Діалекти Чернігівщини

ДІАЛЕКТИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Чернігівський діалект Автор: викладач Чернігівського ЦПТО Самойлова С.А.

Форми мови Українська національна мова існує у двох формах: а) у вищій формі загальнонародної мови – сучасній українській літературній мові, б) у нижчій формі загальнонародної мови – її територіальних діалектах. Мова, що має унормований словник, загальновживані граматичні форми, усталену вимову й правопис, називається літературною. Сучасна українська літературна мова – оброблена, унормована форма української національної мови від часів І.П.Котляревського, Т.Г.Шевченка і до наших днів. Сформувалася вона на фундаменті народних говірок та наріч, що розвивалися, мінялися, взаємодіяли між собою впродовж століть. Україна – найбільша країна в Європі, тож не дивно що мовознавці виділяють аж десять діалектів, що існують сьогодні на території нашої держави.

Що таке діалект? Діалект — це місцевий різновид мови, що має свої особливості у вимові, лексиці та граматиці, є зрозумілим переважно для жителів певного регіону. Діалекти є частиною національної мови, а не сумішшю кількох мов, яка називається суржиком.

Традиційно діалекти нашої мови поєднують в три наріччя Південно-східне (саме воно лежить в основі сучасної української мови та є найбільш однорідним з усіх) Південно-західне Північне

Східполіський діалект української мови, а відтак Чернігівські говірки, на думку визначного мовознавця Юрія Шевельова, був мовою літератури Гетьманщини 17-18 ст., адже вона опиралася усну мову. Причини цього ясні: культурні центри Гетьманщини Батурин, Київ, Чернігів, Глухів лежали на теренах цієї говірки.

Політика і діалекти Вивчення і збереження говірки це ще й питання політичне. Гірко писати, але московити готуючись до широкомасштабного вторгнення двічі видали книгу «Брянский областной словарь» під егідою Міністерства освіти і науки росії, до якої увійшли діалектні матеріали, зібрані на території Брянщини (Стародубщини), де є наприклад такі слова як – уклякнуть, гайсать, хата. У передмові до словника сказано, що це діалект русскаго язьіка і він поширений також на пвн. Чернігівщині.

Дослідники Одним із перших, хто провів фундаментальне дослідження діалектів Чернігівського краю, був історик, уродженець Сосниці Юрій Виноградський. Він склав карту діалектів Сосницького повіту. 1924 року в Києві вийшла книга дослідниці Олени Курило «Фонетичні та деякі морфологічні особливості говірки с. Хоробичі (давніше Городнянського повіту, тепер Сновської округи на Чернігівщині)». У 20-их роках ХХ століття фундаментальні дослідження Всеволода Ганцова показали, що північні українські говори є набагато ширшим поняттям, ніж до цього вважали.

Просто колосальну роботу провів етнолог Микола Ткач, який уклав ««Словник говіркових, розмовних, рідковживаних та застарілих слів української мови» на близько 100 000 слів і навіть переклав славетний твір давньоруської літератури «Слово о полку Ігоревім», використовуючи українські говірки, в тому числі великою мірою й чернігівські. У книзі «Перетик» він навів словник діалектних слів і виразів, що побутували в його рідній Сахнівці, що біля Березни.

Діалектні відмінності

Фонетичні особливості Акання:  вимовляння ненаголошеного «о» як «а» (наприклад, «галава» замість «голова»).  Дифтонги:  збереження дифтонгів на місці етимологічних «о» та «е» (наприклад, «вуол» замість «вол»).  Ослаблення або заміна звуків: «ф» часто замінюється на «х» чи «хв» (наприклад, «худбо́л» замість «футбол»). 

Лексичні діалектизми Це діалектні синоніми до загальнонародних слів. Якщо за змінами у вимові чи граматиці ще можна якось здогадатися, про яке саме літературне слово йдеться, то лексичні діалектизми треба просто знати. Бусел - лелека Варейка – кругла корзина з двома ручками Лисапета – велосипед Щекетник – паркан із тоненьких дощок

Етнографічні діалектизми Діалектизми, які називають місцеві реалії й поняття, невідомі поза межами певної території, називають етнографічними. Вони не мають відповідників у літературній мові. Це, наприклад: а) назви одягу: кобеняк (довга свита на негоду), попруга (шкіряний пояс); б) назви страв та продуктів харчування: холодець (окрошка), налисники (тонкі млинці з начинкою, частіше з сиром та родзинками); в) назви предметів побуту: фіра (віз), ковганка (вид посуду)

Семантичні діалектизми Це такі слова, що в діалекті мають значення, відмінне від загальномовного: пироги (вареники), базар (майдан), збір (ярмарок), врода (урожай), бук (палиця), обруч (поряд), чудно (незручно), під (горище), берег ( гора, схил гори), квас (мінеральна вода), рубати (пиляти, різа​ти), печера (нора), худоба (господарство), душа (серединка кавуна без кісточок).

Українські діалекти за межами України Доволі багато говорів південно-східного наріччя помічається у сусідніх з Україною районах Курської, Білгородської, Воронезької та Ростовської областей Росії. Там він найчастіше чергується з південноруським наріччям. Українські діалекти за межами України Доволі багато говорів південно-східного наріччя помічається у сусідніх з Україною районах Курської, Білгородської, Воронезької та Ростовської областей Росії. Там він найчастіше чергується з південноруським наріччям.

