Дидактичні ігри та вправи для розвитку мовлення учнів 1-4 класів

Дидактичні

 ігри  та  вправи

для  розвитку

мовлення учнів

1-4 класів

ЗМІСТ

ВСТУП.....................................................3

Ігри , які можна використати в добукварний період………………………………………………………..8

Словесні  ігри для розвитку й збагачення активного словника39

 Словесні  ігри на розпізнавання частин мови, з´ясування взаємозв´язку між ними........43

 Ігри, спрямовані на розвиток зв'язного мовлення, формування вмінь комунікативної діяльності              48

 Словесні  ігри для вдосконалення правильної звуко- вимови, розвитку фонематичного слуху              58

Дидактичні прийоми для розвитку мовлення учнів….66

Методи та прийоми навчання зв’язних висловлювань молодших школярів ……………………………………...76

Додатки…………………………………………………83

ЛІТЕРАТУРА……………………………………………..96

ВСТУП

    Гра - це є творчість, гра - це є праця, а праця - шлях дітей до пізнання світу. Без гри не має і не може бути повноцінного розумового розвитку. Гра - це величезне світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається цілющий потік уявлень, понять про навколишнє. Гра - це іскра, яка запалює вогник допитливості.

Ігрові технології є однією з унікальних форм навчання, яка дозволяє зробити цікавими і захоплюючими не тільки роботу учнів на творчо-пошуковому рівні, але й буденні кроки з вивчення предметів. Цікавість умовного світу гри робить позитивною,  емоційно забарвленою монотонну діяльність із запам'ятовування, повторення, закріплення чи засвоєння інформації, а емоційність ігрового дійства активізує всі психічні процеси і функції дитини.

Іншою позитивною стороною гри є те, що вона сприяє використанню знань у новій ситуації, таким чином, вивчений учнями матеріал проходить через своєрідну практику, вносить різноманітність  у навчальний процес.

 Актуальність гри в даний час підвищується і через перенасиченість сучасного школяра інформацією. У всьому світі, і в Україні в тому числі, незмірно розширюється предметно-інформаційне середовище.  Телебачення, відео, радіо, комп'ютер,  мережа  Інтернет останнім часом виливають на учнів величезний обсяг інформації. Актуальним завданням школи стає розвиток самостійної оцінки та відбору одержуваної інформації. Однією з форм навчання, що розвиває подібні вміння, є дидактична гра, що сприяє практичному використанню знань, отриманих на уроці і в позаурочний час.

    Розвиток мовлення є провідним принципом навчання рідної мови в початкових класах, який пронизує і об’єднує всі сторони мовленнєвої діяльності учнів.

    З перших уроків української мови діти в доступній для них формі засвоюють основні функції мовлення. Мовлення є важливим засобом спілкування, обміну думками й почуттями між людьми, передачі й засвоєння певної інформації, колективного досвіду людства.

    У розвитку мовлення чітко визначаються такі лінії: удосконалення звуковимови і культури мовлення, робота над збагаченням, уточненням і активізацією словника, удосконалення граматичного ладу мовлення, робота над зв’язним мовленням.

Чіткість та чистота мовлення залежать від багатьох факторів:

• від стану і рухливості артикуляційного апарату;
• розвитку мовного дихання, що забезпечує нормальне звукоутворення;
• розвитку дикції;
• розвитку фонематичного слуху;
• уміння відрізняти одні мовленнєві звуки від інших, зокрема близькі за звучанням.

Прислухаючись до різних слів, «граючись» із ними, діти розвивають свій слух, артикуляцію, покращують вимову.

Гра є провідним видом діяльності дитини, ефективним методом та однією з форм навчання та виховання, яка стимулює мовленнєву активність дітей.

Мовні ігри мають велике значення для розвитку мовлення і мислення дітей; вони активізують, збагачують їхній словниковий запас, покращують фонематичний слух, прищеплюють інтерес  і любов до мови.

Дидактичні ігри дають можливість в емоційній формі організувати вправляння дітей у вживанні раніше набутих слів, виразів, фраз, уточнювати й активізувати їх словник.

Всі дидактичні ігри поділяються на такі групи:

• з предметами та іграшками;
• з картинками;
• настільно - друковані;
• словесні.

Словесні дидактичні ігри спрямовані на розвиток мовлення  дітей, уточнення та закріплення словника, на формування правильної звуковимови. Водночас вони є підґрунтям для активізації пізнавальної діяльності, розвитку розумових здібностей.

Формується вміння висловлювати свою думку, робити висновки, застосовувати нові знання в різних життєвих ситуаціях.

Словесні ігри використовують вже у молодшому шкільному віці. Основним матеріалом у цих іграх є слово.

В них відсутня наочність, вони вимагають від дитини напруження, розумових зусиль, гнучкості й швидкості мислення, розвинутого мовлення. Це такі ігри, як “Скажи навпаки”, “Назви одним словом”, “Хто більше назве слів”.

Дидактичні вправи використовують з метою уточнення й активізації словника

     Педагогічні вимоги до дидактичних вправ:

• Правильний підбір дидактичних вправ відповідно до помилок, які зустрічаються в дитячому мовленні.
• Дидактична вправа повинна мати чітко визначену мету, основне навчальне завдання.
• Кожна дидактична вправа повинна збуджувати дитячу думку, сприяти розвитку мислення.
• Будувати дидактичну вправу потрібно на знайомому дітям матеріалі, пов’язаному з їх життям і діяльністю.
• У дидактичній вправі потрібно передбачати наочний матеріал.
• Дидактичні вправи повинні проводитись жваво, цікаво, з використанням ігрового прийому.

        Метою навчальних дидактичних ігор має бути активізація розумових здібності дитини, її уяви, мислення, пам'яті, уваги, формування адекватного ставлення до явищ суспільного життя,  природи, предметів довкілля, систематизування та поглиблення знання; виховування уміння підпорядковувати свої дії правилам гри, справедливість, дружні стосунки.

Актуальність гри в даний час підвищується і через перенасиченість сучасного школяра інформацією. У всьому світі, і в Україні в тому числі, незмірно розширюється предметно-інформаційне середовище.  Телебачення, відео, радіо, комп'ютер,  мережа  Інтернет останнім часом виливають на учнів величезний обсяг інформації. Актуальним завданням школи стає розвиток самостійної оцінки та відбору одержуваної інформації. Однією з форм навчання, що розвиває подібні вміння, є дидактична гра, що сприяє практичному використанню знань, отриманих на уроці і в позаурочний час.

Сучасні діти, які  навчаються в НУШ – це діти покоління «альфа». Вони зайняті кількома справами одночасно. Не уявляють себе без ґаджетів і дуже мобільні. Ці характеристики потрібно брати до уваги під час вибору методів і прийомів навчання молодших школярів. Їх не можна змусити  щось робити. У них потрібно викликати зацікавленість, що буде спонукати їх до активної пізнавальної діяльності.

Саме тому актуальним і дієвим інструментом для підвищення якості знань учнів, їх активності та зацікавленості на уроках стануть дидактичні ігри.

Гра – найбільш доступний для дітей вид діяльності. Цікава гра підвищує розумову активність учня і він  розв’яже більш важке завдання, ніж на уроці. Гра для дітей – перша можливість проявити себе, самовиразитись і самоствердитись, тому в своїй роботі використовую розвиваючі ігри як засіб навчання і виховання.

Гра є провідною діяльністю для дітей шестирічного віку. Майже все життя дитини проходить в ігровій діяльності. Весь урок у дітей цього віку пронизаний грою, але грою не заради розваги, а грою навчальною, що вимагає складних розумових операцій, аналізу і синтезу.

Кількість ігор на уроці повинна бути розумна. Доречно подумати і поетапний їх розподіл: на початку уроку гра повинна допомогти зацікавити, організувати дитину; в середині уроку гра повинна націлити на засвоєння теми; в кінці уроку – може носити пошуковий характер. Але на кожному етапі уроку вона повинна бути цікавою, доступною, включати різні види діяльності учнів. При організації гри на уроці важливо продумати і те, в якому темпі вона буде поводитися.

Гра дасть змогу дитині опанувати також основи грамоти. Враховуючи складність звукових спостережень, навчання у добукварний період слід організовувати так, щоб шестирічки сприймали його в ігровій формі, не перевтомлювалися, щоб воно не викликало негативних емоцій.

Уся навчально-виховна робота з рідної мови з дітьми шести річного віку повинна ґрунтуватися на принципі гра-навчання, гра-виховання, оскільки в цьому віці гра для дітей – серйозна діяльність. Заняття, на яких діти оволодівають звуковою системою рідної мови, як і інші, перетворюються в цікаві вправи ігрового характеру.

Пропоную ігри, які можна використовувати на уроках добукварного періоду

«ТАК ЧИ НІ ? »

   Таку гру можна використовувати на уроках узагальнення знань про речення , слово з метою збагачення усного мовлення учнів, формування в учнів уміння сприймати речення, як синтаксичну одиницю. Цю гру доцільно використовувати в кінці уроку для повторення вивченого матеріалу.

Хід гри

        Вчитель говорить слова:

        І грати хочеться мені

        з тобою в гру «Чи так чи ні?»

        тобі питання задаю –

                             готуй же відповідь свою!

У дітей є сигнальні картки зеленого та червоного кольору, якщо «так» – зелена,

якщо «ні» – червона.

 У липні цвітуть липи. (У цьому реченні 5 слів?)

 Холодна сніжинка лягла на долоню. (Це речення складається з 3 слів?)

 У слові «черепаха» три склади?

 У слові «день» один склад?

 Узимку кури відлітають у теплі краї.

 Подорожник це корисна лікарська рослина.

 На нашій яблуні виросло багато смачних шишок.

 У сосновому лісі ми збирали моркву.

 Сова вдень спить, а вночі шукає собі їжу.

«ТЕЛЕГРАФ »

Мета: формувати в учнів уміння визначати кількість складів у слові.

Хід гри

Зараз ми з вами будемо телеграфістами і передаватимемо слова до іншого міста (попередньо вчитель пояснює дітям, як працює телеграф).

Вчитель називає учню слово, а той має відстукати по парті стільки разів, скільки складів у цьому слові. Усі інші - "контролери" – перевіряють правильність виконання завдання. Пізніше учні можуть грати самостійно в

парах, даючи завдання один одному.

«ЗБЕРИ  БУКЕТ »

Мета: формувати у дітей уміння розрізняти м‘які приголосні та тверді. На дошці малюнки дівчинки Лесі та хлопчика Іванка, квітів:

Вчитель говорить слова:

Леся та Іванко збирають букет для мами. Але Леся може брати тільки квіти, назви яких починаються з м’яких приголосних. А Іванко – назви яких починаються з твердих приголосних. Допоможіть дітям. Лесі допомагають дівчатка, а Іванкові – хлопчики. Діти виходять до дошки і групують квіти відповідно до завдання.

«ЛАНЦЮЖОК »

Мета: вдосконалювати вміння дітей ділити слово на склади.

Ігрова дія. Вчитель показує учням ланцюжок (на малюнку або справжній), звертаючи увагу на те, як одне кільце з'єднане з іншим. Потім пропонує створити ланцюжок зі слів так, щоб вони з'єднувались однаковими складами.

Хід гри

Клас ділиться на команди (за рядами). Кожній команді вчитель пропонує перше слово, а далі учні самостійно продовжують складати ланцюжок: миша —шапка — картина і т.д. На кожне правильне слово, яке називає команда, вчитель малює на дошці кільце ланцюжка. Якщо хтось помиляється або довго розмірковує, ланцюжок рветься. Перемагає команда, в якої він розірветься найменшу кількість разів.

« БУКВА ЗАБЛУКАЛА »

Мета: формувати у дітей уміння розрізняти приголосні та голосні букви. На дошці розвішані голосні та приголосні букви, які переплутав Незнайко.

Голосні: У, М, В, І, О

Приголосні: Л, К, В, А, С, И, Н

Діти знаходять ті букви, які переплутав Незнайко, і ставлять букви на місце.

