Номер слайду 3
ПОЕМИ ГОМЕРА «ІЛІАДА» ТА «ОДІССЕЯ» - ВАЖЛИВЕ ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО ПРО ЖИТТЯ, ПОБУТ,СУСПІЛЬСТВО ДАВНІХ ГРЕКІВГомер – «сліпий співець», який жив у 8 ст. до н.е. Йому належала слава першого поета Греції. Він створив дві епічні поеми – «Іліаду» та «Одіссею». Поеми – цінні історичні джерела. Автор, який жив у 8 ст. до н.е., описує події , які відбулися за 400 років до цього, при цьому він описує сучасну йому дійсність, тому «Іліада» і «Одісея» мають два істооричних плани: уславнену в Троянському циклі міфів ахейську давнину і добу після мікенського занепаду.«Іліада» - розповідає про п’ятдесят один день з 10-річної облоги Трої військом ахейців. Головний герой поеми – фессалієць Ахілл – син богині Фетіди та грецького героя Пелея. Героями називають персонажів грецьких легенд. Зазвичай це були сини богів, народжені смертними жінками. Вони були наділені надлюдським зростом і невичерпною енергією, любили війни і різні пригоди. Герої вершили подвиги, брали на себе важкий тягар заради всього людства або заради улюбленої країни чи міста. Хто в Лакедемоні жив серед гір та глибоких ущелин,В Спарті, у Фарісі та в голубами уславленій Мессі,Хто проживав у Брісеях, осів хто в Авгеях принадних,В Лаї та Гелосі, близько до моря прилеглому місті. Тих, що навколо Етіла й Амікли були їх оселі, —їх Агамемнона брат, Менелай, войовник гучномовний,Вів шістдесят кораблів, їх лави окремо стояли,Сам він у бій їх водив, одважності певен своєї,Духу їм сам додавав войовничого, серцем палав-бо. Він за Єлени печаль і сльози гіркії помститись. Ті, хто в Аркади жив, під узгір'ям Кіллени високим,Близько могили Епіта, в країні бійців рукопашних,Тих, що в Фенеї жили й Орхомені, на вівці багатім,В Ріпі, Стратії й Еніспі, овіяній всіми вітрами,Тих, що в Тегеї було їх житло, в Мантінеї принадній;Тих, хто в Стімфалі житло мав, і тих, що жили в Паррасії, —Син Анкея очолював їх, володар Агапенор,Вів шістдесят кораблів він. Аркадських багато на кожнім. Воїв було, в ремеслі войовничім обізнаних добре. Ці кораблі добропалубні владар мужів Агамемнон, Син Атрея, їм дав — через море пливти винно-темне,Дбали не дуже самі-бо вони про діла мореплавні. Був Одіссей вожаєм кефаленян, душею великих,Тих, що жили на Ітаці і Неріті трепетнолистім,Що в Крокілеї жили й Егіліп населяли скелястий,Тих, що оселю свою на Закінті мали й на Самі,Й тих, що прилеглий до цих островів суходіл населяли. Був їх вождем Одіссей, умом до Зевса подібний. Разом із ним дванадцять пливло кораблів рудощоких. А Тлеполем, син Геракла, могутній, на зріст величавий,З Родоса дев'ять привів кораблів гордовитих родосян, —Родос вони населяли, на три розділившись коліна —Лінд, Іеліс і Камір, що скель білиною сріблиться. Тож Тлеполем, списоборець славетний, мав провід над Тих, що Філаку і Пірас, уквітчаний весь, населяли,Любу Деметри ділянку, і матір овець Ітонею,Морем омитий Антрон, Птелеон на травистому ложі, —Протесілай над ними велителем був войовничий,Поки він жив, — тепер його чорна земля укривала. З горя подряпавши лиця, дружина його залишилась. В недобудованім домі. Упав він, дарданцем убитий,Щойно з свого корабля зіскочив найпершим з ахеїв. Встав він од сну, а навколо ще голос лунав божественний. З ложа підвівся і сів, у м'який хітон одягнувшись, Гарний, недавно пошитий, і плащ накинув широкий,Пару красивих сандалій до ніг підв'язав він могутніх, А через плечі срібноцвяхований меч перевісив, Батьківське берло у руки узяв, повік незотлінне,І до швидких подавсь кораблів міднозбройних ахеїв.