«Деякі особливості викладання сучасної музики учням старшого шкільного віку на уроках музичної літератури»

Заклад «Вінницька дитяча музична школа №1»

Методичне читання

на тему:

«Деякі особливості викладання сучасної музики учням старшого шкільного віку на уроках музичної літератури»

Викладача музично-теоретичного відділу

Балінової А.Є.

м.Вінниця, 2017 р.

ВСТУП

Сучасний етап розвитку нашого суспільства визначається різноманітністю музичної інформації, яка містить у собі широкі можливості для процесу виховання. Але ці можливості не завжди реалізуються через емоційні переживання в сфері музично-естетичної освіти. У запропонованій роботі увага приділяється визначенню особливостей музичного сприймання у підлітків сучасної музики. Оскільки в учнях зростає коло музичних вражень, які вони здобувають поза школою, то велику роль в цих враженнях, безсумнівно, відіграватиме розважальна музика, з якою підлітки щоденно стикаються в побуті. Тому уроки музичної літератури покликані допомогти учням розібратися в розмаїтті оточуючої їх музики, навчити правильно оцінювати її художньо-естетичні і моральні якості. Музика, як і будь-яке інше мистецтво, не піддається точному аналізу, тому дискусії на уроці музики неминущі, і їх треба учитися застосовувати. Одне з найважливіших завдань – допомогти учням усвідомити, що сучасна музика не лише розважальна, і що це поняття може вживатися у двох значеннях: у вузькому (музика, створена в наш час) і широкому (музика, яка відповідає сучасним ідеалам).

Також слід допомогти учням розібратися в призначенні легкої й серйозної музики, показати, що їх об’єднує, а що відрізняє.

Об’єкт дослідження : навчально – виховний процес підлітків на уроках музичної літератури

Предмет дослідження: процес адекватного музичного сприймання підлітками сучасної музики.

Мета дослідження: розробити, обґрунтувати педагогічні умови адекватного сприймання підлітками сучасної музики.

Роль музики в культурі 20-го століття найбільш яскраво виявилася після Другої світової війни (1939 - 1945). Ніколи раніше потреба людей не була в ній такою гострою. Музичні напрямки, стилі й жанри вривалися в життя всіх без винятку поколінь, національностей, шарів суспільства. Місцем проведення концертів і музичних спектаклів стали не тільки строгі рамки оперного театру або концертного залу, але й стадіони, міські площі, монументальні пам'ятники архітектури, у яких можна зібрати десятки тисяч людей. А завдяки техніці аудіо- і відеозапису спілкування з музикою виявилося можливим у будь-яких умовах.

Саме в другій половині 20-го століття музиканти змогли реалізувати здатність свого мистецтва об’єднувати людей, уміло створюючи в аудиторії потужні емоційні пориви, - як творчі, так і руйнівні.

  Сучасна класична музика, джаз, рок - ось три головні галузі музичної культури другої половини 20-го століття. Важливою сферою музичного життя цього періоду стала і поп-музика - складний комплекс популярних музичних напрямків й індустрії розваг.         Величезне значення має вплив звукової потужності музики на психічний стан слухача. Під час виступу, як правило, використовується складна звукопідсилювальна апаратура. Творчість рок-музиканта майже не існує без колективу. Залежно від напрямку рок-музики  й цілей, які ставлять перед собою її виконавці, композиція може спонукати до глибоких міркувань, або, навпаки, занурити в стан апатії чи викликати спалах агресії. На відміну від року, джаз розрахований на камерне, довірливе спілкування зі слухачем (навіть в умовах величезного концертного залу). Від публіки джазовий музикант чекає не фанатичного обожнювання, а зрілого розуміння, не сплеску емоцій, а занурення в щиросердечний світ виконавця.

   Що ж стосується класичної музичної культури, то вона, як і раніше, спрямована до вічних духовних і моральних цінностей. Як і раніше її основа - строга, відшліфована часом система жанрів: опера, симфонія, ораторія, жанри вокальної й інструментальної музики. Розуміння класики залежить від загального рівня культури слухача, ступеня його внутрішньої незалежності від впливу моди, реклами або думки оточуючих. Поруч із мільйонами шанувальників рок- і поп-музики аматори класики завжди будуть залишатися в меншості. Тому деякі композитори другої половини ХХ сторіччя пробували зробити класичну культуру об'єктом сенсаційного інтересу і привносили в неї найбільш оригінальні засоби художньої мови фольклору, джазу й року. Подібні досліди нерідко приводили до виникнення нових течій. Так, застосовуючи технологію року у використанні електронної апаратури, класичні музиканти створили «електронну» музику. У свою чергу, звернення рок-музикантів до класичних музичних жанрів, форм і інструментів привело до появи арт-року і рок-опери. Це ще раз свідчить про внутрішню єдність всіх областей музики в контексті сучасної культури.