« СКІЛЬКИ СЛІВ У РЕЧЕННІ? »

Мета: формувати в учнів уміння сприймати речення, як синтаксичну одиницю.

Хід гри

Учитель читає речення:

Прийшла довгоочікувана зима.

Випав білий сніжок.

Діти зліпили снігову бабу.

Учні на цифрових віялах показують, скільки в ньому слів.

Виграє той, хто менше за всіх помилиться.

« ХТО ЩО РОБИТЬ »

Мета: розвивати усне мовлення

Учитель кидає м‘яч і називає професію. Учень відповідає, що робить людина.

Наприклад:

будівельник – будує школу;

сталевар – варить сталь;

лікар – лікує людей;

ветеринар - лікує тварин;

учитель – вчить дітей;

швачка – шиє одяг.

«СКІЛЬКИ СКЛАДІВ »

Мета: закріпити знання про склад

Хід гри

У кожного учня — математичне віяло.

Учитель називає слова, наприклад:

молоко              корова

мама                  коза

мило                 кінь

машина            качка

малина            гуска

дім                   курка

мак                  півень

Діти сигналізують цифрою віяла, показуючи кількість складів у даному слові.

«ВІДГАДАЙ СЛОВО »

Мета: поглиблювати знання дітей про слова – ознаки.

Хід гри

       Діти, відгадайте слово за ознакою:

  білий, солодкий, твердий – …(цукор)

  зелена, пухнаста, колюча –… (ялинка)

  жовтий, продовгуватий, кислий – …(лимон) гнучка,      мелодійна, солов’їна …..  (мова)

 сірий, зубастий, голодний – …(вовк)

«ЗГАДАЙ, ЩО БУЛО »

Мета: збагачувати словниковий запас учнів, розвивати зв‘язне мовлення, уяву, пам'ять.

Хід гри

Діти розглядають сюжетний     малюнок.  Вчитель  перевертає малюнок і ставить запитання:

- Скільки дітей у воді?

- Скільки дітей на березі?

- Що в руках у дівчинки?

- Чим граються діти на березі?

«ЗЛОВИ П’ЯТЬ СЛІВ »

Мета: розвивати усне мовлення, логічне мислення, привчати прислухатися до слів у реченні.

Хід гри

Учитель називає п‘ять слів. Наприклад: олівець, зошит, ручка, вчитель, навчання, з тим, щоб учні зловили ці слова (плеснули у долоні) у реченнях, які він буде проказувати.

Речення можуть бути такі:

а) Приведи усе в порядок, щоб були готові зрання: олівець, ручка і зошит

– все, що треба для навчання.

б) Бути чемним і привітним – пам‘ятай це всюди й завжди.

Як до класу входить вчитель, привітай, із місця вставши.

в) Сяє зірка на копрі. Ми з Олегом – шахтарі .

г) Засиніли проліски у ліску, у ліску.

«УВАЖНІ ДОЛОНЬКИ »

Мета. Узагальнити знання дітей про слова – назви  істот та неістот.

Хід гри

Вчитель називає слова - назви істот та неістот, учні мають "упіймати", плескаючи у долоні, ті слова, які відповідають на питання хто?

лимон                              ластівка

лисичка                           ліжко

сонце                               рятувальник

сніг                                  диван

ведмідь                           співачка

дерево                            яблуко

гуси                                школа

їжак                                школяр

соняшник                      

Ігри букварного періоду

       У цей період діти вивчають букви на позначення голосних і приголосних

звуків, прийоми читання з орієнтуванням на голосні, ознайомлюються з

літерами я, ю, є, ї, апострофом, розділовими знаками. Дидактичні ігри,

розроблені для цього періоду, можна застосовувати під час вивчення будь-якої літери, змінюючи лише лексичний матеріал.

«ФРУКТИ »

Мета. Узагальнити та систематизувати знання учнів про голосні та

приголосні звуки.

Хід гри

Малюнки із зображенням фруктів розміщені по всьому класу.

На дошці знаходяться дві корзинки:

     Вчитель дає завдання: до зеленого кошика покласти фрукти, які

починаються з голосного, а до червоного  – з приголосного, а учні підбігають до малюнка і кладуть малюнок до потрібного кошика.

     Оскільки гра рухлива, то її краще використовувати наприкінці уроку після етапу підбиття підсумків.

«М'ЯЧИК »

Мета. Формувати в учнів уміння добирати слова із звуком, який вивчають.

Хід гри

 До нас у гості закотився м'ячик. Той, до кого він потрапляє, має навчити  його слова, у якому є звук ....

Вчитель дає першому учневі м'яч, той називає слово із звуком, який вивчається, і передає м'яч наступному, який теж називає слово, і т.д.

«ЗБЕРИ СЛОВО »

Мета: формувати вміння самостійно складати й записувати слова із

заданих літер.

Обладнання: літери, написані на дошці.

Ігрова дія.

В нас на дошці напис був.

Котик йшов, хвостом махнув –

Та й розсипав букви всі.

Ти ж швиденько їх збери

І, як правильно розставиш,

Слово швидко прочитаєш.

Хід гри

     Із запропонованих учителем букв учні складають слова та "друкують" їх у зошиті. Перемагає той, хто складе найбільше слів. Виконання завдання слід обмежити в часі. Наприклад, хто збере найбільше слів за три хвилини.

«ВПІЗНАЙ  БУКВУ  НА О С Л І П »

Мета: повторити вивчені літери. Розвивати навички читання, мислення, усне мовлення, уяву.

На столі вирізані з цупкого картону вивчені букви. Одному учневі зав'язують очі і пропонують помацати букви і назвати їх.

                                        «ХМАРКА»

Мета: закріпити знання учнів про голосні та приголосні, тверді та м‘які

звуки; повторити правопис слів, які означають імена людей. Виховувати

інтерес до рідної мови, доброзичливість, чуйність.

Обладнання: набірне полотно, розрізна азбука, магнітна дошка, макет

хмаринки з краплинками, макет хмаринки з посмішкою.

Хід гри

Вчитель веде таку бесіду:

- Діти, сьогодні до нас на урок потрапила казкова хмаринка.  Вона  своїми  дощовими краплинками змила літеру у слові, яке я виклала на дошці. Тож нам треба відновити це, щоб хмаринка не плакала дощем, а посміхнулась. (Вчитель виклав на набірному полотні слово ―Ніна з пропущеними буквами ―ен)

- Які є тут букви? Які звуки вони позначають?                                     

- Якої букви не вистачає, щоб вийшло слово ―Ніна? (―ен)

- Хто її знайде в азбуці і утворить слово?

(учень знаходить потрібну літеру, потім впевнюється, що їх має бути дві).

Яку літеру ―ен (велику чи маленьку), ти поставиш на  початку слова? Чому? (Імена людей пишуться великої  букви)

- Який звук позначає ця буква у першому складі, а який звук позначає у

другому? ( [н‘] , [н] )

- Хмаринка вдячна вам за хороші відповіді. Тепер вона завжди буде

усміхненою. (Вчитель прикріплює макет з усміхненою хмаринкою.)

«ЗБИРАННЯ  ГРИБОЧКІВ »

Мета: повторити вивчені літери, вчитись з них складати склади, слова.

Розвивати навички читання, мислення, усне мовлення, уяву. Виховувати

комунікабельність, почуття дружби, взаємодопомоги.

Обладнання: кошики червоного і синього кольору, грибочки з буквами.

Хід гри

На  дошці  малюнки  кошики  червоного  та  синього  кольорів:

На килимку в класі розкидані грибочки з літерами, які вивчались протягом певного часу.

Учні поділені на дві групи-команди. Перша група учнів має синій кошик, а друга група – червоний.

Вчитель починає гру.

- Діти, уявіть собі осінній ліс.

- Якого кольору на деревах листя? (червоного, жовтого, коричневого).

- Крім краси, ліс багатий врожаєм грибів. Ось і у вас є можливість зібрати цей врожай. Цю роботу ми будемо виконувати так: ті діти, в яких червоні кружечки – це команда ―Голосні‖. Ви берете червоний кошик і збираєте грибочки, на яких написані букви, які позначають голосні звуки. Діти, в яких сині кружечки – це команда ―Приголосні‖. Ви берете синій кошик і збираєте грибочки-букви, які позначають приголосні звуки.

На уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ», під час вивчення живої природи можна використовувати наступні ігри.

Гра «Знайди помилку».

Учитель розповідає про якесь природне явище і навмисно припускається помилки. Учні уважно слухають і, якщо помітили помилку, плескають у долоні, привертаючи увагу.

Гра «Сніжинка».

У залежності від теми, яку вивчають на уроці «Я досліджую світ» («Квіточка», «Листочок», «Краплинка»), відповідає на запитання той учень, на парту якого «впала» сніжинка (квіточка, листочок, краплинка).

Гра «Знайди відповідність».

Залучіть батьків до виготовлення «Тематичного барабану», на якому можуть бути зображені пори року, тварини і їх їжа, малюнки і назви рослин. Учням необхідно знайти відповідність рухаючи по колу «Тематичний барабан» (Рис.1).

Рис. 1. Тематичний барабан

Гра «Закінчи речення».

Учням пропонується переписати речення і доповнити їх словом із протилежним значенням.

• У лісі ростуть дерева великі й....
• Восени деякі птахи летять у вирій, а … повертаються.
• Річки бувають глибокі й....
• Улітку дні довгі, а взимку....
• Сонце – найбільша планета Сонячної системи, а найменша планета – це …

Діти оцінюють свою роботу, враховуючи охайність і правильність.

Гра «Урожай»

Учитель готує фішки двох кольорів та 2 кошики. За їх допомогою об’єднує учнів у дві команди. Одна з команд «збирає» в свій кошик овочі, інша – фрукти. Збирати можна макети, реальні предмети чи малюнки з їх зображенням. Перемагає та команда, яка швидше та вірно виконає завдання.

Гра «Рослини»

Учитель готує для гри великі малюнки, на яких зображено сад, город, поле, луки, ліс, клумбу (на кожній зображено шість рослин, які знають діти), та 36 маленьких малюнків із цими рослинами із двостороннім скотчем на зворотному боці. Великі малюнки використовують учні, а маленькі – учитель.

Учитель демонструє та називає рослини. Діти знаходять названу рослину на великому малюнку на накривають її. Перемагає той учень, який першим повністю заповнить малюнок з відповідними рослинами.

Гра «Сад, город, поле, лука»

Учитель кидає дітям по черзі м’яч і називає рослину.

 Учень, який спіймав м’яч, має швидко відповісти, де вона росте: у саду, на городі, полі, лузі.

Гра «Знайди пару»

Учнів об’єднують у дві команди: одній роздають листя, іншій – плоди. За сигналом учителя учні стають парами у такий спосіб, щоб листя відповідало плодам. Правильно дібрана пара проходить крізь «чарівну браму»  (двоє учнів – експертів піднімають догори зчеплені руки). Якщо завдання виконано неправильно, «брама» зачиняється.

Об’єктами для гри можна обрати:

• малюнки коріння та бадилля;
• малюнки тварин та роздруківки їх назв;
• малюнки тварин та їжі, яку вони їдять;
• малюнки тварин та їх слідів;
• малюнки грибів та їх назви.

Гра «Три однакових листки»

Учитель разом з учнями готує для гри натуральні об’єкти чи предметні малюнки. Гру проводять восени під час екскурсії. Учитель демонструє дітям лист з певного дерева, куща. Дітям слід знайти по три подібних листочка. Перемагає той, хто виконає завдання вірно і першим.

Гра «Орнамент із листя»

Учитель готує для гри листя дерев.

На початку гри  викладає візерунок із листочків в певній послідовності (наприклад, два листочки берези, один листочок клена, три листочки тополі тощо). Учні продовжують викладати самостійно подібну послідовність.

Гру можна провести у формі змагання чотирьох команд, які учитель об’єднав за порами року. Перемагає та команда, яка перша правильно виконала завдання.

