Депортаційні операції "Вісла", Захід"(практичне заняття)

Депортаційні операції: «Вісла», «Захід».1. Встановлення кордонів УРСР із сусідніми державами. Депортація за «обміном населення» між УРСР та Польською Народною Республікою (1944–1946 рр.). 2. Операція «Вісла». Обмін територіями 1951 р3. Операція «Захід» Практичне заняття «Вирвані з коренем». Депортації українців у 1944–1951рр.: причини, етапи, наслідки (дослідження тематичних документів).

Трагедія історії полягає не в боротьбі проти неправди, а в боротьбі різних правд. Ф. Гегель Радянсько-німецький кордон, 1939р

Поняття Етнічна чистка – усунення насильницькими методами з визначених територій представників небажаних етнічних груп. Депортація – примусове виселення з місць постійного проживання окремих осіб чи народів за наказом органів влади із застосуванням сили. Акція “Вісла” (28 квітня – 29 липня 1947 року) – військово-політична операція польської комуністичної влади, що стала інструментом етнічної чистки та полягала у депортації всього українського населення з південно-східних регіонів Польщі (Лемківщина, Холмщина, Надсяння й Підляшшя) до її північно-західних земель. Операція ‘‘Запад ‘‘»Захід»(21 жовтня 1947) – одна з наймасовіших і короткотермінових сталінських депортацій цивільного населення Західної України з метою знищення «соціальної бази» українського визвольного руху. Виселенню підлягали за попередньо складеними списками члени родин оунівців та повстанців. 

Причини проведення Придушити український національно-визвольний рух на Холмщині, Підляшші, Надсянні, Лемківщині. Завдати поразки УПА. Завершити формування Польщі, мононаціональної держави

Мета Деукраїнізувати Закерзоння Позбавити УПА підтримки населенням. Завершити обмін населенням між СРСР та Польщею. Сприяти заселеннню повернутих земель. Привід Загибель у сутичці з вояками УПА 28 березня 1947 р. заступника національного міністра оборони Польщі К. Сверчевського.

Мовою чисел: Три етапи акції “Вісла”:28 квітня – кінець травня – депортовано українців з Сяноцького, Ліського, Перемишльського, Ясельського, Кросненського, Горлицького, Бжозувського і частково Любачівського повітів;червень – “зачистка” Любачівського, Ярославського і Томашув-Любельського, Горлицького, Новосонцького і Новотарзького повітів;жовтень – виловлювання українців, які втікали під час перевезень або самостійно поверталися на попереднє місце проживання, відхід загонів УПА із Закерзоння. 

137–150 тисяч  українців і членів змішаних сімей переміщено із 22 повітів, що входили до складу 3 воєводств, і розселено у 71 повіті 9 північно-західних воєводств. 357 бойових акцій провела оперативна група "Вісла" з квітня до липня 1947 року. Ліквідовано 1509 повстанців, знищено 1178 бункерів і криївок, заарештовано майже 2800 осіб із цивільної мережі ОУН і УПА у Закерзонні. 3936 осіб, підозрюваних у співпраці з УПА, було ув’язнено в концтаборі Явожно. З них: 823 жінки, 27 священників. Внаслідок катувань загинуло близько 200 бранців. Не ближче 50 кілометрів від сухопутного, 30 кілометрів – від морського кордонів, 30 кілометрів від воєводських міст – такими були межі територій, де дозволили селитися українцям. В цілому,  понад 700 000 українців позбавили домівок і права жити на рідній землі комуністичні режими Польщі та СРСР у 1944-1951 рр.

Робота з фрагментом історичного джерела(підручник)

1951

Спогади …Згадує Євгенія Іваник,уродженка села Гонятина Грубешівського повіту “Пізно ввечері дійшли ми до Лішави. Сиділи там на луках два тижні під військовою сторо­жею... Нарешті вивезено всіх до Залужа, куди звозили вже людей з цілої околиці. Зробилося там страшне людське муравлище, кожен ста­рався якось здобути харчі, не втратити корови, уникнути арешту, утриматися цілою родиною. Усі були нервові і непевні, не мали де скрити­ся, були під голим небом, огороджені колючим дротом. На хворих і старих не звертали вже уваги. Не можна запалити вогню, щоб звари­ти їсти, не вільно вийти за огорожу, нема де справити потреби, ні одного лікаря чи саніта­ра. Ввесь санітаріят – наш Сян, до його берегу був доступ”.

Зі слів Антона Стеця, якого разом із родиною у 8 роківвивезено із села Бережного Холмського повіту до Доброго.“Поїзд поїхав у невідомому напрямку. Я думав, що везуть нас на західні землі, бо знав про переселення. А нас везли до Явожна. Було нас 75 людей. Після розпізнання декого взяли набік, а решту – до лазні. Там ми мліли, бо раз давали холодну, а потім гарячу воду. Яке там було биття, коли ми з неї виходили – страх!.. По дорозі до бараку також били… В Явожні просто мстилися над нами. Принижували національну гідність…Наприклад, о четвертій вранці робили вставання. А підлога була чорна від вугілля. Як наказали знову лягти, підходили і питали, чому підошви чорні. Тоді був наказ лягти на черево, а вони били по 20 разів нагаями по ногах…Були ми порозділювані. Учителі, священики, лікарі, узагалі інтелігенція – окремо, а прості люди – окремо. Контактувати з бараками, де сиділи інтелігенти – не можна. Утекти з табору ніхто не пробував. Це, зрештою, було не можливе. Утекти, не торкнувшись електричних дротів, не можна. За дротами був ще високий мур. Залишалася втеча до неба… Нічого за муром ми не бачили. Табір був віддалений від самого Явожна...”

Операція ‘‘ Захід’’Мета Послаблення українців на Західній УкраїніПридушення опору селян політиці колективізації

Як це відбувалось?Операція «Захід» розпочалася 21 жовтня 1947р., о шостій ранку. Командував нею заступник міністра внутрішніх справ УРСР Дятлов. Протягом доби з Західної України виселили 26 644 родини, загалом 76 192 осіб: 18 866чоловіків, 35 152 жінки та 22 174 дитини. На всіх них чекали каторжні роботи в копальнях і колгоспах Сибіру. Протягом довгої дороги на Північ 875виселенців намагалися втекти з ешелонів, але 515 із них було схоплено. Такими були дані офіційних звітів МДБ. А в документах українського підпілля фігурувала цифра 150 тис. вивезених осіб.

10 вересня 1947 року Рада Міністрів СРСР ухвалила указ «Про виселення із західних областей УРСР до областей: Карагандинської, Архангельської, Вологодської, Кемеровської, Кіровської, Молотовської, Свердловської, Тюменської, Челябінської та Читинської членів родин „оунівців“ і активних бандитів, заарештованих та вбитих у боях».

м. Подальше транспортування відбувалося залізницею із 87 станцій. 22 жовтня 1947 року о 6 годині 38 хвилин відправився перший ешелон зі станції Ковель до станції Усяти Томської області. Він віз 1 293 людей, відірваних від домівки, позбавлених майна. Останній ешелон вирушив у східному напрямку 26 жовтня. Операцію «Запад» було завершено. Більшість потягів зі «спецпереселенцями» прибули на підприємства вугільної промисловості східних районів СРСР. Окрім того, «активних українських націоналістів» відправили під конвоєм в Омську область для роботи на підприємствах і в сільському господарстві. Кількісні показники по операції «Запад» у документах радянських спецслужб неодноразово уточнювалися. У «Довідці про кількість сімей активних учасників...» від 27 травня 1948 року йдеться про 26 332 сім’ї – 77 791 особу. З них – 18 866 чоловіків, 35 685 жінок та 23 240 дітей до 15 років.

Витяг з підсумкового звіту про підготовку, проведення і підсумки операції «Захід» на території Львівської області: тут для зміцнення «дружби народів» знадобилося залучення 5344 солдатів.

Висновки

Література https://naurok.com.ua/prezentaciya-na-temu-ukra-nskiy-vizvolniy-ruh-u-1944-1950-h-rr-operaciya-visla-62615.htmlhttps://old.uinp.gov.ua/news/21-zhovtnya-70-ti-rokovini-operatsii-zapadhttps://www.youtube.com/watch?v=73iear. AWF0 Qhttp://www.myshared.ru/slide/1191422/https://www.bbc.com/ukrainian/blogs-41697023http://www.territoryterror.org.ua/uk/publications/details/?newsid=680https://vseosvita.ua/library/operacii-visla-ta-zahid-likvidacia-ugkc-206415.htmlhttps://www.google.com/url?sa=i&url=https%3 A%2 F%2 Fnaurok.com.ua%2 Furok-masovi-deportaci-1944-1946-rr-obmin-naselennyam-mizh-polscheyu-y-ursr-operaci-visla-i-zahid-121469.html