Правителів Єгипту називали фараонами («великий будинок») Єгипетські фараони прагнули збагатити свою державу, не лише розвиваючи господарство, а й здійснюючи завойовницькі походи в інші країни. Відомим фараоном-завойовником був Тутмос ІІІ. Найвищої могутності Єгипетська держава досягла за фараона Рамзеса ІІ Великого
Історичний диктант Вставте пропуски в тексті. Єгипет розташований на __ сході Африки. Переважна частина річки Ніл тече через пустелю __ . Ніл впадає в __ море, а у місці впадіння річка розпадається на декілька рукавів — __ . За допомогою дамби єгиптяни __ воду. Боротьба між Півднем і Північчю Єгипту закінчилася в 3100 р. до н. е. перемогою __ .
Уважно розглянь карту і спробуй висловити власне припущення щодо природних умов Дворіччя Чорне море Каспійське море Середземне море Природні умови у Дворіччі були неоднакові. На півдні були великі болота, траплялися часті повені. А на півночі не вистачало води для зрошення. Кліматичні умови Дворіччя були суворішими, ніж у Єгипті. Улітку спека сягала +50оС, 7-8 місяців були засушливими. Життя було можливим лише завдяки Тигру і Євфрату, які несли в пустелю життєдайну воду. Але розливи цих річок були короткими, бурхливими і часто несподіваними.
Робота в групах. Опрацюйте с. 3 в атласі (карта «Передня Азія та Єгипет») і визначте найвідоміші міста-держави: ГРУПА 1. Аккаду; ГРУПА 2. Шумеру. Між містами-державами йшла запекла боротьба за панування у Дворіччі. Деякий час центром було місто Урук. Згодом провідну роль у Південному Дворіччі захопило місто Ур – одне з найдавніших і найбагатших у країні. Правителі Ура мали титул «лугаль Всесвіту» (тобто «правитель Всесвіту»).
Чи хотіли б ви жити в такому місті? Ніневію називали «лігвом левів» або «містом крові». Створена руками полонених з різних країн, вона демонструвала всю розкіш Сходу, здобуту під час загарбницьких походів. Башти і стіни Ніневії покривала шкіра, здерта з тіл полонених. Біля східних воріт міста в клітках на цепу сиділи полонені царі і товкли в ступах вириті з могил кістки своїх славетних предків. Таку кару їм придумали ассирійські царі, щоб принизити їх і показати свою силу.
Поблизу воріт був розташований царський палац із «висячими садами», де зростали різноманітні дерева, кущі, квіти. «Висячими» їх називали тому, що їх розміщували на відкритих кам’яних плитах, покладених уступами на міцні цегляні склепіння. Навуходоносор наказав побудувати їх для своєї улюбленої дружини, яка сумувала за горами й лісами своєї батьківщини.
На схід від Дворіччя розташоване Іранське нагір’я. У середині II тис. до н. е. сюди з півночі прийшли племена персів. Ці люди займалися скотарством і жили дуже скромно. У VII ст. до н. е. один із вождів Ахемен об’єднав усі перські племена. На той час вони не були самостійними, а сплачували данину Мідії.
Перський цар Кір II Великий (559-530 рр. до н. е.) повстав проти мідійського панування й у 550 р. до н. е. здобув перемогу. Так він заснував нову державу, яку називають Персією Ахеменідів, або Перською імперією. Імперія – це велика держава, утворена внаслідок завоювання інших країн та народів.
Значного піднесення Перської держави домігся Дарій І. Він навіть зазіхав на нинішні українські землі. Але скіфи, які тоді населяли наші землі, успішно побороли зазіхання перського володаря. Згодом величезна Перська імперія ослабла через повстання підкорених народів, виснаження від воєн і в 331 р. до н. е. була завойована Александром Македонським.
Чотири тисячі років тому з Дворіччя на землі Палестини (Ханаану) прийшли скотарські племена євреїв. Слово єврей означало «зарічні люди», адже прийшли вони з-поза річки Евер - Євфрату. Євреї вірили в те, що цей край наданий їм Богом. У Ханаані вони швидко осіли й почали займатися землеробством і скотарством. Земля Ханаану родюча, але дуже кам’яниста і л Вирощували пшеницю, ячмінь, виноград, фініки та маслини, розводили кіз та овець. Із їхньої вовни виготовляли тканини та шили одяг. І жінки, і чоловіки носили довгий одяг, який підв’язували поясом, та шкіряні сандалі. Щоб захиститися від сонця, голови покривали великими прямокутними відрізами тканини. далеко не всюди придатна для сільського господарства. Тут немає великих річок, як у Єгипті або Месопотамії. Досить значну його територію займає кам’яниста пустеля. Спекотне й сухе літо тут триває від квітня до листопада. Решту року панує холодна та дощова, а іноді сніжна зима.
У 1030 р. до н. е. цар Саул об’єднав племена євреїв і заснував у північній частині Палестини Ізраїльське царство. Населення займалося землеробством, розводило худобу. Цар Саул часто ходив у воєнні походи. Захоплену здобич, поля й виноградники він роздавав своїм воїнам за вірну службу. Після смерті Саула Давид об’єднав обидві держави в Ізраїльсько-Юдейське царство. Він оволодів Єрусалимом і зробив його столицею. Відтоді Єрусалим і гору Сіон почали називати «містом Давида». Сюди було перенесено святині, переселилися жерці та священики. Водночас з Ізраїльським у південній частині Палестини виникло Юдейське царство. За легендою його заснував цар Давид. Спочатку він служив у Саула зброєносцем і музикантом. Та невдовзі вони посварилися і Давид втік, створивши свою державу.
Після смерті Соломона престол посів його син Ровоам. Він не зміг зберегти державу, і в результаті громадянської війни вона розпалася на Ізраїльське царство на півночі та Юдейське царство на півдні. Згодом держави були підкорені сусідами: у 722 р. до н. е. Ізраїльське царство було розгромлене Ассирією, а його населення забрано в полон, а у 586 р. до н. е. халдейський цар Навуходоносор II завоював Юдейське царство. Єрусалим було зруйновано.