Урок "Література рідного краю. Поезія Наталії Погребняк. Вінниччина" (конспект уроку в 9 класі і відеопортрет Наталії Погребняк)

Тема уроку

«Не шукайте папороті квіти».

Роздуми  автора над вічними проблемами

християнської моралі

Мета:

 

• використовуючи  мультимедійні технології, ознайомити учнів з творчим  доробком 

тульчинської   поетеси Наталії Погребняк, члена літературно-мистецького об’єднання «Оберіг», лауреата Подільської літературно-мистецької премії «Кришталева вишня», авторки поетичних збірок «Не шукайте папороті квіти», «Прочитай і розмалюй», «Тульчину – 400», «Грибний дощик», «Відлуння тиші», «Веселковий світ», «Дзвіночки»;

• спрямовувати діяльність учнів на поглиблення знань з літературного краєзнавства;
• продовжувати роботу по удосконаленню навичок виразного читання та аналізу поетичних творів, вміння передавати настрій ліричного героя;;
• засобами поетичної мови сприяти збагаченню  духовного світу учнів;  
• розвивати усне монологічне та діалогічне  мовлення, творче мислення, 
• сприяти розвитку пам’яті, аналітичного мислення;
• формувати  читацькі смаки школярів;
• продовжувати виховання у школярів почуття національної гордості, активну життєву позицію,      любов  до Батьківщини, відповідальність за свої вчинки, повагу до людини...

Тип уроку:

урок осмислення, аналізу та удосконалення нових знань. Урок літератури рідного краю.

Форма уроку:

урок прес-конференція за участю поетеси Наталії Погребняк. роті

 

Міжпредметні зв’язки:

мова, музика, географія, образотворче мистецтво.

 

Обладнання:

• виставка поетичних збірок Наталії Погребняк, аудіодисків та друкованих матеріалів члена Тульчинського літературно-мистецького об’єднання «Оберіг» Наталії Погребняк, лауреата Подільської літературно-мистецької премії,; дидактичні мультимедійні матеріали (аудіо- та відеозаписи, тематичні презентації), фотовиставка, картки-тренінги, картки оцінювання, три свічки, карта України.
• фотодокументи, фотопортрет поетеси, відеопортрет;
• виставка літературних альманахів Вінниччини («17 вересня»,  «Подільська  пектораль»,  «Сторожові вогні над Божою рікою», «З любов’ю в серці», «Ми в дорогу вийшли на світанні») та Тульчинщини («Вітрила» (№№ 1, 2),  районні та обласні газети з публікаціями  творів  поетеси; 
• вернісаж малюнків та творів ужитково-прикладного мистецтва, виконаних Н. Погребняк (вишивки, писанки);
• аудіозапис  пісень  (на тексти Наталії Погребняк,  музика  Ольги Янушкевич)  «Україні» (виконує Дар’я Погребняк),  «Мамині  руки  цілую»  (вик. Лідія Горошко), «Дитинства світ»  (вик. дитячий ансамбль «Серпантин»);
• відеофільми «Жасминова віхола», «Поезіє,  натхненнице моя...» (фільм-презентація);
• аудіозаписи радіопередач державного, обласного та районного радіомовлення за участю поетеси;
• фортепіанна  класична  музика.

 

Випереджувальні завдання:

• ознайомитися з творчою біографією Н. Погребняк;
• повторити літературознавчі поняття «віршовий розмір», «рима»;
• підготувати запитання для інтерв’ю з Наталією Погребняк;
• вивчити напам’ять (за бажанням) одну з поезій Наталії Погребняк, зробити її ідейно-художній аналіз;
• підготувати запитання для поетеси.

 

Методи, прийоми, форми роботи:

• перегляд відео- та аудіо записів;  
• розповідь учителя;
• повідомлення учнів;
• читання поезій автором та учнями;
• майстер-клас «Я поет» (робота в парах);
• інтерв’ю з Наталією Погребняк;
• «мозковий штурм».

 

Учні знатимуть:

• цікаві факти із життя Наталії Володимирівни Погребняк;
• відомості про етапи творчого шляху поетеси – землячки;
• зміст поезій «Не шукайте папороті квіти...», «Україні», «Молитва за Україну», «Ми – народ», «На ринку мов», «Мамині руки цілую», «Дитинства світ»;
• відомості про співпрацю Налалії Погребняк з відомими композиторами та виконавцями пісень на тексти поетеси.

 

Учні вмітимуть:

• виступати у ролі журналіста – інтерв’юера;
• з’ясовувати ідейно – тематичний зміст прочитаних поезій;
• висловлювати власні думки  щодо прочитаного;
• виразно читати і аналізувати поезії.

 

 

Епіграф:

Не шукайте папороті квіти

Серед опівнічної імли,

А навчіться землю цю любити,

На якій родились і зросли.

                           Н. Погребняк

    (на мультимедійну дошку спроектовано запис)    

 

 

Основні етапи прес-конференції

1. Підготовчий етап:

-     створення прес – центру у складі ведучого і літературознавця, представників ЗМІ школи – ліцею, газети „ALMA MATER”, фотографа, кореспондента – інтерв’юера.

 

2. Основний етап:

-  проведення уроку, під час якого відбувається зустріч школярів місцевою поетесою з Н. Погребняк у формі прес – конференції.

 

3. Завершальний етап:

-    підведення підсумків прес – конференції (слово  учителя)

 

(На партах - копії  титульної сторінки збірки

«Не шукайте папороті квіти...» з  текстом вірша)

 

Не шукайте папороті квіти...               

Серед опівнічної імли,

А  навчіться землю цю любити,             

На якій родились і зросли.          

 

Не шукайте щастя зорецвіти,

Що приходять у казковім сні,                  

А навчіться просто розуміти                    

Тих, хто поруч з вами день при дні.                         

Хід уроку

І. Мотиваційний етап. 

1.  З’ясування емоційної готовності учнів до уроку.

2.  Актуалізація суб’єктивного  досвіду і опорних знань   

              (асоціювання: ключове слово - поезія)

 

ІІ. Цілевизначення і  планування.

1. Представлення концепту теми.

2. Визначення цілей і узгодження плану роботи.

 

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

 

1. Перегляд фрагменту з відеофільму  «Жасминова віхола» (виступ Н. Погребняк).  

 

2. Слово вчителя. Вчитель читає напам’ять вірш 

                     «Не шукайте папороті квіти...»               

Вірш “Не шукайте папороті квіти...” підказав Наталії  Погребняк назву  поетичної збірки.

Запрошуємо вас на урок – прес – конференцію. Сьогодні у нас  в гостях тульчинська поетеса Наталія Погребняк – лауреат подільської літературно – мистецької  премії  “Кришталева вишня”, заступник голови районного літературно – митецького об’єднання «Оберіг», голова районної громадської організації «Гречні пані».

Кожній людині дорогий той край, де вона народилася і виросла.

Як правило, про любов до малої батьківщини не часто говорять вголос, але бувають хвилини, коли душу і серце переповнюють почуття і хочеться виразити їх незвичайними словами. Кожен твір Наталії Володимирівни пройнятий щирим відчуттям любові до рідного краю, наповнений життєствердною силою, прагненням краще облаштувати життя на отчій землі.

     Основні теми, які хвилюють поетесу, - це любов до  Батьківщини, шанобливе ставлення  до  оберегів  українського  народу, повага  до  людини...

 

3. Літературознавець 1:

Наталія Володимирівна – наша землячка, працює  вчителем зарубіжної літератури в Тульчинській школі І – ІІІ ступенів – ліцеї з ПВФП Вінницької обласної ради, в якій сама навчалася. Одержавши від матері у спадок українську мову та пісню, Наталія  Погребняк примножує своєю творчістю духовні скарби,  несе їх у світ і передає  дітям.

Сьогодні Наталія Погребняк є автором шести поетичних збірок: «Не шукайте папороті квіти» (2001 р.),    «Тульчину – 400 років» (2008 р.),

«Прочитай і розмалюй» (2008 р.),  «Відлуння тиші» (2013 р.),

«Грибний дощик», «Веселковий світ» (2012 р.),  «Дзвіночки» (2014 р.)

 

4. Літературознавець 2:

Наталія Володимирівна є співавтором літературно-мистецьких альманахів України: «Антологія сучасної української літератури», «Дух землі», «Мати», «Барви»; Вінниччини: «17 вересня», «Подільська  пектораль»,  «Сторожові вогні над Божою рікою», «З любов’ю в серці», «Ми в дорогу вийшли на світанні», «Голоси тривожної епохи», «Україна в огні» та літературно-мистецького журналу «Вінницький край»; району: «Вітрила-1», «Вітрила-3», «Оберіг».

 

 

 

 

 

           Дорога в рідний дім             

 

Вабить нас незнана чужина.

Все здається

                   там щоденно свято.

І, як настає в житті весна,

Покидають гнізда журавлята.

 

Думається: десь усі стежки

Квітами встеляються під ноги...

Але крізь роки і крізь віки

Наймиліша в рідний дім дорога.

 

Та дорога лагідна й привітна.

Хоч її безжально б'ють роки.

 

 

Там чекає нас дитинство світле.

Наші рідні, молоді батьки.

 

Весни прилітають голубі,

Мудрістю збагачується осінь.

Той щасливий, хто не загубив

Стежку,

         де пройшло дитинство босе.

 

Ранній сніг на жовтий лист впаде.

Вже не повернути те, що втратив.

Та мине печаль і біль пройде

На святій дорозі в рідну хату. 

5. Літературознавець 3:

Приємно  повідомити, що  на студії  МЕД у Вінниці записано п’ять аудіодисків пісень для дітей композитора Ольги Янушкевич.   Автором текстів багатьох із них є Наталія Погребняк.

У  співавторстві з Ольгою Янушкевич написано більше 50 пісень. Одна з них під назвою „Я малюю мрію” увійшла до  Державної програми з музики.      

А  пісня «Уроки музики у лісі»  стала  лауреатом обласного телевізійного конкурсу «Музичні барви», який проводила відеостудія «ВІТА».

У 2002 р. Наталії Погребняк як автору тексів дитячих пісень було присвоєно Подільську літературно – мистецьку премію «Кришталева вишня».

У співавторстві з композиторами Ольгою Янушкевич, Станіславом Городинським, Ігорем Юрковським написано ряд пісень для дорослих на тексти Наталії Володимирівни.

Прослухайте, будь ласка, пісню Ігоря Юрковського на текст Наталії Погребняк у виконанні Любов та Віктора Анісімових «Якби я мала чарівне уміння». 

 

6. Звучить пісня «Якби я мала чарівне уміння»

(У виконанні Любові та Віктора Анісімових)

https://www.youtube.com/watch?v=PEGpeS4b46g

 

***

Якби я мала чарівне уміння,

Якби творити вміла чудеса,

То попросила б всім   благословення,

Щоб дарували щедро небеса.

 

Я попросила б радості, любові

І розуміння завжди, повсякчас,

Щоб були всі веселі і здорові

І злагода об’єднувала нас. 

 

Я попросила б крил для тих,  хто мріє

І океан для тих, хто марить ним,

Подарувала б віру і надію,

Земного щастя хоч по краплі,  тільки всім.

           

7.  Слово вчителя.

Наталія Погребняк у своїх поезіях висловлює бажання бачити всіх людей щасливими. Сьогодні ми маємо чудову  нагоду прилучитися до живого слова поезії, адже Наталія Володимирівна –  наша гостя.

                                                                                                                       

8. Виступ Наталії Погребняк. 

           Читання поезії «Я вас запрошую на бал»

 

Я вас запрошую на бал -

Осінній бал років і віршів,

Де всі обличчя без забрал

І почуття всі найщиріші. 

Слова й роки… Прості й святі..

Вони разом стають старіші

І зайняли вже власні ніші

В думках, у серці, у житті.

 

Я вас запрошую на бал -

Осінній бал років і віршів…

Не тішить їх овацій шквал:

Вони благають тиші, тиші…

 

Все недосказане – весні! –

Таке завжди осіннє кредо.

Вона не любить недо-…, недо-…

Складіть компанію мені.

       Доброго дня усім, кого об’єднала сьогодні любов до поетичного слова. Я щиро усім вам зичу  земного щастя, яке, на мою думку, живе поруч. Лише потрібно уважніше придивитися довкола, зрозуміти: у чому сенс вашого життя.    

Усі ми дихаємо однаковим повітрям, ходимо тими ж стежками, всім  нам   світить одне і  те саме  сонце...

Проте, одні скаржаться на нестачу коштів, їм  бракує чиєїсь уваги, вони ненавидять дощі, сварять зиму;  інші - тішаться життєдайними  краплинами  дощу  і  радіють казковому мереживу сніжинок,  вважають коштовним надбанням посмішки друзів.

Чи вмієте  ви   радіти  прекрасній  миті, що  називається життям? Чи відкриті ваші серця  для  духовних скарбів   предків - українців?

Якщо ви ствердно відповісте на це запитання, це означатиме що ви – щаслива людина.

Себе я вважаю щасливою, бо  живу  в  Україні - квітучій  незалежній  державі, яку шанують у світі;  у мене  є  гарна  родина: чудовий  чоловік, донька Оксана та Дар’я.

Старша вже в мене й маленька онучка Вікторія. Саме вона надихає мене на створення поезії для дітей.

Я маю улюблену  роботу, що приносить мені радість спілкування з учнями  і  дарує  друзів, які розуміють і підтримують мене.

А  ще  у мене є поезія... Саме  вона допомагає мені  розповідати усім про мої почуття, переживання.

Я прошу крил для тих, хто мріє

Для того океан, хто марить ним…

Дощу і сонця, віри і надії,

Земного щастя крапельку - усім!

9. Слово вчителя. Робота з епіграфом: 

Ми дякуємо Вам за  розповідь з  побажанням  земного щастя для всіх, адже  бути щасливим  хоче кожен.

Епіграфом до нашого уроку ми взяли слова із вашого вірша «Не шукайте папороті квіти...».

Хочу звернутися до учнів із запитанням:

-  Як ви розумієте слова епіграфа?

-  З якою легендою вони перегукуються?

 

10.       Відповіді учнів.

 

 

11.       Слово вчителя

Із задоволенням передаю слово кореспондентам шкільної газети «ALMA MATER»  

 

12.       Кореспондент 1:

-  Шановна  Наталіє  Володимирівно,  який вірш  є вашим улюбленим? 

 

13.       Виступ Н. Погребняк.

Вірші, як діти. Важко сказати, який є улюбленим. Але сьогодні ми говоримо про проблеми християнської моралі: зокрема, любов до ближнього…

                                 Я намалюю сон…

 

Я намалюю сон…

Фарби з усіх відберу найкращі.

Між калинових грон –

Сонце і плани вчорашні наші,

Білі хмаринки мрій –

В синьому морі подій і вражень…

Це подарунок мій

Дню чорно-білих зображень.

 

Ви не кажіть мені,

Що прокидатись давно пора вже.

Ні! Я не хочу, ні,

Вік свій назвати бездарним шаржем.

На кольорове тло

Бризки бажань упадуть вогнями.

Я замалюю зло

Щастям, добром і піснями.

