Дидактичний матеріал " Пам"ятка на допомогу учням для самостійної роботи в групах ( парах) на уроках історії"

                      Дидактичний  матеріал

                Пам′ятка  на  допомогу учням

           для  самостійної  роботи в  групах ( парах)

                           на  уроках історії

                                  Пам′ятка 1

Формування умінь складати хронологічну таблицю,

визначати хронологічні рамки події співвідносити події

         історії України та всесвітньої історії.

                           Як це робити?

1.Уважно читаємо текст, виписуємо дати всіх подій, що згадуються

     в  даному тексті.

2.Розставляємо всі події за хронологічним порядком, тобто,ставимо

   першою подію шо відбулася раніше за всі, друга подія – пізніше

  і так далі. Останньою у  списку має бути зазначена подія, що

   відбулася пізніше за всі. Таблиця матиме такий  вигляд:

3.Хронологічні  рамки події – це період від початку здійснення

    до завершення події ( її початок і кінець). Грецьке слово «хронос» у перекладі означає «час».

4.Співвідносити історичні події – це означає порівняти їх за часом:

    яка з них почалася або закінчилася раніше або вони відбулися

   одночасно.

                                                           Пам′ятка 2

Формування  умінь  аналізувати  події, висуваючи гіпотезу,

         аргументувати свою точку зору, узагальнювати

                              міркування.

                                Як  це  робити?

1.Спочатку сформулюйте  свою  точку  зору  чітко, у вигляді

    закінченого  стверджувального речення , тобто висуньте

     гіпотезу  за  формулою:

                                         «Я думаю що …»

2.Після цього перелічите  докази на користь своєї точки зору ,

    Тобто  аргументи за формулою:

                                       «Я так думаю тому, що …»

3.Закінчити  міркування необхідно  висновком – узагальненням,

    у  якому варто продемонструвати, що гіпотеза, висунута вами,

     переконлива.

   Гіпотеза: «Я думаю що …»

   Аргумент: «Я так думаю тому, що …»

                 по – перше …

                 по – друге …

                 по – третє …

         Висновок: «У підсумку міркувань ми дійшли висновку, що…»

                                    Пам′ятка 3

  Формування умінь  давати коротку характеристику

                              історичному  діячу

1.Згадайте:

           - Коли і в якій країні жив історичний  діяч , якого ви маєте

охарактеризувати?

          -В яких умовах формувалися його погляди?

          - Інтереси якої соціальної  групи виражав, якими були прагнення цієї людини?

2. Коротко вкажіть:

          - Які ідеї і чому він висував?

          -Які засоби використовував  для  досягнення своїх  цілей?

3. Згадайте  з розповіді вчителя або користуючись  текстом  документів, підручником, визначте  які особисті якості мав  історичний  діяч. Чи підходять  вони  для  вирішення поставлених

цілей?

4. Яких результатів  досяг історичний діяч? Оцініть  їх  (позитивні, негативні). Подумайте , чому  вони стали можливими.

Висновок: усі перелічені  особисті  якості підходили для досягнення  ним  поставленої  мети.

                                 Пам′ятка 4

 Формування  умінь  працювати з історичною  кратою,

                               читаючи  її

     Працюючи з картою, ви повинні  уміти використовувати

зміст нескладної  історичної карти або карти- схеми в розповіді про

події, їхні  причини і наслідки. Для  того, щоб прочитати карту і

змусити її  заговорити, необхідно  запам′ятати  порядок роботи з нею.

     1.Прочитайте  назву необхідної  карти.

     2.Карта починається  з так  званої  легенди-таблички в нижній її

частині , яка містить  умовні позначки. Познайомтеся  з кожним умовним знаком легенди , прочитайте його.

    3. Знайдіть на карті умовні позначки , зазначені в легенді , докладніше зупиніться  на  тих , які  вам  необхідні  при  вивчені

конкретного питання.

    4.Показуючи на карті місто , селище обов′язково назвіть його

місцезнаходження ( наприклад , місто Київ у X ст. знаходилося

на правому березі р. Дніпро в центральній  його  течії).

                                  Пам′ятка 5

Формування  умінь визначати суть ( основний зміст)

історичних явищ, події, вивчаючи соціальні  відносини.

    Як  вивчати відносини  між  соціальними групами,

                 верствами  населення?

