Дієві стратегії технології критичного мислення в освітньому процесі НУШ

 

 

«ІНТЕГРОВАНЕ НАВЧАННЯ

ЯК ОСВІТНІЙ ПАЗЛ

НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ»

 

 

ДІЄВІ СТРАТЕГІЇ

ТЕХНОЛОГІЇ

КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ

 НУШ

 

 

 

                                                                                             Учитель - методист

                                                             початкових класів

                                                                  комунального закладу

                                                                 «Нікопольська середня                                                                                                          

                                                                                 загальноосвітня школа № 23» 

                                                                      Лебедєва Інна Анатоліївна

     

 

 

 

2023р.

 

 

ДІЄВІ СТРАТЕГІЇ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ

НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

  

Сл.1 Сучасна педагогіка - це мистецтво навчання мислити самостійно, відстоювати власну думку, видобувати ланцюг доказів.

 Нам вчителям варто організувати освітній процес так, щоб перші кроки до «науки» маленькі школярі робили на уроках мислення якомога частіше серед природи.

 Сл. 2«Роби як ми, роби краще нас» - девіз уроків з використанням технології критичного мислення. Створення ситуації успіху, віра в дитину та вираховування її індивідуального стилю діяльності найбільш продуктивно впливає на мотивацію навчальної діяльності учнів, які згодом діють за сценарієм «переможця». А саме: «Я сьогодні кращий, ніж учора!» Тільки таким чином можна забезпечити умови для повноцінного розвитку особистості, формування в неї творчого критичного мислення.

 Сл. 3 Як практика показала українські учні спроможні лише відтворювати знання, проте часто не набувають уміння застосовувати їх для розв’язання життєвих проблем.  Нас атакує так багато проблем, що неможливо прийняти ідеальне рішення одразу. Та існує багато технік, які допоможуть поліпшити ці шанси. Особливо ефективною технікою є критичне мислення.

НУШ має відігравати важливу роль,допомагаючи  учням стати поінформованими, активними, самостійними і творчими особистостями, здатними адаптуватися до стрімких змін у світі. Іншими словами, учні мають стати тими, хто критично мислить і вчиться.

   Технологія розвитку критичного мислення ґрунтується на творчому партнерстві учителяй учня і орієнтована на розвиток в школярів аналітичного підходу до будь-якого навчального матеріалу, що сприяє розвитку творчого та критичного мислення.

   Сл. 4 Стародавня китайська приказка стверджує: „Я слухаю – і забуваю,

бачу – і запам’ятовую, роблю – і розумію ”. Сьогодні у школах в основному

реалізується перше, дуже мало другого, на жаль майже відсутнє третє.

 Для стимулювання критичного мислення учнів вчителю необхідно:

Для розвитку критичного мислення молодших школярів

учителю необхідно:

• виділити час і забезпечити можливості для застосування критичного мислення;
• дозволити учням вільно розмірковувати;
• приймати різноманітні ідеї та думки;
• сприяти активному залученню учнів до процесу навчання;
• забезпечити для учнів без ризикове середовище, вільне від насмішок;
• висловити віру у здатність кожного учня породжувати критичні судження;
• цінувати критичні міркування учнів.

 

Сл.5 Які ж переваги уроків, побудованих за технологією розвитку критичного

мислення?

По-перше, діти почали легко й вільно висловлюватись, аналізувати,

аргументувати думки; критично сприймати різну інформацію, складати

змістовні тести; писати гарні твори; вивчати та засвоювати матеріал (навіть

складний для розуміння) одразу на уроці.

По-друге, знання, здобуті самостійним шляхом, виявились глибшими та

міцнішими.

По-третє, критичне мислення докорінно змінило погляди; додало сили

та впевненості. Учні перестали боятись і сумніватись, почали творчо

розкриватись і на все дивитись по-іншому: глибше, впевненіше,

оптимістичніше.

Найбільш поширені стратегії критичного мислення:

1.Стратегія „ Кубування ”.

 Кубування є методом навчання, який полегшує розгляд теми з різнихїї сторін. Слід провести через кубик слово. Це може бути літературнийтермін, визначення або якась інша назва. Дуже важливо кубуваннязастосовувати до того, що вже добре відомо учням. Його можнавикористовувати на стадії актуалізації чи рефлексії. Цей підхід передбачає використання кубика із написаними на кожній грані вказівками щодонапрямку мислення або письма.