Сучасна музична культура містить у собі дві основні сфери: музику елітарного характеру (традиційна класика, що включає в себе всі авангардні течії 70-х рр., основні напрямки джазу) і музику, що стала частиною «масової культури» (так звана поп-музика, традиційна естрада й мюзик-хол). Особливу позицію займає рок-культура, що породжує різноманітні течії, близькі як до однієї, так і до іншої сфери. На сьогоднішній день «музика для еліти» і «музика для всіх» розвиваються ізольовано друг від друга. Більше того. У кожній із цих областей є безліч окремих напрямків, і в кожного з них - свій слухач і свої закони розвитку. Прихильники кожної з течій нерідко агресивно відкидають для себе все інше. Шанувальники класики недооцінюють художню значимість нових напрямків, зарозуміло вважаючи музикою для обивателів. Прихильники року нерідко принципово не слухають класику, відкидаючи закладені в ній естетичні й моральні цінності. У попередні періоди ситуація була іншою. В XVIII сторіччі оркестр лейпцігських студентів Collegium musicum під керівництвом Іоганна Себастіана Баха з успіхом виконував його інструментальні концерти в міських кав'ярнях, і ті ж люди, що приходили розважитися в кафе, із захватом слухали органні імпровізації великого композитора в соборі Святого Фоми. Пісні Франца Шуберта, що звучать зараз у строгих академічних умовах, при житті автора (на початку ХІХ в.) виконувалися на вечірках. Сьогодні між цінителями Баха або Шуберта й шанувальниками рок-груп лежить пропасти. Дівчинку, що кричить від захвату, побачивши поп-зірку, важко уявити на концерті у Великій залі консерваторії. І це не тільки проблема особистого смаку, віку або культурного рівня. До ХХ в. майстри як серйозної, так і розважальної музики користувалися практично тим самим набором виразних засобів. Тому сучасним музикантам легко перемкнутися в ході концерту із симфонії В.А.Моцарта на вальс Й.Штрауса, тому що склад інструментів при цьому майже не міняється. Сьогодні виразні засоби кожного нового напрямку дуже специфічні, а музична орієнтація слухача - це, як правило, принциповий вибір, обумовлений особливостями його особистості й конкретними психологічним результатом, якого він чекає для себе від музики.

Всупереч популярному «академічному міфу» сфера рок-культури й «музики для всіх» далеко не завжди адресована обивателеві (хоча подібні напрямки в них теж є). Музична мова рок-композиції або естрадної пісні може бути не менш складною, ніж у симфонії.

Специфіка розвитку музики як форми «масової культури» привела до того, що вона фактично стала частиною спеціальної індустрії, у якій музикант усього лише ефектний сценічний персонаж, а музика не більш ніж засіб для одержання доходів. Провідною фігурою в даній ситуації стає продюсер, що фінансує й направляє творчість музикантів у потрібне для себе русло. Одне із завдань продюсерської діяльності є вміла обробка публіки засобами реклами. Реклама в шоу-бізнесі не обмежується простою популяризацією музики; вона створює образ музиканта, що відповідає очікуванням його потенційних слухачів.

Особливості музичного сприймання підлітків, педагогічні умови їх формування.

Музичне сприймання досліджується у сфері багатьох наук: фізіології, соціології, педагогіки, мистецтвознавства, музикознавства тощо.

Отже, сприймання є чуттєвим відображенням предметів та явищ об’єктивної дійсності при безпосередньому їхньому впливові на органи чуття. Поняття “музичне сприймання” значно ширше, ніж чуттєва відображення предметів та явищ дійсності, тому що суб’єктивність процесу музичного сприймання виникає в ході засвоєння об’єктивного відгуку особистості, з її досвідом, національними особливостями, рівнем розвитку музичних здібностей знаходиться у прямій залежності від ступеня доступності образів, які сприймаються, а також відносної адекватності музичного сприймання.