 . Будинок спілки

Я  прагну, щоб  кожна  людина  усвідомила,що є  найголовнішим у житті. Розуміння духовного багатства приходить до нас з часом. У юності нам здається, що матеріальні цінності дарують  щастя.  Згодом усвідомлюєш, що головне, якщо поруч є люди, які люблять тебе, готові з тобою поділитися останнім і ніколи не покинуть у біді, не зрадять. 

 

 

 

14.       Літературознавець 1: 

На  нашому  уроці  ми  із  Наталією Володимирівною Погребняк перегорнемо сторінки  творчої біографії поетеси. Вивчаючи  літературу рідного краю,  ми ознайомилися  з  Вашими поезіями.  Із  книги  «Не шукайте папороті квіти...» дізналися про те,  чим  Ви  живете.  Хочу нагадати, що  видання  має кілька розділів: «Благословенна будь, моя Вкраїно!», «Обереги моєї долі», «Мамина любов пресвятая», «Я щаслива», «Осінні мотиви», «Хай воєн не знають сини», «Чомучкам».

Бачимо, що  до збірки  увійшли  вірші  на  теми, які   хвилюють  кожного свідомого громадянина. Кожен відшукав для себе тему, яка найбільше  цікавить його.         

Дозвольте  запросити  вас  у театр поезії  Наталії  Погребняк.

 

15.       В театрі поезії

             Вірш  «Молитва за Україну»

 

(Читає дівчина в довгій українській сорочці. Демонструється відеозапис з фільму  «Поезіє, натхненнице моя»)    

 

***

Я до Бога звернуся уклінно:

Помолюсь за свою Україну,

За народ, що у бідах не згинув

І могили батьків не покинув

Десь шукаючи спокою душам.

Я за тих помолитися мушу,

Хто гніздечко лелече самітнє

Береже у часи лихолітні,

Дарить мову батьківську

                                     дитині,

Вишива карооку калину

 

На сорочці весільній дівочій,

Хто добром зігріва всіх охоче.

Помолюся за зоряне небо,

Соловейка чаруючий щебіт,

За вишневі сади пишнокосі,

Щедрі ниви, врожайні покоси,

За цілющу джерельну водицю,

За святу українську землицю,

Що плека нас, як рідна матуся...

За добро її, щастя молюся.

 

Прости нам, о Боже,

                           земнії провини,

Збережи, захисти Україну.

 

        Вірш «Мамині рушники»

(Читають дві учениці в українському одязі, з вишитими рушниками в руках).

 

Учениця 1:   

Оберіг моєї долі – вишитий рушник.

Тут на сніжно – білім полі квітне маку лик

У волошковій блакиті – стиглі колоски,

Чорнобривці гордовиті, наче козаки.

Тут калина промениста сяє у вінку, 

Тут любов матусі чиста в кожному стібку.

 

Учениця 2.

Оберіг моєї долі – вишитий рушник.

В нім і радості, і болі.. Він – мій рятівник.

Наче щастя запорука в барвах воскреса.

Тут і зустрічі, й розлука, вірність і краса...

В візерунках праправічних часу плин застиг.

Мами вишивка магічна – це мій оберіг.

 

16.       Слово вчителя.

Хочу продовжити розповідь про поетесу, твори  якої  друкувалися на шпальтах обласних газет «Вінниччина», «Вінницька газета», «Подолія» та «Тульчинського краю».

Приємно, що пісня  «Мамині руки цілую» (музика О. Янушкевич),  озвучена голосом самодіяльної співачки  з міста  Гайсина  Лідії  Горошко,   звучала  на хвилях обласного радіо, у Росії та Канаді. 

Пам’ятайте, що ставлення до матері  –  це наша справжня душа. 

         Звучить пісня «Мамині руки цілую...»

 

Мамині руки цілую

Скільки у них теплоти!