Наприклад, можливі такі вказівки на гранях куба:

1. Опиши це (колір, форма, розміри).

2. Порівняй це (на що це схоже? від чого це відрізняється? ).

3. Підбери асоціації (про що змушує думати? що спадає на думку? )

4. Проаналізуй це (скажіть, яким чином це зроблено? ви це знаєте? Ви можете це вигадати? ).

5. Як його використати (знайти застосування; яким чином це можна

застосувати? ).

Запропонувати аргументи „ за” або „ проти” цього (що в ньому доброго чи поганого? займіть певну позицію, використайте повний діапазон аргументів).

2. Стратегія «Сенкан» .

Сенкан – це форма вільного вірша з п’яти рядків, що синтезує

інформацію, яку отримали під час вивчення нового матеріалу. Цей вид роботи використовується як інструмент, щоб спонукати учня до розмірковування над темою. Сенкан - це неримований вірш із 11-12 слів, який складається за такими правилами:

1-ий рядок – тема (іменник, який є темою сенкану);

2-ий рядок – записується два слова, прикметники, які є означеннями теми;

3-ий рядок – дія (3 дієслова), пов’язані з темою;

4-ий рядок – фраза з чотирьох слів, яка виражає ставлення до теми,

висловлюється розуміння теми;

5-ий рядок – записується одне слово, іменник – синонім (висновок) до теми.

Учням можна запропонувати формулу діяльності зі складання сенкану.

Тема (іменник).

Опис (два прикметники).

Дія (три дієслова).

Відношення (фраза-чотири слова).

Перефразування змісту (одне слово).

3. Стратегія «Читаємо та запитуємо».

 Запитання – це форма мислення, в якій виражена потреба в

інформації. Мислення високого рівня – вміння ставити питання по суті. Саме з метою розвитку критичного мислення треба навчити дітей ставити питання,

які є своєрідною «потаємною лабораторією процесу пізнання».

В.О.Сухомлинський неодноразово підкреслював, що досвідчений учитель  робить усе, щоб у дітей виникли запитання, щоб вони вміли запитувати про те, що їх цікавить. «Добивайтесь того, - радив відомий педагог, щоб учні ваші побачили, відчули незрозуміле – щоб перед ними постало запитання.

Якщо вам удалося цього досягти, - маєте половину успіху». Школа повинна вчити дитину не лише відповідати, вона має навчити учня запитувати, оскільки вміння запитувати – це здатність відділяти відоме від невідомого, визначати об’єкт пошуку, це інструмент, за допомогою якого учень пізнає світ. Ефективному формуванню вміння запитувати сприяють вправи на відгадування за допомогою запитань предмета, задуманого вчителем.

Вчитель каже: «Відгадайте предмет, який я задумала. Для цього ви повинні поставити мені декілька тонких запитань, які допоможуть вам відгадати цей предмет». Необхідно вчити учнів запитувати про суттєві ознаки предмета, стежити за тим, щоб кожне наступне запитання звужувало рамки пошуку.

Вчитель має привертати увагу учнів до тих запитань, які мають пізнавальне значення.

4. Стратегія « Діаграма (кола) Вена».

Діаграма Вена будується на двох або більше великих колах, які частково накладаються одне на одне так, що посередині утворюється спільний простір.

Інформація, що стосується кожної проблеми заноситься в окреме коло, а в спільну частину записується інформація, що стосується всіх виділених складових. Дана стратегія може використовуватися на етапі перевірки домашнього завдання, усвідомлення змісту та закріплення. Варто пам’ятати, що важливим етапом роботи залишається синтез: пошук спільної площини для всіх виділених учителем кіл. Після двохвилинної самостійної роботи груп слід надати кожній групі слово для коментарів або ж можна зробити у класній кімнаті „галерею”, прикріпивши створені групові діаграми на стінах з їх подальшим оглядом. Застосування цього виду роботи допомагає учням глибше зрозуміти зміст  виучуваного матеріалу, суть поняття, віднайти першопричини подій, проаналізувавши факти.

5. Стратегія «Кероване читання або читання з передбаченням».

