Діалог на актуальну для суспільства тему: "Що якщо завтра війна"

10 лютого президент України оголосив страшну новину:

-Світлано, ти чула Володимир Зеленський повідомив, що 15-16 лютого очікується напад зі сторони Росії?

-Це просто приголомшлива новина!

Ця вість підняла на ноги всю державу. Всі ЗМІ почали говорити про війну та шукати нову інформацію.

-Настю, а ти впевнена, що це правда?

-На даний момент я не можу і не хочу вірити нікому.

-А наш президент, що каже?

-Зеленський заявив, що Україна готова до будь-якого розвитку ситуації "на будь-якому кордоні".

-Я, тільки що, знайшла ще деяку інформацію. Зараз процитую:" Володимир Олександрович вважає, що в інформпросторі "занадто багато інформації про війну з Росією" і закликав надати докази про вторгнення 15-16 лютого, якщо вони є.

-А знаєш, я навіть згідна з ним. Ніхто не впевнений: чи буде справді війна, чи просте залякування.

-Все можливо.

Пройшло декілька днів.

15 лютого,11:00

Місто "підняли на ноги" страшні звуки сирени.

-Світлано, здається, війна починається.

-Та ні, Настю, це лише перевірка.

-Перевірка, яка "підняла на ноги": усю країну, кожен закуток, кожну місцину...

-Сподіваюсь, що і на далі, цей гудок залишеться лише перевіркою.

16 лютого, 8 година ранку

Знову лунають страшні звуки сирени, по телевізорі президент оголосив:

"Війна почалась!".

Всі люди з панікою ховаються у бомбосховища, взявши з собою найнеобхідніше.

Страшна ситуація почалася в країні. На сході йде кровава війна, залиблих все більше і більше, міста обстрілюють з гранатометів та кулеметів. Росія зробила переполох у всій Україні.

15 лютого, 7:30 ранку.

-"Настю, прокидайся, до школи пора"- будить мене мама.

-"Добре, вже встаю"-з посмішкою відповідаю я, а в голові тільки одне: "Як добре, що це був лише сон".

15 лютого, 10:00

На телефон приходить повідомлення. Зі словами: "Настю, ти бачила?",Світлана відпраляє пост.

У ньому пишеться: " У Мінобороні Росії оголосили про завершення низки військових навчань та про початок відведення військ".

Хоч і на обличчі з'явилася посмішка, я відповідаю одне: "Після всього сказаного і написаного, я вже не вірю нікому і нічому".

Тож на завершення можу сказати одне: "Вірте лише перевіреній інформації і не пийте заспокійливе через дрібниці і брехню".