Урок доброти. Замітка в газету типу роздуму про вчинки людей, 7 клас

Урок української мови в 6 класі

Тема: Замітка в газету типу роздуму про вчинки людей

Цілевизначення:

• поглибити знання учнів про засоби творення власних висловлювань типу роздуму;
• навчитися складати замітку в газету типу роздуму про вчинки людей;
• розвивати творчі здібності учнів;
• розвивати усне мовлення та критичне мислення;
• виховувати повагу та толерантне ставлення до людей;
• утверджувати віру в себе, у свої сили й можливості.

Тип уроку: особистісно-зорієнтований урок розвитку зв’язного мовлення

ХІД УРОКУ

1. Організаційний момент. Ніжне і красиве привітання.
2. Визначення лейтмотиву уроку

«Відшукай заховане». Згадайте, що таке акровірш. Вставте пропущені перші літери кожного віршованого рядка. Як у акровірші, ви прочитаєте вислів, який стане лейтмотивом нашого уроку.

Бесіда за змістом лейтмотиву:

• Чому Струмок впевнений в тому, що він стане рікою?
• Чи ризикує він, чи матиме труднощі на своєму шляху?
• Чому вірш має саме таку назву «Можливості безкінечні?
• За якої основної умови людина може досягти всього?

Формулювання висновку:

Повір у себе – тоді можливості стануть безкінечними.

На сьогоднішньому уроці, який я назвала «Урок-подарунок і урок доброти»,  я хочу подарувати вам віру в себе, у свої сили, в те, що кожен з вас – особливий і неповторний. І якщо ця віра буде сильною, а ризикувати ви не боятиметесь, у вас все вийде!

ІІІ. Оголошення теми та спільне визначення цілей уроку

ІV. Освоєння теми та мети уроку.

1. Актуалізація опорних знань учнів про стилі мовлення:

• Пригадаймо стилі української мови. Визначте стиль кожного із запропонованих  текстів

1. Жити – це робити те, що хочеться. Наприклад, гратися на вулиці, читати, лазити на пагорби, розмовляти з Томом і Ненсі, дізнаватися про людей, будинки і все-все, що побачиш на цих чудових вулицях – ось що я називаю життям, тітонько. Просто дихати не означає жити. (Елеанор Портер)
2. Добро́ — категорія етики, якою позитивно оцінюють певну поведінку, явища чи події. Добро — благо, моральне, правильне, стверджувальне, позитивний початок, корисне, протистоїть злу, поганому, руйнівному, негативному початку. Людській волі є властивим бажання добра, краси або правдивого щастя. Кожна людина гостро відчуває природне бажання добра, яке б зробило її правдиво щасливою (Вікіпедія).
3. Слово «людина» звучить гордо. І тому кожному з нас потрібно жити так, щоб  любити людей, якими б різними вони не були, не заздрити, не вередувати, бути чемним. Доброта – це найважливіша людська якість, це гармонія всіх людських якостей, коли одночасно в людині присутня повноцінність, любов, краса, честь, совість, правда, дружба, мир. Я бажаю усім вам: «Робіть добро –  і воно обов’язково до вас повернеться».

• Які ж особливості публіцистичного стилю, де він використовується?
• Як називається професія, яка передбачає збір інформації, створення на основі неї певних публіцистичних жанрів для засобів масової інформації?

Отже, кожен з вас сьогодні спробує стати журналістом, пропустити через душу й серце те, про що йтиметься на уроці і написати замітку в газету.

1. Ознайомлення з ключовими поняттями:

Замітка - газетний жанр, в якому стисло, виразно та оперативно повідомляється про конкретні факти, події та явища.

      Важливі риси:
- актуальність (факти, подані в замітці, повинні бути цікавими);
- точність (події мають відповідати дійсності).

      Щоб написати замітку, треба:
- виділити факт, який необхідно подати;
- визначити тему та основну думку;
- підібрати заголовок;
- подумати, на які запитання має відповідати замітка (Що? Де? Коли? Хто? Як? Чому?)

Види заміток:

• Подієві (інформаційного характеру)
• Проблемного характеру (спонукання до роздумів на основі певного факту)
• Оціночні (оцінка певного явища)
• Замітка-анонс (повідомлення про майбутні заходи)

2. Робота в групах.

Групи отримують газети. Опрацьовують їх зміст і роблять висновок про вид заміток, доводять свою думку.

Звернення до теми уроку та лейтмотиву:

• Зважаючи на тему та лейтмотив уроку ми будемо працювати над заміткою якого характеру?

Отже, замітка проблемного характеру передбачає роздуми автора на певним фактом чи подією і спонукання до роздумів читачів.

• Що ж таке роздум? Які інші типи мовлення ви знаєте?

Роздум (міркування) — це зв'язний текст, у якому в логічній послідовності передано думки, міркування як доказ чи пояснення чогось, робляться відповідні висновки.

 Будова твору – роздуму:

 1) теза (вона ж - думка, проблема);

 2) аргумент ( він же – доказ + приклад, ілюстрація) ;

 3) висновки ( результат міркувань) .

Отже, в замітці типу роздуму слід спочатку подати інформацію про певну подію, потім поставити проблему, навести докази і сформулювати висновки, тобто вона матиме таку будову:

1. Повідомлення про подію чи факт.
2. Постановка проблеми чи висловлення свого ставлення.
3. Докази та приклади на підтвердження своєї позиції
4. Висновок чи заклик долучатися до вирішення проблеми.

3. Робота з відеоматеріалом.

Пропоную нам разом з вами переглянути відеоролик про дуже відому людину.

• Як доля Ніка Вуйчича співзвучна з лейтмотивом нашого уроку?
• Хто такий мотиватор?
• Яку надзвичайно важливу справу робить Нік?
• Як сучасне суспільство ставиться до людей фізично недосконалих?
• А вам доводилось спілкуватись з  такими людьми? Яке ваше ставлення до них?
• Чи може це стати темою проблемної замітки?

4. Творче віконце. Учні в групах починають працювати із творчим віконцем. На цьому етапі вони заповнюють два верхніх скельця. Зачитують свої варіанти.

Замітка в газету типу роздуму про вчинки людей

Слово вчителя.

Життя Ніка Вуйчича схоже на міф, на красиву, повчальну, але нереальну історію. Хлопчик, що народився без рук і ніг, в 31 рік став всесвітньовідомим мотиватором, щасливим чоловіком і батьком. Він об’їздив півсвіту, він виступав на стадіоні, а 110 тис. людей його слухали. Хіба так буває?

Буває, якщо кожного дня вчиняти маленький подвиг. Ось кілька подвигів Ніка Вуйчича, дякуючи яким у його щирій усмішці читається: «Я щасливий!»

1. Маленькою ніжкою з двома пальцями він пише, друкує, керує електровізком, бо вважає, що невдача – це шлях до успіху.
2. Нік ніколи не зважав на розмови поза спиною та погляди чужих людей, а завжди дивися на все з гумором, бо впевнений, що чужі слова і вчинки не можуть визначати вашої особистості.
3. Він завжди посміхається, бо переконаний, що почуття гумору допоможе долати випробування й труднощі, які допомагають розвиватися і йти вперед.
4. Той, хто готовий ризикувати, оточуючими сприймається або як божевільний, або як геній. Нік ризикнув – і грає у футбол, теніс, добре плаває, катається на скейті і навіть стрибає з парашутом.
5. У своїй шафі Нік тримає пару черевиків, на всяк випадок, бо він вірить в чудеса, бо знає, що все в житті починається з надії і в житті завжди є місце для чогось більшого.

• Чи можна ці докази використати в замітці? Яку думку вони доводитимуть?
• Чи маємо ми поряд з нами в житті приклади людей, які, потрапивши в складні життєві умови, не бояться ламати стереотипи і рухаються вперед у своєму розвитку? (В презентації – приклади таких людей).

Слово вчителя.

Це люди, чий непоборний дух переміг своє тіло і піднісся над власними можливостями. Чиє життя стало прикладом не лише для їм подібних, а й для людей, які не мають інвалідності. Чия діяльність дивує і викликає захоплення. Що керувало і керує цими особистостями, як вони зуміли піднестися над недосконалістю свого фізичного тіла і стати синонімом слова Мужність? Цей феномен навряд чи буде нами розгаданий, та й у кожної людини він свій. Бо кожна людина неповторна, тому немає рецептів. Але є можливість кожній людині себе випробувати, ризикнути і досягти висот.

Якщо ти нарікаєш на життя,

Тобі здається, що усе погано,

Згадай – на цьому світі є дитя,

Яке ніколи не побачить мами

Можливо, ти сумуєш щохвилини,

Тебе тривожать болісні думки?

Згадай, що десь на світі є людина,

Яка живе без ніг або руки.

Якщо тобі буває часом важко,

Дірявлять душу сірі почуття,

Згадай, що десь дитина, наче пташка,

В важкій хворобі б’ється за життя.

Якщо буває ліньки щось робити,

Тоді лише задумайся на мить –

Хтось все життя лиш мріє говорити,

Комусь цей світ побачити кортить.

Якщо тебе заманює спокуса,

Щоб нарікати марно на життя,

Згадай тоді розп’ятого Ісуса,

Його страждання, біль і співчуття.

Якщо тебе обурюють проблеми,

Тоді подумай щиро, без вагань,

Скільки людей випрошують у неба

Хоча би день прожити без страждань!

• Як ми з вами повинні ставитися до людей з обмеженими фізичними можливостями?
• Заповніть нижнє ліве віконце, а потім спробуйте сформулювати висновок, заповнивши праве нижнє віконце.

Формулювання висновку:

Неважливо, який ти зовні: фізично досконалий чи маєш вади, красивий чи не дуже – важливо, що у тебе в голові, про що ти думаєш і чого хочеш. І якщо ти хочеш бути щасливим, хочеш долати навіть нездоланні вершини – повір у себе, ризикни і будь таким.

V. Підсумки уроку. Рефлексія.

Ось ми й заповнили наше творче віконце. Воно допоможе вам скласти повноцінну замітку в газету. На наступний урок я чекатиму ваших подарунків-заміток, а я також зроблю вам подарунок і кращі творчі роботи розміщу в районній газеті.

А ще один подарунок – це долоньки щастя. Напишіть на них ваше ім’я і побажання одним словом, співзвучним з лейтмотивом уроку, і прикріпіть до цього великого серця. Я дарую його вам, і хай тепло ваших щирих долонь захищає не тільки це серце, а й ваші душі від черствості і байдужості. (На дошці велике серце, до нього діти кріплять свої долоньки)

Заключне слово вчителя.

Нік Вуйчич зізнається, що, народившись без рук, він ніколи не нудьгував за ними. Він тільки жалкує, що не може нікому подати руки. Але Нік знайшов вихід. Він обіймає людей… серцем. Давайте і ми обіймемось і подаруємо один одному віру, добро і тепло сердець. («Обійми» Станіслава Вакарчука)