Гра «Потрібно – не потрібно»

Учитель говорить: «Я хочу посадити овочі на городі. Морква потрібна?».                    

Діти відповідають: «Потрібна».

Учитель перераховує ягоди, фруктові рослини та овочеві, а учні обирають саме ту культуру, яка відповідає певній групі рослин. Перемагає той учень, який жодного разу не помилився.

Гра «Збираємо врожай»

Дітей об’єднують у команди ( вітер, вода, вогонь).  Одна з них «збирає» овочі, друга – їстівні гриби, третя – фрукти. Збирати можна реальні предмети, макети чи малюнки з їх зображенням. Перемагає та команда, яка вірно і швидше виконає завдання.

Гра «Що спочатку, а що потім?»

Учитель готує малюнки для фруктів, ягід чи овочів різної зрілості (наприклад, ягода зелена, червона, чорна). Можна використовувати плоди, які вже вивчали ( абрикос, перець, смородину, помідор, вишню).

Учитель роздає дітям малюнки. За сигналом діти, які мають однакову рослину різної зрілості, об’єднуються в групи.

У кожній групі вони мають розташуватися з малюнками від незрілого плоду до зрілого. Перемагає та група, яка в правильній послідовності та швидше стане в ряд.

Гра «Справжній кухар»

Учитель готує малюнки продуктів необхідних для приготування чи натуральні продукти. Дітей об’єднують в команди «Борщ», «Рагу», «Фруктовий салат». Серед продуктів необхідно пропонувати й ті, що не потрібні.

Учитель пропонує учням приготувати борщ, овочеве рагу чи фруктовий салат та презентувати його.

Гра «Магазин» 

Учитель готує для гри муляжі чи зображення овочів та фруктів.

Діти в «магазині» обирають товари самостійно, але «касир – учитель»  пропускає їх тільки за умови, якщо вони назвуть їх та віднесуть до певної групи. Якщо відповідь не задовольняє касира, він не пропускає покупця, який у цьому випадку радиться з дітьми і більш детально й точно відповідає на запитання касира.

Діти можуть об’єднуватися по двоє-троє для спільної покупки. Тоді вони розповідають про неї разом. Схвалюється відповідь, у якій використані вірші, загадки, прислів’я.

Гра  «Вигадана історія»

Учитель готує 4 набори зображень, або предметів, які відносяться до вивченої теми та ховає їх у «таємничу скриньку».

Під час гри представники 4 команд дістають із «таємничої скриньки» тематичні картинки, не пов’язані між собою. Необхідно, керуючись отриманими зображеннями, скласти захоплюючу розповідь за вивченою темою. Робота в групах відбувається протягом 10 хвилин. Під час розповіді історії оживлюють за допомогою зображень на дошці.

Гра «Впізнай мене»

Гру доречно проводити під час закріплення знань з  теми «План місцевості. Умовні знаки на плані місцевості».

Учитель готує 4 набори карток із умовними позначеннями до плану місцевості.

Перед початком гри учні об’єднуються в 4 групи за порами року.

Учитель починає читати загадки, а члени груп обирають правильні відповіді і підіймають картку на якій зображене умовне позначення, яке загадав учитель.

Правильні відповіді учитель записує на дошці.

Перемагає та команда, яка жодного разу не помилилась.

          Не кінь, а біжить,
Не ліс, а шумить. (Річка)

 Така я велика,
Що й кінця не маю,
Лежу собі тихо,
Нікого не займаю.
Тільки мені добрі люди
День і ніч топчуть груди. (Дорога)

Із-за гірки, з-під крутої,
Прокрадається норою,
Та й до моря утіка,
Навіть менше ніж ріка. (Джерело)

Всі пани скинули жупани,
А один пан не скинув жупан. (Мішаний ліс)

Стоїть корито,
Повно води налито. (Ставок)

Суцвіттям пахучим цвіте навесні,
А осінню стиглі плоди медяні
Дарує нам щедро тобі і мені. (Сад)

Йде від хати і до хати,
А з місця не зрушить. (Стежка)

Весною шумить,
Літом холодить,
А взимку гріє. (Ліс)

Умита вранці росою,
Раз на рік поголена косою.
А трава росте й росте,

Бо дерев нема ніде (Лука)

Над глибокою рікою
Вигнув спину він дугою.
Всі по ньому їдуть,
Всі по ньому йдуть,
А з собою не беруть. (Міст)

Нитка кам’яна
Підперезала міста й села. (Шосе)

Хоч не море він, не річка,
Але в ньому теж водичка.
Він біжить через лісок.
Називається... (Струмок).
    Цікавою для школярів молодшого віку буде гра «Природниче лото» (Рис. 2, 3).

Учні заповнюють поля на картках малюнками певної групи тварин: свійських чи домашніх (Рис. 18), На уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ», під час вивчення живої природи можна використовувати наступні ігри.

Гра «Знайди помилку».

Учитель розповідає про якесь природне явище і навмисно припускається помилки. Учні уважно слухають і, якщо помітили помилку, плескають у долоні, привертаючи увагу.

Гра «Сніжинка».

У залежності від теми, яку вивчають на уроці «Я досліджую світ» («Квіточка», «Листочок», «Краплинка»), відповідає на запитання той учень, на парту якого «впала» сніжинка (квіточка, листочок, краплинка).

Гра «Орнамент із листя»

Учитель готує для гри листя дерев.

На початку гри учитель викладає візерунок із листочків в певній послідовності (наприклад, два листочки берези, один листочок клена, три листочки тополі тощо). Учні продовжують викладати самостійно подібну послідовність.

Гру можна провести у формі змагання чотирьох команд, які учитель об’єднав за порами року. Перемагає та команда, яка перша правильно виконала завдання.

Гра «Потрібно – не потрібно»

Учитель говорить: «Я хочу посадити овочі на городі. Морква потрібна?».                     Діти відповідають: «Потрібна».

Учитель перераховує ягоди, фруктові рослини та овочеві, а учні обирають саме ту культуру, яка відповідає певній групі рослин. Перемагає той учень, який жодного разу не помилився.

Гра «Збираємо врожай»

Дітей об’єднують у команди ( вітер, вода, вогонь).  Одна з них «збирає» овочі, друга – їстівні гриби, третя – фрукти. Збирати можна реальні предмети, макети чи малюнки з їх зображенням. Перемагає та команда, яка вірно і швидше виконає завдання.

Гра «Що спочатку, а що потім?»

Учитель готує малюнки для фруктів, ягід чи овочів різної зрілості (наприклад, ягода зелена, червона, чорна). Можна використовувати плоди, які вже вивчали ( абрикос, перець, смородину, помідор, вишню).

Учитель роздає дітям малюнки. За сигналом діти, які мають однакову рослину різної зрілості, об’єднуються в групи.

У кожній групі вони мають розташуватися з малюнками від незрілого плоду до зрілого. Перемагає та група, яка в правильній послідовності та швидше стане в ряд.

Гра «Справжній кухар»

Учитель готує малюнки продуктів необхідних для приготування чи натуральні продукти. Дітей об’єднують в команди «Борщ», «Рагу», «Фруктовий салат». Серед продуктів необхідно пропонувати й ті, що не потрібні.

Учитель пропонує учням приготувати борщ, овочеве рагу чи фруктовий салат та презентувати його.

Гра «Магазин» 

Учитель готує для гри муляжі чи зображення овочів та фруктів.

Діти в «магазині» обирають товари самостійно, але «касир – учитель»  пропускає їх тільки за умови, якщо вони назвуть їх та віднесуть до певної групи. Якщо відповідь не задовольняє касира, він не пропускає покупця, який у цьому випадку радиться з дітьми і більш детально й точно відповідає на запитання касира.

Діти можуть об’єднуватися по двоє-троє для спільної покупки. Тоді вони розповідають про неї разом. Схвалюється відповідь, у якій використані вірші, загадки, прислів’я.

Гра  «Вигадана історія»

Учитель готує 4 набори зображень, або предметів, які відносяться до вивченої теми та ховає їх у «таємничу скриньку».

Під час гри представники 4 команд дістають із «таємничої скриньки» тематичні картинки, не пов’язані між собою. Необхідно, керуючись отриманими зображеннями, скласти захоплюючу розповідь за вивченою темою. Робота в групах відбувається протягом 10 хвилин. Під час розповіді історії оживлюють за допомогою зображень на дошці.

Гра «Впізнай мене»

Гру доречно проводити під час закріплення знань з  теми «План місцевості. Умовні знаки на плані місцевості».

Учитель готує 4 набори карток із умовними позначеннями до плану місцевості.

Перед початком гри учні об’єднуються в 4 групи за порами року.

Учитель починає читати загадки, а члени груп обирають правильні відповіді і підіймають картку на якій зображене умовне позначення, яке загадав учитель.

Правильні відповіді учитель записує на дошці.

Перемагає та команда, яка жодного разу не помилилась.

          Не кінь, а біжить,
Не ліс, а шумить. (Річка)

 Така я велика,
Що й кінця не маю,
Лежу собі тихо,
Нікого не займаю.
Тільки мені добрі люди
День і ніч топчуть груди. (Дорога)

Із-за гірки, з-під крутої,
Прокрадається норою,
Та й до моря утіка,
Навіть менше ніж ріка. (Джерело)

Всі пани скинули жупани,
А один пан не скинув жупан. (Мішаний ліс)

Стоїть корито,
Повно води налито. (Ставок)

Суцвіттям пахучим цвіте навесні,
А осінню стиглі плоди медяні
Дарує нам щедро тобі і мені. (Сад)

Йде від хати і до хати,
А з місця не зрушить. (Стежка)

Весною шумить,
Літом холодить,
А взимку гріє. (Ліс)

Умита вранці росою,
Раз на рік поголена косою.
А трава росте й росте,

Бо дерев нема ніде (Лука)

Над глибокою рікою
Вигнув спину він дугою.
Всі по ньому їдуть,
Всі по ньому йдуть,
А з собою не беруть. (Міст)

Нитка кам’яна
Підперезала міста й села. (Шосе)

Хоч не море він, не річка,
Але в ньому теж водичка.
Він біжить через лісок.
Називається... (Струмок).
    Цікавою для школярів молодшого віку буде гра

« ЗАСИЛИ КАЗКОВОГО ГЕРОЯ »

Мета: розвивати навички читання, зв‘язне мовлення, уяву. Виховувати

любов до тварин.

Обладнання: будиночки із словами, казкові герої: Коза, Кінь, Слон,

Котик, Лис, Ведмідь; магнітна дошка.

Хід гри

Зверху на дошці прикріплені будиночки. На кожному написане певне

слово: коза, кінь, слон, котик, лис, ведмідь.

Внизу розміщені казкові герої, які мають жити в цих хатинках.

Вчитель каже учням:

- Діти! Назвіть цих тварин.

- Які з них свійські, а які дикі?

- Героями яких казок могли б бути ці тварини? (Діти пригадують і називають відомі їм казки)

- Вони просять у нас допомоги. Кожному з них потрібно знайти свою хатинку. Хто з вас літери знає, той і прочитає на хатинках напис.

(Вчитель викликає бажаючих учнів до дошки. Учень читає слово на хатинці і заселяє в неї казкового героя)

- Молодці! Ви швидко справились з цим завданням!

- Як потрібно ставитись до тварин?

- Чому?

Можна міняти варіанти гри. Це можуть бути ігри : «Постав квіточку у  вазу», «З якого дерева листочок?»

« СУМКА ЛИСТОНОШІ »

Мета: повторити вивчені літери. Розвивати навички читання, мислення, усне мовлення. 

Хід гри

Варіант 1

Виготовляється  сумка  листоноші  з цупкого паперу або схожа сумка казково оформлена. Роль листоноші виконує один учень. Одягає сумку наперед через плече і роздає «телеграми». На кожній із них написаний склад на вивчену букву. Якщо «телеграму» учень прочитав, вона залишається на парті. Якщо ні — вкидає назад в сумку. Ці «телеграми» від казкових героїв однієї з казок, наприклад: від кожного з героїв казки «Пан Коцький», а саме: від Лисиці, Вовка, Ведмедя, Кабана, Пана Коцького. Ці казкові герої надсилають телеграми зі словами допомоги.