Після ознайомлення з назвою тексту, його автором ставимо учням

питання, які дозволяють зробити припущення, про що саме буде текст (учні можуть висловлюватися, працюючи у парах чи групах). Текст розділяється на частини, і далі читати його учні будуть частинами. Зупинки бажано робити на найбільш цікавих місцях, щоб створити таємничу ситуацію очікування. Після читання це передбачення аналізується.Учні навчаються розуміти текст, робити припущення, міркувати над змістом, порівнювати та оцінювати його. На дошці креслять таблицю і заповнюють її в ході читання.

Прочитавши заголовок, учні роблять перше припущення, а вчитель записує його в таблицю. Далі читають першу частину тексту, відповідають на питання: „ Що відбулося? ” Пізніше обговорюють, які припущення були правильними (якщо треба, то зачитують докази з тексту). Можна

пропонувати передбачення:

 за прислів’ями;

 за загадками;

 за малюнком;

 за ключовими словами;

 за назвою твору.

6. Стратегія «Знаємо – Хочемо дізнатися – Дізналися».

 Метод можна використати для того, щоб структурувати цілий урок. У процесі роботи учнів спочатку вчитель просить подумати над тим, що вони вже знають з теми цього уроку, поставити запитання з цієї теми та знайти відповіді на них.

Теорія навчання наголошує, що активне навчання краще, ніж пасивне. Учні навчаються краще, коли вони:

 пригадують те, що вже знають;

 ставлять запитання;

 підтверджують свої нові знання.

Під час рефлексії учні визначають, що нового дізналися на цьому

уроці, на які питання відповіді не одержали, які знання вони хотіли б самостійно знайти в джерелах інформаціх.

7. Стратегія „ Перемішайтесь – Замріть – Об’єднайтесь в пари”.

 Дана стратегія допомагає вчителю залучити до обговорення чи

навчання всіх учнів класу. Вона дає можливість кожному учневі висловити свою думку, поділитися з однокласниками своїми знаннями, повчити один одного.

Вчитель дає завдання, учні вільно ходять по класу, коли чують команду вчителя: „Розійдіться”. Потім вчитель просить учнів зупинитися, об’єднатися в пари і обговорити разом проблему. „ Чи замислювалися ви над тим, що таке совість? Допоможіть відповісти на це питання”. Вчитель дає команду і учні починають знову рухатися по класу. Вчитель дає команду „ Замріть”, діти

тиснуть руку тому, хто стоїть найближче до них, об’єднаються з цим учнем у пару і діляться своїми думками. Через 30 секунд вчитель знову подає сигнал, діти проводять обговорення в нових парах. За цією стратегією учні можуть обговорювати та складати план розв’язання задачі на уроці математики, переказувати текст, розповідати про улюблену тваринку.

8. Проведення дискусій і дебатів.

Досить актуальними на сьогодні методами формування критичного

мислення є різні види дискусій і дебатів. Учень повинен вміти дискутувати, брати участь у дебатах, щоб уникнути нав’язування чужої думки. Із метоюстворення сприятливих умов для дискусій, у процесі яких відбувається розвиток критичного мислення, на обговорення треба виносити питання суперечливого характеру. Питання для дискусій повинні відповідати таким

вимогам:

 інформація, якої стосується диспут, має відповідати рівню знань,

отриманих учнями на уроці;

 питання повинні носити практичний характер і вимагати

продуктивного рівня мислення;

 питання мають бути проблемними;

Щоб дискусія була відвертою й демократичною, необхідно створити в

класі атмосферу довіри та взаємоповаги. Учні повинні знати правила ведення

дискусії:

 висловлюватися слід по черзі;

 не можна перебивати того, хто говорить;

 критикувати слід ідеї, а не осіб, які їх висловлюють;

 необхідно поважати всі висловлені думки (позиції);

 сміятися можна лише над жартами;

 не можна змінювати тему дискусії.

9. Стратегія „ Поміч”.

 Дана стратегія дозволяє учневі відстежувати своє розуміння

прочитаного. Учнів треба познайомити з маркувальними знаками і

запропонувати їм під час читання ставити їх олівцем на полях тексту. Даний прийом вимагає від учнів не пасивного читання, а активного і уважного. Він зобов'язує не просто читати, а вчитуватися в текст, відстежувати власне розуміння в процесі читання тексту або сприйняття будь-якої іншої інформації. На практиці учні просто пропускають те, що не зрозуміють, а в

даному випадку маркувальний знак «?» зобов'язує їх бути уважними і відзначати незрозуміле. Цей прийом можна використовувати на будь-яких уроках. Позначки можуть бути такими:

„V” – це я знаю;

„+” – нова інформація;

„–” – суперечить тому, що я знаю;

„? ” – незрозуміла інформація.