1.Визначте основні  соціальні групи  суспільства в цікавлячий вас

   історичний  період.

2.Охарактеризуйте  на  основі  фактичного  матеріалу  становища

    імущих:

                  а) якою власністю володіли?

                  б) яке  було їхнє  основне  заняття?

                  в) чи були імущі експлуататорами (чи привласнювали

результати чужої  праці)?

3. Охарактеризуйте  на  основі фактичного  матеріалу становище

    незаможних:

                  а) чим  володіли(або користувалися)?

                  б) якою  мірою були вільні ( особиста воля, економічна

     воля)?

                  в) чи  були власниками  результатів своєї  праці?

4. Який характер  мали  відносини між  соціальними  групами

    (антагоністичний чи неантагоністичний)? Які  протиріччя існували? (Примітка : антагоністи – вороги)

5.Який спосіб  розв′язання  протиріч  пропонувала  кожна  соціальна  група?

                              Пам′ятка 6

Формування уміння  аналізувати  текст історичного

             джерела

Необхідно:                                розкладати

                                                     роз′єднувати

«аналізувати» - означає :         розчленовувати

                                                    розбирати

    Кожен текст має: зачин – називає тему:основну частину – розкриває зміст;

Кінцівку – завершує текст; підводить до  висновку.

Як аналізувати текст історичного джерела.

       1.Прочитайте текст

       2.Знайдіть значення нових  слів і незрозумілих  виразів

       3.Визначте основну  частину тексту. У  якому реченні викладена головна

ідея, головний  зміст?

       4.Про яку історичну подію або явище, про які історичні персонажі  йде

мова?

       5.Визначте в  тексті історичного  джерела:

                     - що  важливо?

                     - що потрібно запам′ятати?

                     - про що довідалися вперше?

                     - що було незвичайним, несподіваним?

       6.Складіть  питання  до  тексту «історичного  джерела» починаючи їх

словами «чому»; « з якою метою»; «як».

       7.Чи  дають відповіді на ці питання можливість краще зрозуміти  суть, причини, значення історичної події  чи  явища.

       8.Визначте своє  ставлення  до  тексту історичного джерела. Для цього

можна  використовувати  такі слова:

-Це вірно тому, що…

- Я впевнений у  тому, що…

- Я добре знаю, що…

- Я  думаю інакше тому, що…

- Я переконаний  у цьому тому, що …

- Я не  згодний з  цим, тому що …

                        Пам′ятка 7 

           Формування  уміння  вивчати повстання

Необхідно  знати:

                  Повстання – це збройний виступ різних  верств  населення проти

існуючих  порядків.

             Рушійні сили повстання – це  соціальні верстви і  групи, які брали участь у повстанні.

                                 Як  вивчати  повстання?

1.Називаємо  точну дату повстання, його  назву або  ім′я ватажка.

2. Визначаємо рушійні повстання( селянське, козацьке, міських жителів).

3.Визначаємо  причини  повстання: для цього встановлюємо, що відбувалося

в житті повсталих соціальних груп і верств незадовго до виступу, що могло

викликати  невдоволення  до  такої  межі, що довелося  взятися за  збою для

зміни  існуючих порядків.

4.Визначаємо передумови  повстання: для  цього встановлюємо  умови, що

    уможливило  здійснення  повстання( наприклад, поширення  яких-небуть

   ідей чи настроїв у  суспільстві; чи існували  сили  або  особа, які могли  очолити  повстання; яким  було становлення державної  влади до  становища

даних  соціальних груп і верств до їхніх проблем)

5.Розглядаємо  початок  повстання

     - визначаємо  привід – яка  подія  послужила  безпосередньо  поштовхом до  початку повстання. Як правило ,  таку  подію можна  назвати «Останньою

краплею, що  переповнила  чашу терпіння».

    -характеризуємо  ватажка повстання – до  якої  соціальної  групи належав, що спонукало  його стати  активним учасником і ватажком повстання, основні  якості  характеру, цілі.

    - характеризуємо склад  повстанців, кількість, озброєння, готовність  до

воєнних  дій.

6.Висвітлюємо  хід  повстання:

           - яка програма  повстання ( вимоги, цілі);

           - дії повстанців; територія, яку охоплює  повстання;

           - як  закінчилося  повстання?