Щоб успішно виховувати дітей, учителеві слід враховувати специфіку впливу музики та особливості її сприймання підлітками. Вирішення проблеми впливу на них музики ускладнюється тим, що для повноцінного естетичного сприймання недостатньо самого лише факту сприймання. Учні, не підготовлені до розуміння музики, ніколи не зможуть осягнути її образного змісту, їм властива своєрідна вибірковість, ігнорування глибокого проникнення у зміст твору, і тому породжується поверхневе ставлення до музики. Діти звикають до пасивного задоволення, художні враження пробігають поверхово, не зачіпаючи особистості. Не викликаючи думок. Специфіка естетичного впливу музики на школярів полягає в тому, що вона викликає у них відповідні естетичні переживання, динамічні, насичені образи й асоціації, спонукає до активної мислительної діяльності, організує відповідну настроєність їхнього духовного світу. Сила впливу музики зумовлюється загальною культурою слухача, його музичним досвідом, умінням, навичками музичної діяльності, без яких неможливе повноцінне естетичне осягнення твору.

Учні підліткового віку спроможні сприймати значно складнішу музику, ніж молодші школярі. Під впливом соціокультурного середовища у них накопичується запас асоціацій та образів, які складають семантичну основу музики. Учні стають здатними сприймати мелодію як носія суб’єктивного людського начала, як щось близьке їх власним інтонаційним навичкам і можливостям, а фонові пласти пов’язувати з образами зовнішнього оточення. Але дедалі більше в музичній практиці зустрічається однобока орієнтація більшості школярів на естрадно-розважальну музику. Стрімкий розвиток звукотехніки забезпечує глибоке проникнення цієї музики у сферу учнівського побуту і дозвілля.

Існують різні підходи до формування музичного сприймання, пов’язані з тим, що кожен учитель виходить з власних уявлень про музику. Інколи підлітки відчувають труднощі при добиранні потрібних слів для висловлення своїх вражень та почуттів від музики. Їхні висловлення можуть зводитися лише до кількох визначень, що пояснюється недостатньо розвиненою слуховою спостережливістю і збідненим лексичним запасом. Тому у класі доцільно мати таблиці з емоційними характеристиками музики. Вони стимулюватимуть школярів, які недостатньо володіють лексичним багатством мови.

Слухач у своєму сприйманні спирається на інтуїтивні уявлення. Уявленні є результатом минулих сприймань і завжди включають в себе елемент узагальнення. Збагачення уявлень школярів про світ власних почуттів, про ліричне, драматичне, героїчне в дійсності та мистецтві, зокрема в музиці, є важливою передумовою їхнього художнього виховання.

Отже процес формування музичного сприймання полягає, передусім, у розвитку в слухачів здатності до усвідомлення сприйнятого образу шляхом розширення їхнього емоційного досвіду, асоціативного фонду та уявлень

Педагогічні умови формування адекватного музичного сприймання підлітками сучасної музики.

У сучасній психолого-педагогічній літературі підлітковий вік, що якого належать учні 8 класу, характеризується як “важкий”, “переломний”. Одна із суттєвих особливостей цього віку – бурхливий фізичний та статевий розвиток. Учні виявляють підвищену чутливість до того, як себе поводять з ними дорослі, бажаючи бути самостійними і боляче реагують, якщо до них ставляться як до дітей. Кожний учень прагне до того, щоб у ньому вбачали особистість, що часто виявляється в спотворених формах, щоб хоч чим-небудь “визначитися”.

Нові явища у психіці й поведінці підлітка пов’язані з процесом статевого дозрівання. Йдеться насамперед про виникнення інтересу до іншої статі, закоханості. Ці особливості повинні враховуватися вчителями, адже музика найбільш звернена до почуттів. Чим старша дитина, тим більше спостерігається переоцінка цінностей, навіть негативне ставлення до усталених поглядів. Нерідко погіршується ставлення до уроків музичної літератури. грамоти, оскільки підлітки часто не відносять музику до “серйозних предметів”. Якщо вони розуміють, що призначення музики не стільки в тому, щоб розважати, а насамперед, щоб облагороджувати, прикрашати життя людини, виникає сприятлива можливість зробити музику джерелом виховання і самовиховання підлітків. Сучасні підлітки мають різноманітні музичні смаки, деякі з них розбираються у музичних стилях сучасної розважальної музики, але в більшості своїй вони не мають конкретного уявлення щодо естрадних музичних стилів, про те, як саме створюється сучасна естрадна пісня (в технології), та яким чином відбувається "розкрутка" (тобто популяризація) сучасного музичного проекту.

На жаль, навіть викладачі у музичних школах часто не можуть дати відповідь учням щодо стильових напрямів та творчості груп та виконавців підліткової музики, адже ця тема поки що маловивчена і потребує постійного та систематичного опанування нової інформації, яка знаходиться у музичних та підліткових сучасних виданнях та фрагментарно у деяких телепередачах.

