«Декоративні образи Петриківки». Створення сюжетно-декоративної композиції за мотива¬ми петриківського розпису.

Мета уроку: розширювати поняття про види декоративно-прикладного мистецтва, ознайомлювати з традиціями і технікою петриківського розпису, формувати уміння та навички посильного виконання елементів розпису; розвивати пізнавальні інте­реси й пізнавальну активність під час сприймання творів і виробів образотворчого мистецтва та прекрасного в навколишньо­му світі з опорою на попередній досвід учнів; розвивати дрібну моторику пальців; розвивати комунікативні здібності, естетичний смак, художні здібності; коригувати вміння дітей правильно розподіляти зображення на полотні, виконувати точні рухи пальців; виховувати повагу до традиційних видів народного мистецтва, патріотичні почуття.

Тип уроку: комбінований.

Техніка виконання: декоративний розпис.

для учнів – аркуші паперу для вправ, альбомні аркуші з готовою композицією, фарби гуаш, пензлі, палітра, мастихін (лопатка або щіточка); скляночки, посуд для миття пальців, серветки.

ХІД УРОКУ

1.                 Організаційний момент (1 хв.)
2.              Оголошення теми й мети уроку
3. Мотивація навчальної діяльності (1 хв.)

Дайте відповіді на питання:

Що таке декоративно-прикладне мистецтво? /Вид образотворчого мистецтва, який існує для прикрашання побутових предметів/.

Що означає  слово «декор»? /Прикраса/.

Назвіть відомі вам види декоративно-прикладного мистецтва. /Вишивка, гончарство, декоративний розпис, ткацтво, килимарство, писанкарство, різьблення по дереву, кості, бісероплетіння, лозоплетіння, витинанка та інші/.

Говорять, той народ не має майбутнього, який не пам’ятає свого минулого. Наші пращури, хоча й не були такими освіченими як ми, були надзвичайно талановитими та працьовитими і залишили нам чудове, неповторне, унікальне народне мистецтво, з яким ми сьогодні познайомимося.

4.           Вивчення нового матеріалу (11 хв.)

    1. Бесіда про калину.

• Загадки (
• Вірш
• Де росте
• Пісні
• Легенда
• Де застосовують (ліки, варення, сопілка, колиска)
• Прислів»я пояснити
• Висновок: в назвах і мистецтві залишиться, а в природі зустрічається все менше. Тому ми повинні берегти цю рослину і примножувати, саджати і просто малювати.
•  Прикрашають будинки, предмети побуту, одяг – вишивки. Дуже часто – у народному мистецтві, наприклад – Петриківському розписі.

    2. Розповідь про петриківський розпис.

Петриківський розпис виник у XVIII ст. у с. Петриківка (Катеринославської губернії) Дніпропетровської області. Село розташовано на берегах мальовничої річки Чаплинки.

Спочатку майстри розписували побілені стіни хат, на яких з'являлися фантастичні квіти, птахи, рослинні орнаменти. В кінці XIX ст. стали виготовляти "мальовки" - розписи на папері, які замінили настінні розписи. "Мальовки" продавалися на базарі, що проводився на селі тричі на рік. Пізніше народні майстри почали розписувати дерев'яні вироби: посуд, мисники, тарілки, скрині, сані, віялки, музичні інструменти.

Після Жовтневої революції в Петриківці відкрили школу декоративного розпису. Нею керувала Тетяна Пата. Також видатними майстрами петриківського розпису були М. Приймаченко, П. Глущенко, Н. Білокінь, М. Тимченко. (демонструються репродукції розписів художниць).

Характер розпису здебільшого рослинний: квіти, ягоди, плоди, зображувалися також птахи та тварини, рідко – люди.

Кольори використовуються основні та допоміжні, яскраві, дзвінкі.

Раніше у фарби додавалася суспензія із яєчного білка та жовтка, яка посилювала інтенсивність кольору та виразність мазка.

Тло розпису – біле або чорне, нині застосовують кольорове.

Основний інструмент – пензель-кошарка (з котячого волосся), його треба тримати трьома пальцями перпендикулярно до паперу. Використовується також малювання пальцем, зрізаним стеблом рогози, загостреною паличкою.

Послідовність виконання розпису.

Композиція виконується без нанесення попередніх начерків. Спочатку зображуються великі елементи, потім – менші за розміром. Закінчують малюнок завершальними штрихами – оживками, які посилюють виразність елементів, підкреслюють рух та форму.

В петриківському розписі існує 4 типи мазків:

"ЗЕРНЯТКО" – мазок, який починається з легкого дотику кінчика пензля і закінчується натиском пензля на його основу. Коли мазки "зернятко" розміщені по обидві сторони стебла загостреними кінцями зовні, зображення нагадує колосок. Звідси і назва.

"КРИВЕ ЗЕРНЯТКО" – закручене "зернятко", нагадує кому.

"ГРЕБІНЕЦЬ" – мазок, який починається з потовщення і закінчується тонким вусиком. Ряд таких мазків, розміщених поруч, нагадують гребінець.

Елемент "ГОРІШОК" складається з двох гребінцевих мазків, вигнутих півмісяцем один проти одного, нагадуючи форму підкови. Заповнивши вільне місце між зігнутими мазками "зернятком", одержимо форму, подібну на лісовий горіх.

"ПЕРЕХІДНИЙ МАЗОК" виконується одним пензлем, але двома фарбами. Сухий пензель занурюють в одну фарбу, а потім кінчик – в іншу. Слід від мазка залишається двоколірний.

Освоєними мазками малюються квіти "ПУП'ЯНКИ", "ЦИБУЛЬКИ", "ПІРЧАСТЕ ЛИСТЯ", інші листочки.

Ягоди калини, винограду, смородини зображають пучкою пальця, дрібні ягоди виконуються тичком.

Демонструються типи мазків, прийоми розпису, можливі варіанти елементів. Пояснюється, як краще компонувати елементи. Пропонується учням виконати вправи по засвоєнню мазків, прийомів розпису, зображенню елементарних мотивів. Усі елементи повинні бути настільки засвоєні, щоб їх можна було виконувати не задумуючись. Ось чому потрібне багаторазове повторення окремих вправ і мотивів.

Перегляд відео

5. Практична діяльність учнів (30 хв.)

1.                     Вправа «Елементи розпису».

Учні виконують окремі елементи розпису: пучками пальців зображують ягоди  калини. Пензлями малюють стеблини.

2. Декоративна композиція «Червона калина

Учні по заздалегідь розміченому листку пальчиками наносять зображення ягід калини, внаслідок чого має утворитися декоративна композиція. Слідкують, щоб ягідки розподілялись рівномірно, щоб кетяги утворювали кетяг. Намагаються тримати в чистоті руки, щоб не забруднити малюнок.  Наостанок, хто встиг впоратись із ягодами, береться за малювання листка.

6.           Підведення підсумків уроку (2 хв.)

Учитель та учні аналізують роботи. Учитель відмічає кращі композиції, звертає увагу на типові помилки та шляхи їх усунення.