Презентація:"Неолібералізм та неоконсерватизм у країнах Європи та США"

Неолібералізм та неоконсерватизм у країнах Європи та США

Політика зменшення соціальної нерівностіПісля потрясінь «Великої депресії» та скрутних часів Другої світової війни настало «славне тридцятиліття» (1945-1975). США та провідні європейські країни покращили добробут своїх громадян. Майнова нерівність залишилася, однак суттєво зменшилася. Швидке економічне зростання зумовило високі соціальні стандарти в західному світі. По всій Європі та в США наслідки нерівності в доходах були пом'якшені високим рівнем соціального забезпечення, безкоштовною освітою, високоякісною медичною допомогою, державною допомогою на дітей, знизилися показники дитячої смертності,а тривалість життя зросла.

Неолібералізм. Неолібералізм — різновид лібералізму, що поєднує посилення ролі держави в економіці та суспільному житті з принципами демократії, вільної конкуренції, приватного підприємництва. Замість ліберальної держави, яка не втручається в економічні процеси, постає держава, яка здійснює регулювання економіки заради покращення добробуту людей.

Італійське «економічне диво»«Економічне диво» — стрімкий розвиток економіки, що супроводжується зростанням економічних показників, скороченням безробіття та підвищенням рівня життя населення. Автомобіль ФІАТ 500, ( 1957 р.), символом італійського економічного дива

Американська допомога за планом Маршалла (вже у 1947 р. було надано 100 млн доларів) дала можливість Італії відновити її економічний потенціал. Промисловому розвиткові країни сприяли докорінні реформи в економіці. Економічною доктриною повоєнного уряду де Гаспері був неолібералізм - цілковита свобода ринкової торгівлі, конкуренція й розвиток приватного підприємництва. Постер, який рекламував «план Маршала» в ЄвропіІталійське «економічне диво»

Італійське «економічне диво»Важливу роль відіграли державні субсидії, які надавали прибутковим галузям господарства, а також пільгове оподаткування. Вихід італійських компаній на міжнародний ринок, масовий туризм забезпечили приплив валюти, яку вкладали в розвиток економіки. Впровадження досягнень науки й техніки в автомобільній промисловості, машинобудуванні, електроніці. Підприємці були змушені підвищити заробітну платню робітникам. Усе це привело до розширення внутрішнього ринку і підтримало економічне зростання. Здійснено обмежену аграрну реформу. Селяни одержали 1,5 млн гектарів землі. Частину поміщицької землі вони придбали за викуп, решту - завдяки вільному продажу. При цьому держава надала селянам кредит.  Італія перетворилася з аграрно-індустріальної країни на індустріально-аграрну.

Особливості розвитку Італії у 50-60 рр. Будівництво дешевого житла для робітників. Створення соціальних установ, системи охорони здоров’я. Значні (більше 1 млн) безробіття та еміграція (200 тис. щороку до ФРН, Швейцарії та Франції).

Економіка Італії розвивалась доволі успішно, проте в країні існував значний сектор «тіньової економіки», зростає зовнішній борг, безробіття, підвищуються ціни. У цілому відчувається нестабільність, як політична, так і економічна. У цих умовах 1994 р. уряд очолив один з найбільших підприємців країни, медіамагнат Сільвіо Берлусконі, лідер руху «Вперед, Італіє!» Таким чином, Італія як одна з провідних країн Західної Європи демонструє всі переваги й недоліки неоліберального шляху розвитку. Особливості розвитку Італії

 «Тетчеризм» — політика, спрямована на виведення британської економіки з кризи завдяки втіленню неоконсервативної моделі державного регулювання на засадах саморегулювання й державної політики контролю над грошовими та кредитними ресурсами з метою впливу на економічну активність у країні. Неоконсерватизм — політична течія, що пристосовує традиційні цінності консерватизму до реалій сучасного суспільства. Особлива увага приділяється стабільності грошової одиниці (монетаризм), звільненню бізнесу від надмірного державного втручання, заохоченню підприємливості та приватної ініціативи. Тетчеризм

Тетчеризм. Маргарет Тетчер (1925-2013) — прем'єр-міністр Великої Британії (1979-1990). Вивчала право в Лондоні, займалася адвокатською практикою. В урядах, сформованих консервативною партією, обіймала посади міністра з пенсійного забезпечення й соціального страхування та міністра освіти і науки. За незламність отримала прізвисько «залізна леді».

Основні заходи. Підтримка приватного підприємництва. Відмова від жорсткої регламентації бізнесу. Денаціоналізація (приватизація) нафтової промисловості, авіапромисловості та вантажного транспорту, комунальної власності (частково). Обмеження прав на страйки, звуження сфери діяльності профспілок. Зменшення ставок податків, збільшення опосередкованих податків. Перегляд соціальних програм. Підтримка приватних закладів освіти й охорони здоров'я.