На думку О.Я. Ростовського, у музично-педологічній діяльності слідує постійно враховувати процеси і явища сучасного мистецького життя, що цікавить підлітків, і що вдумливий педагог завжди знайде потрібний зв'язок між навчальним матеріалом та музичним дозвіллям учнів. (О.Я.Ростовський. Методика викладання музики в основній школі, с.4)

І тому бажано, щоб сучасний вчитель музики був в курсі інтересів і уподобань своєї аудиторії та допомагав учням-підліткам правильно орієнтуватись в естрадній музиці, проводити історичні паралелі та знаходити тематичні та жанрові зв'язки між народною, професійною класичною музикою (яка входить до навчальної програми) та естрадним мистецтвом (яке має пряме відношення до молодіжної субкультури).

У цій роботі ми пропонуємо включити демонстрацію найкращих зразків естрадної творчості (від джазу до альтернативних сучасних), використання яких відповідало би меті та навчальним завданням уроку. Цей підхід ліквідував би синдром "заборонного плоду" (стосовно молодіжної субкультури) та сприяв би стимулюванню інтересу учнів до уроків музики.

1)Оскількі багато сучасних  груп працюють у популярних стилях То основна тематика пісень

а) любовно-сексуальна

б) агресивно-сексуальна 

в) розважально-гумористична з сексуальним нахилом

2) Тексти пісень - у багатьох з них використовується молодіжно-підлітковий сленг (іноді з натяком на нецензурні вислови). \

3) Музика легкодоступна для сприймання та яскрава завдяки професійно зробленим фонограмам та досить приємним тембрам голосів виконавців.

4) Рівень "розкрутки" цих груп достатньо високий - пісні завжди на слуху, а кліпи постійно транслюються на музичних каналах телебачення.

У спілкуванні з підлітками на теми естрадної молодіжної субкультури вчитель повинен бути особливо уважним та обережним в особистих оцінках діяльності груп та виконавців. Треба підкреслювати позитивне (наприклад, професіоналізм виконавців та їх прагнення проявити себе в естрадній музиці), та обминати негативне, а якщо це неможливо - спробувати у м'якій формі висловити свою думку, але не вдаватись до моралістики. Учителю слід зважати на причини, що посилюють неуважність учнів. Постійна слухова втомленість може стати причиною виникнення байдужості до музики, зниження емоційної сприйнятливості, перенасичення музичними враженнями.

Працюючи з учнями цієї вікової групи, сучасний вчитель повинен постійно удосконалювати свою педагогічну майстерність, бути в курсі останніх педагогічних інновацій, та пам'ятати, що підліткова аудиторія надзвичайно вимоглива до його професійних та особистих якостей.

Естетично-оцінна діяльність учнів, як умова їх адекватного музичного сприймання.

З метою формування адекватного сприймання підлітками сучасної музики мною було проведено педагогічний експеримент , який здійснювався на базі ВДМШ №1 .В ньому взяли участь учні 7 –го класу.

В організації та проведенні експерименту  я ставила насамперед, мету навчити слухати та оцінювати музику, усвідомлювати, що вона виховує, до чого закликає.

Педагогічний експеримент був спрямований на з’ясування характеру музичних інтересів школярів та глибини їхніх оцінних суджень про музику . Музична освіченість є важливим критерієм музичного сприймання. Вона знаходить відображення в наявності у підлітків прагнення до глибоких знань в галузі музичного мистецтва, здатності до самостійного аналізу музичних творів, у вмілій передачі емоційно цілісного змісту твору.

Виявити рівень зацікавленості учнів молодіжною естрадною музикою; Пізнати музично-естетичні смаки підліткової аудиторії щодо естрадної музики; Підтвердити гіпотезу щодо необхідності вивчення естрадної музики в основній школі.

В педагогічний експеримент було включено пункт анкетування. Анкета включала в себе наступні запитання:

1. Чи подобається вам сучасна музика?

2. Що для вас являється сучасною музикою?

3. Які моральні якості на ваш погляд виховує сучасна музика?

4. Чи потрібно вивчати сучасну музику?

Також до педагогічного експерименту був включений пункт слухання музики. Спеціально для цього був записаний  музичний матеріал (СД диск), який представляв основні напрямки сучасної музики ХХ ст. (див. розділ 1.1.)