7.Оскільки  повстання  даного  періоду  історії найчастіше  були  програні,

 з′ясуємо  причини  їхньої  поразки: чи  готувалися  вони  заздалегідь;  чи були  стихійними;  чи був  докладно розроблений  план; чи  уявляли  повстанці добре  ті  цілі, яких  хотіли домогтись;  чи  володіли  повстанці  необхідним  озброєнням і досвідом ведення  воєнних  дій;  чи були їхні дії

узгодженими; чи єдність була  відсутня.

8.Визначаємо результати( наслідків повстання) – як позитивні так і негативні.

9.Визначаємо уроки повстання: чому воно навчило людей,який досвід був почерпнутий з  даної  події?

                                       Пам′ятка 8

  Формування  уміння  оцінювати значення  історичних

                          подій і явищ

                         Необхідно  знайти:

Значення  історичної  події (явища) – це та роль (позитивна чи негативна),

Яку  відіграли  наслідки якої-небудь  історичної події (явища) в подальшому

розвитку  суспільства, народу, держави;

    -для правильного  визначення історичного значення  події (явища)

   - зміни можуть відбутися як  у житті одного окремо узятого народу і держави, так і в житті всього  суспільства і багатьох держав.

                 Як  оцінити значення історичної події  або  явища

    1.Визначаємо наслідки оцінюваної  історичної  події (явища):

           - що  змінилося в житті  народу, держави, в історії  якого відбулася,

дана  подія(явище);

          -що змінилося в житті суспільства в цілому, у житті інших народів і

держав у результаті здійснення  даної події(явища)?

   2.Визначаємо роль цих  змін:

         - що змінилося в житті народу, держави, в історії якого  народу, держави, в історії якого відбулася  дана  подія(явище) у кращій  бік(позитивні

зміни), а що – у гірший (негативні зміни)?

        -що змінилося в житті суспільства в цілому, у житті інших народів  і держав у результаті здійснення  даної події (явища) в кращий і гірший бік

(позитивні і негативні зміни)?

  3.Підсумком роботи має стати висновок – узагальнення отриманих результатів

         Узагальнення – це об′єднання  словом  або реченням найважливіших ознак історичних  подій  або  явищ.  Позитивні зміни  можна  об′єднати словом  « прогресивних» ( прогрес – це рух уперед, від низького до більш удосконаленого  стану). Негативні  зміни  можна  об′єднати словом 

« відставання», « гальмування розвитку».

         Отже, у висновку варто висвітлити:

• чи  була  дана історична  подія  прогресивною  чи  гальмувала  розвиток

суспільства, народу, держави;

• подія (явище) може  мати  суперечливе  історичне  значення: відігравати  як  позитивну, так і негативну роль.

                               Пам′ятка 9

Формування   уміння  складати  розгорнутий  план статті

                  підручника чи  розповіді вчителя

                            Необхідно  знати:

• план тексту – це послідовність основних  ідей, думок,

висловлених  автором або оповідачем;

• складання  плану  тексту дає  можливість  краще його

зрозуміти, виділити головний і другорядний зміст. А це

необхідно для  того, щоб правильно усвідомити  сутність

причини, значення  історичних  подій  чи  явищ;

• розгорнутий план – це складний, докладний  план. Саме такий

план  дає  найкращу  можливість  визначити  головний  зміст

тесту, зосередити  на ньому  увагу.

                Як  правильно  скласти  розгорнутий  план  статті  підручника.

1.Прочитайте  весь  текст  статті  цілком

2.Виділіть в  ньому  логічно закінчені  частини

3.В  кожній  з  цих  частин визначити  основну  думку та озаглавте її  ( одним реченням передайте зміст).

4.Кожну з цих логічно  закінчених частин поділіть  на  положення,

ідеї,  що  уточнюють зміст  основної  думки. Подумайте, як коротко

( декількома  словами) передати їх на  папері.

5.Запишіть  речення  до  плану  в  такій  послідовності; як описані

   події.

6.Перевірте, чи можна за  написаним  вами планом  переказати

   статтю не  пропускаючи  зв′язок  між  частинами  тексту.

7.Пам′ятайте, у плані  не  повинно  бути  питань. Зміст  тексту

   треба  передавати  стверджувальними  реченнями.

                                    Пам′ятка 10

  Формування  уміння самостійно працювати  з різними

                          джерелами  інформації

-Вивчати історію тільки  за  підручником  неправильно, та й не цікаво.

