Дії та евакуаційні заходи у разі виникнення пожежі та радіаційної або хімічної небезпеки

дії та евакуаційні заходи у разі виникнення пожежі та радіаційної або хімічної небезпеки

Нормативна база. Конституція України. Кодекс цивільного захисту України. Постанова Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 року № 841 «Про затвердження Порядку проведення  евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайної ситуації»Постанова Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 № 733 «Про затвердження Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та зв’язку у сфері цивільного захисту»Постанова Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 № 282 "Про затвердження Порядку виявлення осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, які проживають у зоні надзвичайної ситуації або можливого ураження, та організації їх супроводження"Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 10 липня 2017 року № 579 "Про затвердження Методики планування заходів з евакуації "

Поняття евакуації та її мета. Евакуація - організоване виведення чи вивезення із зони надзвичайної ситуації або зони можливого ураження населення, якщо виникає загроза його життю або здоров’ю, а також матеріальних і культурних цінностей, якщо виникає загроза їх пошкодження або знищення (стаття 2 Кодексу цивільного захисту України). Основна мета евакуації — забезпечення безпеки кожної людини і всіх. Масштаби евакуації залежать від величини поширення ураження чи загрози надзвичайної ситуації.

Види евакуаціїВідповідно до статті 33 Кодексу цивільного захисту України розрізняють такі види евакуації:1) обов’язкова2) загальна або часткова3) тимчасова або безповоротна. В залежності від обстановки, що склалася під час надзвичайної ситуації, проводиться загальна або часткова евакуація населення тимчасового або безповоротного характеру.

Організація проведення евакуаціїПроведення евакуації забезпечується шляхом:створення на регіональному та місцевому рівні органів з евакуації, а також органів з евакуації на об’єктах господарювання;розроблення плану проведення заходів з евакуації населення (працівників), матеріальних і культурних цінностей у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій;визначення безпечних районів, придатних для розміщення евакуйованого населення та матеріальних і культурних цінностей;організації оповіщення керівників суб’єктів господарювання і населення про початок евакуації;організації управління евакуацією;життєзабезпечення евакуйованого населення в місцях його безпечного розміщення;участі у командно-штабних навчаннях та об’єктових тренуваннях;навчання населення діям під час проведення евакуації.

Залучення транспортних засобів для евакуаціїЗа рішенням суб’єктів, які приймають рішення про евакуацію (крім керівників суб’єктів господарювання), для виведення чи вивезення основної частини населення із зони надзвичайної ситуації, районів можливих бойових дій залучаються у порядку, встановленому законом, транспортні засоби суб’єктів господарювання, а в разі безпосередньої загрози життю або здоров’ю населення - усі наявні транспортні засоби суб’єктів господарювання та громадян.

Органи з евакуації, їх функції та завданнякомісії з питань евакуації - відповідають за планування евакуації на відповідному рівні, підготовку населення до здійснення заходів з евакуації, підготовку органів з евакуації до виконання завдань, здійснення контролю за підготовкою проведення евакуації, приймання і розміщення евакуйованого населення, матеріальних і культурних цінностей (на об'єктах господарювання, що потрапляють у зони можливих надзвичайних ситуацій, з чисельністю працюючого персоналу менш як 50 осіб комісії з питань евакуації не утворюються, а призначається особа, що виконує функції зазначеної комісії);збірні пункти евакуації - призначені для збору і реєстрації евакуйованого населення та організації його вивезення (виведення) у безпечні райони і розміщуються поблизу залізничних станцій, морських і річкових портів, пристаней, маршрутів евакуації, а також на наявних міських площах, у відкритих безпечних місцях або безпечних приміщеннях;проміжні пункти евакуації - розміщуються на зовнішньому кордоні зони надзвичайної ситуації, пов'язаної з радіоактивним (хімічним) забрудненням, для пересадки населення з транспорту, що працював у зоні надзвичайної ситуації, на дезактивовані транспортні засоби, які здійснюють перевезення на незабруднені (незаражені) території.приймальні пункти евакуації – розгортаються для приймання, ведення обліку евакуйованого населення, матеріальних і культурних цінностей та відправлення їх до місць постійного (тимчасового) розміщення (збереження) у безпечних районах.

Час на розгортання і підготовку до роботи органів з евакуації усіх рівнів не повинен перевищувати чотирьох годин з моменту отримання рішення про проведення евакуації.

Порядок Дій. Порядок проведення евакуації визначається постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2013 № 841 «Про затвердження Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій». Перелік адміністративно-територіальних одиниць, з яких проводиться евакуація населення, матеріальних і культурних цінностей в особливий період з районів можливих бойових дій, визначається Кабінетом Міністрів України. Організація евакуації населення, матеріальних і культурних цінностей в особливий період здійснюється з урахуванням положень Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Оповіщення органів з евакуації про початок евакуації населення здійснюється за рішенням органу, що їх утворив.

Комісія з питань евакуації, утворена на об’єкті господарювання:організовує оповіщення та ведення обліку працівників, уточнює дані про транспортні засоби, строк їх подання, маршрути і порядок руху;подає необхідну інформацію комісії з питань евакуації, місцевою держадміністрацією, органом місцевого самоврядування, на території якого планується розмістити евакуйованих працівників;забезпечує зустріч та розміщення евакуйованих працівників у безпечному районі та організовує їх інформаційне забезпечення.

Збірні пункти евакуації :уточнюють чисельність евакуйованого населення, порядок його відправлення;організовують збір та ведення обліку населення;здійснюють посадку населення на транспортні засоби;формують піші і транспортні колони;інформують комісії з питань евакуації про відправлення населення;організовують надання медичної допомоги евакуйованому населенню та охорону громадського порядку.

Приймальні пункти евакуації організовують у безпечному районі:підготовку пунктів висадки;уточнюють кількість населення, що прибуло, і порядок подачі транспортних засобів для його вивезення із зазначених та проміжних пунктів евакуації до пунктів розміщення;організовують надання медичної допомоги евакуйованому населенню та охорону громадського порядку.

У разі виникнення аварії на хімічно або радіаційно небезпечному об’єкті евакуація населення проводиться у два етапи:перший - від місця знаходження населення до межі зони забруднення;другий - від межі зони забруднення до пункту розміщення евакуйованого населення в безпечних районах. На межі зони забруднення у проміжному пункті евакуації здійснюється пересадка евакуйованого населення з транспортного засобу, що рухався забрудненою місцевістю, на незабруднений транспортний засіб. Під час пересадки населення за необхідності здійснюється його санітарна обробка та спеціальна обробка одягу, майна і транспорту. Після проведення спеціальної обробки транспортний засіб використовується для перевезення населення забрудненою місцевістю.

Евакуйоване населення розміщується:у готелях;санаторіях;пансіонатах;будинках відпочинку;дитячих оздоровчих таборах;у придатних для проживання будівлях підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.