ДИДАКТИЧНА ГРА
«НА ГОСТИНИ ДО МУХИ-ЦОКОТУХИ», що сприяє
формуванню уявлення про комах, як царство живих організмів, про ознаки комах, їх будову, значення комах для природи, розвитку вміння виявляти ознаки комах, вміння висловлювати судження, доводити твердження, обґрунтовувати їх, працювати в групі та самостійно виховувати інтерес до природи, потребу висловлювати свої думки.
Дидактична гра
«На гостини до Мухи-цокотухи»
Мета:
формувати уявлення про комах, як царство живих організмів, про ознаки комах, їх будову, значення комах для природи; розвивати вміння виявляти ознаки комах; вміння висловлювати судження, доводити твердження, обґрунтовувати їх, працювати в групі та самостійно; виховувати інтерес до природи; потребу висловлювати свої думки.
Матеріали:
картки із зображеннями тварин, м’яка іграшка Мухи-Цокотухи та Павука.
Хід гри
Завдання гри – врятувати Муху-Цокотуху від злого Павука. Із цим завданням можуть справитись лише її родичі – комахи. Щоб визначити «рятівників», потрібно діставати з контейнера картки і розподілитись на групи: «Комахи», «Звірі», «Риби», «Птахи», «Плазуни», «Земноводні». На початку гри, вибираючи картку із зображенням тварини, дитина самостійно приймає рішення до якої групи їй приєднатись. Коли групи сформовано, діти працюють у групі, щоб пояснити свій вибір:
Наприклад:
Ми можемо врятувати Муху-Цокотуху, тому що у нас по шість ніг. Наше тіло поділяється на голову, груди й черевце. У декого з нас є одна чи дві пари крил. Багато з нас відкладає яйця, з них вилуплюються лічинки. Лічинки перетворюються на лялечок, лялечки на дорослих. Ми – комахи, її родичі.
Ми не зможемо врятувати Муху-Цокотуху, тому що годуємо своїх дитинчат молоком. У більшості з нас росте шерсть. В основному ми пересуваємося на чотирьох лапах. Ми - звірі.
Ми не зможемо врятувати Муху-Цокотуху, тому що живемо тільки у воді. У нас немає лап, але є плавці. Наша шкіра або гола, вкрита лускою. Наші малята вилуплюються з ікринок. Більшість із нас дихають зябрами. Ми – риби.
Ми не зможемо врятувати Муху-Цокотуху, тому що наші тіла вкриті пір’ям. Ми маємо крила та хвіст. Наші малята вилуплюються з яєць із твердою шкаралупою. Ми пристосовуємося до життя: мостимо гнізда, запасаємо їжу. Ми – птахи.
Ми не зможемо врятувати Муху-Цокотуху, тому що одні з нас мають видовжені тіла, інші носять панцир. Не важливо, що ми різні, головне – наша шкіра вкрита або лусочками, щитками. Наші малята вилуплюються з яєць. Ми – плазуни.
Ми не зможемо врятувати Муху-Цокотуху, тому що у більшості з нас шкіра м’яка, гола, вкрита слизом. Наші дитинчата вилуплюються з ікринок. Зовні вони неподібні до нас, їхніх батьків. Частину свого життя ми проводимо на суші, а частину у воді. Ми – земноводні..