  Наші знання поширюють  багато  інших джерел інформації. Серед  них

  особливе  місце  займають  перекази,  легенди.

-Переказ – це розповідь, про якусь незвичайну  подію, особу, і що    передаються  усно з  покоління  в покоління. Пройшовши  життєвий  шлях

 завдовжки  в  кілька  десятиліть, а можливо і  століть, така розповідь

  обростає  якимсь  нереальними  подробицями, у  ній  зазвичай  присутня

  частка  вимислу. Але  це й зрозуміло, оповідачам  хочеться  показати

  незвичайність, велич, силу якоїсь особи чи  події. Багато таких розповідей

 було  записано їхніми  збирачами, які розуміли, що з такого переказу

  можна  почерпнути  багато корисної, історично-реальної  інформації.

 Але треба  учитися відрізняти  її від  вигадки.

         Як  працювати самостійно з  джерелом  інформації?

   1.Уважно  прочитайте  текст джерела  інформації.

   2.Визначити ким складений  текст джерела із  якої  причини.

   3.Встановіть  дату появи  даного джерела.

   4.Як можна охарактеризувати той  історичний  період,  коли  було складене

       джерело? Що ви  про  нього  знаєте?

   5.Визначте, про  яку  конкретну  історичну  особливість чи  подію  йде мова

       в  тексті джерела? Скільки  часу  відокремлює  саму  подію чи особли-

       вість від  часу  їхнього  опису?

   6.Наскільки  правдиво в  джерелі  висвітлені  історичні  події? Спробуйте

       довести  свої  міркування. Знайдіть у  тексті ті  місця, щодопоможуть

       аргументувати  вашу думку.

   7.Що є  нереальним  у  тексті  джерела ? З  якою метою  на  ваш погляд,

       автор ( автори) вдалися до  вигадки?

   8.Чим дане  джерело  інформації  збагатило  ваші знання ?

   9. На  які  міркування  наштовхує  вас  зміст даного  джерела ?

  10. Які  висновки  зі  своїх  міркувань  ви  можете  зробити ?

                                 Пам′ятка 11

Формування  уміння зіставляти інформацію  з  різних джерел

                                    Треба  знайти:

• Чим  більше  інформації, тим  повніше  наші знання про предмет

або  події, особи.

• Однак  інформація з різних  джерел  не завжди  однозначно розкриває

події  можуть існувати різні версії, думки  про одну подію, особу, одне

явище.

• Яка  ж версія  вірна ? Що відповідає  дійсності, а  що її  перекручує ?

Щоб  відповісти  на  ці  питання, треба  зіставити  джерела  інформації.

• Але  пам′ятайте , зіставляти  можна  тільки  ті  джерела  інформації, де

Мова йде  про один і той  самий історичний  період,  одну й ту саму

подію,  особу  одне й  те  саме  явище.

                Як  зіставляти  джерела  інформації

1.Уважно прочитайте  текст  джерел  інформації.

2. Визначте, яка  історична  подія, особа або  яке  явище є головною темою

     тексту.

3. Встановіть  авторів джерел. Хто  з них, на  ваш  погляд, міг  точніше

    відобразити  подію, що  відбувається, явище  описати  особу ? Чиїй думці

    можна  довіряти  більше  і  чому

4.Визначте з  яких питань, положень  ви будете  зіставляти  тексти джерел.

5. Знайдіть  в текстах, ще  раз  їх  прочитавши,  ті  питання,  положення, що

     повторюються і  в  одному і  в  другому  джерелі.  Саме цю інформацію

     вважати  найбільш  достовірною,  що  відбиває  реальний  стан справ.

6.Підлягає  сумніву та  інформація, що  міститься  тільки  в одному джерелі.

    Хоча  різні  відомості  не  завжди  правдоподібні,  вони  можуть

     створювати   більш  повну  картину  висвітлювати  події, явище, особу

     з  різних  сторін.

7. Підводячи   підсумки роботи, спробуйте  досить чітко  усвідомити, що є

     головним  і найбільш  достовірним, в  даній  події, особі, в даному явищі.

     Визначте  ті питання, що вимагають додаткового  вивчення  або підтвер-

     дження.

                                       Пам′ятка12

Вчимося  встановлювати причинно-наслідкові зв′язки  при

        аналізі та оцінці історичних фактів  і подій

-Уміння  встановлювати  причинно-наслідкові  зв′язки  при  аналізі

   навчального  матеріалу  - це показник розвинутості  історичного

   мислення.