Варіант 2

Можна писати не склади, а слова.

Варіант З

Роль листоноші виконується по черзі згідно з прочитаними дітьми словами. Хто з дітей правильно прочитав слово, той бере сумку листоноші.

« ЖИВІ СЛОВА »

Мета: вчити групувати, систематизувати слова в речення.

Хід гри

До дошки виходять троє дітей. Їм пропонується картки зі словами, наприклад: білка, гриби, сушить. Інші діти складають з них речення, правильно шикуючи ―живі слова біля дошки (Білка сушить гриби).

Ігри після букварного періоду

У цей період відбувається закріплення та вдосконалення навичок читання. Учні вчаться працювати з текстами, виробляють правильну інтонацію читання.

Основне завдання після букварного періоду – вдосконалювати навички читання першокласників, відпрацьовувати темп, правильність і виразність читання, які безпосередньо залежать від усвідомленості змісту тексту. Одне із завдань після букварного періоду – підготувати учнів до роботи з читанкою.

Отже, залежно від теми уроку – навчання грамоти, його структури, рівня підготовленості дітей, запропоновані ігри на окремих етапах стануть активним засобом зацікавленості. Фантазія, казка, гра – це частка духовного життя дітей. Щоб одна й та ж сама гра не набридла, через певний час вношу в неї деякі зміни, ускладнюючи завдання, враховуючи засвоєний матеріал, індивідуальні особливості дітей.

Поступово цікава гра, мовленнєва творчість переростають у навчальну працю. Прагну сформувати у дітей чіткі мовні уявлення й поняття, виробити міцні навички та вміння, прищепити прийоми і способи опанування знаннями.

Будь-яка гра повинна бути підпорядкована темі уроку, тоді вона дає хороший результат.

1. СЛОВЕСНІ ІГРИ ДЛЯ РОЗВИТКУ Й ЗБАГАЧЕННЯ АКТИВНОГО СЛОВНИКА

ГРА «ЗГАДАЙ СЛОВО»

Учитель називає ознаки якогось предмета, а діти відгадують, про що мова.

1. Круглий, великий, гумовий, легкий...

(М’яч)

2. Темна, велика, низька, дощова...

(Хмара)

3. Холодна, чиста, прозора, стрімка...

(Вода, річка)

4. Білий, пухнастий, холодний, рипучий...

(Сніг)

5. Блакитне, чисте, безхмарне, прозоре...

(Небо)

6. Добра, хороша, рідна, лагідна, дорога...

(Мама)

Учитель показує предмет, діти називають його ознаки.

1. Яблуко яке?

(смачне, солодке, соковите...)

2. Рукавички які?

(теплі, вовняні, сині...)

3. Квіти які?

(барвисті, пишні, червоні...)

4. Якою буває погода?

(сонячна, тепла...)

5. Сукня яка?

(нова, чепурна, красива, шовкова....)

ГРА «ДОПОВНИ РЕЧЕННЯ»

Влітку листочки на деревах зелені, а восени…

Зайчик влітку..., а взимку...

Гриби ростуть у..., а огірочки — на...

Риба живе у..., а ведмідь — в...

Цукор солодкий, а лимон...

Вдень світло, а вночі...

ГРА «СКАЖИ НАВПАКИ»

Учитель називає слово, діти підбирають до нього протилежне за значенням слово (антонім).

Великий -малий,

Вранці - ввечері,

пізно - рано,

мокрий - сухий,

добрий - злий,

твердий - м’який,

чистий - брудний,

світлий-темний,

шкідливий - корисний,

старий - молодий,

дитячий - дорослий,

кислий - солодкий,

веселий - сумний,

багатий - бідний.

ЗДОГАДАЙСЯ І ПІДКАЖИ

На дошці виставлені малюнки. Педагог називає декілька ознак одного із зображених об´єктів, а діти називають сам об´єкт.

              *ніжна, тендітна, корисна…-ромашка;

* зелений, ненажерливий... — крокодил;

* хижий, ширококрилий... — орел;

* блискуче, гладеньке... — дзеркало.

* вороняче, сіре... — крило;

ГРА «ХТО УВАЖНІШИЙ»

Учитель називає слова-назви живих і неживих об’єктів.

Діти, чуючи назву живої істоти, плескають в долоні:

Вітер, учитель, водій, стіл, собака, лікар, підручник, чоботи, продавець, шафа, музикант, підручник, літак, пенал, метелик, вода, школа, лев,  сніг, кіт, сир.

ГРА «РОЗВИВАЄМО УЯВУ»

Учитель пропонує дітям швидко називати слова протилежні за значенням:

живе - неживе;

важке - легке;

тепле - холодне;

високе - низьке;

гарне - негарне;

широке - вузьке;

ГРА «НАЗВИ ЗАЙВЕ»

Учитель називає ряд слів, діти вилучають зайве:

1) майка, сарафан, панамка, валянки;

2) кулька, кубик, апельсин, яблуко, м’яч;

3) картина, стіл, зошит, кавун;

4) качка, гуска, курка, кіт;

5) автобус, велосипед, машина, літак.

ДІБРАТИ АНТОНІМИ

ДО БАГАТОЗНАЧНИХ СЛІВ

Сухий одяг –

Суха погода –

Сухий хліб –

Суха мова –

Сухе літо –

Сухі квіти –

СКАЖИ ЯКИЙ

* Олівець – новий, великий, гарний, ребристий, кольоровий, тонкий, міцний...

* Листок – осінній, жовтий, великий,  опалий…

* Квітка – запашна, весняна, лісова, яскрава...

* Річка – швидка, прозора, глибока, чиста, широка...

* Мама – добра, ніжна, мила, лагідна, працьовита...

2. СЛОВЕСНІ ІГРИ НА РОЗПІЗНАВАННЯ

ЧАСТИН МОВИ, З´ЯСУВАННЯ ВЗАЄМОЗВ´ЯЗКУ МІЖ НИМИ

ВЕСЕЛА СІМЕЙКА

Правильно назвати тварин та їх дитинчат.

* Мама – лисиця, тато – лис, малята – лисенята.

* Ведмідь, ведмедиця, ведмежата.

* Півень, курка, курчата.

* Кіт, кішка, кошенята.

* Гусак, гуска, гусенята.

ВЕЛИКИЙ — МАЛИЙ

Добирання пестливих слів.

* Мама – матуся,

* ваза – вазочка,

* кіт – котик,

* сонце – сонечко,

* річка – річечка,

* курча – курчатко,

* береза – берізка,

* квітка – квіточка,

* тато – татусь,

* листок – листочок.

ГРА «СКЛАДНІ СЛОВА»

Вихователь зачитує речення, або словосполучення, дітям пропонується назвати сказане одним словом.

Світлий, зелений – світло-зелений.

Темний, червоний – темно-червоний.

Людина, яка розносить листи – листоноша.

Машина, що возить бензин – бензовоз.

Машина, що возить молоко – молоковоз.

Дзвінкий голос – дзвінкоголосий.

Земля трясеться – землетрус.

Людина, яка любить книги – книголюб.

Листя падає – листопад.

Сніг падає – снігопад.

Чорні брови – чорнобровий.

Сині очі – синьоокий.

Довгі вуха – довговухий.

Куций хвіст – куцохвостий.

Сухі фрукти – сухофрукти.

Зорі падають – зорепад.

Карі очі – кароокий.

ДВА — ОДИН

Утворення з двох іменників складного:

* Небо і схил – небосхил,

* ліс і смуга – лісосмуга,

* птах і ферма – птахоферма,

* лист і падати – листопад,

* хліб і робити – хлібороб,

* ліс і рубати – лісоруб,

* сніг і падати – снігопад.

ГРА «ЧЕТВЕРТИЙ ЗАЙВИЙ»

(Визначення роду іменників)

Педагог пропонує згадати, якими словами можна замінити слово відро (воно), лялька (вона), стіл (він).

Зачитує 4 слова, діти визначають, яке слово зайве:

лялька, піраміда, машина, відро (воно);

ведмідь, слон, заєць, лисиця (вона);

дерево, сонце, курча, кущ(він);

стіл, шафа(вона). стілець, ніж;

озеро, небо, обличчя, ніс(він).

ГРА «ВГАДАЙ СЛОВО»

Педагог читає слова назви дій, діти відгадують, яке слово задумано.

• Сходить, світить, гріє...(сонце).
• Готує, пере, прибирає, миє, шиє, любить...(мама).
• Малюють, допомагають, граються, вчаться, прибирають, ростуть, бешкетують... (діти).
• Мукає, жує, пасеться...(корова).

Діти самі називають слова-дії:

• що робить кішка, коли бачить мишку? (підкрадається, стрибає, ловить...)
• що робить кішка, коли грається  з бантиком? (бігає, підскакує, хапає, тягне, радіє...)

М´ЯЧ ЛОВИ — СЛОВО-ОЗНАКУ УТВОРИ

Учитель називає іменник і кидає дитині м´яч. Дитина утворює від запропонованого слова прикметник і повертає м´яч.

* Літо -літній

* Весна – весняний;

* сонце – сонячний;

* зима – зимовий;                       

* липа – липовий;

* сіль – солоний;

* дощ – дощовий.

ГРА «ПАЛИЧКА ЗУПИНИСЬ»

Діти стоять в колі. Педагог пропонує говорити різні слова, наприклад, про котика, і передавати при цьому паличку. Яка дитина не може назвати слово, або повторюється, та виходить з гри.

Учитель: «Спочатку будемо говорити про те, який котик» (підбір прикметників ).

Одному з дітей дають паличку, той називає слово, наприклад, пухнастий, і передає паличку.

Наступна дитина: лагідний, вусатий, веселий, пухнастий , чорновусий...

Далі пропонують називати слова про те, що котик може робити (дієслова): бігає, стрибає, сидить,

м'явкає, грається, кусає, їсть, п'є, крутиться, спить...

Далі можна запропонувати підбирати клички котику (іменники).

Аналогічно можна провести гру для характеристики інших тварин, птахів, комах...

3. ІГРИ, СПРЯМОВАНІ НА РОЗВИТОК

ЗВ'ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ, ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ

КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ЗГОДА — НЕЗГОДА

Завдання педагога – формувати у дітей вміння стверджувати або заперечувати тезу, обґрунтовуючи свою думку.

Педагог.  Сьогодні буде дощ.

Діти. Ні, не буде, тому що небо чисте.

Педагог. Всі птахи відлітають у теплі краї.

Діти. Ні, деякі залишаються зимувати

(горобець, ворона, галка).

Педагог. Це – риба.

Діти. Ні, це не риба. Це – мишеня.

У риби немає лапок, а в мишеняти є.

Риба не вміє бігати, а мишеня вміє.

У мишеняти є вуха,. а в риби немає.

ЗНАЙДИ ЗА ОЗНАКАМИ

Завдання учителя – вчити на основі сенсорного обстеження виділяти істотні ознаки предметів (дерев’яний стіл, лляна серветка, скляна ваза); використовувати слова, які називають ці ознаки, під час спільного складання розповіді- роздуму.

Чомучко та Томучко запрошують дітей на незвичайне полювання за ознаками.

Для цього необхідно взяти «підзорну трубу», уважно розглянути стіл і відповісти на запитання:

Якого кольору стіл?

Якої форми?

З чого виготовлений?

Чому стільниця тверда?

Чому стіл стійкий?

Спільно з педагогом діти складають таку розповідь- роздум. Стіл – дуже важлива річ у будинку, бо... (за ним можна обідати, малювати, читати). Стільниця повинна бути твердою, бо... (на м’яку незручно ставити посуд, вазу). У стола повинно бути чотири ніжки, бо... (він буде стійким). Без столу вдома не обійтись.

ОПОВІДКИ-НІСЕНІТНИЦІ

Завдання педагога – вчити визначати тему роздуму вставними конструкціями: «я гадаю», «я знаю», «мені здається», «на мій погляд»; заперечувати невідповідні явища, використовуючи підрядні сполучники «бо», «тому що».

Після прослуховування оповідок-нісенітниць діти визначають невідповідності, які вони помітили.

Перемагає той, хто назве їх більше.

1. Влітку яскраво світить сонце, тому діти вийшли на прогулянку. Вони зробили зі снігу гірку й почали кататися на санчатах. Потім зліпили з піску снігову бабу. Ось як весело було дітям!
2. Прийшла осінь, бо почали опадати зелені листочки. Діти пішли на екскурсію до озера. Там вони побачили багато цікавого. На березі озера сиділи два окуні та рак. Коли діти підійшли ближче, то рак і окуні впали прямо у воду. Біля озера росло багато берізок, а на їхніх гілочках заховалися серед зелених листочків гриби. Діти підстрибнули і зірвали кілька грибів. Ось скільки цікавого вони побачили на екскурсії!

ГРА «ВИПРАВ ПОМИЛКУ БУРАТІНО»

Учитель пропонує дітям послухати розмову Буратіно та Ведмедика по телефону, і виправити помилку у відповідях Буратіно.

Ведмедик запитує:

«Чому  взимку не можна купатись?»

Буратіно відповідає: «Бо заважає шуба»

Діти відповідають:

• Тому, що взимку холодно;
• Тому, що вода в річці замерзла;
• Тому, що вода дуже холодна;
• Тому, що можна застудитися'¹.

ФАНТАСТИЧНІ ГІПОТЕЗИ

Технологія подібних гіпотез досить проста.

Вона має форму запитання: «Що було б, якби?»

* Що було б, якби зникли всі дорослі?

* Що було б, якби раптом зникло сонце?

* Що було б, якби до нас прийшов крокодил?

* Що було б, якби не було дерев і квітів?

* Що було б, якби не стало річок?

ГРА «ТРАПЛЯЄТЬСЯ - НЕ ТРАПЛЯЄТЬСЯ»

Учитель читає речення, діти присідають, коли в реченні говориться про те, чого не буває:

1. Вовк блукає лісом.

2. Вовк на дереві сидить.

3. У каструлі чашка вариться.

4. Кицька на даху гуляє.

5. Човен по небу пливе.

6. Собака на даху гуляє.

7. Дівчинка малює дім.

8. Дім малює дівчинку.

9. Кіт купив ковбасу.

10. У курки дві ноги.

11. У слона чотири ноги.

12. Онук молодший від дідуся.

13. Дідусь навчається в школі.

14. На лузі крокодил гуляє.

15. Вночі іде дощ.

16. Кролик їсть траву.

17. Курка менша від індика.

18. Дерево вище, ніж кущ.

19. Тротуар вужчий, ніж дорога.

20. Пір'їнка важча, ніж цеглинка.

ГРА « ЗАКІНЧИ ДУМКУ»

Учитель пропонує дітям початок речення,
діти його закінчують. Слідкувати, щоб думки не повторювались.

1. Я радію, коли...

- гуляю з друзями;

-мені купують морозиво;

-на вулиці тепло і сонячно...

2. Мені сумно, коли...

- хворіють мої батьки;

- ображаються друзі;

- іде війна;

- комусь боляче...

3. Я щасливий, коли...

-мені дарують котика;

-ми їдемо на море;

- граюсь з друзями...

ЗАКІНЧИ РЕЧЕННЯ

Діти по черзі закінчують кожне з речень:

Я хочу...

Я вмію...

Я мрію…

Я допоможу... 

Я принесу...

Я заспіваю...

ГРА «СКЛАДИ СМІШНЕ РЕЧЕННЯ»

Вихователь пропонує дітям скласти смішне речення з заданими словами:

ГРА «ТАК, НІ»

Одна дитина виходить за двері .

Інші гравці загадують слово-назву предмета.

Заходить ведучий, задає запитання.

Гравці відповідають: «Так.», «Ні».

1. Цей предмет є в цій кімнаті? (Так).

2. Він дерев'яний? (Ні).

3. Він знаходиться на підлозі? (Ні).

4. На стелі? (Так).

5. Це лампочка? (Так)

Лічилкою вибирається інший ведучий.

Гра продовжується.

ГРА «ДОБРЕ - ПОГАНО»

Діти розповідають, що добре, що погано у певному явищі, предметі...

Почалась осінь:

Добре – достигли овочі, фрукти...

Погано – стало холодно, дощить...

ГРА «ЛАНЦЮЖОК ПРОПОЗИЦІЙ».

Вихователь пропонує речення-пропозицію, діти по черзі повторюють його, додаючи одне слово:

1. Я куплю в магазині цукерки.

Я куплю в магазині цукерки і хліб.

Я куплю в магазині цукерки, хліб і морозиво.

Я куплю в магазині цукерки, хліб, морозиво і напій..

2. Я люблю казку «Ріпка».

Я люблю казку «Ріпка», «Колосок»...

3. Я одягаю шапку.

Я одягаю шапку, шарф...

ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ

Діти обирають іменинника. Кожен жестами, рухами та мімікою показує, що дарує імениннику, а іменинник намагається відгадати.

Гра починається зі слів: «Я дарую...»

ЛАНЦЮЖОК

Перша дитина називає об'єкт, друга – його властивості, третя – новий об'єкт з такими самими властивостями, четверта - іншу властивість нового об'єкта і так далі.

Наприклад: морква – морква солодка – солодким буває цукор – цукор – білий – білим буває сніг.

КАРТИНА

Усі сідають в коло. Один тримає у руках чистий аркуш паперу і намагається уявити намальовану картину. Він починає детально її описувати. Потім передає аркуш з уявною картиною іншому, той продовжує уявний опис.

ЧИЙ «ВІНОК» ДОВШИЙ

Дидактична мета: розвивати мовленнєвий слух; закріплювати вміння визначати останнє слово в реченні; вправляти дітей у складанні речень.

Гравці об'єднуються у дві команди. Ведучий (вихователь) промовляє речення. З останнім словом цього речення потрібно придумати нове, у якому діти знаходять останнє слово і складають із ним речення.

Наприклад: «Сергійко читає книжку». Орієнтовна відповідь учнів: «Книжка лежить на столі». – «Мій сіл чистий». – «Чисті руки – запорука здоров'я». – «Бажаю тобі міцного здоров'я».

Складаючи речення, гравці утворюють «вінок» (стають поряд, узявшись за руки; той хто придумав перше речення, стає першим, поряд із вихователем).

Правила

«Плетуть» вінок протягом 2-3 хв. Учасники іншої команди уважно слухають, фіксують помилки підніманням руки.

Перша команда припиняє «плести» вінок, якщо хтось із гравців припустився помилки. Ролі міняються: перша команда слухає і контролює дії другої. Виграє команда, чий вінок є довшим.

ЛАНЦЮЖОК

Дидактична мета: вправляти в поділі слів на склади.

Вихователь показує дітям ланцюжок, звертаючи увагу на те, як одне кільце поєднане з іншим.

Пропонує утворити ланцюжок зі слів так, щоб вони з'єднувалися однаковими складами

Наприклад, вихователь промовляє слово Ніна,

Діти подумки виділяють склад -на і згадують слово, що починається виділеним складом, – Наташа.

В новому слові виділяють склад -ша і добирають слово, що починається складом ша- тощо).

1. Учні по черзі продовжують ланцюжок слів.

2. Учні об'єднуються у команди. Слова записують на аркуші паперу.

Виграє та команда, у якої ланцюжок є довшим.

4. СЛОВЕСНІ ІГРИ ДЛЯ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВИЛЬНОЇ ЗВУКОВИМОВИ, РОЗВИТКУ ФОНЕМАТИЧНОГО СЛУХУ

ВЕСЕЛІ ЖАБКИ

Діти стоять у шерензі. Їм пропонують назвати слово із заданим звуком і кожному «прострибати» своє слово по горбочках (по розкладених обручах) стільки разів, скільки в ньому складів (мама, мак, машина, розум...).

КРАПЛИНКУ ВІЗЬМИ

Весняне слово із заданою літерою назви.

Діти беруть паперові краплинки та по черзі називають слова, пов´язані з весною, в яких є певний звук.

* [а] — радість, весна;

* [в] — весна, вода;

* [ш] — шпак, шпаківня, пташки;

* [ж] — жук, жайворонок;

* [д] — дерева, дощ;

* [с] — струмок, сонце, сон-трава;

* [з] — гроза, зелень, береза.

НОВЕ СЛОВО УТВОРИ

• У слові замінити голосний звук на [у]:

• кіт – кут,
• білка – булка,
• сам – сум,
• річка – ручка,
• лапа – лупа,
• дати – дути.

• Замінити голосний звук на [о]:

• сам – сом,
• рама – Рома,
• каса – коса,
• раса – роса

• Замінити голосний звук на [а]:

• коса – каса,
• Рома – рама,
• тук – так,
• лупа – лапа.

ГРА «КУПИ ІГРАШКУ»

Дітям пропонують купити в магазині іграшки:

1) в назвах яких є два склади: лялька, ведмідь, заєць;

2) в назвах яких три склади: машина, собака, петрушка;

3) в назвах яких один склад: м’яч, жук...

ГРА «КІНЕЦЬ СЛОВА ЗА ТОБОЮ»

Ма– Діти називають: мама, машина, малина...

Ра– ракета, райдуга, радість...

Ша– шапка, шаровари. Шарик, шайба...

Ка– калина, камінь, каштан...

ВПРАВИ НА СЛОВОТВОРЕННЯ

УТВОРЕННЯ ІМЕННИКІВ ЗА ДОПОМОГОЮ СУФІКСІВ

1. Хто у нього мама?

Вовченя. Хто у нього мама? Вовчиця.

Зайченя - зайчиха; левеня - левиця; порося - свиня.

2. Хто вона (він)?

Оля плаває. Як про неї можна сказати? Хто вона? Плавчиха.

3. Машина, що ріже овочі. Як сказати одним словом? (овочерізка)

Посуд в якому лежать цукерки, (цукерниця).

ВПРАВА: «УТВОРИ СЛОВА»

Учитель називає слова, діти утворюють інші слова за допомогою суфіксів:

• машина - машинка, машинний, машиніст;
• міліція - міліціонер, міліцейський;
• дерево - деревце, дерев'яний;
• сонце - сонечко, сонячний.
• вулиця - вуличний;
• весна – весняний

ВПРАВА: «ОДИН І БАГАТО»

Діти підбирають слова, які позначають багато предметів

• лялька – ляльки
• ведмідь – ведмеді
• заєць – зайці
• борошно – борошно

УТВОРЕННЯ ПОРІВНЯЛЬНИХ СТУПЕНІВ ПРИКМЕТНИКІВ:

Весною тепло, а влітку (тепліше ).

Вода холодна, а лід (холодніший).

Кущ високий, а дерево (вище).

Береза товста, а верба (товстіша).

Яблуко кисле, а лимон (кисліший).

УТВОРЕННЯ ПРИКМЕТНИКІВ

З ДВОХ СЛІВ:

Довгі вуха. Як сказати одним словом? (довговухий). Сірі очі – сіроокий ...

УТВОРЕННЯ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ:

Розбили тарілку. Тарілка яка? (розбита).

Розлили молоко – розлите молоко.

Пофарбували машину – пофарбована машина.

Намалювали картину – намальована картина.

УТВОРЕННЯ ІМЕННИКІВ ВІД ДІЄСЛІВ.

Хто це робить?

Будує – будівельник.

Виховує – вихователь.

Вчить – вчитель...

Лікує – лікар.

УТВОРЕННЯ СПОРІДНЕНИХ СЛІВ:

Ліс. Які слова можна утворити від слова ліс?

Лісний, лісовий, лісник, лісовик, лісовичок...

ВПРАВИ НА СЛОВОЗМІНУ

ВІДМІНЮВАННЯ ДІЄСЛІВНИХ ФОРМ:

Ми ходимо. Як сказати про себе? (я ходжу).

Як сказати про Олю?( О ля ходить ).

Ми бігаємо. Я бігаю, вона бігає, вони бігають.

УЗГОДЖЕННЯ ЧИСЛІВНИКІВ І ПРИКМЕТНИКІВ З ІМЕННИКАМИ

Червоний олівець. Про що можна сказати червоний?

Червоний тюльпан, червоний помідор, червоний м’яч...

Як сказати про воду? Вода яка? (холодна, чиста прозора..)

Молоко яке? (біле, смачне, тепле, холодне, кисле...)

ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ:

Качка кличе кого? (каченят )

Собака годує кого? ( цуценят ).

На дереві росте що? (листя ).

ВІДМІНЮВАННЯ ЗАЙМЕННИКІВ:

У мене лялька.

Як сказати про Оксану?

У неї лялька.

Про Юрка?

У нього лялька.

Про них?

У них лялька.

ВЖИВАННЯ ЧАСУ ДІЄСЛІВ:

Що я роблю?

Що ти (він, вони, ми) робиш?

Що я (ти, він, вони, ми) робитиму?

Що я ( ти, він, вони, ми ) робив?

Що я (ти, він, вони, ми ) зроблю?

Що було влітку? Що буде взимку?

ВПРАВА «НАЗВИ СЛОВА - ДІЇ»

Діти розглядають малюнки, на яких зображено дії людей, тварин, машин...

Називають слова-дії.

ВПРАВА «ПОСТАВ ЗАПИТАННЯ»

Вчитель пропонує за малюнком поставити запитання зі словом хто ?

Наприклад:

• Хто купує морозиво?
• Хто катається на велосипеді?
• Хто пускає кораблик?
• Хто тримає ведмедика?

За цим же малюнком дітям пропонують поставити запитання зі словом що?

Наприклад:

• Що тримає дівчинка?
• Що везуть діти?
• Що купує дівчинка?
• Що везе хлопчик?

ВПРАВА «НАЗВИ СЛОВА - ДІЇ»

Прийом «Віднови текст».

    Учні працюють у парах. Вони отримують кілька карток, на яких подано частини тексту. Діти читають мовчки (або упівголоса один одному) всі фрагменти й обговорюють, у якому порядку їх треба розташувати, щоб скласти цілісний текст.

  Учням пропонуються запитання, які можуть допомогти їм прийняти рішення:

• чи може цей уривок бути першим, чому?

• Чи може цей уривок бути останнім, чому?

• Що може бути в уривку, який іде після цього?

• Чому цей уривок не може бути раніше попереднього?

Прийом «Мозаїка».

    Це ускладнений варіант роботи з відновлення деформованого тексту. Його особливість і важливість полягають у тому, що виконання спільного завдання залежить від уміння кожного переказувати свій фрагмент тексту, з яким не знайомі інші учасники групи. Відновити текст можна лише після з'ясування всіма учасниками змісту всіх уривків на основі переказів «експертів» з окремих фрагментів.

    Організація роботи така: діти об'єднуються в групи, у кожній з яких стільки учасників, скільки фрагментів у тексті (це так звані «домашні», початкові групи). Далі учасники такої групи розраховуються за номерами і переходять у робочі групи: окремо збираються перші номери, другі і т. д. Учитель дає кожному учневі аркуш з текстом, призначеним для цієї групи (на аркуші вказано його номер), і всі члени робочої групи читають цей уривок (бажано читати його самостійно, але можливий варіант, коли один читає упівголоса, а інші слухають). Прочитавши, вони обговорюють зміст тексту і розмірковують, чи може цей уривок бути першим або останнім в оповіданні. Крім того, вони готуються переказати свою частину тексту в «домашній» групі: виділяють ключові слова, обговорюють, що в уривку найважливіше та ін.

      Після цього всі повертаються в «домашні» групи і по черзі розповідають зміст своїх уривків. Той, хто розповідає, може підглядати у свій аркуш, але, за правилами гри, не показувати його іншим учасникам. Вислухавши всі перекази, діти вирішують, у якому порядку мають іти уривки, щоб вийшов цілісний текст. У ході обговорення їм радять використовувати ті самі запитання, що й у прийомі «Віднови текст».

   Робота з деформованим текстом подобається учням, але є непростою для них. У цілому, близько 70% учнів 3–4-х класів виконують це завдання на коротких, нескладних текстах, але, як правило, вони не можуть пояснити запропоновану ними послідовність розвитку подій. Наприклад, в одному уривку говориться про те, що мама ходить по снігу, а в іншому – про те, що Андрійко стоїть у маминих слідах, які вона лишила в снігу. Або інший варіант: в одному уривку розповідається, що хлопчик побіг до хати, а в іншому – що він повернувся з куснем хліба.

Прийом «Позначки».

   Усі учні самостійно читають текст, а потім кожен має поміркувати, новим чи вже відомим для нього була та чи інша частина змісту прочитаного, і зробити спеціальні позначки на полях тексту. Потім діти працюють у парах: показують один одному позначки, обговорюють, чому вони зроблені саме так. Після цього один з пари учнів має розповісти про цю роботу. Заздалегідь дітям потрібно пояснити, що розповідатиме один, але про обох, і при цьому бажано сказати, що виявилося спільним в їх роботах, а чим вони відрізнялися.

   Але, не дивлячись на таке роз'яснення, майже всі школярі спочатку говорять лише про себе: «Я відмітив .», «Я не знала .», «Мені було цікаво .» тощо. Після наполегливих нагадувань учителя з'являються висловлювання, які складаються з двох частин: делегований від пари розповідає спочатку про себе, а потім, тримаючи аркуш однокласника перед очима і, як правило, не пам'ятаючи, що там відмічено, про його роботу. Регулярне застосування такої роботи призводить до активного використання учнями висловлювань на кшталт: «У мене ., а у Марійки .» (з часом і «У Марійки ., а в мене .»), «У нас обох .», «Виявляється, Владислав знав, що ., а я ні», «Оля розповіла, як вона одного разу .» тощо.

   Значною перепоною під час парної і групової роботи є те, що багато учнів не вміють обходитися без щохвилинної допомоги вчителя, діяти без його прямого керівництва. Часто вони навіть не можуть приступити до роботи в парі чи групі, зробити зусилля, щоб зрозуміти завдання, спробувати його виконати (наприклад, самостійно прочитати невеликий уривок тексту і переказати його). Вони чекають роз'яснень учителя і для висловлення «своєї» думки. Успіх групової роботи значною мірою визначається вмінням учасників працювати самостійно, тому що об'єднання зусиль двох учасників, які не вміють працювати самостійно, зазвичай не дає позитивного результату.

    Важливою ознакою правильного мовлення є його точність, яка забезпечується не тільки вмінням учнів точно передавати факти, спостереження чи поняття, а й здатністю вибирати цією метою найкращі мовні засоби – слова та словосполучення, які з найбільшою точністю передають найхарактерніші риси того, про що або про кого йдеться у висловлюванні.

    Отже, точність вимагає багатства мовних засобів, їх розмаїття, а також уміння вибирати в кожному конкретному випадку слова, синоніми, що найбільше відповідають змісту повідомлення.

    Оскільки усне монологічне висловлювання призначене для слухача, то автор, який зацікавлений у тому, щоб його почули, зрозуміли і правильно сприйняли, має подбати про виразність власного мовлення – уміння яскраво, точно і стисло висловлювати думки. Здатність впливати на людей переконливістю фактів, аргументів, побудовою фраз, добором слів і самим настроєм розповіді, опису чи роздуму.

   Формування в учнів умінь використовувати зазначені засоби виразності слід розпочинати зі спостережень за влучністю й доречністю використання їх авторами текстів, що подані для переказів.

    Наприклад, щоб підготувати усний переказ тексту розповідного характеру необхідно спочатку ознайомити учнів з текстом, а потім звернути їх увагу на те, як автор передає обережність ведмедихи:

Ведмеже сімейство

    На лісову галявину вивела ведмедиха своїх маленьких ведмежат. Зупинилась обачна ведмедиха. Чи все спокійно в лісі?

    Туляться до матері ведмежата. Лячно їм у величезному лісі, лише недавно вибралися з теплого барлога. Прислухаються ведмежата. Як шумить вітер у верховітті дерев! Як співає птаство! Ось на сосні дятел вистукує барабанний дріб.

   Будуть ведмежата звикати до лісу, гратися й качатися по м’яких купинах, лазити на дерева.

   Але нелегко побачити ведмедів. не побачиш і не почуєш, як тихо зникнуть у темному лісі сторожні звірі.

Як автор описав ведмедиху: самовпевненою чи обережною?

Якими фразами передав автор те, що почули ведмежата?

Які із зазначених фраз найяскравіші?

Як розумієте значення "сторожні"?

Чому автор назвав їх саме так?

Кого їм боятися?

   Працюючи у такий спосіб, треба привчати дітей підкріплювати свої думки словами автора.

    Важливе місце в роботі над розвитком монологічного мовлення має належати постійному контролю за його чистотою. Насамперед необхідно викинути з дитячого мовлення так звані слова – "паразити": "ну", "значить", "еканная", "укання" і тому подібне. Постійно в полі зору вчителя (особливо сільської школи) має бути вилучення з учнівських висловлювань діалектизмів і заміна їх літературними аналогами.

    Зазначимо, що першим кроком у боротьбі за чистоту мовлення учнів має стати дотримання самим учителем усіх правил літературної вимови і слововживання. Наголошуємо, що зразковим воно має бути не лише на уроках, а й на перервах, після уроків, поза школою.

    Особливого значення вчитель початкових класів повинен надавати формуванню правильності мовлення школярів, тобто відповідності його літературній нормі, в усному мовленні – орфоепічну правильність.

    Забезпеченню правильності мовлення молодших школярів підпорядкований увесь початковий курс рідної мови, яким передбачене вивчення теоретичних мовних знань з метою їх застосування у мовленнєвій практиці.

   Оцінюючи усні висловлювання школярів, учитель звертає увагу на зазначені вище критерії.

   Щоб збагатити мовлення учнів виражальними засобами, до яких належать епітети, порівняння, метафори, уособлення тощо, треба почати із спостережень за ними в авторських текстах.

   Наприклад, учитель пропонує учням текст. Після прочитання діти заходять у ньому порівняння і пояснюють їх. В цей час слід звернути увагу на те, яку роль відіграє порівняння у тексті. З цією метою можна спробувати вилучати їх, а потім порівнювати обидва варіанти.

   Можливі інші види роботи: а) подати також без порівнянь і запропонувати учням доповнити його ними; записати на дошці порівняння і запропонувати скласти з ними висловлювання: оголосити тему, подати ключові слова і поставити завдання спочатку дібрати порівняння, а потім скласти твір.

  Належне місце в роботі над розвитком монологічного мовлення має посідати добір епітетів. Спочатку діти виявляють їх у авторських текстах, пояснюють вживання, а згодом варто звернути увагу на емоційно-експресивні відтінки.

Літній вечір

    Над ставком спускається тихий вечір. Оксамитове світло блідого місяця сиплеться на кущі, на древа, на свіже сіно між ними.

    І покоси, і кущі, і дерева вітають м’яке світло, ласкаво всміхаються йому привітною усмішкою. Квіти й листя після цілоденної спеки підвели голівки, оглядають вічну красу неба, наче бажають поцілуватися з вечірнім повітрям, з промінням срібного світла.                       

( За О.Копильским)

     Кожен учень отримує текст, з якого треба виписати словосполучення прикметник + іменник, а потім пояснити, які з них надають текстові яскравості, таємничості, образності. Учні усно коментують відповіді.

     Під час цієї роботи слід дати учням можливість висловлювати свої суб’єктивні уявлення, почуття, міркування, хоч вони можуть бути й хибними. Виправляти помилкові твердження треба дуже коректно, щоб не образити дитину, не породити в її душі страх і невпевненість під час наступних висловлювань.

