Дидактичні ігри природознавчого напрямку

Дидактичні ігри

 

 «Потрібно — не потрібно»

 Програмний зміст: розширити, поглибити і за­кріпити знання дітей про овочі і фрукти (навчити поміча­ти характерні їх ознаки і правильно називати їх, а також незначну відмінність в ознаках); розвивати в дітей сенсор­ні здібності, граматично правильну мову, уміння описува­ти предмети; збагачувати та активізувати їхній словник.

Підготовка    дітей.    Збирання овочів на городі,

фруктів у саду.

Правила. 1. Той, хто помилився, віддає фант. 2. Ви­грає той, хто жодного разу не помилився.

Хід гри. Діти сидять на стільчиках і уважно слуха­ють педагога. Він говорить: «Я хочу засадити город. Ка­пуста потрібна?» Діти відповідають: «Потрібна». Потім ви­хователь називає інші овочі і між ними може назвати й фрукти. Хто з дітей помилиться і скаже, що потрібно, від­дає фант. Потім вихователь каже: «Тепер треба посадити сад». Називаються фрукти, між ними    можна    назвати й

овочі.

Другий варіант гри. Діти стають у коло. Вихователь кидає м'яч і каже: «Яблуко». Той, хто спіймав м'яч, по­винен сказати, де росте яблуко (сад). Вихователь називає овочі і фрукти. Можна і навпаки — говорити: «сад», «го­род», а діти мають відповісти: «яблуко», «капуста».

Правила. 1. На слова вихователя відповідати швид­ко. 2. Хто довго думає, віддає фант або виходить з гри.

 

«Загадай, ми відгадаємо»

Підготовка дітей. Розглядання овочів і фруктів, розповіді про них (описи).

Матеріал: овочі і фрукти.

Правила. 1. Описувати овочі і фрукти в певному по­рядку: спочатку розказати про форму, потім — про колір, смак, запах. 2. Називати предмет при описуванні не можна.

Хід гри. На столі лежать овочі і фрукти так, щоб всім дітям їх було добре видно. Одна дитина виходить з групової кімнати, а всі інші готують опис якогось овоча або фрукта. Той, хто заходить у групову кімнату, повинен відгадати, що описували діти. Вихователь може нагадати дітям послідовність опису.

Другий варіант. Одна дитина описує овоч або фрукт, а друга — відгадує. Тому, хто описує, вихователь пропонує не дивитись постійно на свій об'єкт описування.

 

«Зріле — незріле»

Підготовка дітей. Розглядання зрілих і незрілих фруктів та овочів. Збирання врожаю овочів і фруктів.

Матеріал: зрілі і незрілі овочі та фрукти.

Правило. Відшукувати зрілі та незрілі овочі й фрук­ти тільки за сигналом вихователя.

Хід гри. Одній підгрупі дітей вихователь роздає зрілі овочі та фрукти, а іншій — незрілі (помідори, сливи, абри­коси, яблука, груші). За сигналом вихователя діти відшу­кують собі пару — товариша, в якого в руках такий самий овоч або фрукт. Щоб діти краще засвоїли ознаки зрілості й незрілості, вони можуть кілька разів мінятись овочами й фруктами.

 

«Їстівний — неїстівний»

Підготовка дітей. Нагадати дітям про те, що овочеві культури вирощують для їжі. В одних овочах спо­живається верхня частина, та, що знаходиться на поверхні, коли росте, а в інших — в їжу вживають корінці. Прочи­тати дітям казку «Мужик і ведмідь». Перед грою прига­дати цю казку.

Матеріал: овочі з їстівними корінцями (морква, бу­ряк, редька, цибуля, ріпа) та їстівними «вершками» (ка­пуста, помідори, горох, огірки).

Правила. 1. Не можна називати фрукти і ягоди. 2. «Мужик» повинен вибирати для посіву такі овочі, щоб йому діставалась завжди їстівна частина.

Хід гри. Вихователь викликає двох дітей. Один з них виконуватиме роль мужика, другий — ведмедя. «Мужик» пропонує такі овочі для посіву, щоб йому дістався плід, а «ведмедю» — бадилля або неїстівний корінець. Наприклад, він говорить: «Будемо сіяти редьку. Восени я візьму собі корінці». «Ведмідь» вибирає собі другу частину рослини — неїстівну і говорить: «Я вже брав раніше корінці. Візьму тепер вершки». При повторенні гри на ці самі ролі виби­рають інших дітей.

 

«Що спочатку, що потім»

Підготовка  дітей.  Збирання овочів і фруктів, їх сортування на стиглі й нестиглі.

Матеріал: овочі і фрукти (4,5 назв) різного ступеня стиглості. Наприклад, помідор: зелений, бурий, червоний.

Хід гри. Вихователь роздає дітям овочі і фрукти різ­ної стиглості і пропонує їх змішати. За сигналом вихова­теля: «Знайди свої овочі (фрукти)» діти, в руках яких однакові овочі чи фрукти, повинні стати так, щоб була додержана послідовність у дозріванні плода. Виграє та гру­па дітей, яка швидше й правильно розміститься. При пов­торенні гри міняються овочами і фруктами.

 

«Овочесховище»

Підготовка дітей. Нагадати дітям про те, що колгоспники вирощують овочі на городі, а фрукти — в сад­ках. Урожай везуть в місто і зберігають в овочесховищах. Деякі овочі і фрукти заготовляють на зиму свіжими (кар­топлю, цибулю, буряк, моркву і т. д.), інші — солять (огір­ки, помідори, капусту), є овочі і фрукти, які зберігають і свіжими, і солоними (капуста). Овочі і фрукти, які збері­гають свіжими, необхідно часто перебирати, щоб відкину­ти ті, які псуються.

Матеріал: овочі і фрукти, що лежать на столі і при­готовлені до відправлення їх в овочесховище, два столи, які виконують роль приймальних пунктів овочесховища. На одному столі приймаються для збереження на зиму овочі і фрукти в свіжому вигляді. На другому — приймає­ться все, що йде на соління. Тарою для перевезення овочів і фруктів є коробки, банки, візки.

Правило. Перебирати овочі і фрукти для зберігання на зиму так, щоб вони не зіпсувались,    а зберігались взимку і весною.

Хід г р и. Вихователь говорить: «Колгоспники вирости­ли великі врожаї овочів і фруктів. їх треба зберегти до на­ступної осені. Для цього овочі і фрукти зберігають в овоче­сховищі». Розподіляються ролі дітей. Одні виконуватимуть ролі приймальників на приймальних пунктах, інші — кол­госпників. «Колгоспники» привозять урожай, а «приймаль­ники» визначають спосіб зберігання (відбирають овочі і фрукти для зберігання в свіжому вигляді і для соління). «Приймальники» розповідають, чому вони відібрали ті чи інші овочі і фрукти.

 

Магазин «Овочі — фрукти»

Підготовка дітей. Нагадати дітям, що в містах овочі і фрукти купують у магазинах. Діти повинні знати характерні ознаки овочів і фруктів, уміти називати їх. Роз­повісти дітям, що свіжі овочі і фрукти, квашену капусту, огірки, помідори привозять в магазин з овочесховища.

Матеріал: вивіски двох відділів: «Овочі», «Фрукти»; вітрини, різні продукти.

Правила. 1. «Директор» має повідомити, звідки при­везли продукти, і розмістити їх у відповідні відділи. 2. «По­купці» повинні описати, що вони хочуть купити, і назвати, де ростуть потрібні овочі чи фрукти, потім відібрати все, що потрібно для приготування тієї чи іншої страви. 3. «Продавець» відгадує продукт за описом і говорить, в яко­му відділі його можна купити.

Хід гри. Вихователь розподіляє ролі шоферів, дирек­тора магазину, покупців, продавців. «Шофери» привозять у магазин продукти з консервного заводу і овочесховища. «Директор» розподіляє привезені продукти по відділах — овочевому, фруктовому, називає місце-переробки плодів. «Покупці» описують покупку: називають місце, де росте овоч та фрукт, його ознаки, що з нього готують (які стра­ви). «Продавець» відгадує товар, називає відділ, де купи­ти, одержує «гроші», видає покупку.

 

«Квіти зав'яли».

