Декілька прикладів кейс-задач (з досвіду роботи)

Хочу поділитися досвідом застосування кейс-методу на уроках хімії та біології  при вивченні різних тем у 7 – 11класах. Кейс-метод  - це навчальний підхід, який базується на аналізі реальних або вигаданих ситуацій (кейси) для розвитку критичного мислення,  аналітичних навичок і прийняття рішень у школярів. Учні отримують кейс і спочатку відповідають на питання («проаналізуйте ситуацію і запропонуйте стратегію дій»), вивчають кейс, залучаючи до цього матеріали підручника, інші найрізноманітніші джерела інформації, аналізують матеріал. Після цього відбувається докладне групове обговорення змісту кейсу та вироблення кількох рішень.

Переваги кейс-методу:

•          Застосування теорії на практиці. Здобувачі освіти  бачать, як теоретичні знання використовуються в реальних умовах.
•          Розвиток навичок. Підвищує навички критичного мислення, аналізу та вирішення проблем.
•          Залученість. Школярі активніше беруть участь у навчальному процесі.

Недоліки кейс-методу:

•          Вимагає значного часу на підготовку та обговорення.
•          Не всі кейси можуть бути актуальними або добре підготовленими.

Кейс-метод є ефективним інструментом для навчання, який заохочує активне мислення та практичне застосування знань

Приклади кейсів.

Кейс №1

Приклад,  завдання з реального життя.

1. Аналіз ситуації:

Чи дійсно відбулося забруднення чи ситуація надумана?

Які хімічні речовини могли потрапити у річку?

Які негативні наслідки можуть виникнути для здоров'я людей і екосистеми?

2. Дослідження:

Знайдіть інформацію про методи очищення води від небезпечних речовин.

Які законодавчі норми регулюють викиди небезпечних відходів у водойми?

3. Розробка плану дій:

Які кроки потрібно вжити для очищення річки?

Які організації або установи повинні бути залучені до вирішення проблеми?

Які заходи можна вжити для запобігання подібним інцидентам у майбутньому?

Кейс №2   Завдання до теми уроку біології в 7  класі «Різноманітність живої природи. Причини різноманіття форм життя та біологічних явищ».

Химерні сферичні камені знайдені в невеликому румунському селі під назвою Костешти, яке розташувалося за 80 кілометрів на захід від Бухареста — вони виглядають як надуті кам'яні бульбашки і сильно відрізняються розмірами, пише Daily Mail. Незважаючи на те, що химерні "живі камені" виглядають, як щось, завезене до нас із інопланетної плантації, вони цілком собі земні. Ці опуклі фігури утворилися природним чином, повільно ростуть і називаються "траванти". Trovants є синонімом німецького терміна Sandsteinkonkretionen і буквально означає "цементований пісок".

Питання для аналізу: Чи є траванти живими істотами? Ці питання допоможуть розібратися в природі травантів і визначити, чи можна їх вважати живими істотами, чи це просто унікальні природні утворення з особливими властивостями.

1. Які основні характеристики живих істот? Які критерії визначають, чи є об'єкт живим (метаболізм, ріст, розмноження, реакція на зовнішні подразники)?
2. Які фізичні властивості травантів? Чи мають траванти клітинну структуру, подібну до живих організмів?
3. Чи можуть траванти здійснювати фотосинтез або інші життєві процеси? Які процеси відбуваються всередині травантів, якщо вони не є живими істотами?
4. Як реагують траванти на зміни навколишнього середовища? Чи можуть вони адаптуватися до умов, як це роблять живі істоти?
5. Яка роль води у зростанні травантів? Чи можна вважати цей процес аналогом живого росту?
6. Які наукові погляди існують на природу травантів? Які дослідження проводилися для визначення їхньої природи?
7. Чи є в травантів механізми розмноження? Яким чином вони "розмножуються" або "зростають"?
8. Які культурні чи міфологічні уявлення про траванти? Як місцеві жителі сприймають ці камені: як живі істоти чи як неживі об'єкти?

Кейс 3 Завдання до теми уроку біології в 7  класі «Життєдіяльність тварин»

У неглибоких водоймах мангрових лісів і боліт Азії та Австралії можна побачити незвичайну тварину, що виглядає наче зоряне небо. Цей яскравий слимак є досить рідкісним, тож знайти його – справжня удача. Повна назва цих чудесних істот – мангрові листові слимаки (Elysia bangtawaensis). Вони належать до сакоглосанів, також відомих як "морські слимаки на сонячній енергії" - єдиної відомої групи тварин, які можуть фотосинтезувати. Але роблять вони це не напряму своїм тілом. Для цього вони використовують хитрий трюк. Мангрові листові слимаки мають від семи до дев'яти гострих зубів, якими вони проколюють клітини водоростей, щоб потім висмоктати все корисне, що знаходиться всередині. Серед усього, що таким чином потрапляє до їх організму, є хлоропласти – клітинні структури, які рослини використовують для перетворення сонячного світла на цукор під час фотосинтезу. Elysia bangtawaensis не перетравлюють хлоропласти, а утримують їх у своєму тілі. Ті починають фотосинтезувати прямо в організмі слимаків, виробляючи поживні речовини. Вони зберігаються відносно тривалий час, дозволяючи тваринам не хвилюватися про пошуки нових харчів протягом двох-трьох місяців.
 

Питання для аналізу:

1. Яка основна характеристика мангрових листових слимаків?
2. Чи є мангрові листові слимаки рослинами чи тваринами?
3. Яка роль хлоропластів у житті мангрових листових слимаків?
4. Чи можуть мангрові листові слимаки виживати без доступу до водоростей?
5. Які адаптації дозволяють цим слимакам виживати в їхньому середовищі?
6. Яка екологічна роль мангрових листових слимаків у їхньому середовищі?