Дидактичний та інформаційний матеріал до теми «Авангард: футуризм, кубофутуризм».

Тема уроку: Авангард: футуризм, кубофутуризм

 

Мета:

формування предметних компетентностей:

•        поглиблення знань учнів щодо загальних відомостей про авангард; ознайомлення з видами авангарду: футуризм, кубофутуризм, та видатними представниками авангарду в нашій країні та в світі;
•        формування вміння оцінювати твори видатних авангардистів України й світу; формування навичок створювати композиції у стилі авангард;

•        розвиток в учнів пам’яті, реалізації творчого потенціалу учнів;
•        виховання у учнів культури праці, працелюбності, інте­ресу до професій художник, дизайнер, скульптор, композитор, музичний редактор;

формування ключових компетентностей:

спілкування державною мовою

•        формування вміння висловлювати свої почуття та переживання від сприймання творів мистецтва; чітко формулювати судження щодо мистецтва й мистецьких явищ; ділитися своїми творчими ідеями, почуттями, коментувати й оцінювати власну художньо-творчу діяльність і творчість інших;

ініціативність і підприємливість

•        формування вміння критично оцінювати й інтерпретувати явища культури минулого і сучасності, розуміючи роль традицій та інновацій.

 

Обладнання: комп’ютер, ілюстрації, зразки виробів, створених в стилі авангард, робочий зошит, ручка, олівець, кольорові олівці.

 

Тип уроку: урок формування знань, вмінь і навичок.

 

Хід уроку

1. Організаційна частина

•      перевірка присутності учнів на занятті;
•      перевірка їх готовності до уроку.

 

2. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів

Музичні редактори телекомпаній представляють музику до картин П. Пікассо різних стильових періодів його творчості.

 

3. Мотивація учбової діяльності

На минулому уроці ми з вами познайомилось з одним зі стилей авангард – кубізмом. Сьогодні ми розширимо наші знання та узнаємо про такі стилі як футуризм та кубофутуризм.

 

4. Повідомлення теми, мети і завдань уроку

 

 

 

5. Вивчення нового матеріалу

Футуризм – це мистецтво антигуманізму, яке має відбити настання часу техніки. Для цього мистецтва характерний винятковий динамізм, опоетизування швидкості, зорові пошуки засобів зображення руху. Зупинка на думку футуристів є злом. Свої картини художники-футуристи присвячували поїздам, автомобілям, літакам. Словом, всім миттєвим досягненням цивілізації, захопленої технічним прогресом. Мотоцикл був проголошений досконалішим творінням, ніж скульптури Мікеланджело.

Сама назва футуризму має на увазі культ майбутнього і дискримінацію минулого разом з сьогоденням.

Днем народження футуризму вважається 20 лютого 1909, коли в паризькій газеті «Фигаро» з'явився написаний Т.Ф. Маринетті «Маніфест футуризму». Саме Маринетті став теоретиком і вождем першої, міланської, групи футуристів. Маніфест був звернений до молодих італійських діячів мистецтва: «Найстаріші серед нас – тридцятирічні, за 10 років ми повинні виконати своє завдання, поки не прийде нове покоління і не викине нас в кошик для сміття». У маніфесті заперечувалися усі духовно-культурні цінності минулого.

Невипадково футуризм виник в Італії, країні-музеї. «У нас немає життя, а є тільки одні спогади про більше славне минуле. Ми живемо в прекрасному саркофагу, в якому щільно пригвинчена кришка, щоб не проникло свіже повітря», – скаржився Маринетті.

Ввести своїх співвітчизників на Олімп сучасної європейської культури – ось те, що поза сумнівом стояло за епатажно-галасливим тоном маніфесту. Група молодих художників з Мілану, а потім і з інших міст негайно відгукнулася на заклик Маринетті – і своєю творчістю і власними маніфестами. 11 лютого 1910 з'являється Маніфест художників-футуристів, а 11 квітня того ж року – Технічний маніфест футуристичного живопису, підписаний У. Боччоні, Дж. Балла, Дж. Северени, Л. Руссоло, К. Карра,– найбільш великими художниками-футуристами.

У образотворчому мистецтві футуризм відштовхувався від фовізма, запозичуючи у нього колірні знахідки, і від кубізму, у якого перейняв художні форми, проте відкидав кубічний аналіз (розкладання) як вираження суті явища і прагнув до безпосереднього емоційного вираження динаміки сучасного світу. Головні художні принципи – швидкість, рух, енергія, які деякі футуристи намагалися передати досить простими прийомами. Для їх живопису  характерні    енергійні    композиції,    де  фігури

роздроблені на фрагменти і перетинаються гострими кутами, де переважають зиґзаґи, спіралі, скошені конуси, де рух передається шляхом накладення послідовних фаз на одне зображення – так званий принцип симультанності.

Джакомо Балла у своїй картині «Динамізм собачки на поводку», створеній в 1912 році, – передає відчуття швидкості, нетерплячості. Цей твір в повній відповідності з усіма канонами футуризму прославляє енергію сучасного життя. Це одна з найвідоміших робіт Джакомо Балла. У ній майже покадрово передається повість про те, як одна жінка виводила собачку гуляти на бульвар. На цій картині ми своїми очима можемо спостерігати теоретичний принцип одночасності, винайдений футуристами, тобто демонстрацію об'єкту, що рухається, одночасно у безлічі точок часу. Якщо кубісти придумали зображувати об'єкт з багатьох точок простору, футуристи вважали за краще дивитися на світ з багатьох точок часу. І у Джакомо Балла погляд з цієї точки зору був наметаний, як у небагатьох, про що свідчить спектральне розкладання світла навколо силуету, що рухається, і сам рух межі контуру, яка вичислена абсолютно точно, тому природно виглядає.

Що було для художників-футуристів визначальною ознакою майбутнього? Передусім рух. І звичайно ж, прославляння машини, індустріалізації, урбаністичної цивілізації. «Рух, який ми хочемо відтворити на полотні, не буде більше закріпленою миттю всесвітнього динамізму, це буде саме динамічне відчуття,» – заявляли футуристи.

Передача руху досягалася просто і без затій. Таким прийомом зазвичай користуються мультиплікатори, розбиваючи і фіксуючи етапи ходьби, бігу, жесту персонажа по кадрах. Футуристи поєднали ці елементи в один «кадр»: на картині вони показували фази руху одночасно. При цьому в їх манері членувати об'єми легко помітити вплив кубистиченого живопису, якому самі футуристи докоряли в «застиглості».

Людина майбутнього, в уявленні футуристів – це «механічна людина із замінюваними частинами», всемогутня, але бездушна, цинічна і жорстока.

У живописі та скульптурі італійський футуризм став предтечею багатьох наступних художніх відкриттів і течій. Так, Умберто Боччоні, який використовував у своїй роботі одразу кілька матеріалів (скло, дерево, картон, залізо, шкіра, одяг, дзеркала, електричні лампочки і т. д.) став попередником стилю поп-арт.

Яскраві представники футуризму:

Умберто Боччоні (1882-1916)

Джакомо Балла (1871-1958)

Джино Северіні (1883-1966)

Карло Карра (1881-1966)

Давид Бурлюк (1882-1967)

 

 

Давид Бурлюк народився в Україні на Сумщини. Поет і художник, що має світову славу...

Життя митця було досить бурхливим. Вчився у Сумській гімназії, Казанському та Одеському художніх училищах. Знав Маяковського. Підтримував його фінансово. Навчався в Німеччині та Франції. Достеменно не відомо, чим поет займався під час Громадянської війни. Існують лише версії... Однак, факт еміграції до Японії у 1920 році, говорить сам за себе. В Японії художник поринув у вивчення культури Сходу, що вплинула на всю його подальшу творчість.

У 1922 році, перебрався до США, нарешті заробивши грошей на квиток. Серед картин митця є твори, присвячені його Батьківщині – Україні (зокрема, «Святослав», «Запорожці у поході», «Козак Мамай», «Рибалки», «Тарас Шевченко»).

Відомий як лідер вітчизняного футуризму (маніфест «Ляпас громадському смаку»). Сам себе

 представляв як «татарсько-запорозький футурист». Був одним із чільних творців українського модернізму початку XX століття.

Помер художник 1967 року в Нью-Йорку.

У музеях і приватних збірках України збереглося лише 35 робіт Д. Бурлюка. Принаймні стільки вдалося зібрати 1998 в Національному художньому музеї, де проводили виставку провідного футуриста.

Деякі з його художніх полотен є в Сумському художньому музеї.

Основна частина творів Д. Бурлюка зберігається у меморіальному музеї художника у Нью-Йорку. Є також у Росії, країнах Європи, в Японії, Канаді.

4 грудня 2007 на лондонських торгах аукціонного будинку Sotheby's був встановлений український рекорд. Картина українського художника була продана за $650 000.

 

Кубофутуризм – один із напрямів авангардизму в живописі. Виник у першій половині 1910-х років як поєднання концепції французького аналітичного кубізму, просторово-часового динамізму італійського футуризму та прийомів неопримітивізму. На вигляд твори кубофутуристів є напівпредметними композиціями, складеними з колбо-, циліндро-, конусо-, кожухоподібних об'ємних кольорових форм, що нерідко мають металевий блиск.

Якнайповніше кубофутуристи були представлені на «Першій футуристичній виставці "Трамвай В"» (лютий 1915 р., Петроград) і частково на «Останній футуристичній виставці картин "0,10"»  (грудень 1915 – січень 1916 р., Петроград), де Малевич уперше уразив публіку своїм новим винаходом – супрематизмом.  Першу виставку нового мистецтва в Україні, названу «Ланкою», за спогадами художника  Давида Бурлюка,  громадськість  не

сприйняла, а критика «зухвало обілляла брудом». 1914 року новоутворена група «Кільце» влаштувала свою (через світову війну першу і останню) виставку, в якій взяв участь 21 художник. У передмові до каталогу виставки, крім маніфестації основних теоретичних положень, було сказано: «Ми доводимо існування в нашому місті творчих сил».

Манера кубофутуристичного трактування, розкладання об’єкта на різноманітні геометричні сегменти простежуються в портретах В. Єрмилова «Дама з віялом» І. Клюнкова (Клюна) «Годинникар», Д. Бурлюка «Каменяр», й ін.  Художники, вважаючи форму зосередженням енергії, генератором сили, експериментували з площинними геометричними побудовами    моделі,    об’єкта,    тла,     навмисно

деформуючи реальний образ, інколи надто примітивно, пропускаючи його через увесь спектр можливого сприйняття.

Яскраві представники кубофутуризму:

Іван Клюн (1873-1943)

Казимір Малевич (1878-1935)

Олександра Екстер (1882-1949)

Наталя Гончарова (1881-1962)

Микола Суєтін (1897-1954)

Олександр Богомазов (1880-1930)

 

Олександр Богомазов  народився  в місті Ямпіль Харківської губернії, нині смт Сумської області. Був чільним представником українського й світового авангарду.  Пройшов у своїй творчості декілька творчих періодів. Найвідоміші – кубофутуризм (1913-1917) і спектралізм (1920-1930). Жив і працював у Києві.

Художник Олександр Богомазов – поет за світовідчуттям і аналітик за складом мислення – вже у 1913-1914 роках створив десятки картин, акварелей та рисунків, в яких відчутний подих різних течій початку століття – експресіонізму, неопримітивізму, абстракціонізму. Та будучи прихильником і теоретиком кубофутуризму, він пише трактат «Живопис і елементи» – блискучу теоретичну розвідку про те, як темп і ритм зовнішнього життя перекладається художньою особистістю на мову живопису. «Світ наповнений енергією руху, – розмірковує автор, – і спостережливе око бачить динаміку навіть у статичному предметі («гора насувається», «рейки біжать», «стежка в’ється»)».

Предмет для кубофутуриста – не інертна матерія: «Київ у своєму пластичному об’ємі виповнений прекрасного і розмаїтого глибокого динамізму. Тут вулиці впираються у небо, форми напружені, лінії енергійні, вони падають, розбиваються, співають і грають». Художник, розуміючи це, може зімітувати своє переживання за допомогою ліній і форм. «Людина штовхає тачку вулицею додолу, – тлумачить О. Богомазов    свою картину з  подібною назвою. –  Довгі прямі

лінії дерев’яних ручок, кут, утворений ящиком, рухлива постать людини і коліс творить такий натиск руху, що викликає в сусідніх будинках опір та ілюзію руху, протилежного тачці. Ясно спостерігається, як лінії чотириповерхового будинку наче пручаються, змінюють свій напрямок, щоби встояти і не бути зметеними концентрованим рухом тачки і людини».

Про Богомазова кажуть, що він поставив кубофутуристичний зір не лише художникам, а й поетам: «Трикутні скелі, призматичні кручі,  зиґзаґ розколин, креслених по них, кристали гір, зубчасті та блискучі . Піднісся конус нової гори» – це рядки з вірша М. Бажана про Кавказ.

Послідовність творчих переконань О. Богомазова виявилася в його прагненні до аналітичного розкладу форми, що завершується художнім синтезом, та в його особливій шані до оновлюючих сил технічного прогресу. 

У подальшій творчості художник послідовно розвивав саме кубофутуристичні традиції, збагачуючи їх новими знахідками. У другій половині 1920-х років він працював над проблемами колориту, шукаючи закономірностей співвідношення локально забарвлених кольорових плям на площині. 

Духовний світ художника був багатим та змістовним, про що красномовно свідчать зокрема його листи до близьких і друзів та нотатки у щоденнику, який він вів із 1899-о року. О. Богомазов хотів самотужки розібратися у найсуттєвіших питаннях буття, осмислити роль і призначення людини, митця.

Як і всі кубофутуристи, Богомазов віддає перевагу урбаністичним сюжетам («Потяг», «Базар», «Київ. Гончарка»), але перенапружений урбанізм французьких кубістів та італійських футуристів у Богомазова пом’якшувався. Темп і тіснява міста у нього поєднується з м’якими рухами людей.

Похований О. Богомазов в Києві на Лук'янівському цвинтарі.

Іншим яскравим представником українського кубофутуризму є Олександра Екстер – одна з найвизначніших українських художників-новаторів. Вона стала малювати абстрактні роботи, але не в стилі Василія Кандинського чи Казимира Малевича – це були два зовсім різні напрями, – а створила свій кубофутуристичний варіант абстракціонізму. Воно вдалося їй легко, бо вона зрослася з українським народним мистецтвом, де головне – пульс орнаменту, ритміка, рух, нерв. І це було

передчуттям всього, що потім відбулося в мистецтві 20-го століття.

Творча кар’єра Олександри розвивалася стрімко й бурхливо – в 1901-1903, 1906 роках відвідувала Київське художнє училище, де викладали В.Менк, І. Селезньов та ін. В 1907 р. декілька місяців займалася в Академії Гранд Шом’єр в Парижі.

Олександра Екстер була тою ланкою, що з’єднувала найновіші прояви європейського живопису з авангардними рухами в Україні та Росії. Впливи французького кубізму, а пізніше – італійського футуризму (завдяки знайомству з А. Соффічі та Т. Марінетті) поєдналися у творчості художниці у своєрідному синтезі – кубофутуризмі, який поширився серед митців.

У творах «Місто», «Генуя», «Венеція» та ін. художниця формує особливий тип міського пейзажу з геометричних форм, характерних для образотворчої мови кубофутуризму – циліндрів, еліпсів, овалів, створюючи гру відцентрових і доцентрових сил з чітким ритмом. Рух живописної поверхні, буяння кольорового шару є аналогом динаміки міського простору.

У 1915 році під впливом автора «Чорного квадрата» Казимира Малевича художниця захопилася безпредметним мистецтвом, розробляла теми динаміки й ритму кольорових площин. Тоді ж узялася й за побутові речі, створюючи ескізи кубістичного оздоблення для суконь, хусток, скатертин та посуду.

Протягом 1918-1920 рр. Олександра Екстер жила в Одесі та Києві. В Одесі започаткувала дитячу художню школу, де у викладанні використовувала прийоми безпредметного живопису, потім, разом з І.Рабіновичем, відкрила в Києві майстерню декоративного мистецтва, приймаючи замовлення на театральні та декоративні роботи. 

До Парижа Екстер поїхала по нові враження. Але в паризькій академії навчали того самого, що й у Києві: академічні програми повсюди однакові. Київський приятель Екстер познайомив її з прихильником нового мистецтва поетом Аполлінером, а той відвів до майстерні Пікассо. Там вона й знайшла нову філософію мистецтва.

З’явившись у Парижі, Олександра Екстер майже одразу починає працювати в «Академі Модерн».