Хід гри. Діти вибирають назви квітів і сідають на заздалегідь розподілені місця. Дитина, що не має місця, починає «плести» вінок. Для цього вона називає якусь квітку. Той, кого вона назвала, бере її за руку і в свою чергу називає іншу квітку. Збираючи «квіти», діти бігають ланцюжком. Після того, як зберуть «квіти», вони роблять коло і водять танок. Перша «квітка» раптом говорить: «Квіти зав'яли». Діти розбігаються по місцях. Хто залишається без місця, починає «плести» новий вінок, і гра про­довжується.

Для ведення танка можна використати вірш Н. Забіли «Кульбаби»:

На леваду я пішла б, Ціла купа там кульбаб: Ніби сонечка малі Посідали на землі. Я нарвала б тих квіток Та сплела б собі вінок, Щоб і я була в вінку, Наче квітка на лужку. Тільки вранці квіти всі Умиваються в росі, Росяна травичка — Змокнуть черевички.

 

«Відгадай за описом»

Підготовка   дітей  така, як і в попередній грі.

Матеріал: букети весняних квітів у вазах (пролі­сок, гусяча цибулька, ряст, анемона, фіалка, мати-й-мачу­ха).

Правило. Описувати квітку в певній послідовності.

Хід гри. Одну квітку описує вихователь, решту — ді­ти. Після закінчення гри вихователь читає вірші М. По­знанської «Пісня проліска» і М. Лисича «Фіалки».

 

 «Квіти»

Програмний зміст: закріпити та розширити знан­ня дітей про дерева, кущі, квіти (розрізняти квіти садові, лучні, лісові за листям, кольором, запахом; дерева — за листям, плодами, вміти знаходити спільне та відмінне в них). Виховувати естетичний смак. Розвивати зв'язну, гра­матично правильну мову дітей, уміння описувати.

Підготовка дітей. Розглядання картинок із зобра­женням квітів, розповіді про них.

Правила. 1. Кожний вибирає собі назву квітки. 2. Названа вихователем «квітка» повинна встати і покру­титися. 3. Хто запізнився, віддає фант.

Хід гри. Кожна дитина вибирає собі назву якоїсь квітки. Наприклад: одна вибирає троянду, друга — гвозди­ку, третя — ромашку і т. д. Запитавши кожну дитину, яку квітку вона вибрала, вихователь розповідає: «Сьогодні я раненько встала і пішла в сад подивитись, які квіти вже розцвіли. Дивлюсь, а на кущі — велика червона троянда». Дитина, яка зображує троянду, встає і, покрутившись на місці, знову сідає. «Під кущем щось біліє,— продовжує вихователь.— Це розцвіла біла гвоздика». «Гвоздика» встає і крутиться. З'явилося багато пуп'янків на айстрах, ро­машках». Усі, кого названо, швидко встають і крутяться, а той, хто спізнився, віддає фант.

Так поступово в розповіді згадуються назви всіх квітів, усіх учасників гри. Можна називати одні й ті самі квіти по кілька разів. Кожного разу діти своїми рухами показу­ють, що уважно стежать за розповіддю вихователя. Якщо вона скаже: «Усі квіти!», то встають і крутяться всі діти, а хто запізнився, віддає фант. Коли набереться 2—3 фан­ти, їх треба розіграти. Потім діти вибирають собі нові назви квітів, і гра продовжується.

Розповідь вихователя повинна бути жвавою. Замість квітів можна взяти назви дерев. Роль розповідача можуть виконувати і діти.

 

 

«Що росте в лісі»

Підготовка дітей. Бесіда про рослини, що рос­туть у лісі: березу, осику, ялину, сосну; ягоди — суниці, брусниці, чорниці.

Матеріал: листя берези, осики, папороті, ялинові і соснові шишки, кущі ягід.

Хід г р и. Вихователь приносить у закритому кошику листя берези, осики, ялинові і соснові шишки. Вона пропо­нує дітям підійти до кошика, взяти щось одне і сказати, що це за рослина, де вона росте, словом, розповісти про неї все, що знаєш. Усі інші діти стежать, чи правильно розповідає їх товариш, а якщо помилився — виправляють.

 

 

«Відгадай, де росте»

Підготовка дітей. Бесіда про садові, лісові і по­льові квіти.

Правила. 1. Хто неправильно сказав, де росте квіт­ка, віддає фант. 2. Виграє той, хто жодного разу не поми­лився.

Хід гри. Вихователь називає квіти, а діти повинні швидко сказати, де ці квіти ростуть. Польові, лісові і са­дові квіти педагог називає впереміжку. Наприклад: троян­ди, нагідки, ромашки, дзвіночки, проліски.

 «Не заблудись!»

Підготовка дітей. Розповіді і бесіда про польові, лісові і лучні квіти.

Матеріал: маленькі картинки із зображеннями кві­тів і великі — із зображеннями лісу, поля, лук.

Правило. Виграє той, хто правильно знайде місце для своєї квітки.

Хід гри. На маленьких картинках намальовані квіти: польові — маки, тюльпани, гвоздики, ірис жовтий, волош­ки; лісові — конвалії, фіалки, проліски (голубі), підсніжники (білі), ромашки, ряст, сон-трава, медунка; садові — красоля, хризантеми, цинії, канни, пахучий тютюн, вербе­на, дельфініум, петунія, флокси, жоржини, нагідки, троян­ди; лучні — ромашки, сонцецвіт, кульбаби, жовтець.

Картинки роздають дітям. У вихователя на столі ле­жать великі картинки, на яких намальовано поле, ліс, сад. Вихователь викликає дітей і пропонує знайти місце для своєї квітки.

 

«Відгадай, яка це квітка»

Підготовка дітей. Розглядання картинок із зобра­женнями квітів, розповіді про них.

Матеріал: різні квіти.

Правило. Відгадати, про яку квітку розповідав пе­дагог.

Хід гри. Вихователь тримає у руці букет квітів: ро­машки, нагідки, волошки, чорнобривці, красоля. Звертаю­чись до дітей, він говорить: «Пригадаємо, які ми знаємо квіти. Я загадуватиму про квітку загадку, а ви відгадай­те: «Середина жовта, пелюстки білі, квітка красива, схожа на сонечко, росте у нас на клумбі». Діти відгадують: «Ро­машки». Потім вихователь називає ознаки волошок, нагі­док. Гра ускладнюється: одна дитина загадує, усі інші відгадують.

 

«Відгадай, що за рослина»

Програмний зміст: закріпити назви кімнатних рослин; вчити дітей розрізняти їх за будовою стебла, фор­мою і кольором листя, наявністю квітів, прищеплювати трудові навички догляду за кімнатними рослинами.

Підготовка дітей. Вихователь показує дітям кім­натні рослини в груповій кімнаті. Звертає їхню увагу на вигляд стебла, листя, квітів.

Матеріал: кімнатні рослини (плющ, пеларгонія, бе­гонія, амазонська лілія, клівія, алое, традесканція та інші).

Правила. 1. Назвати рослину можна тільки після опису її зовнішніх характерних ознак. 2. Описувати треба в певній послідовності.

Хід гри. Рослини стоять на підвіконні або в куточку живої природи. Вихователь пропонує комусь із дітей опи­сати одну з рослин, які є в груповій кімнаті, так, щоб всі діти відгадали її. Педагог нагадує послідовність описуван­ня рослини: спочатку сказати, чи є стовбур, який він, по­тім охарактеризувати гілки (тонкі, товсті, прямі, звиса­ють, в'юнкі і т. д.), описати листя: їх форму, поверхню, колір; зазначити, чи має рослина квіти, які вони (колір, форма пелюсток, запах). Коли діти відгадають рослину, можна запропонувати їм показати її.

 

 

 

 

 

«Де сховано рослину»

Підготовка дітей така сама, як і в попередній грі.

Матеріал: чотири-п'ять кімнатних рослин, для по­вторної гри сім-вісім.

П р а в и л о. Не можна підглядати, яку рослину ховає вихователь.

Хід гри. Кімнатні рослини ставлять на столі в ряд. Діти сидять півколом так, щоб всім було добре видно рос­лини. Вихователь пропонує всім дітям уважно подивитись на рослини і запам'ятати, як вони розміщені, а потім за­плющити очі. У цей час педагог міняє   рослини   місцями (спочатку дві рослини, а потім три). «А тепер розплющить очі, уважно подивіться на рослини і скажіть, що зміни­лось,— пропонує він.— Які рослини переставлені? Пока­жіть, де вони стояли раніше». (Діти показують).