Результати реформ: Позитивні: Подолання кризових явищ, покращення економічної ситуації. Високі темпи економічного зростання. Збільшення притоку іноземних інвестицій. Модернізація традиційних галузей промисловості. Скорочення державного сектора, підвищення його прибутковості. Низькі темпи інфляції. Зниження рівня безробіття. Негативні: Зростання вартості комунальних послуг і транспорту. Широкий страйковий рух. Зростання військових витрат. Безробіття, зумовлене перебудовою економіки.

Свідчення«Утручання держави ніколи не повинно бути настільки значним, щоб фактично звільняти від особистої відповідальності. Те саме стосується оподаткування; адже коли ви і я тяжко працювали (незалежно від обставин), то, безперечно, знайдеться хтось, хто не робив би цього, якби не було стимулу». Маргарет Тетчер (травень 1988 р.)Як би Ви охарактеризували систему соціальних гарантій її уряду: як систему «для всіх» чи систему «кожен сам за себе»? Обґрунтуйте Вашу точку зору. Висловлюванням М. Тетчер

Велика Британія. У Великій Британії лейбористський уряд Ентоні Блера (1997-2007) проводив активну соціальну політику на засадах неолібералізму. Уряд збільшив штрафні санкції для роботодавців за порушення прав найманих працівників, робітники отримали право на оплачувану 4-тижневу відпустку. На всю територію країни було поширено дію закону про фіксовану мінімальну заробітну плату, удосконалено систему професійної перепідготовки й інші соціальні програми.

Великобританія. Гордон Браун 2007–2010 Девід Кемерон 2010–2016 Тереза Мей 2016–2019

Великобританія. Борис Джонсон 2019–2022 ЛІз Трас 2022 Ріші Сунаквід 25 жовтня 2022

Рейганоміка. Рональд Рейган  — президент США (1981-1989). Учасник Другої світової війни. Після закінчення коледжу працював спортивним радіокоментатором. У Голлівуді знявся більше ніж у півсотні фільмів, очолював гільдію кіноакторів. У 1966 р. обраний губернатором Каліфорнії від Республіканської партії. Рейганоміка» — неоконсервативна політика американського уряду в період президентства Р. Рейгана, що мала на меті зниження інфляції та зменшення рівня безробіття через обмеження державного втручання в економіку, скорочення витрат на соціальні програми, подолання інфляції для забезпечення економічного зростання, зниження податків.

Результати рейганоміки. Рівень інфляції скоротився майже втричі. Податки коливалися залежно від інфляції; для заохочення бізнесу податки для багатіїв було знижено. Дерегулювання економіки та значні військові витрати зумовили економічне зростання в 1980-х роках. Безробіття скоротилося вдвічіЗначне скорочення програм підтримки незаможних груп населення. Скасовано продовольчі картки, зменшено допомогу для матерів-одиначок. Соціальні програми з підтримки середніх верств, соціальне, медичне та пенсійне страхування залишилися майже незмінними.

Результати рейганоміки. Хоча більшість американців стала жити заможніше, відбулася ще більша поляризація між бідними й багатими. Коливання дефіциту державного бюджету (перевищення видатків над доходами) унаслідок зниження податків та одночасного підвищення витрат. Фінансування на озброєння зросло, що сприяло пожвавленню економіки. Значне скорочення федеральних субсидій штатам, зокрема у сфері житлового будівництва й міського розвитку. Чисельність чиновників, навпаки, зросла на декілька відсотків. Замість запланованих федеральних 11 міністерств наприкінці президентства Р. Рейгана їх налічувалося 14.

Порівняйте, як оцінюють діяльність президента Р. Рейгана«Рейган майже не доклав зусиль, щоб забрати з бюджету мільярди доларів субсидій для великих компаній... Його політика веде до закритості уряду, байдужості до громадянських прав, зневаги до бідних». Джон Оукс, американський журналіст «Можливо, коли Рейган залишить свій пост, демократи завдадуть йому політичний удар... Та якщо навіть рейганівської революції й не було, то все ж після президентства Р. Рейгана наступникам залишився добрий спадок. ...цей спадок міцніший та стабільніший, ніж після більшості президентів». Берт Рокмен, американський історик Чому, на Вашу думку, їхні оцінки настільки різняться? З якою оцінкою президентства Р. Рейгана можете погодитися Ви?

Барак Обама (2009 - 2017) Ініціював ухвалення закону про захист споживачів, започаткував реформу системи соціального страхування, що захищала представників середнього класу від банкрутства, реформу медичного страхування. Реалізовувалися програми фінансової допомоги студентам, які брали кредит на освіту, розвивалась альтернативна енергетика, будувалися нові автошляхи.

США Дональд Трамп2017 — 2021 Джо Байден з 2021-

Домашнє завдання: Опрацювати матеріал з підручника §9