Давньоєгипетське суспільство

Єгипетське суспільство було поділене на знать та просте населення. До знаті належали чиновники і жерці, до простого населення — селяни, ремісники, торговці, раби.

На верхівці суспільної ієрархії був фараон. Він мав необмежену владу в Єгипті, йому належала вся земля в ньому. Фараон встановлював закони, за якими жила країна, і керував військом.

Фараон вважався живим богом, який після своєї смерті повинен приєднатися до інших богів. Він носив титул Сина Сонця і мав релігійну, політичну та військову владу в усьому Єгипті.

Він уособлював життєву силу країни, здійснював ритуали, завдяки яким, на думку єгиптян, змінювалися пори року й розпочиналися розливи Нілу. Після смерті фараона його владу успадковував син або інший родич.

Символами влади фараона були:- подвійна червоно-біла корона, яка символізувала владу над Нижнім (червоний колір) і Верхнім (білий колір) Єгиптом, прикрашена зображенням священної змії кобри;- скіпетр, який фараон нібито отримав від бога сонця Ра, що підкреслював божественне походження його влади;- кнут, що означав право фараона покарати будь-кого зі своїх підданих.

Наступною після фараона йшла знать — чиновники і жерці. Найвпливовішими чиновниками були номархи, яким фараон доручав управління окремими територіями Єгипту. Інші чиновники мали свої обов’язки, наприклад контролювали проведення сільськогосподарських робіт, будівництва, керували окремими підрозділами в армії, збирали податки.

Жерці проводили релігійні обряди у храмах, яким у Давньому Єгипті надавали великого значення, а головне, вони визначали початок щорічного розливу Нілу. Для того щоб його передбачати, жерці винайшли календар. Також вони склали карту зоряного неба, мали ґрунтовні математичні знання. Жерці навчали майбутніх чиновників письма. Храмам належали великі земельні володіння, які обробляли селяни, а ще вони отримували пожертвування в обмін на релігійні послуги. Жерці були хранителями релігійних і наукових знань, тому їх високо шанували, і вони були дуже заможними.

Більшість єгиптян становили селяни, що жили в невеликих поселеннях. Селяни не були рабами, але мусили будувати та ремонтувати дамби і канали, а також вирощували пшеницю, ячмінь та овочі. Вони не мали землі, а за можливість працювати на ній сплачували власнику (фараону, жерцям або знатним людям) податок зерном.

Знайдіть в тексті підручника абзац що описав би зображення

 Ремісники та торговці віддавали частину своїх виробів або товарів як податок. Окремі ремісники виготовляли папір зі стебел схожої на очерет рослини — папірусу. Папірусом також називали й сам матеріал для письма.

Найнижчою верствою суспільства були раби, яких називали «живі мертві». Їх використовували на найважчих роботах: для прокладання каналів, у шахтах, як гребців на кораблях. Раби належали господарю, який міг розпоряджатися їхнім життям як заманеться. Пригадайте яким було становище рабів в Месопотамії?

Дякую за увагу!