Давньоруська література, перлина українського ліро-епосу «Слово про похід Ігорів». Історична основа твору

9 клас

Українська література

Давньоруська література, перлина українського ліро-епосу «Слово про похід Ігорів». Історична основа твору

Київська Русь уже в кінці Х ст. стала найбільшою державою середньовічної Європи і займала величезний простір від Карпат до Волги.

Міжнародний авторитет міцнів з розумною політикою князів. За часів князювання Ярослава Мудрого (1019 -1054) Київ став одним із світових політичних і культурних центрів, мав найтісніші зв’язки з різними країнами. Улюблений син Ярослава Всеволод одружився з Марією, дочкою візантійського імператора Костянтина Мономаха. Дочка Всеволода Євпраксія стала дружиною германського імператора Генріха ІV .

Найвище піднесення східнослов’янської держави припало на першу половину XI ст., невдовзі досягла апогею і руська література, яка стала важливим чинником у духовному розвитку суспільства.

Панувало загальне піднесення економіки Руської держави, ранній розвитком торгівлі і ремесла, інтенсивне міське будівництво. 1037 рік Ярослав побудував у Києві чудовий Софіївський собор – головний храм Київської Русі, монументальну споруду бездоганних форм і пропорцій, з великим смаком прикрашену фресками і мозаїками.

Книги були великою цінністю. Писали їх на пергаменті – спеціально обробленій телячій шкірі – великими літерами, так званим уставом, де кожна літера виводилась чіткими прямими лініями. Процес написання ішов дуже повільно, був дорогим, вимагав високої кваліфікації та навичок. Так написана й найдавніша книга, що дійшла до наших днів.

 Активними діячами своєї епохи були письменники, більшість з них своєю невтомною працею над словом, своїм високим ідейним горінням створювали міцні передумови для розвитку української літератури XIX – XX ст.

Історична основа «Слова…».

Історичною основою (не темою) «Слова…» є невдалий похід Новгород-сіверського князя Ігоря Святославича на половців на весні 1185 року. Цю історичну подію поет відтворив в епічно-ліричному плані, засуджуючи чвари та міжусобиці князів, що й призвело до поразки. язичницького колориту оповіді додають мотиви снів, плачів, реакції природи на долю героїв, монологи князів. Автор згадує свого попередника – співця Бояна, який в XI ст. прославляв князів, і зв’язує Бояна Вересового внука, з давнім дохристиянським співом божеств та обіцяє співати в його стилі й об'єднати давню й теперішню славу.

Тема: зображення Київської Русі у другій поливі XII ст.

Ідея : заклик до єдності князів

Основна думка: тільки в єдності – сила

Жанр: Слово – це урочиста ораторська промова

Авторство «Слова…»:

Автору «Слова…», зважаючи на все, судилося залишиться невідомим. Цей твір набув широкої відомості лише наприкінці XVIII ст., коли він потрапив до рук відомого збирача старожитностей графа А.І.Мусіна-Пушкіна. 

Перегляньте відеоурок ,запишіть  ідейно - художній аналіз Слова,  час написання, події, композицію твору 

Домашнє завдання ст 48-50 ознайом ,напис. у зош короткі повідомлення про історію написання твору ,прочитати твір