День української писемності та мови

День української писемності та мови – державне свято, яке було започатковано 9 листопада 1997 року Указом Президента № 1241/97 «Про День української писемності та мови" на підтримку "ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства».

Дата була обрана невипадково. Свято писемності та мови приурочене до дня пам’яті Нестора Літописця, автора «Повісті минулих літ». Цей літопис – перша пам’ятка у Київській Русі, в якій відображена історія держави та показано її розвиток на тлі світових подій. Нестор був ченцем Києво-Печерської лаври, а також одним із учнів Кирила та Мефодія – творців слов’янського письма.

Традиційно в День української писемності та мови покладають квіти до пам’ятника Несторові Літописцю. З 2000 року в День української писемності та мови в прямому ефірі «Українського радіо» транслюють «Диктант національної єдності», який може написати кожен бажаючий. 

Історичні цікавинки Українська мова належить до старописемних мов – її писемна традиція налічує близько тисячоліття. У 448 році нашої ери візантійський історик Пріск Панікійський, перебуваючи у таборі (а це на території сучасної України – авт.), гунського володаря Аттіли, який розгромив Римську імперію, записав слова «мед» і «страва». У кінці шістнадцятого — на початку дев’ятнадцятого століть в Україні використовувалася особлива система письма – «козацький скоропис», де начертання деяких букв відрізнялися від прийнятих у кирилиці.

Граматичні цікавинки Українська мова офіційно визнана однією з найкрасивіших: вона посідає друге місце в світі за мелодійністю (після італійської) та третє за красою лексики (після французької та перської). І це не прості слова – а підтверджені факти. Офіційно вважається, що після видання «Енеїди» Івана Котляревського, українська мова була прирівняна до літературної мови. Івана Котляревського по праву вважають основоположником нової української мови.

Граматичні цікавинки Одне з головних нововведень в українському правописі – офіційне закріплення фемінітивів (Фемінітиви — це слова жіночого роду які збігаються з поняттями слів чоловічого роду , що належать до всіх людей незалежно від їхньої статі: секретар — секретарка, продюсер — продюсерка, архітектор — архітекторка). У нашій мові є особливі слова – паліндроми. Це так звані «дзеркальні» фрази або слова: їх можна читати як зліва направо, так і справа наліво. Ось приміром «Я несу гусеня», або ж «ротатор».

Цікаві слова, які урізноманітнять вашу мову. Кецик – звучить дуже навіть мило. Так в деяких областях України називають шматочок чого-небудь. Кремзлики – навіть звучання слівця натякає, що це щось їстівне  Таким чудернацьким словом на Закарпатті називають деруни. Рáндка (рантка) – дуже романтичне слівце. Це львівський аналог закордонних рандеву та тет-а-тет, слово, яке переслідує всіх закоханих. Означає воно побачення або зустріч. Маринарка – ні, це не український варіант соусу маринара, і навіть не варіант жіночого імені. Це слівце означає піджак або жіночий жакетик.Ґорґоші – можливо, ви колись чули вислів “Візьму на ґорґоші”. На діалекті це означає брати на плечі. Зазвичай він стосується дітей або молодих дівчат.