Д. Лондон „Любов до життя”. Сильний людський характер в екстремальній ситуації. „Є воля до життя – є людина”

Тема: Д. Лондон „Любов до життя”. Сильний людський характер в

            екстремальній ситуації. „Є воля до життя – є людина””

Мета: продовжити роботу над оповіданням, показати силу людського

            характеру, втілену в образі головного героя; розвивати навички

            аналізу художнього твору, зв’язне мовлення учнів; виховувати

            у них вольові якості, життєвий оптимізм і гуманізм, повагу до сили

            людського характеру.

Обладнання: портрет письменника, схеми до твору, картки „Пригадай

                         деталі”.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань та формування на їхній основі вмінь

                     і навичок.

ХІД УРОКУ

                                                                                            Епіграф:

                            „Природа має чимало способів довести людині

                                                  її нікчемність” Д. Лондон

                                                

І. Перевірка знань учнів

1.1. Прийом „Мозкова атака”

1) Де відбуваються події, зображені в оповіданні?

2) Хто є героями оповідання?

3) З якою метою приїхали вони в суворий край?

4) Чи була вдалою їхня поїздка?

2. Поглиблена перевірка змісту оповідання.

1.2. Прийом „Лови помилку”(виправити фактичні помилки в тексті)

     1) Герой оповідання Д.Лондона „Любов до життя” потерпав найбільше від

холоду (голоду)

     2) Головного героя оповідання „Любов до життя” Д.Лондон назвав Джек (ніяк не назвав)

     3) Наприкінці оповідання „Любов до життя”, головний герой порівнює

         шматок хліба з сонцем (золотом)

     4) Напарника головного героя звали Джон (Біл)

     5) Місцевість, куди незабаром мав дістатися головний герой, називалася

Країна Пустелі („Країна Патичків”, Індіани називали цю місцевість „Тічінічілі”)

     6) За жанром твір Д.Лондона „Любов до життя” – це повість (оповідання)

     7) Головний герой упав і отримав струс мозку (мало не впав, бо підвернув ногу)

1. 3. Робота з підручником

1) Коли Біл залишив свого товариша, скільки днів, на той час, той не їв?

    (Два дні в нього не було й тріски в роті, і вже хтозна відколи він не

      наїдався досхочу.)

 2) О якій годині головний герой боляче збив собі пальця?

     (О дев’ятій годині він боляче забив об каменюку пальця на нозі)

 3) З чого була зроблена торбина, в якій було золото?

     ( З лососевої шкури)

 4) Що залишилося у героя в руці після невдалої спроби зловити куріпку?

     („..але в руці у нього залишилось тільки три пір’їни з хвоста.”)

 5) Який був лис, що біг із куріпкою в зубах?

     („...чорний лис із куріпкою в зубах”.)

 6) Дії героя, коли він збагнув свою помилку зловити рибку з пічкура

      завбільшки?

      („..він безсило простягнувся на вологій землі. Спершу він плакав

       тихенько, далі вголос,....”)

 7) Двобій людини і вовка.

     („Шорсткий сухий язик тернув його по щоці........”.)

1.4. Прийом „Пригадай деталі”.

    1) Скільки сірників було в героя? (67)

    2) Скільки разів він їх перелічував? (Тричі)

    3) Яка тварина злякалась людини, що діяла в її уяві не так, як інші? (Ведмідь)

    4) Яка тварина була чимось подібна до героя? (Вовк)

    5) Як називався пароплав, що підібрав героя? („Бедфорд”)

   6) Що зберігав герой в матраці? (Сухарі)

1.5. Розв’язування кросворду

         1. Сильне бажання.

         2. Один із 67.

         3. Письменник, щодо своїх героїв.

         4. Що залишили, як зайвий тягар Біл і його

             товариш?

         5. „Шорсткий, сухий, тернув по щоці...”
1.6. Робота в групах

  1 група. Дати характеристику Білу.

  2 група. Дати характеристику напарнику Біла.

- А зараз поміркуйте. Як впливає природа на головного героя?

- Скажіть, чому автор не дав імені героєві оповідання?

  (Залишившись без допомоги, герой відчуває, що він самотній не лише в цій холодній пустелі, він самотній у Всесвіті. Описи природи підкреслюють безпорадність героя, безвихідь його становища.)

  (...„Невесела картина. З усіх боків, аж до обрію, одноманітна пустеля, невисокі, пологі пагорби. Ні деревця, ні кущика, ні травинки – нічого, крім безкрайньої страшної пустки; в його очах блиснув страх.”)

(Природа не просто ворожа людині – вона до нього байдужа, і це особливо лякає, оскільки людина відчуває себе викресленою із життя.)

- А зараз скажіть, чому автор не дав імені героєві оповідання?

  (Анонімність головного героя пов’язана з ідеєю твору; збереження гідності, людської сутності за екстремальних умов, перемога людини над життєвими обставинами, над собою, над смертю. Головний герой залишається Людиною. Описи природи загострюють силу конфлікту між людиною і природою.)

Герой Д.Лондона – переможець. Це мужня людина, яка не втрачає людської сутності в будь яких ситуаціях.

  Навіть любов до життя не змогла його примусити знищити людські почуття. Він бореться за життя майже несвідомо. Саме „...життя, яке ще жевріло в ньому, гнало його вперед.”

  Сила духу, мужність, воля до життя – відмінні риси героїв Д. Лондона, завдячуючи яким письменник став одним із найулюбленіших серед читачів.

Він зображує не просто людину, а особистість, яка підноситься над оточенням завдяки своєму природному обдаруванню.

  Висновок (таблиця)

  1.7. Тип людини, зображений Д.Лондоном, характерний і для української

    літератури

  Оповідання О.Довженка „Воля до життя”. Його герой Іван Карналюк

   має чимало спільного з лондонським)

  - Чи сподобався вам Іван Карналюк?

- Що ви про нього знаєте?

  Завдання групам: зіставити героїв (товариша Білла і Карналюка)

1 група Охарактеризувати товариша Біла.

 2 група. Охарактеризувати Івана Карналюка.

  Висновок (таблиця)

  (У підходах обох письменників до зображення подібного типу героя більше спільного, ніж відмінного. Вони підкреслюють, що людина, як істота, наділена свідомістю, мусить будувати себе сама, не піддаватись тиску обставин, знаходити вихід із будь-якого – найскладнішого, найскрутнішого становища. Бо є воля до життя, до поставленої мети – є й людина.

  1.8. Прийом „Відстрочена увага”

  (На початку уроку вчитель знайомив з епіграфом уроку, зміст якого відкривається в процесі уроку та в кінці)

  Висновок

  1.9. Прийом „незакінчені речення”

  „На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було...”

 „Ця інформація спонукає нас до висновку, що...”

  „Це мій улюблений герой, бо...”

  1.10. Висновок уроку

  Дійсно, ми зустріли людей, які не чекають на чиюсь допомогу, а покладаються лише на себе, на свої власні сили, здатні вистояти, домогтися успіху за будь-яких , навіть найнесприятливіших обставин. І не лише в умовах Півночі, а й у суспільстві.

  Пафос творчості Д. Лондона актуальний і для нашого вітчизняного сьогодення з його підвищеними вимогами до людини, до таких її якостей, як активність, уміння організовувати справу.

  1.11.Оцінювання учнів

  Домашнє завдання: Написати міні-твір на тему: „Є воля до життя – є

                                     людина”.