    Підсумовуючи роботу над епітетами, вчитель має зосередити увагу дітей на тому, як багато важить у творі кожне влучно і доречно вжите слово, які уявлення чи спогади можуть викликати прикметники про ті предмети, явища чи події, яким автор присвятив своє висловлювання. Тому так важливо вдумливо і ретельно добирати слова під час побудови переказів та власних творів. Крім того, така робота збагатить словникову скарбничку дітей епітетами, які вони зможуть використати у своєму усному і писемному мовленні.

     Яскравим виражальним засобом виступає метафора. У метафорі одне явище повністю уподібнюється іншому, чимось схожому на нього, при цьому створюється яскрава поетична картина.

   Не вводячи терміни і не даючи ніяких визначень, можна на прикладах продемонструвати молодшим школярам важливу роль у тексті слів, ужитих в переносному значенні.

Весна

   Весна уже співала навкруги, бриніла ніжним південним вітерцем.

  Усе в лісі радіє, а береза плаче. Під гарячим промінням сонця сік швидко тече по її білому тілу, через кору він проступає назовні. Таке враження, що це сльози берези.

   Розглядаючи поданий текст, можна запропонувати учням порівняти перший абзац з такими рядками.

   Настала весна. Подув південний вітер. Потім слід задати дітям питання:

Що ви уявили, прочитавши ці рядки?

Яка картина виникла у вашій уяві після прочитання першого абзацу тексту?

    Другий абзац можна порівняти з наступними рядками.

Навесні у стовбурі багато соку, і він тече навіть по корі.

     Прочитавши це речення, учні скажуть, що уявляють березу з краплинами соку на корі.

    Описати подібне явище і в другому абзаці тексту, але використані автором слова змальовують зовсім іншу картину: береза – жива істота ( в образі дівчини чи молодої жінки) з білим тілом, довгим гіллям – волоссям, прикрашеним сережками, із рясними сльозами, що стікають по її щоках.

    Зазначений текстовий матеріал можна використати для іншого методичного прийому.

Одній групі учнів запропонувати намалювати ілюстрацію до тексту з метафорами, а другій без них. Потім порівняти малюнки і підвести дітей до висновку, що їхні роботи різні, бо перед ними були різні тексти, хоч і йшлося в них про те саме явище природи. Ось яке велике значення має добір слів під час побудови висловлювань.

Методи та прийоми навчання зв’язних висловлювань молодших школярів

       Методи навчання — це способи спільної діяльності вчителя і учнів, спрямовані на розв'язання завдань розвитку мовлення. Щоб розібратися в численних методах і прийомах навчання, з'ясувати їх характер, суть, правильно оцінити, застосовують наукову класифікацію. Класифікують методи навчання за різними ознаками: -за характером керівництва розумовою діяльністю учнів (пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемний, частково-пошуковий, дослідницький); -за джерелом знань (наочні, словесні, практичні); -за типом діяльності (практичні, практико-теоретичні, теоретичні). Використання методів і прийомів роботи з метою розвитку зв'язного мовлення .

    У методиці початкової школи застосовують наступні методи і прийоми роботи над зв'язним мовленням учнів.

 -Розгорнуті відповіді на запитання.

 - Алгоритми побудови тексту-міркування: -Я вважаю, я гадаю, на мою думку... (позиція). Тому що, оскільки, через те... (причина).

Наприклад... (докази, аргументи). Отже, тож... (висновок).

-Різні текстові вправи, пов'язані з аналізом прочитаних творів, з вивченням граматичного матеріалу, активізацією граматичних форм і лексики. Наприклад: прийом "синкан" для аналізу тексту про вітер. Цей прийом вимагає певної побудови. Складається з 5 рядків. 1ряд - іменник; 2 ряд - прикметник; 3ряд - дієслово чи дієслівні форми; 4ряд - фраза, яка передає особистісне ставлення до теми; 5 ряд - синонім до іменника у першому рядку. 1. Вітер. 2. Сильний. 3. Зриває. 4. Дошкуляє. 5. Повітряна маса.

   -Усний переказ художніх текстів, вивчених напам'ять, записи таких текстів по пам'яті.

-Імпровізація за мотивами казок (усно), складання віршів, оповідань.

 -Усний та письмовий переказ тексту з творчим завданням: дописати зачин, кінцівку, ввести додаткових героїв, поширити розповідь про основних героїв тощо.

-Перебудова поданих учителем текстів усно і письмово.

 -Різні види драматизації, словесного малювання, ілюстрування прочитаного.

 -Письмові твори різних типів. -Відгуки про прочитане, побачене.

-Складання ділових паперів: телеграм, оголошень, запрошень тощо.

-Вивчення віршованих рядків. Тримаючи в пам'яті багато віршованих рядків, дитина вільно оперує словами з них під час написання твору.

-Народні прислів'я і приказки, скоромовки, щедрівки. Міркуючи над . прислів'ям, діти вибудовують логічні речення, які відповідають певній темі.

 -Розгадування, відтворення і самостійне складання загадок, загадок-добавлянок, підбирання до відгадок слів-порівнянь. Цей вид роботи сприяє вмінню знаходити в контексті головну думку і переносити її у реальність. У кожній загадці образ, метафора пов'язані з дійсністю, що і допомагає її відгадати. -Робота над фразеологізмами.

 -Метод фантограм (асоціативний кущ, сніжинка). Допомагає побудувати асоціативний ряд слів до названого предмета чи явища. Вчитель називає певне слово, а діти — слова, які асоціюються із цим словом. Ніжність — мати, дитина, душа, квітка, любов, родина, дівчина... Метод фантограм є специфічним тренінгом під час роботи з опорними словами, що дозволяє учню швидко зорієнтуватись  серед розмаїття слів, вчить добирати потрібне слово, вдало його використовувати. -Добір синонімічного ряду.

 -Добір антонімів до слів.

 -Інсценізація казок. Казка допомагає дітям емоційно збагачувати образи, які вони відтворюють, відчути головну думку твору, вчить компонувати слова в словосполучення і речення, слідкувати за логічною послідовністю твору, знаходити зачин, основну частину, кінцівку. Крім того, текст кожної казки — прекрасний матеріал для формування навичок зв'язного мовлення.

 -Виписування цікавих слів і виразів у зошит "Мовна скарбничка". Такий зошит учень повинен завести, щойно навчиться писати. Дитина виписує прислів'я, приказки, крилаті слова, синоніми, антоніми, вислови великих людей відповідно до певних тем. Учень може звертатись до цього зошита під час уроку, на перерві, вдома — тоді, коли виникне необхідність.

 -Написання заміток у класні та шкільні стіннівки, ведення літопису класу. Діти пишуть побажання однокласникам, вчителям до свят, на канікули, розповідають про цікаві події у шкільному та особистому житті, добирають матеріал з життя тварин, птахів тощо.

 -Логопедичні вправи. Правильна вимова підкреслює мелодійність українського слова, допомагає дитині користуватися літературною мовою.

 -Розвиток інтонаційних умінь: інтонація перерахування, інтонація вставки, клична інтонація, попереджувальна, пояснювальна, зіставна. -Етимологічний аналіз слів. Робота над дослідженнями етимології слова допомагає зацікавити дитину мовними засобами.

-Ігри (дидактичні, сюжетно-рольові, ігри-драматизації). "Конструювання букв і слів" "Фонетичний годинник" "Прочитати слова"," Кружечки-братики" "Знайди свою казку" "Кросворди-загадки" "Поле чудес" "Будівельники" "Ерудити" "Що? Де? Коли?" Всі ці ігри дуже гарно описані у книзі І.М. Веремійчика "Граючись, вчимося". "Мозаїка" Для цієї гри потрібна магнітна дошка і букви з магнітами. На дошці діти викладають слова, словосполучення у вигляді геометричних фігур, ялинок, квітів, хатинок тощо. "Цікаві слова" На дошці чи таблиці написані слова: дід, рис, тік, Рим. Завдання: прочитати їх навпаки. Самому скласти подібні. "Знайди імена дітей в складових таблицях" Для цієї гри потрібно використовувати складові таблиці. Серед розмаїття складів діти вибирають такі, з яких складається їх ім'я, потім — ім'я сусіда за партою, далі - імена друзів тощо. "Розірване речення" У цій грі використовують деформовані речення. Наприклад: 1 5 2 4 3 Взимку носок деньок комарів як Діти розташовують слово у потрібній логічній послідовності. "Чарівні перетворення" Для цієї гри використовують слова, в яких міняють букву чи склад. Ці слова змінюють своє лексичне значення. Наприклад: нора — нога ноша — наша наша — Маша "Екскурсія" Вчитель заздалегідь готує таблички з написами: "ліс", "парк", "ремонт взуття", "театр", "зоопарк"... Діти створюють ситуацію і озвучують її. "Якого кольору слова" Вчитель піднімає табличку, на якій написане слово, і просить сказати, якого воно кольору. Для цієї гри потрібно використовувати слова, добре знайомі дітям. Наприклад: "сонце" — жовте, помаранчеве; "сніг" — білий, сірий; "трава" — зелена; "осінь" — жовта, червона. Добираючи форми, методи та прийоми роботи для уроку розвитку зв'язного мовлення, вчитель повинен пам'ятати про те, що необхідно спонукати учнів думати, зіставляти, порівнювати, знаходити цікаве, придумувати, продовжувати, а головне — вчити користуватися українською мовою. За ступенем самостійності учнів вправи з розвитку зв'язного мовлення діляться на такі типи: виконані за зразком, конструктивні і творчі. До вправ, які виконуються за зразком, відносяться перекази, розказування напам'ять, ділові папери, усне переоповідання прочитаного. До конструктивних вправ відносяться такі, що пов'язані з перебудовою тексту, запропонованого вчителем. Всі інші види вправ є творчими, повністю самостійними, особливо такі, як усні перекази, драматизація, імпровізація, літературно-художня творчість, словесне малювання, письмові твори, листи тощо.

   В умовах становлення та розвитку Нової української школи залишаються актуальними різні аспекти проблеми застосування традиційних методів розвитку мовлення учнів. Але використання ігрових  технологій у навчальному процесі оптимізує його перехід до якісно нового рівня, позитивно впливає на мотивацію школярів до навчальної діяльності, підвищує рівень їхньої спроможності й активності у виборі методів виконання завдань, що постають перед ними. Дидактичні ігри сприяють реалізації педагогічних цілей, інтегруючись у навчальний процес і взаємодіючи з його компонентами – змістом, формами й методами навчання. Використання в навчальному процесі дидактичних ігор створює умови для успішного досягнення педагогічних цілей освітнього процесу. Раціональне комплексне застосування посилює їх ефективність у реалізації форм і методів та засобів, добір яких необхідно здійснювати з урахуванням індивідуально-вікових інтересів, особливостей мети, цілей і змісту навчання.

Працюючи над даною темою я переконалася, що саме в іграх розпочинається невимушене спілкування дитини з колективом класу, взаєморозуміння між вчителем і учнем. Тому мені, саме завдяки ігровим формам навчання, вдалося залучити пасивних учнів до систематичної розумової праці, дати змогу дитині відчути успіх, повірити в свої сили, навчати без примусу, щоб кожен учень був не просто слухачем, а дослідником, фантазером, винахідником і просто жив щасливим життям спілкування.

Додатки

ДОДАТОК 1

 СХЕМИ УРОКІВ З РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ

 I. Переказ оповідання

1. Стисла вступна бесіда, зв'язана із змістом оповідання.

 2. Читання оповідання вчителем.

3. Бесіда за змістом прочитаного.

 4. Складання плану і запис його на дошці.

 5. Розгляд образних виразів для використання в переказі. Запис на дошці трудних з орфографічного боку слів.

6. Усний переказ оповідання учнями за складеним планом.

7. Писання учнями переказу ( колективне, індивідуальне).

8. Творчий переказ ( за аналогією, поширення сюжету і ін.).

 II. Колективне складання твору на задану тему

1. Бесіда на тему твору.

 2. Розповідь учнів про різні факти на дану тему.

 3. Колективне складання плану чи запис плану, даного вчителем.

4. Добір образних слів, виразів для використання в творі.

 5. Складання речення, обробка їх і запис на дошці.

 6. Запис учнями складеного твору в зошиті.

7. Зачитування твору кількома учнями із своїх зошитів. III. Складання твору за малюнком

Перший урок. 1. Бесіда на тему, зв'язану із змістом малюнка.

2. Розгляд малюнка учнями ( кожен про себе).

3. Розбір змісту малюнка за запитаннями вчителя.

4. Складання плану майбутнього твору.

 5. Добір епітетів, порівнянь для використання в творі. 6. Усна розповідь за складеним планом до змісту малюнка.

7. Запис учнями плану в свої зошити.

Другий урок 1. Усна розповідь одного – двох учнів за раніше складеним планом (картину знову вивішено).

2. Нагадування вчителя учням про вимоги до письмового викладу. Розбір орфограм, речень з прямою мовою для використання в творі.

3. Самостійне писання твору учнями.

4. Кілька учнів зачитують свої твори

«Переказ тексту за запитаннями і опорними словами»

Мета: Удосконалювати уміння вирізняти нову інформацію, точно відповідати на запитання усно і письмово, уточнювати і збагачувати словник дітей. Вчити помічати мовні огріхи.

Розвивати увагу, уяву, вміння зв’язно висловлювати власні думки.

Виховувати інтерес до вивчення рідної мови.

Хід уроку:

І. Організація класу:

ІІ. Мотивація навчальної діяльності:

-Щоб бути цікавим співрозмовником, треба багато знати і вміти ділитися своїми знаннями.

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку:

-Сьогодні будемо вчитися уважно слухати текст, визначати нову інформацію, відповідати на запитання усно і письмово.

ІV. Підготовча робота:

Згрупуй слова. Доведи:

Ведмідь, синиця, заєць, лисиця, зозуля, жайворонок, вовк, їжак.

Знайди «зайве» слово:

Горобець, зозуля, голуб.

Розглянь малюнок зозулі.

Якого розміру?

Чим особливе забарвлення пташки? (рябеньке)

Чим особливий хвіст?(довгий, з великими білими цятками)

Що ви знаєте про зозулю?

V. Написання переказу:

1.Сприймання тексту (слухове).

-Що нового для вас повідомляється у тексті?

Дивна птиця

Зозуля ніколи не в’є собі гнізда. Ніколи сама не виводить пташенят. Це єдиний випадок серед звірів і птахів, коли батьки не дбають про своїх дітей. Зозуля потай кладе сво яйце до чужого гнізда, а хазяйське викидає. Висиджує і вигодовує зозуленя інша пташка.

Коли в зозуленяти з’являється перше пір’я, воно викидає інших пташенят з гнізда.

І все ж зозуля корисна. Вона визбирує по гілках дерев волохату гусінь.

(За Уляною Кравченко)

2.Аналіз тексту, добір робочих матеріалів:

VI. Самостійне написання переказу (на чернетках)

За запитаннями:

-Чому зозулю називають дивною пташкою?

-Хто висиджує і вигодовує зозуленят?

-Чому зозулю треба охороняти?

За поданими схемами –опорами:

Зозуля _____ не в’є _____ .

Зозулю____________ тому, що _____ не дбає про______ .

І інші птахи_________ і _________ .

І________ треба__________ тому, що тільки_______ .

_________________________ волохату гусінь.

VII. Редагуваня тексту(Колективне, вчителем, самостійне)

VIII. Підсумок уроку:

-Що дивного в поведінці зозулі?

-Які одиниці мови ми вчилися будувати? (речення)

-Про які слова- родичі ми говорили?

-Які близькі за значенням слова допомогали переказувати текст?

Тема: «Культура мовлення. Слова ввічливості. Ввічливі форми вітання, прощання»

Мета:- Збагатити мовлення учнів ввічливими словами (вітання, прощання, звертання). Вчити вживати ввічливі форми у мовленні.

-Розвивати культуру діалогічного мовлення.

-Виховувати культуру поведінки і спілкування.

Хід уроку:

І. Організація класу.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку:

-Сьогодні ми поговоримо з вами про ввічливість. Ввічливими люди не народжуються, а стають, опанувавши знання і правила хорошого тону. Ввічливість- це шанобливість, доброзичливість, прагнення не робити неприємності іншим, готовність своєчасно прийти на допомогу.

ІІІ. Засвоєння нових знань:

1.Лінгвістичний аналіз. Знайомство з віршем Т. Коломієць.

-Наша мова настільки багата, що в ній завжди знайдеться тепле і привітне слово. Добре слово- наче зернятко, що, зійшовши, дарує нам радість.

-Прочитайте вірш.

-Про що в ньому йдеться?(Вірш написаний на дошці).

-Яких слів мама навчає дитину?

-Як ви розумієте «сію дитині в серденько ласку»?

-Коли говорять «сійся- родися»?

-А чому автор вживає «сійся-Родися» у вірші про ввічливі слова?

-З чим Т. Коломієць порівнює ввічливі слова?

-З якими почуттями треба говорити ввічливі слова?

-Якою стає мова, коли в ній є ввічливі слова?

-Які ввічливі слова ви вперше почули?

-Що вони означають, коли їх говорять?

2.Аналіз мовленнєвих ситуацій.

-Пригадаємо, які слова люди говорять при зустрічі?

(Вивішується таблиця. Вона заповнюється знайомими словами, які були написані до уроку на табличках).

Доброго ранку! Добрий день! Добрий вечір! Доброї ночі!Здрастуйте!

-А тепер подивіться, які ще слова можна казати в цьому випадку?

Світлої днини! Будьте здорові! Добридень! Доброго здоров я !

( Діти у зошитах записують нові слова: Ранком: Світлої днини!

Вдень: Добридень! Доброго здоров’я!)

Пригадайте слова , які ви вживаєте при зустрічі і прощанні!

-А тепер познайомтесь з новими словами.

Скільки літ, скільки зим! Щасливої дороги! До зустрічі!

Радий тебе бачити! До зустрічі! Всього доброго! Ні пуху, ні пера! Попутного вітру!

-Які слова ми вживаємо, вітаючись і прощаючись з друзями?

-А з дорослими?

-Коли ми говоримо «ні пуху, ні пера», «попутного вітру»?

4.Активізація словника

Аналіз мовленнєвих ситуацій.

- Діти, ви вже знаєте, які ввічливі слова слід вживати у спілкуванні з людьми?

-А зараз нам Вітя і Миколка розкажуть, як вони поводилися, коли зустрілись. Миколка повертався з бібліотеки з цікавою книгою, а назустріч – Вітя.

(Сценку виконують учні).

-Добрий день, Вітю!

-Добрий день. Звідки ти йдеш?

-З бібліотеки.

-Яку книжку взяв, Скажи будь ласка?

-«Буратіно».

-Як прочитаєш, скажеш мені? Я теж її візьму.

-Добре, скажу.

-Дякую, до побачення.

(Вчитель разом з учнями оцінює розмову Віті та Миколи.)

Уявіть собі, що діти Петрусь і Гнатик, ішли вулицею, назустріч їм простувала вчителька. Гнатик, побачивши її ще здалеку, закричав: «Добрий день,Віро Антонівно!». Всі люди озираються, дивляться. А Петрусь підійшов до Віри Антонівни і неголосно привітався.

-Хто з хлопчиків повівся правильно?

(Діти оцінюють вчинки хлопчиків)

-Як треба розмовляти, вітатися?

Озвуч малюнок:

-Розглянь малюнок з відомих казок.

-Як Карлсон вітається з мамою Малюка та з Малюком?

-Як Карлсон повинен привітатися з Фрекен Бок І з Собакою Бімбо, щоб їм сподобатися?

-Як можна привітатися без слів?

Моделювання мовлення в різних ситуаціях:

-Хто вітається перший, якщо зустрілися старший і молодший?

-Хто вітається перший, якщо зустрілися хлопчик і дівчинка?

-Чи мохна замість «добрий день» говорити «привіт»? Кому саме?

-У шкільному коридорі розмовляють вчителі. Серед них Ігор побачив свого класного керівника і, проходячи повз нього, ввічливо сказав «Добрий день, Вікторе Семеновичу!»

-Чи допущена помилка?

Формування вмінь користуватися ввічливими формами.

1.Розмова по телефону.

-Хто починає розмову?

-Якими словами?-Коли ви розмовляєте по телефону, кого і для чого викликаєте?

2.Розповідь вчителя про значення телефону.

-Телефон- це наш надійний помічник.  Він допомагає вирішувати багато важливих справ, але телефоном треба вміти користуватися.

Розмова має бути короткою, ввічливою. Особливо треба вітатися, а в кінці розмови дякувати і прощатися.

Ігрові ситуації.

(Використовуючи фрази з розмови хлопчика по телефону, розіграйте сценки.(малюнок).

-Я хотів би запросити тебе і діда на день народження у суботу…

-ти підеш у театр з класом?

-У тебе записане домашнє завдання з математики?

Аналіз розмови по телефону.

Хлопчик: Алло!

Чоловік: Слухаю вас!

Хлопчик :Добрий день!

Чоловік :Здрастуйте!

Хлопчик: Вибачте, Ви не могли б покликати Ірину Андріївну?

Чоловік: Зараз вона підійде!

Хлопчик: Спасибі.

Мама: Алло, я вас слухаю.

Хлопчик: Мамочко, здрастуй!

Мама: Здрастуй, синок!

Хлопчик: Я хотів тобі сказати, що піду разом із Сергієм грати у футбол, буду о 16 годині, не хвилюйся.

Мама: Добре, тільки спочатку_ уроки.

Хлопчик: Добре. До побачення.

Мама: Всього найкращого.

-Які слова вітання, вибачення, прощання, звертання використовував хлопчик?

V/Підсумок уроку:

- Як годиться розмовляти з дорослими?

Які правила культурної поведінки ви запам’ятали?

-Чи можна вітати людину непривітно?

Чи можна бажати здоров’я людині крізь зуби, а доброго дня із злим виразом на обличчі?

-Сьогоднішній урок я хочу закінчити такими словами:

«Будь ласка», « Спасибі», і «Будьте здорові»-

Слова необхідні й корисні у мові.

Приємно їх чути і в школі і вдома

Від мами , від вчителя й просто знайомих!!!

Вірш Т.Коломієць

Сію дитині

В серденько ласку.

Сійся-родися,

Ніжне «будь ласка».

Вдячне «спасибі»,

«Вибач» тремтливе-

Слово у серці,

Як зернятко в ниві.

«Доброго ранку!»,

«Світлої днини!»-

Щедро даруй ти

Людям, дитино.

Мова барвиста,

Мова багата,

Рідна і тепла,

Як батьківська хата.

ЛІТЕРАТУРА

1. Крутій К.Л., Лопатинська Н.А., Маковецька Н.В. Вчимося мови та розмови. – Запоріжжя, 1999.

2. Каніщенко А. П. Уроки розвитку зв’язного мовлення в початкових класах: Методичний посібник для вчителя. – К.: Рута, 2000. – 128 с.

3. Крайнова Ж. Формування комунікативної компетентності молодших школярів на заняттях з рідної мови // Початкова школа.  – 2003.  – №11.  –  С. 24-26.

4. Крикун М. Роль слова в розвитку зв’язного мовлення молодших школярів // Початкова школа.  – 2003.  – №11.  – С. 27-35.

5. Бучинська О.В., Кожухар Л.Н., Левицька Л.В. та ін. 77 уроків з розвитку зв’язного мовлення у 1-4 класах. – Х.: Вид. група "Основа", 2005.

6. Кодлюк Я.П. Підручник для початкової школи: теорія і практика. – Тернопіль: підручники і посібники, 2004.

7. Чупріна О. В. Методи розвитку зв’язного мовлення на уроках української мови в початковій школі. Науковий вісник Мукачівського державного університету: серія «Педагогіка та психологія» Випуск 2 (8)’ 2018. – с. 170-173.