  -Як правильно  встановлювати  причинно-наслідкові  зв′язки  при  аналізі

     та  оцінці  історичних  фактів і подій.

1.Кожна  історична  подія, явище, процес  є наслідком  якої-небудь причини

                    Причина         Наслідок

2. Наслідок  одночасно може  бути  причиною іншого і так далі

                                           Схема 1

Причина      наслідок   причина   наслідок     причина    наслідок

        1                  1                2               2                  3               3

3. Одна причина може  викликати  кілька  наслідків

                                      Наслідок 1

            Причина

                                      Наслідок 2

І   навпаки, декілька  причин  можуть  викликати  один  наслідок.

            Причина 1

                                        Наслідок

            Причина 2

4.Для  більш  повної  характеристики  історичної  події  історичного явища,

    процесу бажано  встановити  не  тільки  причинно – наслідковий  зв′язок,

   але й цілий  ланцюжок таких  зв′язків.

5.Причинно-наслідкові зв′язки  можна  розглядати  і з іншої позиції.

   Як  правило, зміни в економічному  житті призводять до соціальних змін,

   а  вони  в свою чергу, - до  змін в політиці.

                                  За схемою 2.

Зміни  в                                   зміни в соціальному і                     зміни  в політичному

економічному                          національному                                        житті

житті                                          житті

                                                Пам′ятка 13

    Вчимося   складати порівняльну характеристику історичних

                                    подій, процесів

                                         Необхідно  знати:

• Порівняння – дуже важливо розумова операція, що дає можливість

Глибше  вивчити історичні  події і процеси.

• Порівнювати  можна  тільки  однорідні  явища, події, процеси, пов′язані

спільністю  ознак, і тільки за порівняльними  ознаками( наприклад,

причини, цілі, склад  учасників, підсумки ).

      Як  скласти  порівняльну  характеристику:

1.Уважно  прочитайте  інформацію  про події, явища, процеси,

     що порівнюєте.

2. Визначте  істотні  і порівняльні  ознаки, за якими  можна провести

     Порівняння.

3. Розташуйте  ознаки  порівняння  за  ступенем  важливості.

4. Хід  роботи  з порівняння  оформіть  в таблиці в лівій  частині якої

     розташуйте  складений  план ( на основі ознак порівняння).

5.Послідовно  порівняйте  обидві  історичні події, обидва  явища процесу

    за  кожною  ознакою ( за кожним  пунктом плану). Хід  порівняння

    запишіть  в центральній  частині  таблиці.

6.Знайдіть  розходження  і  подібності  зробіть  запис в правій  частині

    таблиці.

7.Роботу  необхідно  закінчити  загальним  висновком  за підсумками

    порівняння. Щоб  його  зробити  правильно, перегляньте  його висновки

    за  кожною  порівняння, узагальніть  їх.

                               Пам′ятка 14

Формування уміння давати усну і письмову рецензію

                            на  виступ  учнів

                               Треба  знати:

      Рецензія – це критичний  відгук про  виступ, статті чи книги.

Обов′язкова  умова – уважно  вислухати виступ, записуючи по  ходу  свої

зауваження, помічати  неточності і  помилки. А  це можливо зробити  тільки

в тому  випадку, якщо  сам  добре  знаєш  матеріал, володієш  знаннями

основних  понять і хронологією.

               Як  давати  рецензію  на  виступ  учнів

           Складаючи   рецензію,  треба  вказати  наступне:

1.У  якій мірі  учень  володіє  учбовим  матеріалом ( достатньо, повною

    мірою, творчо)?

2. Чи  використовує  учень наявні  знання для  вирішення поставленої

     навчальної  проблеми.

3. Чи  може  учень  робити  висновки й аргументувати  їх ? Чи  містять  дані

    висновки  власні  міркування  виступаючого ?

4.Чи  дає  учень  правильне  визначення  історичних  понять? Чи  знає

      хронологію   подій.

5.Чи  характеризує  виступаючого  причинно-наслідкові   зв′язки  між

     історичними  явищами і  подіями.

6.Чи   може  учень користуватися історичною  картою, аналізувати її  зміст.

7.Чи  використовує  учень при  характеристиці подій  явищ, процесів, різні

   джерела  інформації ( додаткову  художню чи  довідкову  літературу,

   матеріали  періодичної  преси,  кінофільмів  телевізійних  передач).

8.Укажіть  помилки  і  неточності, недоліки  мови  виступаючого.

9. Внесіть виправлення , доповнення, висловіть свою точку зору, чи згодні

    ви  з висновками, зробленими  учнем?

10. Підбийте  підсумок, дайте  оцінку  виступу  у цілому.

                                  Пам′ятка 15

  Вчимося  складати план – конспект параграфа (тексту)

                                  підручника

                                  Треба знати:

План – це начерк  змісту наукового чи  літературного  твору, статті, промови

Конспект – огляд, короткий виклад, запис якого-небудь  твору, лекції    промови.

Цитата – ( призивати, називати) – дослівна виписка з якого-небудь тексту

               твору  або точно  наведені чиїсь слова  на підтвердження якогось

                твердження, доводу.

                       Як  скласти  план-конспект тексту

1.Прочитайте  весь текст цілком.

2. Виділіть в тексті логічне  закінчення  частини.

3. Виділіть  основну  думку кожної  логічно закінченої  частини. Виразіть її

    одним стверджувальним  реченням. Це і буде пункт плану.

4.Викладіть коротко  зміст  кожної  логічно  закінченої  частини, пункт

    плану: запишіть основні  положення, що  уточнюють і розкривають

    головну  думку, наведіть доводи, цифри, цитати, випишіть дати, зробіть

    висновки.

5.Цитати  вимагають особливого  оформлення в  тексті. Їх записують в

   лапках, обов′язково  вказавши  джерело, тобто автора, назву тексту, номер

   сторінки  на  якій  вміщено  дане  висловлення.

                                       Пам′ятка 16

  Вчимося   визначати  об′єктивне  і  суб′єктивне  в  ході

                                 історії

Треба знати:

-Об′єктивний – приналежний  об′єкту чи  такий , що визначається  ним.

   Стосовно  об′єктів  це поняття  означає, що предмети, властивості,

    відносини  існують поза нами і незалежно від нас.

-Суб′єктивний – приналежний суб′єкту.

-Суб′єкт – людина , яка активно діє, пізнає, має свідомість і волю.

-В історії діють об′єктивні  фактори – двоякого роду умови суспільного

    розвитку.

-Об′єктивні  фактори – такі умови, які не залежать  від  людей  і визначають

  напрямок, рамки  їхньої  діяльності. Це, наприклад, природні умови,

  досягнутий  рівень  виробництва,  історичні  назрілі  задачі  і  потреби

  матеріального,  політичного, духовного  розвитку.

-Суб′єктивні  фактори – це діяльність мас, класів, партій, держави, окремих

  осіб, їхня свідомість, воля, уміння  діяти.

-Об′єктивні  фактори  завжди  виступають як визначальні.

Суб′єктивні  фактори  можуть відігравати  вирішальну  роль лише  тоді

 Коли  для  них підготовлені  об′єктивні  умови.

     Запам′ятайте:  історичні  події  і  явища рідко  бувають результатом  дії

тільки  об′єктивних  і  суб′єктивних  факторів. Як  правило, спостерігається

сукупність того й  іншого. Важливо  визначити  де  об′єктивні,  а  де суб′єктивні  фактори.

      Як  визначити об′єктивне  і  суб′єктивне  в  ході  історії.

1.Уважно  прочитайте  інформацію  про  історичну  подію  чи  явище.

2.Визначте, які  з  факторів  даної події  чи  явища  належать до природних

    умов  чи  характеризують  досягнутий  рівень виробництва, історично

    назрілі  задачі і  потреби  матеріального, політичного, духовного розвитку.

    Якщо  так належать, то ке  і  є об′єктивні  події і  явища.

3. Визначте  ті  фактори, що є  результатом  діяльності  мас, класів, партій,

    держави, окремих  осіб,  їхньої  свідомості, волі, уміння  діяти. Це  і є

    суб′єктивні  фактори.

4.Визначте  частку об′єктивного  і  суб′єутивного  в  пропонованій події  чи

    явищі, щоб  припустити, що можна  було в  даній  ситуації змінити, а з

    чим  необхідно  було обов′язково  рахуватися.

5.Зробіть  припущення про можливий  розвиток  історичних  подій.