Дидактичний матеріал «ЗАГАДКИ»
РОСЛИНИ
Йшов я луками, по доріжці,
Бачив сонечко я на травичці,
Його промені не обпікають,
Тільки руки легенько торкають. (Ромашка)
На зеленій тонкій ніжці
Росте кулька при доріжці,
Раптом вітерець повіяв -
І ту кульку враз розвіяв. (Кульбаба)
У неї десять одіжок,
І всі без застіжок. (Капуста)
Любить сонце, любить воду –
П’є її з водопроводу.
Не стрибає і не скаче,
Хоч і круглий наче м’ячик.
Не гіркий і не солоний,
А солодкий і червоний .
Як же зветься цей товстун?
Здогадалися?..... (Кавун)
Моє тіло під землею,
Кучерики – понад нею.
Любить мене кожна юшка,
А зовуть мене? (Петрушка)
Корінь мій пекучий дуже:
Та усім потрібен він.
Ти здогадуєшся, друже?
Ця рослина зветься …. (Хрін)
На городі в нас росте
Сонце ясне, золоте,
Жовте око, жовті вії,
Та чомусь воно не гріє. (Соняшник)
Зелену сукню маю –
Ніколи не знімаю,
Один – єдиний раз на рік
Я тільки прикрашаюсь. (Ялинка)
Ростемо ми на гілках –
Круглі, рум’яненькі.
Люблять дуже їсти нас
Дорослі й маленькі. (Яблука)
Я кругленька,червоненька, з хвостиком біленьким,
На городі мене рвуть і до столу подають. (Редиска)
Всі ми в шапочках-брилях,
Заховались під кущі,
Бо як вийдемо на шлях-
Враз опинимось в борщі. (Гриби)
На жаркому сонечку підсох
І стрибає із стручків …. (Горох)
Горів у траві росистій ліхтарик золотистий.
Його хтось згодом згасив,
І він за вітром полетів. (Кульбаба)
Жовтий ніс у землю вріс,
Зверху є зелений хвіст.
Не потрібен нам той хвіст-
Ми їмо лиш жовтий ніс. (Морква)
Довгий, зелений. Добрий солоний,
Добрий і сирий. Хто він такий? (Огірок)
То не айстри у вазоні,
Не дзвіночки, і не мак …
Гляньте, то росте Їжак !
Що росте на підвіконні ? (Кактус)
Тоненька стеблинка
Тримає хмаринку.
Вітер налітає-
Хмаринка зникає. (Кульбаба)
Зелені їжачки
Почіплялись на гілки.
Хто зірветься з деревини,
Той колючу шубку скине. (Каштан)
Цвіте синьо, лист зелений,
Квітник прикрашає,
Хоч мороз усе побив –
Його не займає. (Барвінок)
Ніхто не лякає,
А вся тремтить. (Осика)
Нежива природа
Всі обходять таке місце:
Тут земля, неначе з тіста.
Тут ростуть мохи, осоки,
Ніг не виймеш без мороки. (Болото)
Що за стіл серед беріз
Під небом відкритим?
Пригощає всіх птахів
І зерном, і хлібом. (Годівничка)
Він без рук, він без ніг,
З-під землі пробиться зміг.
В спеку, літньою порою –
Почастує нас водою. (Джерело)
Ледь тремтить на вітерці
Стрічка на просторі.
Вузький кінчик – в джерельці,
А широкий в морі. (Річка)
Виростає зимою
Униз головою,
Корінцем догори.
Стане сонце гарячим –
То відразу заплаче,
Сльозами стікає
І геть пропадає. (Бурулька)
Сам не розмовляє,
А про похолодання сповіщає. (Термометр)
Я на вигляд круглолице,
Наче башта на дзвіниці,
Щирим золотом горю,
Глянь на мене – засліплю. (Сонце)
На зимові віти,
Сіли білі квіти. (Іній)
Щось в повітрі мерехтить,
На дерева щось летить.
Сипле біле щось з мішка,
З дому нас не випуска. (Сніг)
Є у хаті рахівник,
Дні рахує цілий рік.
В нього кожен день – деньок
Має цифру і листочок,
А як вечір надійде,
Той листочок упаде . (Календар)
І танцює , і кружляє,
Землю снігом укриває.
Ніби ковдра стелиться,
Звісно це … (Метелиця)
Що таке : живе і ллється,
Часом на камінь дереться,
Як немає – все всихає,
Птахи й звірі помирають. (Вода)
Пухнаста вата пливе крилата.
Чим вата нижче, тим дощик ближче. (Хмара)
По небу іде кучерявий баран
І рогом вогненним б’є в барабан.
(Хмари, грім, блискавка)
Він ні рук , ні ніг не має –
Невидимка – та й усе.
Під вікном гуде, гуляє,
І подвір’я підмітає,
Листя вихором несе. (Вітер)
Відома здавна рідина,
Усяк її вживає,
Буває хмарою вона,
Пушинкою буває.
Бува , як скло, крихка, тверда –
Звичайно це … (Вода)
Видно край, а скільки йдеш,-
Все до нього не дійдеш. (Горизонт)
Хитається стрілка туди і сюди,
Покаже на південь і північ завжди. (Компас)
На долоню він лягає,
Не годинник, а стрілки має.
Він в пригоді може стати –
З ним не можна заблукати. (Компас)
І в тайзі , і в океані
Шлях потрібний відшукає. (Компас)