дієслівні закінчення

Тема. Дієслівні закінчення
Мета: систематизувати й поглибити знання про дієслова, граматичні ознаки їх; визначати належність до певної дієвідміни; знаходити й пояснювати орфограми в особових закінченнях; правильно використовувати форми дієслів у мовленні; розуміти роль дієслів у досягненні точності, інформативності й виразності мовлення; конструювати речення з різними особовими формами дієслів; учити ставитися до здоров’я як до загальнолюдської цінності. 

Тип уроку: урок формування мовних і мовленнєвих умінь та навичок

Хід уроку

І. Організаційно-мотиваційний етап.

 Створення позитивного настрою.

Афірмація для вироблення впевненості: «Я думаю, аналізую. Не боюся висловлювати власні думки. Помилившись, міркую далі. Шукаю істину».

 II.      ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
Інтерактивна вправа «Незакінчене речення». Доповніть цілі уроку, продовжуючи висловлення.

• На уроці я хочу дізнатися про…
• Мені цікаво було б з’ясувати…
• Хочу навчитися правильно визначати…
• Хочу поглибити знання з…
• Сподіваюся відкрити для себе щось нове про…
• Маю наміри досягнути успіхів…

III.    МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
IV.    СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Дієслова використовуємо у щоденному мовленні. Важливо правильно їх відмінювати, адже це впливає на культуру нашої мови. До того ж, знання відмінкових закінчень I та II дієвідміни допоможе набрати ще кілька балів на ЗНО, адже ця тема є в програмі незалежного тестування. Тож з’ясуймо особливості! Дієслова в українській мові змінюються за особами та числами. Відповідно до голосних в особових закінченнях теперішнього часу всі дієслова діляться на дві дієвідміни.

В першій дієвідміні всі особові закінчення (крім 1 особи однини і 3 особи множини) мають –е- (-є-): пишу, пишеш, пише, пишемо, пишете, пишуть.

 В другій дієвідміні всі особові закінчення (крім 1 особи однини і 3 особи множини) мають –и-(-і, -ї-): лежу, лежиш, лежить, лежимо, лежите, лежать.

Існує два способи визначити дієвідміну: 1) поставити дієслово в 3 ос. множини. Якщо закінчення: -уть, -ють – І дієвідміна (читати – читають, знати – знають); -ать , -ять –  II дієвідміна (любити – люблять, говорити – говорять).

2) за основою інфінітива (частина слова без – ти ):

 Словозміна
Перша дієвідміна

Друга дієвідміна

Є кілька дієслів, що мають окремий спосіб зміни.
 

Особові закінчення дієслів

Зверни увагу!

Визначаючи дієвідміну, потрібно зважати на вид дієслова: купити  — ІІ дієвідміна, бо куплять; купляти — І дієвідміна, бо купляють.

Виконання вправ.
1 Запишіть послідовно дієслова у дві колонки: 1) І дієвідміна; 2) II дієвідміна.
Освітлює, злазить, спалює, колядує, місить, вдарять, зволікаєш, дарують, кидає, дивиться, утихомирює, остерігається, колишуть, зіскочать, умієш, саджати, зберігати, пропагувати, примножувати, захищати, вірите, спитаємо, точить, стружете, скреготиш, тріскочете, волочиш, біліє, кричите, збережемó, дивишся, зникне, встелите, гноїться, кинете, зможеш, вивчишся, змінимо.

2 Випишіть дієслова, що належать: а) до І дієвідміни: мазати, клеїти, поїти, біліти, білити, кидати, кричати, розповісти, бачити, віяти, бити, просити, радити, спати, бігти, хотіти, булькотати; б) до ІІ дієвідміни: писати, кричати, жати, слати, бурмотіти, свистати, свистіти, чекати, везти, жити, радити, мостити, відповісти, вити, сипати, шити.

3 Утворіть від поданих інфінітивів форми дієслів (не змінюючи виду дієслова) і визначте дієвідміну. Зупинятися__________________ зупинитися__________________ полоти_______________ виполоти_______________ запізнитися__________________ боротися_______________ хотіти_______________

4 Від поданих дієслів утворіть форми першої і другої особи однини та першої, другої та третьої особи множини.

Простежте чергування приголосних, підкресливши їх. Водити, возити, розграфити, припекти, скакати, полоскати, захотіти, наздогнати, переходити, викосити, натрапити, їздити, ненавидіти, нагородити, приладити, потекти, випросити, голубити, мазати, лазити, скотити, скочити, трусити, закупити, дихати, смикати, косити, лепетати.

5 Вставте пропущені букви е, є (І дієвідміна), и, і (ІІ дієвідміна) в закін- ченнях дієслів.
Дієслова запишіть у дві колонки: 1) зі вставленими буквами е, є; 2) зі вставленими буквами и, і. Спіш..мо, вбира..ться, каж..мо, учаща..те, помнож..ш, тисн..ш, квап..те, чист..ш, змож..мо, онов..ться, унад..теся, вір..мо, бор..ться, туж..ш, зчеш..те, знищ..те, виправ..ться, пошл..мо, скроп..мо, бач..ш, оглян..шся, допиш..те, сто..те, сид..мо.

6 Перепишіть прислів’я. Дієслова, що в дужках, поставте в потрібній формі тепе- рішнього чи простого майбутнього часу.

1. Слово (вилетіти) горобцем, а (повернутися) волом. 2. Скажеш гоп, як (перескочити). 3. (Стукотіти), (гуркотіти) — комар з дуба (летіти). 4. Орел мухи не (ловити), а слон за мишею не (ганятися). 5. Добрий не (чинити) лихого та не (боятися) нічого.

7 Перепишіть прислів’я, дописуючи в дієсловах закінчення теперішнього чи простого майбутнього часу.

1. Скаж..ш — не верн..ш, напиш..ш — не зітр..ш, відруба..ш — не при- точ..ш. 2. Слово до слова — злож..ся мова. 3. Біда помуч.. і мудрості науч... 4. Здобуд..ш освіту — побач..ш більше світу. 5. що маємо — не дба..мо, втративши — плач..м.

V.      ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Запитання до учнів.

—        Скільки в українській мові дієвідмін?

—        Які дієслова належать до І дієвідміни?

—        Які дієслова належать до ІІ дієвідміни?

—        Для чого потрібне вміння визначати дієвідміну?

Підсумок уроку

Домашнє завдання  Підручник, § 69, вправа 7