«Так, як кубічний живопис, конструктивістські ескізи Екстер часто нагадують український народний живопис або гаптування. Якщо уважно придивитися, то загальне виникає неспростовно: чітка та ритмічна мова кольорів, зіставлення кольорового ритму з лінійним, колористика – наприклад, постійний діалог червоного та чорного та багато іншого…», – характеризує творчість художниці Г. Коваленко. 

Померла Олександра Екстер 1949 року в передмісті Парижа. Уже зовсім хвора, писала друзям, що тужить за Москвою, за Києвом: «Зима, що надходить, буде дуже важка. Це дев'ята зима від початку війни, і для мене вона буде найважча».

 

Українські художники прагнули наситити світ кубізму барвистістю, почерпнутою з народної творчості – кераміки, лубків, ікон, вишиванок, ляльок, килимів, писанок, де зберігалася близькість до таємничих стихій життя. Тут немає прямих стилізацій, проте є ясна, ритмічна мова кольорів, які звучать дзвінко, локально, наділені силою, але зберігають при цьому вишукану палітру.

Український мистецький авангард творив справді високе мистецтво. 10–20-ті роки становлять собою цілу епоху в житті України. В цей період істинно ренесансного злету Україна показала, яке багатство талантів і обдарувань має наш народ. Митці й науковці натхненно, наполегливо працювали у різних умовах – і колоніального існування в останні імперські роки, і в суворі, жорстокі часи війни й революції, і в перші – ще сприятливі для розбудови національної культури – пореволюційні роки; творили надзвичайно інтенсивно і плідно (наче передчуваючи нетривалість цих умов) науку і мистецтво найвищого рівня. Тому таким вагомим став тогочасний вітчизняний доробок і такий значний його внесок у світову культуру.

 

6. Закріплення вивченого матеріалу

До якого стилю відносяться наступні картини?

 

 

7. Формування знань, вмінь і навичок:

7.1. Вступний інструктаж

Давайте пригадаємо головні принципи футуризму.

Це швидкість, рух, енергія.

А що може найкраще продемонструвати швидкість, рух, енергію як не танок?

 

 

Сьогодні на уроці ми з вами створимо футуристичну композицію на тему танцю. Це може бути оголошення або запрошення на дискотеку або шкільний бал.

Можливо вас надихнуть роботи одного з художників-футуристів Джино Северіні, який створив багато картин, в яких відображав рух через танок.

 

 

Зразок запрошення на дискотеку виготовлений вчителем

 

 

7.2. Поточний інструктаж:

• контроль за виконанням роботи;
• коригування недоліків в роботі та шляхи їх усунення.

7.3. Заключний інструктаж:

• проведення короткого аналізу виконаної роботи;
• акцентування уваги на важливості організації робочого місця.

8.  Підсумок уроку

8.1. Виставлення та мотивація оцінок

8.2. Рефлексія

8.3.  Домашнє завдання

Уявіть себе власником галереї. Підберіть картини в стилі кубізм, футуризм, кубофутуризм для проведення виставки під назвою «Незвичайний погляд на звичайне».

 

 

 

 

Використані джерела

 

https://uk.wikipedia.org/wiki/Футуризм

http://interesno-vse.ru/?p=15593

https://www.wikiart.org/ru/artists-by-art-movement/futurizm

http://art.1001chudo.ru/italy_1977.html

http://all-art.do.am/board/stili_i_napravlenija_v_iskusstve/futurizm_chast_1_futurizm_v_italii/1-1-0-3

http://webkonspect.com/?room=profile&id=7909&labelid=88242

https://uk.wikipedia.org/wiki/Бурлюк_Давид_Давидович

https://www.wikiart.org/ru/paintings-by-style/futurizm?groupByArtist=true

https://uk.wikipedia.org/wiki/Кубофутуризм

http://esu.com.ua/search_articles.php?id=541

http://www.20century-art.ru/modernizm/kubofuturizm.html

http://ukrconf.fl.kpi.ua/?page_id=982

https://uk.wikipedia.org/wiki/Богомазов Олександр Костянтинович

https://uk.wikipedia.org/wiki/Екстер_Олександра_Олександрівна

http://ukrconf.fl.kpi.ua/?page_id=982

https://www.wikiart.org/ru/paintings-by-style/kubofuturizm?groupByArtist=true