Другий варіант. Одну рослину можна сховати, а інші зсунути так, щоб не було помітно, якої рослини не стало. Діти повинні назвати сховану рослину.

 

«Пізнай рослину»

Підготовка дітей така сама, як і в попередній грі.

Матеріал:  кімнатні рослини (шість — вісім).

Правило. Відшукавши рослину, треба розповісти про її характерні ознаки.

Хід гри. Рослини (кілька видів одного сімейства) стоять на своїх постійних місцях. Вихователь говорить усім дітям: «Я назву кімнатну рослину, а всі повинні знайти її, показати і розповісти, за якими ознаками визначили її. Хто швидше це зробить, одержує фішку».

 

«Буває — не буває»

Програмний зміст: закріпити знання про пори року (весну, літо, осінь, зиму), їх послідовність, про ха­рактерні сезонні ознаки, вчити вживати такі слова, як хур­товина, поземка, завірюха, відлига, льодохід, роса, спека, вітер, дощ; показувати пори року на картинках, розпові­дати про них, описувати; виховувати любов до природи, почуття прекрасного.

Підготовка дітей. Проведення всіх варіантів гри «Хто більше придумає».

Правило. Діти уважно стежать за словами вихова­теля.

Хід гри. Вихователь говорить: «Я розповім вам, яка буває погода, чим займаються діти і дорослі, а ви повин­ні уважно слухати і відповідати, буває так чи не буває, а якщо буває, то в яку пору року».

Наприклад: «Випав великий сніг і зацвіли проліски». Діти відповідають: «Так не буває». «Чому? Коли йде сніг? Коли цвітуть проліски?»,— запитує їх вихователь. Для гри можна використати такі речення: «Хлопчик по­їхав на лижах збирати суниці»; «У саду цвітуть троян­ди, а двірник замітає сніг на стежинці»; «Падає жовте листя, діти пішли вперше до школи»; «Впало багато сні­гу, діти взяли санчата і пішли кататися з гірки»; «Зацві­ли квіти, відлетіли птахи, на деревах розпускаються брунь­ки»; «Хлопчик був у лісі і бачив у норі півня». Усклад­нюючи гру, вихователь пропонує самим дітям придумати речення такого змісту.

 

 

 

 

 

«Коли це буває»

Підготовка дітей. Спостереження за сезонними змінами у природі, читання оповідань, віршів, проведення бесід.

Матеріал: картинки із зображеннями сезонних явищ (літніх, осінніх, зимових, весняних), загадки про пори року.

Правила. 1. Уважно слухати загадки. 2. Картинку класти на стіл лише тоді, коли правильно відгадав загад­ку. 3. Виграє той, хто першим покладе всі свої картинки на стіл.

Хід гри. Кожна дитина одержує по три-чотири кар­тинки із зображеннями сезонних явищ (літніх, осінніх, зи­мових, весняних). Вихователь загадує загадки, а діти, як­що вони відгадали їх і в них є відповідні картинки, піднімають їх, називають пору року і розповідають про те, що намальовано на картинці. Хто відгадує правильно, кладе картинку на стіл.

 

Другий варіант гри.

Правила. 1. Не називати, яка пора року зображена на картинці, а розповісти про неї. 2. Хто правильно відга­дав, одержує фішку. 3. Виграє той, у кого буде більше фі­шок.

Дітям роздають картинки, де зображені сезонні явища. Вихователь пропонує якійсь дитині описати свою картинку, а іншим—уважно слухати і відгадувати, яку пору року зображено на картинці. Правильна відповідь дає право одержати фішку. Починати гру доцільно з віршованих за­гадок про пори року,

Тане сніжок, Квітне лужок, День прибуває,— Коли  це буває?

Сонце пече, Липа цвіте, Хліб поспіває,— Коли це буває?

Голі поля, Змокла земля, Дощ  поливає,—Коли це буває?

Сніг на полях, Лід на річках, Віхола грає,— Коли це буває?

 

 

«Загадки про тварин»

Програмний зміст: закріпити та розширити знан­ня дітей про тварин та їхніх дитинчат (вчити виділяти ха­рактерні зовнішні ознаки, встановлювати залежність між умовами життя, способом пересування і будовою кінцівок, між способом живлення і будовою ротових органів, між способом живлення і способом пересування), вчити класи­фікувати тварин (диких, свійських), описувати їх; вихову­вати любов до тварин, бажання оберігати їх, піклуватися про них.

Підготовка дітей. Розглядання картинок із зобра­женнями тварин та їхніх дитинчат, описування їх.

Матеріал: картинки, на яких зображені різні тва­рини.

Правила. 1. Описує картинку той, кого викличе ви­хователь, інші діти відгадують. 2. Описувати картинку по­трібно так, щоб дітям було зрозуміло, про яку йдеться тварину.

Хід гри. Вихователь пропонує дітям придумати різні загадки про тварин і розкладає на столі картинки, де во­ни зображені. Дитина, яку викличе вихователь, повинна підійти до столу, взяти картинку і, нікому її не показуючи, описати тварину, яка на ній намальована. Вона перелічує її характерні ознаки: велика чи маленька, скільки в неї лап чи ніг, якого вона кольору, де живе, що їсть, яку ко­ристь приносить або якої шкоди завдає людям. Вихователь першим бере картинку і складає таку загадку: «Тварина велика, вкрита шерстю: чорною, рудою або коричневою, іноді з білими плямами, має чотири ноги, довгий хвіст, на голові роги, дає молоко, м'ясо. Хто це?»

Діти відгадують, потім по черзі складають загадки про тварин. Коли якійсь дитині важко справитись із завданням, вихователь кількома допоміжними запитаннями допомагає їй сформувати в інших дітей уявлення про певну тварину.

 

«Зоопарк»

Підготовка дітей. Бесіда про диких і свійських тварин.

Матеріал: загадки про тварин.

Правила. 1. Вставати і йти за вихователем треба лише тоді, коли вихователь опише тварину. 2. Хто зали­шається без місця, той загадує загадки або описує тварин. 3. Сідати на місця можна лише після слів: «пішли додо­му!»

Хід гри. Дітям, що сидять на стільчиках, роздають картинки, на яких намальовані дикі тварини. Вихователь, ходячи навколо дітей, говорить: «Діти пішли в зоопарк. Там вони побачили багатьох тварин, а яких саме, ви від­гадайте». Він проказує вірші-загадки, а діти, які мають відповідні картинки, встають і йдуть за вихователем. Мож­на використати такі загадки:

На дереві все грається,

Угору піднімається,

Кривляється,чіпляється,
На хвостику гойдається,   

і зветься це малятко —

Веселе...

Діти відповідають: «Мавпенятко». Ті, у кого на картинках є мавпи, ідуть за вихователем.

Живу я там, де вічний лід,

Люблю я рибу на обід.

В кожусі білому завжди

Виходжу часто я з води,

Умію плавати й пірнати...

А як мене, малята, звати?

(Білий  ведмідь)

Я великий, я красивий,

Як біжу я — в'ється грива,

Копитами — туп-туп-туп,

По камінню цок-цок-цок.

Хвіст у мене довгий-довгий,

Хвіст у мене мов шовковий.

(Кінь)

Довгі вуха, куций хвіст,

Невеличкий сам на зріст. 

На городі побував,

Там капустки пожував.

Довгі лапки: скік та скік, 

Ми погнались, а він втік.

(Заєць)

Коли всі діти йтимуть за вихователем, він має відвести їх якомога далі від місць, на яких вони сиділи, і сказати: «Пішли додому!» Усі намагатимуться зайняти свої місця. Той, хто залишиться без місця, робитиме те, що вихова­тель — описуватиме тварин.

 

"З чим не можна в ліс ходити."

 

Мета: уточнити і закріпити правила поведінки в лісі.

Матеріал: картки із зображенням рушниці, сокири, сачка, магнітофону, сірників, велосипеду ......

Хід гри: Дорослий показує картку, а діти пояснюють, чому не можна брати ці предмети в ліс.

 

«Хто більше назве»

Підготовка дітей. Розглядання картинок, зага­дування і відгадування загадок про тварин.

Матеріал: картинки із зображеннями диких і свій­ських тварин.

Правила. 1. Не повторювати вже названих іншими дітьми ознак тварин. 2. Хто правильно назвав ознаки тва­рин, бере фішку. 3. Виграє той, у кого більше фішок.

Хід гри. Вихователь показує дітям картинки, на яких намальовані дикі та свійські тварини. Діти називають тва­рину та ознаки, що характеризують її. Той, хто більше на­зве ознак тварин, виграє.

 

«Зоологічне лото»

Підготовка дітей. Спостереження за дикими і свійськими тваринами, бесіди про їх зовнішні ознаки, про те, де вони живуть, чим живляться.

Матеріал: дві великі картинки із зображеннями лі­су, скотного двору; маленькі картинки із зображеннями тварин.

Правила. 1. Пригадати, де живуть тварини, зобра­жені на маленьких картинках. 2. Розмістити свої малень­кі картинки на великих. 3. Виграє той, хто першим знай­де місце для своїх тварин.

Хід гри. На двох великих картинках, поділених на 16—18 кліток, зображено скотний двір і ліс. Ці картинки кладуть у центрі кожного столу, за яким сидять діти. У кожної дитини — по три-чотири маленькі картинки з на­мальованими на них тваринами (дикими і свійськими). Діти повинні розмістити свої картинки на великих картин­ках і пояснити, чому саме так зробили.

 

«Загадки»

Підготовка дітей. Спостереження за дикими й свійськими тваринами, їх рухами, повадками.

Правила, і. Показувати рухи правильно, щоб можна, було відгадати, яка це «тварина». 2. Бігти на місце і ло­вити можна тільки після того, як буде відгадана загадка. Хід гри. Одні діти загадують, а інші відгадують. Ті, що загадують, відходять якомога далі від інших дітей і домовляються, кого з тварин вони зображуватимуть свої­ми рухами. Наприклад, можна всім разом показувати, як стрибає заєць або білка, як скаче кінь чи коза. Домовив­шись, усі йдуть до тих, хто відгадує, і говорять: «Здрас­туйте, діти!» — «Здрастуйте!» — «Де ви були?» Діти від­повідають відповідно до задуманого і роблять рухи. На­приклад: «Ми в лісі були».— «Що ви там робили?» — «Відгадайте!». Діти починають показувати, як стрибає заєць, білка і т. д. Якщо загадку відгадано, діти тікають від тих, хто відгадав, а ті їх ловлять. Той, кого піймають, переходить у ту групу, яка його піймала. Потім діти мі­няються ролями. Якщо загадку не відгадано, перша гру­па знову загадує,

 

«Відгадай тварину за описом»

Підготовка дітей. Читання загадок про диких і свійських тварин.

Матеріал:   картинки   із  зображенням   тварин.

Правила. 1. Описати тварину, зображену на кар­тинці: зазначити її характерні ознаки, де живе, що їсть, як пересувається, яку приносить користь чи якої шкоди завдає людям, до якої групи належить. 2. Усі уважно слухають загадку (опис). 3. Описує (загадку) той, кого викличе вихователь.

Хід гри. Перед грою вихователь пригадує з дітьми, яких тварин вони знають, які загадки про них читали. Потім одна дитина описує картинку, яку їй дають, а реш­та дітей уважно слухає і відгадує. Першим описує вихо­ватель. Наприклад: «Це дика тварина, живе в лісі, жит­ло будує собі сама, риє нору, їжу добуває також сама — полює на мишей, краде свійських тварин і птицю, особ­ливо курей. Шерсть в неї вогняно-руда, пухнаста, тепла. Хвіст довгий, пухнастий, уші гострі, маленькі, зуби гост­рі, щоб можна було роздирати маленьких тваринок. Вона дуже хитра. Відгадайте, що це за тварина?».

 

 

« Малята»

 Мета: Розширити знання учнів про диких тварин (лисиця, заєць, ведмідь, білка, їжак, вовк) та їх повадки. Закріпити вміння правильно називати частини тіла тварин, виділяти істотні ознаки поняття «звірі».

 Унаочнення. Картки із зображенням дорослих тварин та їх малят.

