ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ:
ЧИМ НОВИЙ СТАНДАРТ ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ВІД ПОПЕРЕДНІХ?
Складник стандарту |
Державний стандарт базової середньої освіти (2020р.)[2] |
Державний стандарт базової середньої освіти (2011р.)[1] |
Освітні галузі / компоненти |
1. Мовно-літературна / іншомовна освіта, друга іноземна мова 2. Математична 3. Інформатична 4. Природнича 5. Соціальна і здоров’язбережувальна 6. Громадянська й історична 7. Технологічна 8. Мистецька 9. Фізична культура |
1. Мови і літератури / мовний і літературний 2. Суспільствознавство / історичний та суспільствознавчий 3. Мистецтво 4. Математика 5. Природознавство / загальноприродничий, астрономічний, біологічний, екологічний, географічний, фізичний, хімічний 6. Технології / інформаційнокомунікаційний і технологічний 7. Здоров’я і фізична культура |
Структура галузі |
Замість змістових ліній, що мали упорядковувати зміст освіти, упорядкування групи обов’язкових результатів навчання, за якими має формуватися зміст освіти в модельних навчальних програмах |
Містить загальні змістові лінії, які забезпечують цілісність і наскрізні підходи до побудови змісту навчальних предметів |
Опис вимог |
Визначає вимоги до обов’язкових результатів навчання за певними групами: • загальні результати навчання (спільні для всіх рівнів загальної середньої освіти), через які реалізується компетентнісний потенціал галузі; • результати навчання, що охоплюють споріднені загальні результати; • конкретні результати навчання, що визначають навчальний поступ учня за освітніми циклами; • орієнтири для оцінювання, що є основою для визначення результатів навчання учнів на завершення відповідного циклу |
Визначає вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів за змістовими питаннями кожного із компонентів галузі |
Опис змісту освіти |
Орієнтовний зміст освіти подано в описі базових знань |
Зміст освіти поєднано із описом вимог до його засвоєння |
Компетентнісний підхід |
Додано компетентнісний потенціал, що відображає здатність освітньої галузі формувати всі ключові компетентності через розвиток умінь і ставлень |
Вказано, що основою стандарту є компететнісний, діяльнісний та особистісно орієнтований підходи |
Проаналізувавши Державний стандарт базової середньої освіти (2020 р.) [2] та Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти (2011р.) [1], можна сформувати відповідні висновки:
По-перше, це покладання компетентнісного підходу в основу побудови стандарту. Унікальною відмінністю українських стандартів освіти є те, що державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів та базовий навчальний план, а нині обов’язкові результати навчання і навчальний час у стандартах описано / згруповано за галузями освіти [4].
По-друге, розроблення стандарту передбачало цілісне бачення поступу дитини в навчанні від 1 до 12 класу.
По-третє, на відміну від попередніх стандартів у нинішньому проєкті надається більше академічної свободи закладам освіти, оскільки в Базовому навчальному плані для кожної освітньої галузі зазначається мінімальна і рекомендована кількість навчальних годин за циклами навчання .
Однак, недоліком чинних стандартів освіти вважаємо нерівномірність деталізації опису результатів навчання через зміст освіти. Для моногалузей цей аспект не такий суттєвий, оскільки будь-який результат прив’язаний до змісту майбутнього предмету, яким реалізується галузь, а ось для такої галузі як природнича, опис результатів навчання в загальних формулюваннях не визначає змісту майбутніх предметів [3]. Очікування розробників стандарту природничої галузі полягали в тому, щоб забезпечити цілісність природничої освіти й орієнтацію на діяльнісний підхід. Цим зумовлена відсутність груп результатів за конкретними галузями природничих наук.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА