Державний стандарт профільної середньої освіти: розбір структури й змісту

Державний стандарт профільної середньої освіти: розбір структури й змісту. 5 липня 2024 року Уряд ухвалив Державний стандарт профільної середньої освіти (для 10–12-х класів). На його основі розроблятимуть типові (і нетипові) освітні програми, він містить типові навчальні плани, які стануть взірцем для розподілу навчальних годин за освітніми галузями. Навчання на основі Державного стандарту профільної середньої освіти, починаючи з 2027 року, провадитимуть:- заклади загальної середньої освіти за академічним спрямуванням;- заклади професійної (професійно-технічної) освіти за академічним та/або професійним спрямуванням;- класи (групи) закладів фахової передвищої освіти, закладів спеціалізованої освіти (у частині загальної середньої освіти).

Ключові компетентності:- вільне володіння державною мовою;- здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;- математична компетентність;- компетентності в галузі природничих наук, техніки й технологій;інноваційність;- екологічна компетентність;- інформаційно-комунікаційна компетентність;- навчання впродовж життя;- громадянські та соціальні компетентності;- культурна компетентність;- підприємливість і фінансова грамотність.

У визначенні компетентностей, однак, є деякі незначні, але посутні уточнення, які стосуються переважно цінностей територіальної цілісності України, захисту її національних інтересів, готовності до виконання конституційних обов’язків, ототожнення суспільно-державних і національних цінностей України. Автори, здається, намагалися уникнути різночитань: “національні цінності” без уточнення “України” буквально можна вважати цінностями будь-якої нації.

Крім того, порівнюючи зі стандартом середньої освіти для 5–9-х класів, для старших учнів та учениць прописана цінність “формування готовності до дієвого виконання громадянського й конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, державної незалежності й територіальної цілісності України, готовності до національного спротиву”. Як і у випадку із “життєвою стійкістю”, така акцентуація, очевидно, зумовлена об’єктивними обставинами війни – і видається доречною з огляду на те, що йдеться про старших підлітків, які фактично досягнуть повноліття після випуску із закладу середньої освіти.

Профіль навчання – це спосіб організації освітнього процесу, що передбачає поглиблене/професійно орієнтоване вивчення групи споріднених навчальних предметів (інтегрованих курсів) однієї або кількох освітніх галузей, визначених цим Державним стандартом (п. 2) У Стандарті визначено такі цикли профільної середньої освіти: перший – профільно-адаптаційний (10-й рік навчання): судячи з формулювання, саме на цьому етапі відбудеться визначення індивідуальної освітньої траєкторії, визначення пріоритетів та надолуження освітніх втрат [у роз’ясненнях МОН також лунала теза про те, що після цього етапу здобувач/ка освіти може поміняти обраний профіль];другий – профільний (11–12-й роки навчання).

У Стандарті визначено: академічне спрямування профільного навчання буде орієнтоване на поглиблене вивчення певних предметів чи інтегрованих курсів із “прицілом” на вступ до закладу вищої освіти, а професійне спрямування являтиме собою поєднання змісту освіти й професійно орієнтованого підходу – з урахуванням актуальних вимог ринку праці.☝️ Водночас Держстандарт не обмежує здобувачів у тому, щоб змінити профіль навчання – чи вступити до вишу після навчання за професійним спрямуванням. Продовжувати навчатися чи працювати за фахом – це вибір конкретного учня/учениці.

Зміст освіти для обох спрямувань – академічного і професійного – визначає саме Державний стандарт профільної середньої освіти – через спільні вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти, впорядковані за освітніми галузями. Отже, якщо умовний дев’ятикласник обере навчання в професійному, а не академічному ліцеї, це означає, що йому однаково потрібно буде вивчати обов’язкові предмети на основному рівні. Водночас освітні програми профільної середньої освіти за професійним спрямуванням містять і “інші освітні компоненти, які повністю або частково охоплюють зміст професійних стандартів або державних освітніх стандартів із конкретних професій, або стандартів фахової передвищої освіти з певних спеціальностей”.

У Стандарті акцентують, профілі формуються на основі вибору здобувачів освіти, які мають проаналізувати власні потреби, зацікавлення й інтереси. Педрада формує пропозиції щодо змісту й організації освітнього процесу – і тут, крім очікувань здобувачів, батьків і громади слід врахувати спроможність педагогічного колективу. Вимоги до результатів навчання сформовано на завершення 12 року навчання. Зафіксовано основні та поглиблені орієнтири для оцінювання. Основних мають досягти всі здобувачі освіти, а поглиблених — ті, для кого відповідна галузь чи кілька галузей є профілеутворювальними. Важливо: поглиблених орієнтирів для оцінювання можна досягнути повністю або частково. Це залежить від змісту освітньої програми, яку створить заклад освіти під час формування профілів. 15–23 присвячені визначенню мети й вимог до обов’язкових результатів навчання за кожною галуззю.