Рук, що добріші й ніжніші,

Більше мені не знайти.

Лагідні, щирі, ласкаві,

Руки, пошерхлі в труді...

Мамині руки цілую

Рідні й такі молоді.

 

Мамині очі цілую,

Що не доспали ночей.

Скільки любові плекає

Погляд чарівних очей.

 

Сльози, пролиті за мене,

Болі й тривоги у них...

Мамині очі цілую,

Що найдорожчі за всіх.

 

Мудрі вуста я цілую,

Що колискові мені

Тихо в дитинстві співали...

Зараз їх чую вві сні.

Молиться мама за мене,

Щастя благає в путі.

Будьте здорові, матусю,

Ви – моє щастя в житті.

Мамині руки цілую, очі цілую, вуста...

 

- Боже! - благаю,  -

                            продовжи

  Моїй матусі літа.

17.       Літературознавець 2:

Сьогодні Наталія Володимирівна є заступником голови районного літературно – мистецького об’єднання «Оберіг», її  вірші звучали в радіопередачах Галини Дмитрієнко «Європа – центр»  та  Емми  Бабчук «Суботні зустрічі» (м. Київ);  Зої  Тищенко «Світлиця» та «Зустрілися двоє»  і  Галини  Нагорняк «Віконечко» (м. Вінниця), на хвилях районного радіо.

Пропоную вам послухати запис радіопередачі із Києва, яка звучала у прямому ефірі.  

(Звучить уривок з радіопередачі «Суботні зустрічі» ведуча Галина Дмитрієнко. Н.Погребняк читає вірш)

              Подаруйте пісню дітям   

 

З довгою русявою косою,

З карими зірницями – очима

Пісня нерішучою ходою

Йшла і зупинилась під дверима:

 

- Я шукаю до сердець дороги

Тих, які наш час ще не скалічив,

Щоб із ними розділять тривоги,

Радощі примножувати вдвічі.

 

-Та навіщо здалась ти при хаті?–

Люди роздратовано питали.

- Живемо і так ми небагато.

Клопотів без тебе в нас чимало...»

 

Довго так,чумацькими шляхами,

Де і досі голос кобзи лине,

 

 

Йшла під сонцем, вітром, під дощами,

Мов жебрачка, пісня України...

 

І нові зростали українці,

Що духовність втратили з  роками,

Що цінують долари й червінці –

Не згадають колискову мами...

 

Схаменіться, доки ще не пізно,

Доки вміє ще народ творити!

Відчиніть серця зачерствілі

пісні,

Подаруйте скарб духовний дітям!

 

18.       Інтерв’ю з гостею:

Кореспондент:

- Скажіть, будь ласка, чому  у  Ваших   віршах  стільки  суму  та  болі  за Україну, за  її  майбутнє?

 

 

Н. Погребняк:

Ми живемо у складний час становлення нації. На  жаль, в Україні мало справжніх патріотів,  які  прагнуть  державі  незалежного розвитку. Мене дуже хвилює питання двомовності, яке піднімають  деякі  політики.  Невже  не  зрозуміло, що втративши мову, ми  втратимо  себе  як націю? Я не хочу, щоб моїм дітям соромно було говорити, що вони є українці. 

Можливо, тому стільки суму у моїх віршах.

Кореспондент:

Скажіть, будь ласка, чи давно Ви почали писати вірші?

Н. Погребняк:

Пишу я ще зі школи. Мабуть, багато хто з вас  написав за  своє  життя  хоча б один вірш, адже у школі цього навчають.

Ліричні  думки  здебільшого народжуються  у  хвилини емоційного піднесення - коли людина закохана, або в часи  морального  потрясіння - коли  сталася  радісна чи сумна подія  у житті. Є кілька пісень і про кохання. Але про них – наступного разу.  

 Кореспондент:

Чи  можете  Ви сказати,  хто відіграв вирішальну роль у Вашому становленні як поетеси?

Н. Погребняк:

Перш  за  все, мої  вчителі  літератури,  які  розкривали  переді  мною красу художнього слова у школі, згодом  в  Тульчинському  училищі культури. Любов до літератури привела мене  на навчання до  Вінницького  педагогічного  інституту на філологічний факультет.

Дякую  долі  за те, що  подарувала мені зустріч з талановитою людиною – поетом земляком, який очолював “Оберіг”, - В. Л. Багрієм. У  “Оберезі”, який існує  вже  понад 15 років, я  знайшла  однодумців, слухачів  і  натхненників. 

Кореспондент:

Чи  пригадуєте Ви, яка подія творчого життя була для  

Вас найголовнішою?

Погребняк:

Цікавих і, здається, важливих подій у моєму творчому житті було багато: це  поява  моїх поетичних збірок, виступи на радіо в містах Києві, Вінниці,   у Тульчині, зустрічі  у школах...  Та найголовніша, певно, подія -   вручення  премії  “Кришталева  вишня”  у  номінації  “Дитяча  пісенна творчість”.

 

 

Кореспондент:

Пісні народжуються тоді, коли написаний  вірш. Ми  вже знаємо, що у Вас є збірки поезій  для дітей. Маленьким  школярам  подобаються Ваші вірщі і вони із задоволенням їх виконують.    

Хлопчик:          Як годинник наш іде?

В нього ж ніг нема ніде.

Може, ноги він сховав,

Щоб ніхто про них не знав?

А як всі вкладуться спати,

Він втече мерщій із хати...

Чую  я “Тік – тік! Тік – тік!”

І не сплю, щоб він не втік.

 

Дівчинка:          Я спитала в павучка:

- Як без вовни і гачка

У куточку з павутини

Змайстрував собі хатину?

 

Він згори спустився    вправно

І сказав:   “Часу ти марно

Не втрачай. Ти   прид ивляйся,

Хто як робить щось.   Навчайся.

 

Вчись у мами і у тата

Щось потрібне  майструв ати.

Вчись у бабці, дідуся...

От і відповідь уся.”                                                      

Поребняк:

Я щиро вдячна всім за любов до поетичного слова. Сподіваюся: невдовзі  ви  покажете своїм учителям  свої власні вірші.

Хочу подарувати вам на згадку про нашу зустріч мою книгу віршів для дітей «Прочитай і розмалюй». До речі, над малюнками для розфарбовування я працювала сама. Робота над дитячими книжечками  приносить мені море радості.  Щиро бажаю вам   знайти у житті справу, яка буде приносити і вам радість, і задоволення.

Кореспондент:  

Дякуємо за  Вашу поезію та щирі побажання на нашу адресу. Бажаємо Вам  щастя  і  творчих успіхів. Чекаємо нових  зустрічей із вашою  поезією.

 

ІV. Рефлексивно – оцінювальний етап.

Усна саморефлексія:

- Чи досягнуто цілі нашого уроку?

- Чи задоволені ви результатом діяльності?

 

V. Домашнє завдання:

Обов’язкове: вивчити напам’ять один із віршів Наталі  

Погребняк (бути готовим обґрунтувати свій вибір);

за бажанням: написати твір – роздум «Чи потрібно шукати квіти папороті?»

Звучить пісня  «Побажання»

(композитор Ольга Янушкевич)

https://www.youtube.com/watch?v=czza5qL1dd8

***

Хтось запалив в небі вогні –

Символ бажання і надій.

Сотні віків світять вони,

Шлють нам бажання в час нічний.

Ти подивись в очі ночей

Літнього дні у зорепад.

Скажуть вони: «Поміж людей

Щастя ти зможеш відшукать».

 

Хай любов розцвіте у теплі твоїх долонь,

Хай зігріє усіх серця ніжного вогонь.

Хай не зможуть здолать

                                мрій окрилених роки

Щастя всім побажай на віки