Сторіччя бою під Крутами, розпочалися зйомки історичної драми “Крути 1918. Захист”.

Перегляд відеоролика « Презентація фільму Крути 1918»»

2-й ведучий. Пам'ятаймо наказ Великого Кобзаря. Так, як ваші ровесники стали на захист України в нерівному бою 100 років тому, станьте на мирну битву за Україну. Заспіваймо ж, як і герої Крут, наш гімн «Ще не вмерла Україна».

Звучить Гімн України.

1 – й  учень: Подвиг українських юнаків під Крутами, що своєю кров’ю окропили святу землю в боротьбі за волю України, навічно залишиться в історії як символ національної честі…

2 – й  учень: Вони – студенти, курсанти, школярі – виявилися у своєму патріотизмові вище за класові інтереси і, коли постала потреба, без вагань віддали молоде життя в ім’я волі свого народу.

3 – й  учень: В масштабах всесвітньої історії ця битва зовсім невеличка. Вона не є зразком військового мистецтва. Просто це – символ нескореного духу нашої нації.

Учні  всі  разом промовляють слова:

Вічна слава героям Крут!

1-й ведучий: Крути, без сумніву, були, є і будуть, завдяки героїзмові молодих студентів, однією з найславетніших сторінок нашої історії. Це — наші герої. Пам’ятаймо їх.