МЕТА Й ВИМОГИ ДО РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ: ЗМІНИ ЗА ОСВІТНІМИ ГАЛУЗЯМИ У формулюванні мети й вимог до результатів навчання за освітніми галузями автори Державного стандарту явно прагнули чітко акцентувати пріоритет врахування національних (суспільно-державних) інтересів України як наріжного каменя виховання особистості. Цей акцент, зумовлений об’єктивною ситуацією, простежується в описі всіх галузей, крім природничої, математичної та фізичної культури. Аби модельні програми з дисциплін відповідали Стандарту, вони, імовірно, муситимуть містити відповідні до цієї загальної лінії теми й пропозиції видів навчальної діяльності.

ДОДАТКИ ЗА ОСВІТНІМИ ГАЛУЗЯМИ: БАЗОВІ ЗНАННЯ Й ОРІЄНТИРИ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ ЗА РІВНЯМИДодатки 1–23 надають інформацію про:- компетентнісний потенціал,- базові знання,- вимоги до обов’язкових результатів навчання за освітніми галузями. Кожній галузі, крім мовно-літературної, присвячені два додатки [мовно-літературній – шість, з огляду на наявність класів та груп із мовою навчання корінних народів, національних меншин, іншомовною освітою тощо]: “Компетентнісний потенціал + Базові знання” і “Вимоги до обов’язкових результатів навчання”.

Обидва види додатків представлені у вигляді типових таблиць. “Компетентнісний потенціал” містить колонки: “Ключові компетентності” (відповідно до затвердженого списку з початкового розділу) й “Уміння та ставлення”. Наприклад, підприємливість і фінансова грамотність на уроках із предметів мовно-літературної галузі реалізується в опануванні вміння “ініціювати усну, письмову та онлайн-взаємодію державною/рідною/іноземною мовою для розвитку ідеї та її реалізації” тощо. У такий спосіб докладно розтлумачені ключові компетентності й відповідні до них уміння та ставлення щодо кожної освітньої галузі.

У розділі “Базові знання” сформульовано, власне, якими знаннями мають володіти здобувачі освіти. Наприклад, для володіння іноземною мовою виокремлені основний і поглиблений рівні – поглиблений розширений темою “Медіація”. Водночас базові знання з української мови, української та зарубіжної літератур за рівнями не диференційовані. У додатках “Вимоги до обов’язкових результатів навчання” загальні та конкретні результати також представлені у вигляді типових таблиць. Конкретні результати можуть бути спільними для 10–12 років навчання – або ж різними для 10-го та 11–12-го років. Орієнтири для оцінювання, відповідно, можуть бути визначені за основним чи поглибленим рівнем вивчення галузі вже з 10 року – або лише в 11–12-х класах. Тобто розподіл на групи, які вивчають дисципліни поглиблено чи “на загальних засадах” може відбуватися в 10 або в 11 класі.

Відповідно до типових планів визначено такі навчальні компоненти:обов’язкові (спільні для всіх): ці предмети мають вчити всі здобувачі освіти в тому обсязі годин, який визначений навчальним планом. обов’язкові освітні компоненти за обраним профілем: наприклад, відповідно до вибору здобувачів, вони більше вивчають математику й фізику саме завдяки цим годинам. Ці години можна “перекинути” на будь-які спільні обов’язкові компоненти, але на вибіркові – ні;вибіркові освітні компоненти: це спецкурси, які можуть навіть “випадати” із традиційного набору предметів за освітніми галузями, а можуть відповідати їм.

Гранично допустиме навчальне навантаження на рік і на тиждень, порівнюючи з Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти III ступеню (2018), не змінилося: воно було визначене як 33 години на тиждень – у перерахунку на 35 навчальних тижнів це 1155 годин на рік (+105 годин фізкультури (3 на тиждень)). Саме такий обсяг для 10–12-х класів визначає і Державний стандарт профільної середньої освіти (в обох документах фізична культура до цієї кількості не входить). Кількість годин, які можна доволі вільно розподіляти між галузями відповідно до профілів, збільшилася в 10-х класах удвічі, в 11-х – утричі, а 12-х класів взагалі раніше не було, тож освітяни мають 1155 годин чистого “прибутку” до своєї трудової діяльності. , і саме такою є мета радикальних змін у старших класах середньої школи.

Кінцева мета всієї освітньої діяльності – дати дітям доступ до знань, яких вони прагнуть, і саме такою є мета радикальних змін у старших класах середньої школи.