Державна підсумкова атестація 4 клас (варіанти)

Про матеріал

Варіант 1

  • 1.Прочитай уважно текст.
  • БАБУСИН ОНУЧОК
  • Чи то соняшник гойднувся біля тину, чи білявий хлопчик заглядає в подвір'я баби Стехи? Старенькій уже важко розпізнати. Сидить вона на ослінчику біля хати, на колінах руки тремтять – купаються в щедрому сонячному промінні. А довкола – зграйка білих ромашок, ніби сузір'я.
  • — Бабуню, — крутнувся біля неї Андрійко, — послала мати, щоб я обірвав вишні. Ви, мабуть, самі нездужаєте?
  • — Еге ж, нездужаю-таки, — старенька привітно глянула на сусідського хлопчика.
  • — Зате я, бабуню, швидко все обірву, — запевняє Андрійко. — Тільки листя посиплеться!
  • Баба Стеха дріботить до дверей, шукає в сінцях і виносить полотняну торбину. Хлопчик чіпляє її через плече й біжить у садок. Коли бабуся підійшла до розлогої вишні, Андрійко вже хвацько осідлав найвищу гілку. Між зеленим листям тільки сорочка біліє.
  • — Не гойдайся, онучку, — застерігає старенька, — бо доведеться ловити тебе.
  • — Не бійтеся! — гукає хлопчик. — Зате мені звідси можна небо дістати!
  • — Еге ж, — клопочеться старенька. — Небо чи й дістанеш, а от штани залишиш на дереві.
  • Подпись: С(е,и)дить Андрійко на гі(л,лл)яці, обриває ягоди й думає про бабу Стеху. Хороша вона. Завжди приго…ає яблуками та вишнями, (не) свари(тьс,цц)я, коли якийсь бешкетник залізе (до)неї в садок. Ж(е,и)ве вона самотн…о, от і роздає гостинці сусід(ськ,цьк)им дітлахам. Андрійко глянув униз. Бабуся (з,с)перлася на палицю, така мален…ка і суха, як маківка.

— Бабуню, а де ваші внуки?

— Далеко, ой далеко — хитає головою. — Онучок, як місяченько, один. Мабуть, виріс уже...

— А чому він не їде до вас?

— Мабуть, клопоти не пускають. Уже й листи не пише…

Змовкла. Ще нижче схилилася на палицю.

— Не барися там, Андрійку, — стривожилася. — Дереву вже важко тримати тебе.

Хлопчик хвацько зістрибує на землю. Увесь обмурзаний вишнями. Пузата торбина відтягує йому руку.

— Прийду до вас і яблука трусити, — каже Андрійко.

  • — Еге ж, — старенька неквапно ступає, обмацуючи стежку палицею. — вночі так гупають, аж у хаті дзвенить.
  • На ґанку хлопчик висипає соковиті вишні у велику емальовану миску.
  • — Бери, Андрійку. Мені вистачить.
  • Хлопчик дивиться на стареньку, на сиве її волосся, що вибилося з-під хустки, й каже:
  • — Бабусю, візьміть мене внуком...
  • За Володимиром Сенцовським, 330 слів
  • Сенцовський В.Дивень-ранок: оповідання. – Київ: Веселка,1993.
  • 2.Спиши виділену частину тексту. Устав пропущені букви, розкрий дужки.
  • ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  • 3.Запиши імена дійових осіб твору.
  • ________________________________________________________________________________________________________________________________
  • 4.Добери і запиши 3 – 4 прикметники, які характеризують Андрійка.
  • ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  • 5.Запиши, як ти розумієш ужитий у тексті вислів «хвацько осідлав гілку».
  • ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  • 6.Підкресли в поданому реченні однорідні члени.
  • Баба Стеха дріботить до дверей, шукає в сінцях і виносить полотняну торбину.
  • 7.Перебудуй подане речення на спонукальне і запиши.
  • Андрійко швидко зістрибнув на землю.
  • ________________________________________________________________________________________________________________________________
  • 8.Спиши речення. Постав слова, що в дужках, у правильній формі.
  • Бабусині руки (купатися) в щедрому (сонячне) (проміння).
  • ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  • 9.Як ти вважаєш, чи візьме бабуся Андрійка внуком? Поясни чому. Напиши про це текст. (3 – 4 речення).
  • ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  • ­­­
  • Варіант 2
  • 1.Прочитай уважно текст.
  • ДОБРЕ СЕРЦЕ

Небо облягли темні хмари. Не вщухав холодний дощ.