Українські діалекти за межами України Також він поширений серед нащадків українських переселенців на Кубані, у Краснодарському та Ставропольському краях, Поволжі, Сибіру, на Далекому Сході, а також у Казахстані та Киргизії. Ряд степових говорів зберігається в Румунії. Українські діалекти за межами України Також він поширений серед нащадків українських переселенців на Кубані, у Краснодарському та Ставропольському краях, Поволжі, Сибіру, на Далекому Сході, а також у Казахстані та Киргизії. Ряд степових говорів зберігається в Румунії.

На яку голосну найчастіше замінюють назву: А)»И» - кинь; б) «у» – кунь; в) «о» - конь

Буцян, боцян, бусел – це хто? А)дитина б)козел) в) лелека

А тепер найцікавіше…

Тестові завдання 1. Що таке балсанка? А)Балакуча жінка Б) Пластикова пляшка В) Перша страва, суп Г) Вередлива дитина

2.Йон у районах, близьких до Білорусі, означає… А) Електрично заряджена частина молекули Б) Скорочення імені Іван В) Він Г) Вигук, близький за значенням до «вау»

3. Ризові чуні. Для чого вони? А) Для обіду. Це страва з рису та м’яса. Б) Для роботи на городі чи в хліву – це гумові калоші В) Для краси – це місцева назва айстр Г) Для забави – це свистульки з дерева

4. Рундук у перекладі з чернігівської А) Ганок Б) Недотепна людина В) Лісовий горіх Г) Верхній чоловічий одяг

5. У кого обов’язково має бути пуга А) У кухаря Б) У пастуха В) У лісоруба Г) У вчителя

6. Для приготування якої страви чернігівські господині обов’язково використовують гурок А) Печеня Б) Розсольник В) Вареники Г) Куліш

7. Шкарабанка означає: А) Жінка, яка не слідкує за собою Б) Кришталева ваза В) Стара кобила Г) Бляшанка з-під консерви

8. Алєй. У якому реченні це слово вжито коректно? А) У Ольги задзвонив телефон. «Алєй!»- відповіла. Б) Липовий алєй- найкраще місце для прогулянки. В) Смалець закінчився- візьміть алєй. Г) Благородний алєй- представник парнокопитних тварин.

9. Циганка чи циганок- що небезпечніше? А) Правильно казати «роми» Б) Обидва безпечні- це іграшки для дітей В) Циганка Г) Циганок

10. Що смачніше: кияхи чи калачики? А) Звісно, калачики Б) Кияхи смачніші В) Це неїстівне Г) Це одне й те саме

11. Як би ви переклали з чернігівського на українську слово адкуль А) Звідки Б) Навіщо В) О котрій годині Г) Це власна назва

12. Ловка дівчина, це яка? А) Вправна у роботі Б) Хитра В) Балакуча Г) Дуже гарна

13. Якщо вас попросять раскласть тяпло, значить потрібно А) Побити когось Б) Закрити рота В) Розвісити випрану білизну Г) Розпалити вогонь

14. Слово пуддівок використовують, коли треба позначити А) Теплу білизну під верхнім одягом Б) Половину пуда – 8 кілограмів В) Дівчину-підлітка Г) Пташеня, яке ще не вилетіло з гнізда

15. Зібрати гудиннє означає: А) Слухати плітки Б) Змести сміття В) Згребти верхню частину рослин Г) Приготувати одяг для прання

16. Що вам скажуть, якщо ви засунете грудку в гладишку? А) Ну і йолоп! Б) Тепер він повинен одружитися В) Мабуть, буде смачно Г) Яка хазяйновита людина!

17. Кузік - це А) Двоюрідний брат Б) Кузня В) Комаха Г) Великий ґудзик

18. Гладишка - це А) Камінець Б) Праска В) Товстуха Г) Глиняний глечик

19. Якщо вам скажуть принести утираник, що ви візьмете? А) рушник Б) килимок В) миску Г) серветку

20. Вам сказали приготувати гоцку. Який продукт вам необхідно взяти? А) Картоплю Б) М’ясо В) Зелень Г) Сир

21. Голомозий – це який? А) Нерозумний Б) Без головного убору В) Легко вдягнений Г) Лисий

22. Ануча - це А) Родичка, синова чи доньчина дитина Б) Неслух В) Тканина для намотування на ногу Г) Ганчірка

Для довідок Ризові чуні – взуття, що нагадує калоші. Рундук- дерев’яний ганок біля входу в будинок. Пуга- батіг, яким «пужають» (лякають) худобу. Гурок – огірок. Алєй- рослинна олія. Циганка – велика голка, циганок- складаний ножик. Кияхи, калачики- різні назви кукурудзи. Грудка- засохла чи мерзла земля. Утираник- рушник для рук і обличчя, виготовлений з льону. Гоцка – товчена («гоцана») картопля, пюре.

Отже, територіальні діалекти – це діти національної рідної мови, рідні діти. Їх існування не йде на шкоду літературній мові. Навпаки, вони є джерелом збагачення, опорою, резервом і запорукою розвитку літературної мови, коли суржик – негативне явище в нашій мові, з котрим потрібно боротися. Отже, територіальні діалекти – це діти національної рідної мови, рідні діти. Їх існування не йде на шкоду літературній мові. Навпаки, вони є джерелом збагачення, опорою, резервом і запорукою розвитку літературної мови.