Дієприкметниковий та дієприслівниковий звороти. Інтегрований урок-екскурсія для 7 класу

Про матеріал
Урок - підсумок вивчення матеріалу про дієприкметник та дієприслівник. Запропонована розробка має формат ексурсії Києвом, інтегрує українську мову, історію, мистецтво; має потенціал формування національно-патріотичних цінностей.
Перегляд файлу

ДІЄПРИКМЕТНИКОВИЙ І ДІЄПРИСЛІВНИКОВИЙ ЗВОРОТИ

Інтегрований урок-екскурсія у 7 класі

   Мета: актуалізувати знання учнів про дієприкметниковий і дієприслівниковий звороти, розкрити їхні виражальні можливості та роль у мовленні; закріпити вміння знаходити дієприкметникові та дієприслівникові звороти у висловленнях, доречно вживати їх у власному мовленні; розвивати мислення, уяву, спостережливість; виробляти комунікативні вміння учнів; виховувати любов до рідного міста, повагу до творців історії Києва, уміння цінувати мистецькі шедеври; плекати почуття відповідальності за збереження історичної та культурної спадщини міста.

   Цілі уроку.

   Учні мають знати:

  •          визначення дієприкметникового та дієприслівникового зворотів, їхні граматичні ознаки;
  •          правила відокремлення зворотів на письмі;
  •          роль цих конструкцій у мовленні.

Учні мають уміти:

  •          формулювати визначення дієприкметникового та дієприслівникового зворотів, правила відокремлення на письмі;
  •          знаходити у висловленнях дієприкметникові та дієприслівникові звороти;
  •          доречно вживати їх у власному мовленні;
  •          створювати власні висловлення, використовуючи звороти;
  •          планувати власну діяльність, здійснювати самоконтроль.

Тип уроку: урок узагальнення і систематизації.

Вид уроку: інтегрований урок-екскурсія.

Інтегровані предмети: українська мова, історія, мистецтво.

Методи, прийоми і форми роботи: «Незакінчене речення», «Гронування», робота з епіграфом, евристична бесіда, випереджувальне завдання, аналіз тексту, робота зі світлинами, мовне спостереження, словникова робота, редагування, творча робота у групах, рефлексійна бесіда.

Випереджувальне завдання: підготувати повідомлення про Києво-Печерську лавру.

Епіграф: В серці своїм на будову несу

                Києва горду і вічну красу.

                                            В. Симоненко

Перебіг уроку

   Мотиваційний етап. Забезпечення емоційної готовності до уроку.

Звучить пісня «Як тебе не любити, Києве мій!»

https://youtu.be/_OVB4sqT6y0?si=c9Y4LWP_3_Q1_ZH_

Оберіть смайлик, що відображає ваш настрій на цю мить. Обґрунтуйте свій вибір.

Зображення, що містить усмішка, смайлик, жовтий, усміхнений

Автоматично згенерований опис

 

 

 

 

 

 

 

 

Актуалізація суб’єктного досвіду та опорних знань.

«Гронування». Колективно побудуймо гроно «Київ», зробімо висновки.

 

                                              столиця України, мегаполіс

історичні та культурні

пам’ятки славне минуле

КИЇВ

 

 

 політичний і культурний центр

   Цілевизначення і планування.

   Оголошення теми уроку.

   Ми живемо у непрості часи. Ваше дитинство випало на період пандемії та війни. Кожен із нас посильно долучається до волонтерських справ, щодня наближаючи перемогу. Проте, звісно, намагаємося, наскільки це дозволяють реалії сьогодення, жити повноцінно. Впевнена, що і ваші родини, і шкільні наставники докладають зусиль, щоб ви подорожували, відкривали для себе нові цікаві місцини та заклади.

   Київ – серце України. Ми, жителі передмістя, маємо змогу відвідувати столицю часто. Однак, зважаючи і на безпекові міркування, все більш поширеними стають екскурсії онлайн. От і сьогодні на уроці ми спробуємо здійснити віртуальну мандрівку, але при цьому підсумуємо вивчене про дієприкметниковий та дієприслівниковий звороти, дослідимо їх виражальні можливості та роль у мовленні.

    Робота з епіграфом. Прочитайте поетичні рядки. Що вам відомо про їхнього автора?

  • Як ви розумієте епіграф?
  • Чому красу Києва названо гордою і вічною?
  • Передайте своє ставлення до міста стислим образним висловленням.

Колективне визначення цілей.

«Незакінчене речення». На уроці хочу дізнатися… , повторити … , спробувати… .

Колективне планування роботи.

Зображення, що містить хмара, просто неба, небо, дерево

Автоматично згенерований опис   Відправна точка нашої мандрівки – Володимирський собор, розташований на бульварі Тараса Шевченка. Погляньте на світлину. Безперечно, ви впізнали на ній величну споруду. А чи бували в соборі? Чим він уразив вас?

 

 

Прочитайте текст.

    Собор святого Володимира, зведений у 60-90-х роках ХІХ ст., був однією з чотирьох основних святинь дореволюційного Києва. Ініціатива спорудження собору належала київському митрополитові Філарету ще за часів імператорства Миколи І, а відкрили його за царювання останнього Романова – Миколи ІІ. Володимирський собор почали будувати архітектори Іван Штром і Павло Спарро, а доводили проєкт до остаточного завершення по черзі всі єпархіальні й головні архітектори міста: Олександр Беретті, Рудольф Бернгардт, Володими Ніколаєв. За проєктом будівля у кварталі між вулицями І.Франка та М.Леонтовича проєктувалася в кілька разів більшою й величнішою за нинішній собор, маючи тринадцять бань. Однак цей проєкт так і не втілили в життя, бо стіни собору, зведені тільки на рівень підлоги хорів, давали тріщини, й будівництво доводилося кілька разів зупиняти, проводячи експертизи й розслідування. Лише 1896 року відбулося освячення собору. Розписи храму тривали понад десять років, а керував цим процесом Адріан Прахов – професор мистецтв Київського університету. Основна роль у розписуванні собору належить Віктору Васнецову. Він створив і образ Богородиці, який справляє чи не найсильніше враження на кожного, хто, бажаючи помолитися, входить до храму. Очі Божої Матері, сповнені любові і глибокої печалі, ніби звертаються до прихожан. Наприкінці 30-х років ХІХ ст. у приміщенні собору було відкрито Музей релігії та атеїзму. Під час Другої світової війни у соборі відновилися богослужіння, і відтоді храм уже не зачинявся.

  •          Що нового ви дізналися про Володимирський собор?
  •          Свідченням чого, на вашу думку, є той факт, що собор діяв навіть під час Другої світової війни?
  •          Знайдіть у тексті дієприкметникові та дієприслівникові звороти, випишіть їх/ підкресліть на інтерактивній дошці. Поясніть, яка роль цих конструкцій у мовленні.

Зображення, що містить просто неба, небо, будівля, дерево

Автоматично згенерований опис

    Далі наш маршрут пролягає по Андріївському узвозі. Які враження справляє на вас ця частина столиці? Чим вражає Андріївська церква? Що ви знаєте про її історію?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Прочитайте текст, уводячи на місце пропусків дієприкметникові та дієприслівникові звороти із довідки. Проаналізуйте, яку роль у мовленні відіграють ці конструкції? Який із текстів – зі зворотами чи без них – більш повний, насичений, яскравий?

   Андріївська церква, за легендами, зведена на місці, де в І ст. н. е. апостол Андрій, …………….., поставив дерев’яного хреста і передрік славне майбутнє Києва. Церква, ……………, була закладена в 1744 році власноручно імператрицею Єлизаветою Петрівною. Будівництво Андріївської церкви розпочали у 1748 році, ………… . Через три роки приступили до оздоблювальних робіт, і на 1755 рік храм в основному був готовий. Освятили його в 1767 році. Церква має виняткове для Києва містобудівне значення, …………. , з яких видно Старе місто. Вона вражає глядача несподіваним архітектурним силуетом, граційністю і стрункістю форм.

       Довідка: прибувши на Дніпрові висоти, спроектована архітектором Б.Растреллі, одержавши готові креслення храму, проглядаючись із усіх точок.

Зображення, що містить просто неба, будівля, небо, трава

Автоматично згенерований опис

   Ідемо на Софійську площу.

   Пригадайте, з іменем якого князя пов’язують Софійський собор. Що ви знаєте про роль Ярослава Мудрого в українській історії?

 

 

 

Прочитайте текст. Зверніть увагу на значення виділених слів.

Доповніть текст самостійно дібраними дієприкметниковими та дієприслівниковими зворотами. Зробіть висновок, як змінився текст.

    Софійський собор заклав у 1037 році князь Ярослав Мудрий. Храм будували греки, тож орієнтувалися на грецько-італійські кліматичні умови. Не всі будівельні матеріали можна було знайти в Києві. Мармурові колони для центральної частини собору привезли з Греції. Мозаїки виконували грецькі маляри, однак смальту для них виготовляли на місці у спеціальних печах. Висота споруди від підлоги до склепіння центральної бані дорівнювала 36 м. Найбільше мозаїчне зображення розміщується у центральній вівтарній апсиді – це ікона Божої Матері Оранти, яку давні кияни називали «Непорушною Стіною». Вони вірили, що тільки-но зруйнують «Непорушну Стіну», Київ перестане існувати. На західній стіні храму, яка пізніше завалилася, був портрет князя, що підносить макет церкви Святої Софії Богові. На інших стінах збереглися зображення синів і дочок київського князя, які йдуть до батька. Цей сюжет і досі приховує багато нерозгаданих таємниць.

Словникова робота.

Мозаїка – картина, візерунок, орнамент із різноколірних шматочків скла, керамічних плиток, камінчиків, які щільно прилягають одне до одного.

Смальта – кольорове непрозоре скло, що використовується для створення мозаїки.

Апсида – півкруглий або багатокутний виступ у стіні християнських церковних будівель, перекритий напівбанею (зазвичай у вівтарній частині храму).

Зображення, що містить просто неба, небо, будівля, культова споруда

Автоматично згенерований опис

    Навпроти Софійського собору розташований Михайлівський Золотоверхий монастир. Прямуємо до нього. Чи знаєте ви, що Михайлівський собор відновлено порівняно недавно – вже у часи незалежної України, у 2000 році? Розгляньте фото.

 

 

    Прочитайте зумисне частково деформований текст. Що нового ви дізналися про пам’ятку?

     До середини ХІ ст. на місці майбутнього Михайлівського монастиря був могильник. Згодом тут почали оселятися люди, утворюючись цілий ремісничий район. Будівництво собору тривало з 1108 до 1113 року. Зводили його за наказом онука Ярослава Мудрого Святополка Ізяславовича. Постраждавши під час татаро-монгольської навали, у соборі проводилися відновлювальні роботи. У радянський час на долю храму випали чи не найбільші випробування за всю його 900-літню історію. У 1934 році в Києві, ставши столицею, вирішують будувати урядові споруди в історичному центрі. Божевільний задум зруйнувати пам’ятку було втілено в життя частково. Ідея відбудувати собор виникла ще в 1960-ті роки, однак лише до 2000-ліття від народження Ісуса Христа спільний ансамбль Святої Софії та Михайлівського собору було відновлено, і вони постали перед киянами у своїй первісній мистецькій красі.

Зображення, що містить хмара, просто неба, небо, будівля

Автоматично згенерований опис    Зредагуйте висловлення, прокоментувавши помилки у вживанні дієприслівникових зворотів.

    Простуємо на Печерськ. Розгляньте фото. Що ви знаєте про Києво-Печерську лавру? З яких частин вона складається?

 

   

   Презентація випереджувального завдання.

   Нинішня Успенська Києво-Печерська лавра – один із найбільших за площею (28 га) і кількістю споруд монастир у світі. Його терен складається з п’яти окремих територій: Гори, або Верхньої лаври, де міститься головний соборний храм Успіння Пресвятої Богородиці; Ближніх і Дальніх печер, Троїцького монастиря та території лаврських готелів – «староприїмниць». Печерський монастир має найвищий ранг серед чоловічих обителей – лавра.

    Складіть речення за почутим матеріалом і фото, увівши й нього дієприкметниковий чи дієприслівниковий (на вибір) зворот. Підкресліть у реченні усі члени. Пригадайте, яким членом речення виступають звороти.

Зображення, що містить будівля, просто неба, небо, дерево

Автоматично згенерований опис   Наш маршрут веде до центру столиці. Саме тут, у серці Києва, зосереджено багато пам’яток архітектури, скульптури та історії. Розгляньте світлини, назвіть зображені на них столичні пам’ятки.

 

 

 

 

Зображення, що містить просто неба, дерево, вода, міст

Автоматично згенерований описЗображення, що містить небо, просто неба, Вуличне світло, хмара

Автоматично згенерований опис

 

     Робота у групах. Створіть і запишіть власні висловлення про визначні місця Києва, уживаючи дієприкметникові та дієприслівникові звороти:

І група – у художньому стилі про Володимирську гірку;

ІІ група – у науковому стилі про Золоті ворота;

ІІІ група – діалог у розмовному стилі про стелу Свободи (монумент Незалежності).

   Рефлексійно-оцінювальний етап.

Бесіда.

  •     Які почуття ви пережили на уроці?
  •     Чи вдалося нам досягти поставлених цілей?
  •     Які методи і прийоми роботи допомогли вам продуктивно працювати? А які були найцікавішими?
  •     Як ви оцінюєте власну роботу та роботу класу?
  •     Де, на вашу думку, можете застосувати засвоєний сьогодні матеріал?

 

Оцінювання. Аргументація оцінок.

Домашнє завдання. Обов’язкове. 1. Повторити теоретичний матеріал про дієприкметниковий і дієприслівниковий звороти. 2. Скласти і записати текст про одну з історичних пам’яток Києва, уживаючи звороти. Самостійно обрати тип і стиль висловлення. За бажанням. 1. Намалювати ілюстрацію «Моя улюблена пам’ятка Києва». 2. Створити презентацію, відео, коротке відео у ТікТок «Київ стародавній». 3. Дібрати поетичні твори українських авторів про нашу столицю, підготуватися до їх виразного читання та аналізу у класі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

docx
Додано
18 травня
Переглядів
74
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку