Діагностична діяльність та корекційна робота соціального педагога в попередженні винекнення конфліктних ситуацій

Діагностична діяльність та корекційна робота соціального педагога в попередженні винекнення конфліктних ситуацій 

   

    У разі, якщо конфлікт вже виник, важливо швидко його розв’язати, але таким чином, щоб перетворити його на конструктивний.

У цьому допоможе арсенал наукових, надійних та валідних методик, які визначають рівень конфліктності особистості, способи поведінки у конфліктах та основні їх причини.

Для реалізації діагностичної діяльності можна використати наступні методики:

–  оцінка конфліктності особистості;

–  оцінка тактики переговорів у конфліктах;

–  цінка рівня контактності особистості;

– анкетування «Ваше ставлення до проблеми конфліктів»;

–  особистісний опитувальник Г.Айзенка;

–  методика К.Томаса;

–  опитувальник А.Басса та А.Даркі;

–  оцінка стилю спілкування;

– оцінка врівноваженості в конфліктах і схильності до нервових зривів;

–  оцінка характеристик і рівня тривожності;

– визначення стилю поведінки у конфліктній ситуації;

– оцінка комунікативних та організаторських схильностей у процесі спілкування (КОС-1);

– методика діагностики домінуючої стратегії психологічного захисту у спілкуванні В.В. Бойка;

– оцінка комунікативного контролю у спілкуванні (адаптований варіант тесту М. Снайдера);

– тест «Чи вмієте Ви слухати» (методика М.Снайдера).

    Всі перелічені методики будуть ефективними для швидкого розвязання конфліктних ситуацій (їх можна знайти за QR-кодом).

    Визначивши за допомогою діагностичних методик тип поведінки конфліктуючих сторін, можна переходити до пошуку шляхів розв’язання конфлікту. Успішність вирішення конфлікту залежить, як від рівня розвитку свідомості конфліктуючих сторін, характеру та умов його розвитку, так і від правильної оцінки та вибору шляхів розв’язання.

    У разі якщо конфліктна ситуація вже наявна, головне завдання соціального педагога (чи будь-якого педагогічного працівника) запобігти її розвитку. Для цього використовується весь арсенал засобів майстерності вчителя.

    Серед найпростіших технологій подолання конфліктів соціальними педагогами та педагогічними працівниками використовуються бесіди та консультації.

    Для подолання конфліктних ситуацій ефективно використовувати різноманітні інноваційні технології. Серед найбільш ефективних називають тренінгові форми роботи з використанням елементів рольових ігор.

    Також ефективним може стати застосування медіації - мирного способу вирішення конфліктів.

    Застосування таких практик досить ефективне, адже попередження конфлікту між учасниками навчально-виховного процесу, формування у школярів конструктивних взаємин, навичок самостійного розв’язання конфліктів, засобами колективного та індивідуального впливів, формування позитивного шкільного мікроклімату є одним із провідних завдань соціально-педагогічної підтримки у загальноосвітньому закладі.

    Медіація посідає особливе місце серед засобів і технологій розв’язання конфліктів; на відміну від суду та арбітражу вона дозволяє сторонам, шляхом переговорів, неюридичними засобами, лише за участю посередника-медіатора вирішувати конфліктну проблему.

    Отже, медіація – це проведення переговорів за участю медіатора. Впровадження такої практики в сфері освіти відбувається через створення Шкільних служб порозуміння.

    Застосування медіації, як способу врегулювання конфліктів і вирішення складних ситуацій, сприяє встановленню безпечної атмосфери у школах, зниженню рівня агресивної поведінки серед підлітків. Завдання ж соціального педагога полягає у підготовці медіаторів з числа учнів середньої та старшої школи, а також проведенні індивідуальних бесід та консультацій з найбільш «активними» учасниками конфліктних ситуацій.

    Ефективним засобом профілактики конфліктів є організація проєктної діяльності школярів. У процесі групової взаємодії реалізується цілий комплекс педагогічних задач, а саме соціальних, естетичних, моральних та психологічних.

Функції педагога полягають у:

✓ створенні умов набуття досвіду колективної взаємодії з позиції самовизначення та самореалізацїї;

✓ демонстрації культурних цінностей спілкування та відносин між людьми з позиції довіри, поваги та захисту людини, її унікальності та індивідуальності;

✓ демонстрації норм ставлення до людини з позиції її самоцінності;

✓ створенні умов для фасілітації, реабілітації та корекції самооцінки підлітка; заохочення успішної участі у груповій взаємодії, підвищення його особистої компетенції та усвідомлення ним індивідуальним цілей.

    Саме в процесі організації та реалізації соціальних проектів учні мають можливість розкритися та подолати міжособистісні перепони.

    Інноваційними у конфліктології є арт-педагогічні технології до складу яких входять пісочна терапія, бібліотерапія, казкотерапія, музикотерапія, кольоротерапія, саморегуляція та релаксація.

    Варто звернути увагу на вправи та використання казок у подоланні конфліктів.

1. «Казка про золоту рибку»

    Конфлікт між старим і старою. Бабі хотілося занадто багато й відразу.       Повернувся старий – на його дворі стоїть хата нова, дубова, з вирізними візерунками. Вибігає до нього назустріч стара, ще дужче сердиться, ще дужче лається: «Ах, ти, старий пес!

Не вмієш ти щастям користуватися. Випросив хату і, чай, думаєш - справу зробив! Ні, іди-но знову до золотої рибки та скажи їй: не хочу я бути селянкою, хочу бути воєводихою, щоб мене добрі люди слухалися, при зустрічах в пояс кланялися». Пішов старий на море, каже гучним голосом: «Рибка, рибка! Стань в море хвостом, до мене головою». Припливла рибка, стала в море хвостом, до нього головою: «Що тобі, старий, треба?» Відповідає старий: «Не дає мені стара спокою, зовсім здуріла: не хоче бути селянкою, хоче бути воєводихою». – «Добре, не тужи! Іди додому та молись Богу, все буде зроблено».

    Рекомендації щодо вирішення конфліктної ситуації: У даній конфліктній ситуації можна запропонувати старій побільше прислухатися до думки старого й не вимагати занадто багато від нього. Старому ж потрібно бути наполегливішим, не бути залежним від думки жінки та не виконувати всі її вказівки та забаганки.

2. "Казка про царя Салтана"

    Конфлікт між царем, ткалею і кухаркою. Вони хотіли посварити царя з царицею і спеціально відіслали інший, неправильний лист царю:

Шле з листом вона гінця,

Щоб потішити отця.

А ткачиха й повариха,

Й сваха баба Бабариха

Загубить царицю хтять,

Перейнять гінця велять;

Шлють царю вони обмову –

Отаке брехливе слово:

"Народилось дитинча –

Не дівчатко, не хлопча,

Не пацюк, не жабенятко,

А невидане звірятко.

    Рекомендації щодо вирішення конфліктної ситуації:

    У даному конфлікті царю не слід слухати сторонніх осіб, а все перевіряти самому. Через те, що він послухав сторонніх сталася така жахлива ситуація.

 

3. «Попелюшка»

    Конфлікт між Попелюшкою і мачухою з її дочками. Мачуха змушувала Попелюшку виконувати всю роботу по господарству.

    Ніхто не вмів так майстерно, як вона, приколоти мережива або завити локони.

    – А що, Попелюшка, хотілося б тобі поїхати на королівський бал? – запитували сестри, поки вона зачісувала їх перед дзеркалом.

    – Ах, що ви, сестриці! Ви смієтесь наді мною! Хіба мене пустять до палацу в цій сукні і в цих черевиках!

    – Що правда то правда. Ось була б сміхота, якби така замазура з'явилася на бал!

    Інша на місці Попелюшки зачесала б сестричок якомога гірше. Але Попелюшка була добра: вона зачесала їх якнайкраще.

     За два дні до балу сестриці від хвилювання перестали обідати й вечеряти. Вони ні на хвилину не відходили від дзеркала й розірвали більше дюжини шнурків, намагаючись затягнути свої талії й зробитися тоншими й стрункішими.

     І ось нарешті довгоочікуваний день настав. Мачуха й сестри поїхали. Попелюшка довго дивилася їм услід, а коли їхня карета зникла за рогом, вона закрила обличчя руками і гірко заплакала.

     Рекомендації:

     Батькові треба було б побільше приділяти уваги своїй рідній доньці і прислухатися до неї. Мачуха ж будучи дорослою жінкою, повинна була б бути розумнішою й ставитися до Попелюшки так само як і до своїх доньок. Можна було б розподілити всю роботу порівну.

4. «Федорине горе»

Конфлікт між Федорою і посудом.

А за ними вздовж паркану

Скаче бабуся Федора:

"Ой ой ой! Ой ой ой!

Воротіться додому!»

Але відповіло корито:

«На Федору я сердито!»

І сказала кочерга:

«Я Федорі не слуга!»

А порцелянові блюдця

Над Федорою сміються:

«Ніколи ми, ніколи

Не повернемося сюди!»

    Рекомендації:

    Федорі треба було б стежити за станом посуду, за своїм зовнішнім виглядом, частіше прибирати.

 

 

 

5. «Мойдодир»

    Конфлікт між хлопцем і речами.

Тут із маминої спальні

Клишоногий і кривий

Вибігає умивальник

І кричить мені, страшний:

"Ах, негарне, нечупарне,

Неумите поросятко,

Чорне, ніби сажотрус,

Ти на себе подивись!

В тебе вакса за ушима,

В тебе клякса під очима,

В тебе руки — гидко взяти!

Тож від тебе й штаненята,

Сміх сказати, штаненята,

Геть від тебе подались!

    Рекомендації:

    Хлопчику слід стежити за своїм зовнішнім виглядом, виглядати охайно, бути акуратним.

    Дієвим методом подолання конфліктів є ігротерапія.

    Ігрова терапія – метод психотерапевтичної дії на дітей і дорослих з використанням гри. Важливо те, що гра не перенавантажує учасників, а дає можливість відпочити та пізнати самого себе й інших глибше.

    Пропонуємо кілька ігрових вправ:

Вправа «Випускання пари»

    Пропонована техніка дає дітям можливість розповісти про свої складні почуття й проблеми та сформувати адаптивні форми поведінки в складних ситуаціях. Ця методика дає змогу подолати психологічні захисти дитини, розвинути її комунікативні й творчі можливості, відреагувати на негативні емоції, розвинути емпатичні здатності.

    Спочатку слід попросити дитину розповісти про будь-яку ситуацію, що викликає в неї сильне роздратування або злість. Потім тренер дістає «крижану» пластину й дерев’яний молоток, просить подумати над тим, як дитина може поводитися в такій самій ситуації. Тренер може підказувати, як можна вирішити проблеми, які виникають. Дитина й тренер продовжують по черзі вступати в гру, пригадуючи різні неприємні історії й відбиваючи по шматку «льоду» доти, доки вся «крижана» пластина не опиниться розбитою на дрібні частини.

    Якщо техніку «Випускання пари» використовують у групі, то кожного учасника запитують, як би він вийшов зі складного становища, або кожен розповідає про свій випадок (іноді буває доцільно розпочати гру з обговорення менш складних почуттів і ситуацій для того, щоб залучити дитину до гри й дізнатися про властиві їй прийоми). Таке заняття сприяє відкритому обміну думками, посилює згуртованість, сприяє спільному рішенню проблем, призводить до звільнення від негативних переживань.

Вправа «Мої іграшки»

    Ця техніка — інструмент, який дасть змогу в потрібний момент позбутися сторонніх, зокрема тривожних, думок і зосередитися на поточних справах.      Напишіть перелік із шести-семи улюблених іграшок, які були у вас у дитинстві (машинки, ляльки, солдатики, м’ячики, скакалки, конструктори, модельки тощо).

    Запам’ятайте цей перелік. У складних життєвих ситуаціях, коли потрібно зайнятися чимось, а з голови не виходять думки, які хвилюють, думки-«паразити», пригадайте свої улюблені іграшки:

— Який вони мали вигляд?

— Як ви з ними грали?

— Як з ними можна було б ще пограти?

    Пофантазувавши так певний час, поверніться у реальність і скажіть собі: — Тепер я дорослий!

— Тепер у мене нові іграшки!

— Мені подобається таке життя, де потрібно чогось досягати!

Вправа «Cap Your Anger»

    У США люблять використовувати одяг і головні убори як частину атрибутики в ігровій терапії. Приклад ігрової техніки, розробленої Бріджін Гарднер для роботи з агресією в дитячих групах із розвитку соціальних навичок: дітям пропонують дізнатися про те, які види злості бувають: пасивний (жаба), пасивно-агресивний (чорна маска), агресивний (дракон), асертивний (корона).

    Пасивна злість (злість, гнів): людина приймає всі удари на себе, не відповідає, «ковтаючи» образу.

    Пасивно-агресивна злість — людина висловлює свою агресію не прямо, а нишком, роблячи щось таємно.

    Агресивна злість —людина висловлює свій гнів відкрито й бурхливо.   Асертивна злість (наполеглива, упевнена людина) — людина висловлює свій гнів стримано, але впевнено, уміє користуватися своєю агресивністю в конструктивних цілях. Зміст техніки: рольова гра, у якій кожен з учасників групи пробує себе в кожній ролі, що відповідає типу злості. Обговорюють, у якій ролі комфортніше, у якій — навпаки.

    За допомогою ігротерапії можна покращити й стосунки у сім’ї. Наприклад як у наступній вправі.

Вправа «Коробка гарного настрою»

    Цю вправу призначено для виконання вдома в сім’ях із проблемними дітьми, приблизно з 5—6 років. Завдання — батьки знаходять коробку, яку разом із дитиною оформляють. Протягом дня дитина й батьки складають у неї маленькі іграшки, дрібнички або записки, які викликають у них гарний настрій або нагадують про щось хороше.

    Перед сном один із батьків або обоє разом із дитиною відкривають коробку й переглядають зміст, обговорюючи його значення. Наприклад, мама поклала туди маленького солдатика і пояснила свій вибір дочці так: «Цей солдатик здається мені міцним і сильним. Ти сьогодні була схожа на нього, змогла бути сильною, не заплакала й не розкричалася в крамниці». Ця ігрова вправа дає змогу поліпшити дитячо-батьківські відносини.

    Серед найпоширеніших прийомів саморегуляції можна відзначити техніку активно-м’язової релаксації Е.Джекобсона, аутогенне тренування, психорегуляційне тренування О.Алексєєва, які орієнтовані, насамперед, на досягнення м’язового розслаблення.

    Використання технік м’язової релаксації в освітньому процесі ускладнене у зв’язку з довготривалою підготовкою до цього процесу з боку педагога, відсутність мінімальних навичок подібної регуляції в учнів та тривалий час його проведення.

    Для прикладу запропонуємо наступні вправи:

Вправи на саморегуляцію

1. Вправа «Ганчір'яна лялька і солдат».

    Мета: ознайомитися з прийомами саморегуляції, навчитися розслаблятися та відпочивати за короткий час; корегувати здатність до тілесної саморегуляції; розвиток емоційно-вольової сфери.

    ЗАПАМ’ЯТАЙ: один із способів керувати своїми емоціями це освоєння техніки саморегуляції. Потрібно вміти аналізувати, що відчуваєш у певній ситуації.

     Інструкція: Будь ласка, встань і розташуйся так, щоб навколо тебе було вільне місце. Повністю випрямися і витягнися в струнку, як солдат осанку. Замри в цій позі, ніби ти здерев'янів і не рухайся, приблизно ось так ... (Показую позу.)

    А тепер нахилися вперед і розстав руки, щоб вони висіли як ганчірки. Зроби їх такими ж м'якими і рухливими, як у ганчіркової ляльки. (Покажіть дітям і цю позу.)

    Злегка зігни коліна й відчуй, як твої кістки стають м'якими, а суглоби дуже рухливими ... Тепер знову покажи солдата, витягнутого в струнку і абсолютно прямого й не гнучкого, начебто вирізаного з дерева. (10 секунд.)

    Тепер знову стань ганчір'яною лялькою, м'якою, розслабленою і рухомою. Знову стань солдатом ... (10 секунд.) Тепер знову ганчір'яною лялькою ... Робити вправу стільки разів, поки не складеться враження, що ти вже цілком розслабився.

    ПІДСУМОК: «Іноді буває дуже важливо зуміти швидко розслабитись, цьому і вчить вправа, яку ми виконали щойно. Якщо людина розслаблена, її неспокій і тривога притуплюється. Їй легше впоратись зі своїми емоціями й пережити складну ситуацію».

Музична ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА «Подивись на небо».

2. Вправа на розвиток тілесної саморегуляції.

    Мета: розвивати здатність до саморегуляції та вміння отримувати почуття гармонії - зняття емоційного та м’язового напруження; розвивати та активізувати дихальну зосередженість та увагу.

ВПРАВА 1. Сядьте зручно. Зробіть кілька глибоких вдихів-видихів. Ваше завдання - потирати пальці на обох руках одночасно у наступній послідовності:

– потирайте своїми великими пальцями мізинці, згадуючи певну ситуацію, коли ви були фізично дуже втомлені. Відчуйте цей стан.

– потирайте своїми великими пальцями безіменні пальці, згадуючи певну ситуацію, коли ви отримали приємне для вас несподіване повідомлення. Відчуйте цей стан.

– потирайте своїми великими пальцями середні пальці, згадуючи ситуацію, коли ви переживали приємну, веселу ситуацію. Відчуйте цей стан.

– потирайте своїми великими пальцями вказівні пальці, створюючи в уяві місце, де вам затишно, приємно і безпечно. Відчуйте цей стан. Затримайтесь в тому місці.

    За умови регулярної практики, наступного разу, коли ви відчуєте роздратування або перевтому – влаштуйтесь зручніше, потріть пальці і згадайте це місце й ваші відчуття. Ваш стан поліпшиться швидше.

ВПРАВА 2. Відкрийте зошит і починайте писати усе, будь-що, будь-як, що першим спадатиме вам на думку. Коли прозвучить сигнал таймера – закрийте зошит не перечитуючи написане. Практикуйте такі заняття регулярно і ви відчуєте полегшення, «звільнення», зменшення відчуття тиску та роздратування.

    З часом, ці «вранішні сторінки» стануть вам у нагоді при рефлексії, як матеріал для роздумів, переосмислення.

    Таким чином, основними формами (технологіями) у роботі з підлітками щодо профілактики та розв’язання конфліктів є:

– індивідуальні бесіди та консультації,

– організація та реалізація програми шкільної медіації;

– соціальні проекти;

– тренінги, рольові ігри;

– арт-педагогічні технології.

    Діяльність соціального педагога нерозривно пов’язана з роботою педагогів школи і носить системний характер.

    Отже, комплексний підхід, грунтовні знання про сутність, типи, причини виникнення, шляхи розв’язання конфліктів та інноваційні технології у взаємодії в освітньому середовищі є необхідними складовими процесу формування конструктивних взаємин.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Шипович Р. В. Конфлікт у школі. Шкільному психологу. УСЕ для роботи : науково-методичний журнал, 2014. № 3.  С. 6-12.
2. Рашковська І.  Робота психолога з педколективом. Теорія і практика ; упоряд. Т. Червонна. Київ : Шкільний світ, 2016. с.8-60, 61-100.  (Б-ка "Шкільного світу").
3. Бондар М. Будь як ми!: як створити Шкільну Службу Порозуміння. Соціальний педагог : газета, 2020. № 5. С. 20-27.
4. Дмитренко, Л. Вирішення дитячих конфліктів: медіація як новий і корисний спосіб вирішення дитячих конфліктів. Соціальний педагог : газета, 2017. № 4. С. 43-46.
5. Зеленько М. Конфлікти на роботі : заняття з елементами тренінгу для педагогів. Соціальний педагог : газета, 2016. № 2. С. 38-41.
6. Матус Р. Як дітям уникнути конфліктів у школі. Сучасна школа України : газета, 2017. № 3. С. 23-28.
7. Соляник О. Партнерський підхід у конфлікті: заняття для батьків. Соціальний педагог : газета, 2021. № 7/8. С. 48-54.