 Хід гри

Клас поділяється на дві групи. Одна група отримує картки із зображенням дорослих тварин, інша— малят. «Малята» мають знайти своїх «батьків», потім описати зовнішній вигляд дорослого звіра. «Батьки» мають розповісти про спосіб живлення, окремі повадки.

 

"Подорож до зимового лісу".

 

Мета: формувати реалістичні уявлення про життя лісових рослин і тварин у зимовий час, розвивати розуміння, що на їхній спосіб життя і стан впливають умови, в яких вони перебувають (холод, відсутність води, короткий день ....)

Матеріал: 4 карти із зображенням дерев і кущів без листя, ялинки, покриті снігом.

 Картка із зображенням зайців, вовка, лисиці, ведмедя, сороки, білки.

Хід гри: грають 4 людини. Ведучий показує картку і запитує: "Куди помістимо цю тварину". Діти називають тварину і поміщають на карті в потрібне місце (ведмедя - в барліг, зайця - під ялинку або під кущик, сороку на гілку дерева і т.д.).

 Виграє той, хто першим закриє всю свою карту.

 

 

 

"Захисники природи".

 

Мета: вчити дітей відрізняти гарні добрі вчинки від інших; виховувати бажання по - доброму ставиться до людей, до природи, вміння співчувати, співпереживати.

Матеріал: картки із зображенням лісу і водоймища, де розкидане сміття, поламані гілочки у дерев, розорені гнізда ... Маленькі картки, що зображують добрі вчинки в природі.

Хід гри: грають 4, кожному з них роздають по 1 карті. Ведучий показує картку з тим чи іншим добрим вчинком (наприклад, діти прибирають сміття, перев'язують гілочки ..), запитує: "Кому ця картка?" Дитина бере картку і кладе на те місце, де необхідна ця допомога.

 

 

"Допоможи лісовим мешканцям".

 

Мета: уточнювати у дітей уявлення про лосів, про їхнє життя в лісі в зимовий час. Формувати уявлення про лісників та їх діяльності - зимової підгодівлі тварин. Виховувати бажання здійснювати добрі вчинки.

Матеріал: картки із зображенням лосів; птахів: синичок, горобців, голубів; білки ...

Хід гри: Вихователь піднімає картку з зображенням якого-небудь тварини і запитує: "Як допомогти цій тварині?", (Лосям - сіно, птахам - хлібні крихти, насіння, зерно ..)

 

"Допоможи рослинам".

 

Мета: сприяти формуванню у дітей прагнення пошкодувати рослина, дієво йому допомогти.

Матеріал: картинки із зображенням рослин з листям, які повялі і рослин зі здоровими, красивими листям.

Хід: Ведучий запитує: "Як допомогти рослині". Діти відповідають (підрихлити землю, полити, протерти пил з листочків, пожаліти ...).

 

 

"Хто що любить?".

 

Мета: формувати навички дієвої готовності допомогти тварині (домашньому). Закріпити знання про особливості харчування домашніх тварин.

Матеріал: картки із зображенням домашніх тварин, картки із зображенням "частування".

Хід: Ведучий дістає картку із зображенням: риби, кістки ... і питає: "Хто це любить?".

 (Кішці - рибу, собаці - кістка, свині - жолуді ..)

 

 

 

"Кому потрібна вода?".

 

Мета: закріпити знання дітей про те, що вода потрібна всьому живому.

Матеріал: великі карти із зображенням (у центрі) води. Маленькі картки із зображенням тварин, людини, рослин.

Хід: діти повинні викласти по колу маленькі картки і назвати кому потрібна вода.

 

"Хто де може існувати?"

 

Мета: навчити дітей розподіляти тварин, птахів в середу їх проживання.

Матеріал: карти із зображенням лугів, степів, північних районів. Картки із зображенням тварин і рослин.

Хід: Діти розподіляють тварин і птахів в середу їх проживання.

 

"Природне співтовариство луки, ліси, водойми, і степи".

 

Мета: навчити дітей правильно викладати ланцюг живлення. Пояснити, що в природі все взаємопов'язане.

Матеріал: картки із зображенням тварин і рослин.

Хід: діти повинні правильно викласти ланцюг живлення. Наприклад: лист-гусениця - птах.