Жучок сидів під кущем глоду біля хворого коника-стрибунця.

Він кутав коника в торішнє листя, щоб той зігрівся. А ще, як міг, веселив хворого. Жучок кумедно хапав себе за голову, махав червоними в чорну цяточку крильцями, падав на спину ніжками-дриґульками догори. Коник зацікавлено позирав на жучка і сміявся… І незабаром він видужав. Скинув із себе торішнє листя, весело підстрибнув і засюрчав жукові:

– Ти турботливий. Ти веселий. Ти – наше миле сонечко!

Почувши слово «сонечко», жучок глянув угору. Проте на небі сонця не було. Там лише клубочилися хмари.

Жучок подумав: «Коник сказав – сонечко … Але ж сонця зараз немає. Усім без нього холодно й незатишно. Полечу-но я до метеликів. Он як вони, бідолашні, тремтять під лопухами! Бояться замочити крильця».

Жучок чемно попрощався з коником, випурхнув з-під куща й подався до метеликів.

– Не журіться! – гукнув жучок, залазячи до метеликів під лопух. – Дощ скоро мине. А щоб вам було веселіше, я заспіваю пісеньку.

Жучок тоненькими, але бадьорим голосочком заспівав. Метелики підбадьорилися, стали виставляти з-під лопушка лапки та мити їх під дощем. Жучок співав, аж поки з-за хмар не виглянуло сонце і сипнуло на землю теплі промінці.

Потім жучок із червоними крильцями в чорну цяточку полетів до дупла. Там жили бджоли. Жучок попрохав у них для метеликів солодкого-пресолодкого медку. І сказали жучкові метелики:

– Ти прихильний до всіх. Ти не жадібний. Ти – наше ласкаве сонечко.

Жучок зніяковів, ще більше поч(е,и)рвонув від того, що його (ф,хв)алять. Він кілька разів тріпнув крильц(а,я)ми і пол(е,и)тів далі.

Під високим крислатим дубом жучок побачив старен…кого сивого павучка. Павучок (з,с)пустився з гі(л,лл)я на землю (по)довгій нитці-павутинці. Нитка-павутинка намокла – і павучок (не)міг вернутися додому.

ійових осіб твору.

– Стривайте, я вам допоможу, - привітно мовив жучок і підняв старенького павучка до його затишної хатинки.

– Ти добрий, уважний. Ти допомагаєш старшим. Ти – наше любе сонечко, – сказав павучок.

– Ви не знаєте, чому всі мене називають сонечком? – здивовано запитав жучок, ніяковіючи.

– А тому, – сказав сивий павучок, – що справжнє сонце зігріває всіх своїм теплом, а ти – своєю турботою, своїм добрим, щирим серцем.

  • За Юрієм Ярмишем, 330 слів,
  • Ярмиш Ю.Летюче дерево: казки. – Київ: Веселка, 1985.
  • 2.Спиши виділену частину тексту. Устав пропущені букви, розкрий дужки.
  • ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  • 3.Запиши, як коник-стрибунець назвав жучка.
  • ____________________________________________________________________________________________________________________________
  • 4.Покажи стрілочками, хто де ховався від дощу.
  • Коник-стрибунецьпід дубом.
  • Метелики під лопухом.
  • Павучок під кущем глоду.
  • 5.Підкресли сполучення слів, яке пояснює значення вжитого в тексті вислову «зігрівав щирим серцем».
  • Чекав допомоги від усіх; допомагав усім, чим міг; розпалював кожному піч.
  • 6.Підкресли прикметник у поданому реченні. Добери й запиши до нього антонім.
  • Жучок підняв старенького павучка.
  • ______________________________________________________________
  • 7.Перебудуй подане речення на спонукальне і запиши.
  • Жучок попрохав у бджілок солодкого медку для метеликів.
  • __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  • 8.Спиши речення. Постав слова, що в дужках, у правильній формі.
  • Справжнє сонце (зігрівати) всіх своїм (тепло), а ти – своєю (турбота).
  • __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
  • 9.Чи схвалює ти вчинки жука-сонечка? Поясни чому. Напиши про це текст (3 – 4 речення).
  • ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Перегляд файлу

Варіант  1

 

  1. Прочитай уважно текст.

БАБУСИН ОНУЧОК

Чи то соняшник гойднувся біля тину, чи білявий хлопчик заглядає в подвір'я баби Стехи? Старенькій уже важко розпізнати. Сидить вона на ослінчику біля хати, на колінах руки тремтять – купаються в щедрому сонячному промінні. А довкола – зграйка білих ромашок, ніби сузір’я.

— Бабуню, — крутнувся біля неї Андрійко, — послала мати, щоб я обірвав вишні. Ви, мабуть, самі нездужаєте?

— Еге ж, нездужаю-таки, — старенька привітно глянула на сусідського хлопчика.

— Зате я, бабуню, швидко все обірву, — запевняє Андрійко. — Тільки листя посиплеться!

Баба Стеха дріботить до дверей, шукає в сінцях і виносить полотняну торбину. Хлопчик чіпляє її через плече й біжить у садок. Коли бабуся підійшла до розлогої вишні, Андрійко вже хвацько осідлав найвищу гілку. Між зеленим листям тільки сорочка біліє.

— Не гойдайся, онучку, — застерігає старенька, — бо доведеться ловити тебе.

— Не бійтеся! — гукає хлопчик. — Зате мені звідси можна небо дістати!

— Еге ж, — клопочеться старенька. — Небо чи й дістанеш, а от штани залишиш на дереві.

 

 

 

 

 

 

 

 

          — Бабуню, а де ваші внуки?

          — Далеко, ой далеко — хитає головою. — Онучок, як місяченько, один.  Мабуть, виріс уже...

          — А чому він не їде до вас?

            Мабуть, клопоти не пускають. Уже й листи не пише…

         Змовкла. Ще нижче схилилася на палицю.

          — Не барися там, Андрійку, — стривожилася. — Дереву вже важко                   тримати тебе.

             Хлопчик хвацько зістрибує на землю. Увесь обмурзаний вишнями. Пузата торбина відтягує йому руку.

          — Прийду до вас і яблука трусити, — каже Андрійко.

           Еге ж,   старенька неквапно ступає, обмацуючи стежку палицею. вночі так гупають, аж у хаті дзвенить.

На ґанку хлопчик висипає соковиті вишні у велику емальовану миску.

         — Бери, Андрійку. Мені вистачить.

  Хлопчик дивиться на стареньку, на сиве її волосся, що вибилося з-під хустки, й каже:

          — Бабусю, візьміть мене внуком...       

За Володимиром Сенцовським, 330 слів

Сенцовський В.Дивень-ранок: оповідання. – Київ: Веселка,1993.

  1. Спиши виділену частину тексту. Устав пропущені букви, розкрий  дужки.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

  1. Запиши імена дійових осіб твору.

________________________________________________________________________________________________________________________________

 

  1. Добери і запиши 3 – 4 прикметники, які характеризують Андрійка.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

  1. Запиши, як ти розумієш ужитий у тексті вислів «хвацько осідлав гілку».

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________       

  1. Підкресли в поданому реченні однорідні члени.

Баба Стеха дріботить до дверей, шукає в сінцях і виносить полотняну торбину.

  1. Перебудуй подане речення на спонукальне і запиши.

Андрійко швидко зістрибнув на землю.

________________________________________________________________________________________________________________________________

 

  1. Спиши речення. Постав слова, що в дужках, у правильній формі.

Бабусині руки (купатися) в щедрому (сонячне) (проміння).

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

  1. Як ти вважаєш, чи візьме бабуся Андрійка внуком? Поясни чому. Напиши про це текст. (3 – 4 речення).

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 

 

­­­

 

 

Варіант 2

  1. Прочитай уважно текст.

ДОБРЕ СЕРЦЕ

            Небо облягли темні хмари. Не вщухав холодний дощ.

            Жучок сидів під кущем глоду біля хворого коника-стрибунця.

Він кутав коника в торішнє листя, щоб той зігрівся. А ще, як міг, веселив хворого. Жучок кумедно хапав себе за голову, махав червоними в чорну цяточку крильцями, падав на спину ніжками-дриґульками догори. Коник зацікавлено позирав на жучка і сміявся… І незабаром він видужав. Скинув із себе торішнє листя, весело підстрибнув і засюрчав жукові:

              Ти турботливий. Ти веселий. Ти – наше миле сонечко!

       Почувши слово «сонечко», жучок глянув угору. Проте на небі сонця не було. Там лише клубочилися хмари.

           Жучок подумав: «Коник сказав – сонечко … Але ж сонця зараз немає. Усім без нього холодно й незатишно. Полечу-но я до метеликів. Он як вони, бідолашні, тремтять під лопухами! Бояться замочити крильця».

          Жучок чемно попрощався з коником, випурхнув з-під куща й подався до метеликів.

      Не журіться! – гукнув жучок, залазячи до метеликів під лопух. –  Дощ скоро мине. А щоб вам було веселіше, я заспіваю пісеньку.

       Жучок тоненькими, але бадьорим голосочком заспівав. Метелики підбадьорилися, стали виставляти з-під лопушка лапки та мити їх під дощем. Жучок співав, аж поки з-за хмар не виглянуло сонце і сипнуло на землю теплі промінці.

        Потім жучок із червоними крильцями в чорну цяточку полетів до дупла. Там жили бджоли. Жучок попрохав у них для метеликів солодкого-пресолодкого медку. І сказали жучкові метелики:

          Ти прихильний до всіх. Ти не жадібний. Ти – наше ласкаве сонечко.

ійових осіб твору.
111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111

 

 

 

 

            – Стривайте, я вам допоможу, - привітно мовив жучок і підняв старенького павучка до його затишної хатинки.

               Ти добрий, уважний. Ти допомагаєш старшим. Ти – наше любе сонечко, – сказав павучок.

               Ви не знаєте, чому всі мене називають сонечком? – здивовано запитав жучок, ніяковіючи.

            – А тому, –  сказав  сивий павучок, – що справжнє сонце зігріває всіх своїм теплом, а ти – своєю турботою, своїм добрим, щирим серцем.

За Юрієм Ярмишем, 330 слів,

Ярмиш  Ю.Летюче дерево: казки. – Київ: Веселка, 1985.

 

  1. Спиши виділену частину тексту. Устав пропущені букви, розкрий дужки.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Запиши, як коник-стрибунець назвав жучка.

____________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Покажи стрілочками, хто де ховався від дощу.

Коник-стрибунець                     під дубом.

              Метелики                    під лопухом.

               Павучок                            під кущем глоду.

  1. Підкресли сполучення слів, яке пояснює значення вжитого в тексті вислову «зігрівав щирим серцем».

 Чекав допомоги від усіх; допомагав усім, чим міг; розпалював кожному піч.

  1. Підкресли прикметник у поданому реченні. Добери й запиши до нього антонім.

 Жучок підняв старенького павучка.

______________________________________________________________

 

  1. Перебудуй  подане речення на спонукальне і запиши.

Жучок попрохав у бджілок солодкого медку для метеликів.

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Спиши речення. Постав слова, що в дужках, у правильній формі.

 Справжнє сонце (зігрівати) всіх своїм (тепло), а ти – своєю (турбота).

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Чи схвалює ти вчинки жука-сонечка? Поясни чому. Напиши про це текст (3 – 4 речення).

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 

 

 

docx
Додано
22 травня 2018
Переглядів
1890
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку