СИНОНІМИ У ДРАМАТИЧНИХ ТВОРАХ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

 

Дієслівні синоніми

 

 

Серед дієслівних синонімів найдовший синонімічний ряд у драмах Лесі Українки відноситься до слова говорити. Це семантичні: казати – шепотіти – голос подати – держать промову – вести річ – провадити мову – вимовляти. Та стилістичні синоніми : плести – мугикати – бурмотіти – базікати - жебоніти – балакати – воркотіти – гомоніти – торочити –плескати – розводити жалі – ораторствувати – правити - баяти. Причому такі слова як мугикати, бурмотіти, жебоніти, воркотіти,гомоніти, ораторствувати характеризують звукові особливості мовлення, підкреслюють її невиразність, нерозбірливість, приглушеність. І більшість з них мають яскраве емоційно- стилістичне забарвлення. Юда сповідається прочанинові та в залежності від того, як розвивається його негативне ставлення до Христа, знижується рівень оцінки промов учителя:

Дивлюсь: на кручі, там, коло школи вашої,

 Стоїть єсей чи назорей в одежі білій,

 З волоссям довгим, і держить промову. [3, 15]

 Раптом він річ повів про царство боже! [3,16]

 І тут він про любов став говорити –

 Ти чув коли, як він про те балакав? [3, 16]

 …та й знов до Лазаря свого вернувся

 Серед жінок розводить мляві жалі

 Про те, що він рокований на згубу. [3, 20]

Дон Жуан звертається до коханої з пошаною:

 Ні, прошу, провадьте вашу мову,донно Анно. [3,355]

Андромаха з обуренням до Кассандри ( «Кассандра») :

 Що ти кажеш? [2,102]

І тут же, звертаючись до рабині, яка від хвилювання не може говорити:

Що ти жебониш? Хто ж утікає? [2, 103]

(Жебоніти – говорити неясно, невиразно, нерозбірливо). А любляча стара рабиня « йде воркотячи» (ремарка). (Воркотіти – ніжно розмовляти).

«Велика юрба люду троянського…товпиться перед храмом, гомонить то дужче, то тихше» (ремарка) [2, 205]. (Гомоніти – розмовляти тихо, приглушено). «Кассандра зіходить до вартових і пробує їх побудити, дехто з них ворушиться, бурмотить щось невиразне) [2,228] (Бурмотіти – говорити щось невиразно, неясно).

Лицар, обурений поведінкою служебки, вигукує:

Та що се ти мені байки плетеш,

На глум здіймаєш чи смієшся в вічі?! [2,13]

(Плести – говорити нерозумне, безглузде). Монтаньяр («Три хвилини»), звертаючись до Жірондиста , прагне швидше витягти його з в’язниці,каже:

Такий мій смак і добра воля, пане.

 Я в вас свого професора шаную

 За лекцію історії геройства…

 Та годі вже базікання того! [2,43]

(Базікати – говорити беззмістовне). Співці з поеми «Давня казка» ходять по місту, та

 Все про рівність і про волю

 У піснях своїх торочать.[3,66]

(Торочити – говорити одне й те саме, повторювати кілька разів). Обурений Хуса ( «Йоганна – жінка Хусова») , вважаючи себе обманутим, кидає своїй жінці:

Що плещеш? Яка то в жінки є повинність вища,

Ніж вірність мужові ? [3, 49]

(Плескати – говорити дурниці, вигадувати що-небудь, чого не було.) Любов з іронією звертається до своєї тітки («Блакитна троянда» ):

Тіточко!

де ваш ареопаг?

Перед ким ораторствуєте?[3, 11]

Лукаш – Мавці:

Та справді, якось наче смішно стало…

Убрана по буденному, а править

Таке, немов на свято орацію![3, 134]

(Правити – тут в значенні : говорити таке, що не зовсім відповідає дійсності) Анна ділиться із Долорес своєю дитячою мрією «Камінний господар»:

Либонь, вона постала з тих казок,

Що баяла мені малій бабуся,-

Я так любила їх… [3, 269]

(Баяти – говорити, розповідати)

Близький до попереднього дієслівний синонімічний ряд: кричати - волати – голосити, заводити :

 Ти крикнула до мене : «Кров і смерть!» [2,92]

 «Готуйте гекатомбу!» - волала я [2, 92]

 Кассандра

 (волає, зібравши всю силу)

 Прокинься, Троє! Смерть іде на тебе!!! [2, 166]

На означення «виражати своє незадоволення з приводу чого-небудь» письменницею вживається синонімічний ряд: дорікати – пекти – картати – діткнути.

 Так ти того прийшла оце до мене,

 Щоб дорікати? Що ж , печи , картай,

 Зловіснице, бодай ти заніміла! [2, 88]

Донна Анна, бажаючи , виправдати себе, звертається до своїх гостей:

 Ослона тая, що мені постачив

 Серпанок жалібний, тонка занадто,

 Щоб люди не могли мене діткнути

 Колючим осудом. [3,355]

(Пекти – тут вжито в значенні викликати докори сумління, а діткнути – завдати неприємностей ущипливими, дошкульними словами).

Варто звернути увагу на контекстуальний синонім «гризти» у значенні «допікати, уїдатися словами»:

 Лукаш :

 Та бачиш…мати все гризуть за тебе! [3,133]

А також вжитий у цьому ж значенні фразеологізм:

   А, так?

   То ти мені ще й очі вибиваєш

   своїм багатством? [3, 51].

каже Хуса своїй жінці Йоганні. Очі вибивати – дорікати за що- небудь, чимсь. Цей фразеологізм відноситься до дієслівного синонімічного ряду, він виконує в реченні функцію присудка і є в ньому контекстуальним синонімом.

Цікавими є синонімічні ряди жити – скніти – нидіти , і жити - мешкати. Леся Українка вкладає в уста неофіта- раба своє розуміння необхідної умови життя людини:

 

 Ні, їй мало самого хліба й слів, їй треба волі,

 Інакше буде нидіти, не жити.[2, 75]

(Нидіти – вести бездіяльне, позбавлене мети, смислу, духовних інтересів життя).

І сестри всі, і ти сама , Кассандро,

 В палатах здатні жити, а Паріс

 у курені пастушім мав би скніти?[2, 90]

(Скніти – те саме, що й нидіти, тут вжито в значенні жити в тяжких умовах)

   Невже ви мешкаєте у цьому склепі?[3, 272]

На означення «плакати» вживаються стилістичні синоніми: ридати – скиглити – вити – квилити – голосити, заводити.

 Я чую крик…

 Ридає, плаче, скиглить, виє,виє…

 То наша мати!.. Я пізнала голос!.. [2,163]

Ремарка : «Чутно за сценою голос старої жінки, він заводить, ридаючи страшно, немов виє» [2, 169]  Як вдало, за допомогою кількох синонімів в одному реченні створюється емоційна напруженість, передається невичерпне горе матері, яка бачить загибель своїх дітей.(«Кассандра»)

Дитина квилить крізь сон.[2,167]

(Квилити – жалібно стогнати, стиха плакати). Це рядок з драматичної поеми «На руїнах». Квилить,бо знесилена, голодна й змерзла. Провидиця Кассандра втрачає коханого, він гине на полі бою, горе її невимовне:

Кассандро! Та вгамуйся!...

Чого ти так голосиш, аж моторошно, справді. [2,112]

Любов, героїня драми «Блакитна троянда», випивши отруту, «заточується,..падає,.. вмирає». Кассандра після загибелі Трої, полонена греками, пророчить:

Тепер же ми рабинями й сконаєм! [2, 166]

А дорікаючи Парісові за його кохання, яке привело до загибелі Трої, каже:

   Нехай не кажуть люди, що даремне

 Загинула троянська сила й слава.

 Нехай Паріс уп’ється тим коханням,

 Що ми за нього ходим у жалобі…[2, 158]

Отже, прослідковується синонімічний ряд: вмерти – сконати – загинути. У драмі «На полі крові» Юда продав Христа і намагається виправдати себе за свій злочин перед звичайним прочанином, який упізнав його. Всього в одній його репліці вживається кілька синонімічних висловів на позначення понять «бути бідним», «просити милостиню»:

 А що ж ? Було мені довіку жити

 Жебрацьким хлібом? Вік поневірятись,

 Пороги оббиваючи в людей?

 Недоїдки по закутках збирати?

 З рукою довгою, з язиком довгим

 Поміж людьми проявою ходити?

 …за жебраками носити торбу,

 Хавтурки збирати,

 Попихачем їм буть ні за спасибі! [3, 12]

(Хавтурки – тут вжито в значенні милостиня, подаяння. Проява – тут в значенні: щось непевне, незрозуміле, невідомо хто; а попихач – той, яким кожен розпоряджається, хто служить де - небудь).

На позначення поняття «переміщатися в просторі» письменниця вживає такі синоніми: ходити – полинути – податися – блукати – тинятися – мандрувати – волочитися – податися – прилетіти, совати Причому стилістичні синоніми волочитися - тинятися –блукати- совати мають яскраве негативне емоційне забарвлення.

 Правда нам світитиме крізь хмари,

 Ми ж далеко думкою полинем,

 Ми поглянем на військові чвари,

 В давній славі спогадом поринем.[1,35]

Так закликає поетеса у заспіві до поеми «Роберт Брюс, король шотландський» Божевільна (блукає поміж багаттями) . [2,50]  (блукати – ходити без певної мети навмання) Хуса дорікає своїй жінці («Йоганна, жінка Хусова»)

 Тиняючись по світу як повія?

 Утікши, наче злодійка, з господи?[3,50]

(Тинятись – ходити без певної мети, бажання, напрямку). Роберт Брюс («Роберт Брюс, король шотландський») не захотів залишатися на подоланій рідній землі:

 …і подався він геть

 на берег убогий ірландський. [1,38]

 Але натхненний працею павука

 …знову прилетів Роберт у рідную країну.

 Він на коневі воронім

 По краю пробігає,

 В останній раз шотландський люд

 До бою він скликає.[1,39]

Вдячні шотландці після перемоги обирають його своїм королем і попереджають, що не підуть за ним завойовувати інші землі:

 Ми не підем тоді за тобою,

 Щоб чужого добра здобувать,

 Нам не тісно у рідній країні,

 Нам не треба в чужу мандрувать.[1,40]

Юда про прибічників проданого ним Христа, з метою виправдати себе, а значить принизити свого вчителя, каже:

 Я дбав про харч, про хату

 для гурту цілого і про старців,

 що меткою за нами волочились. [3,21]

(Волочитись - тут в значенні йти, їхати слідом за ким – небудь) Мати Лукашева із запізненням зрозумівши свою помилку, дорікає Килині:

 …Узиваєш

 її задрипанкою, а сама

 її зелену сукню перешила

 та й досі соваєш – немає встиду! [3, 164]

Близькі за значенням до слова ходити синоніми приступати – наближатися. Міріам ( «Одержима») одна не спить, хвилюється, хоче наблизитись до Христа: Я приступлю до нього…

 Ні,несмію…[4,138]

Жінка середнього віку(несміло наближається, за її одежу чіпляються обшарпані діти). [4,149]

Наведені вище синонімічні ряди підтверджують висновок А.П.Коваль: «Експресивні синоніми до слова йти відрізняються один від одного різним ступенем метафоричної виразності» [5,42]

У значенні «сприймати,осягати розумом» вживаються синоніми: розуміти – тямити – збагнути.

 Щоб скілька перемін було! Ти тямиш? [3, 31]

 Та правда, ти сього не зрозумієш…

 Щоб наші людські клопоти збагнути,

 То треба справді вирости не в лісі.[3,133].

У значенні «відмовлятися від чого-небудь, порвати з кимсь зв’язки» вживаються синоніми: зрікатися – відкаснутися – одкинутися і фразеологічні синоніми «стоптати під ноги», «піти пріч». Емоційно нейтральним тут є тільки слово зрікатись, всі інші мають експресивне забарвлення.

   Адже толедська рабинівна віри зреклась для нього. [3,264]

 Чому я не циганка, щоб могла

 зректися волі вільної для нього?

 Чому я не жидівка? - я б стоптала

 під ноги віру, щоб йому служити! [3,265]

 Як Долон зрадливий одкинувся від неї [2, 95]

 Коли ж я мушу забути те,

 Що бачила там в цирку,

 То мушу я піти від тебе пріч. [3,203]

Синоніми ганьбити – плямити письменницею вживається на означення поняття «вкривати ганьбою,безчестити» :

 Чи ти на те пролив се море крові

 За честь мою й свою, щоб тут прилюдно

 Ганьбить її й плямити самохіть? [2, 168]

Отже, досліджуючи дієслівні синоніми у творах Лесі Українки, слід погодитись із твердженням Білодіда І. К.: «Дієслівна синоніміка в нашій мові дуже багато і якісно разгалужена» [10, 73]

Дієслівні синонімічні ряди у драматичних творах Лесі Українки найбільш численні та різноманітні.

Виділяються серед них синоніми на означення поняття «висловлювати думки, почуття» та на означення руху.

Серед дієслівних синонімів найбільша кількість стилістичних для відтворення нюансів означуваних понять та стану емоційної напруженості дії.