Діагностувальна робота з літкратурного читання. Навички читання вголос

Чого синичка повеселішала Рано-вранці синичка прокинулась, поглянула з високого ясеня на снігові кучугури, на заячі сліди біля старого пенька. І раптом… дзвінко заспівала й здивувалася:

- Чого мені весело? Адже дерева ще чорні, навіть торішнього листячка нема! Пташка випурхнула з дупла й полетіла до знайомої горобини, де є ще ягоди.

Вночі вітер позбивав їх з гілок і тепер вони червоними жаринками горіли на снігу. Синичка поснідала і знову заспівала… --

-- Чого мені так весело сьогодні? Треба спитати кого-небудь! І вона полетіла на галявину. Там був справжній пташиний базар.

Усі дзвінко щебетали, свистіли, тьохкали й кружляли над чорною смужкою посеред білого снігу. Синичка глянула на смужку й зраділа: -- Тепер я знаю, чого мені весело!

Сьогодні сонечко піднялося вище, і народилася проталинка. Незабаром весна все заквітчає! Синичка полинула в небо й заспівала найкращу пісеньку.