Отже  включено в цей список слідуючих  виконавців:

1. John Zorn–Alhambra Blues (блюз)

 2. Dave Brubeck  - Take Five (джаз)

3. Bill Haley  - Rock around the clock (рок-н-рол)

4. Beatles – Michelle ( бит )

5. Smokie - Changing All the Time (кантри)

6. Pink Floyd – Another brick in the wall (психоделія)

7. Deep Purple  -  Smoke on the water ( хард-рок )

8. Queen – Bohemian rhapsody ( арт-рок )

9. Bob Marley Jamming  (реггі )

10. Elton John  -  Blessed (глем-рок)

11. Івана Купала  - Кострома (етнічна музика)

12. Offspring  - Pretty fly ( панк )

13. Metallica  - Memory remains ( хеві метал )

14. Ottawan  - Hands up ( діско )

15. Eminem – Cleaning out my closet ( реп )

16. Rammstain – Du hast (альтернативна музика )

Я запропонувала учням поділитися враженнями щодо кожної композиції в письмовому вигляді, тому що усно вони дуже соромилися розкривати для всіх свої враження. Враховуючи цю особливість

підліткового віку, були роздані невеличкі  анкети з іменами виконавців та назвами груп, щоб учні мали змогу напроти цих пунктів написати свої враження з приводу прослуханого.

Експеримент визначив, що у підлітків трохи спадає інтерес до класичної музики, але і не з’являється до сучасної, серйозної.  Естрадно-розважальна музика глибоко проникає  у сферу учнівського побуту та дозвілля, сприяє формуванню поверхового споживацького типу музичної культури особистості.

Дані анкетування свідчать про недостатній рівень інформованості, художньо-естетичної вихованості і доводять що необхідно використовувати на уроках музики кращі зразки світової класичної і естрадної музики, формуючи в учнях естетичну оцінку.

Однією з важливих умов розвитку музичного сприймання є забезпечення учнів інформацією про музику.

Загальні вимоги до підготовки музичної інформації можна сформувати так:

- емоційність та образність. Вступне слово вчителя має бути лаконічним, емоційним і образним. Щоб не гальмувати активність дітей, воно не повинно містити те, що учні вже знають або можуть помітити самі. Слово вчителя має бути своєрідним емоційним стимулом, який пробуджує чутливість до музики.

- новизна і оригінальність інформації. У розповіді треба дотримуватися міри у повідомленні яскравих фактів. При слуханні музичного твору на кількох уроках необхідно так розповісти матеріал, щоб кожного разу можна було повідомити учням щось цікаве. У вступному слові найважливіше – ввести слухачів у ту атмосферу, в якій створювався музичний твір: чим більше підлітки будуть знати про композитора, його твори, тим ближчою і зрозумілішою стане для них музика.

 - спрямованість інформації на розвиток творчої уяви.

Головний шлях формування музичного сприймання полягає у збагаченні учнів художнім і емоційним досвідом, знаннями вміннями і навичками, значу­щими для естетичного осягнення змісту музичних творів.

Сучасна психологія, розкриваючи залежність розвитку особистості від со­ціальних умов, підкреслює, що людина - не пасивний об єкт впливу середо­вища, а активна, діяльна істота. Зовнішні впливи визначають психічний розви­ток людини, переломлюючись через її особистість, життєвий досвід, індивідуа­льні психічні особливості та діяльність.

ВИСНОВОК

Отже, ефективність формування музичного сприймання учнів визначається не лише зовнішніми умовами - педагогічною майстерністю вчителя, активіза­цією різних видів музичної діяльності, створенням сприятливої ситуації, мето­дами навчання, - а й внутрішніми. До них відносять набутий учнями життєвий та художній досвід, розвиток музичного слуху, музичного мислення, пам'яті, асоціативної уяви, слухової уваги, емоційної сприйнятливості, потреб, смаків тощо.

Однак "слухати" музику ще не означає "чути" її, тобто адекватно сприйма­ти її як художню цінність. Необхідна наявність у слухачів культури сприймання та умов, які б забезпечували це сприймання. На уроках музики слід прагнути до створення таких умов, які є спільними для всіх учнів, незалежно від рівня їх підготовки. Це розвиток потреби в музичних враженнях, інтересу до музики, що сприймається, створення емоційної настроєності на сприймання, сприятли­вого психологічного клімату в класі, правильного режиму роботи, організація посильної діяльності учнів, її мотивації тощо.

Формуванню музичного сприймання сприяє контроль над чинниками сприймання, особистий контакт учителя з учнями тощо.

Однією з найсуттєвіших умов формування музичного сприймання є інфор­маційне забезпечення сприймання.

Глибоке сприймання музичного твору можливе за наявності у слухачів ви­черпних знань про цей твір, а також відповідного життєвого й музичного досвіду.