Потім діти заповнюють таблицю, коротко записавши до неї виділені на першому етапі положення. Таким чином, кожний учень виокремлює інформацію, яку він знав до уроку, отримав на уроці, яка для нього є  незрозумілою. Школярі навчаються читати вдумливо, виділяючи ключові знання, класифікувати отриману інформацію, формулювати своїми словами думки автора, побачити, що кожний сприймає одну й ту саму інформацію по-

різному. Технологія розвитку критичного мислення допомагає готувати дітейнового покоління, які вміють розмірковувати, спілкуватися, чути та слухати інших. Практичне використання вправ з розвитку критичного мислення в початковій школі забезпечує такі позитивні зміни в учнів:

 підвищується інтерес до навчання, учні проявляють активність під час навчання;

 виникає прагнення краще осмислити отриману інформацію, замістьзвичайного задоволення поверхневими поясненнями;

 відбуваються позитивні зміни у критичному ставленні до своєї

діяльності;

 виробляється прагнення критично оцінити інформацію, дії

однокласників;

 розвивається пошукова спрямованість мислення;

 зникає боязнь зробити помилку;

 посилюється бажання уважно прислухатися до однокласників,

спільно шукати шляхи вирішення навчальних проблем.

 

Стратегія «Дискусія»

Досить актуальним на сьогодні методом формування критичного мислення є різні види дискусій, дебатів.

Дискусії і дебати дозволяють ефективно розв’язувати проблеми через самовираження, вчитися аналізувати ситуацію, добирати аргументи для розв’язання проблеми, розвивати комунікативні навички.

Хід дискусії:

1. Оголошується проблемне питання дискусії. ЧИ ТРЕБА СПАЛЮВАТИ ОПАЛЕ ЛИСТЯ?

2. У групі одна пара обирає позицію «ЗА», інша – «ПРОТИ».

3. Кожна пара обговорює свою позицію, добирає аргументи на її підтримку.

4. Через деякий час утворюються нові пари, які складаються з учасників, що займали одну і ту ж саму позицію, але з інших груп.

5. Учасники в нових парах порівнюють свої аргументи, додають за необхідності нові.

6. Учасники повертаються до своїх початкових пар, маючи «удосконалений список» аргументів.

7. Кожний учасник дискусії викладає власну позицію, скориговану під час дискусії, у вигляді есе.

Стратегія «Письмо в малюнках»

Алгоритм роботи:

— Намагайся намалювати те, що хотів сказати при роботі над матеріалом.

— Власні враження, відношення до подій перенести на аркуш паперу.

Використовуючи вищезазначені стратегії на уроках української мови та літературного читання можна забезпечити умови для повноцінного розвитку особистості, формування в неї творчого критичного мислення.

Уроки рідної мови ,літературного читання повинні стати справжньою «педагогічною майстернею», де слово жило б, трепетало всіма барвами і відтінками в душі кожної дитини, щоб діти кожен вислів сприймали не лише розумом, а й серцем, намагалися побачити живу картину, почути звуки, прислухатися до переданих почуттів і уміли висловити свої думки.

Є багато цікавих вправ, які допомагають розвинути мову і збагатити словниковий запас учнів. Варто тільки звертати постійну увагу на такий вид роботи, і це обов’язково принесе свої плоди. Хоч не відразу, але через певний проміжок часу мова учнів стає значно багатшою, емоційнішою, вони сміливіше починають висловлювати свої думки і почуття.

У першому класі дітям уже доступна цікава гра в слова, коли вони добирають нескладну риму, знайомляться з синонімами, антонімами. В ході ознайомлення дітей з ліричним жанром можна користуватися різноманітними прийомами, які сприяють розвиткові умінь слухати і говорити, допомагають формувати уявлення учнів про віршовану форму — риму, систематизувати читацький кругозір, швидко розучувати вірші.

«Біном фантазії». Новий образ може з'явитися, якщо взяти два слова, між якими є певна змістова дистанція. Це вимушено активізує уяву, а в результаті виходить єдине фантастичне ціле. В «біномі фантазії» слова використовуються не в їх звичайному значенні, а звільненими з мовного ряду, в якому вони звично фігурують. Наприклад, «шафа» і «собака». Ці слова можуть бути поєднані за допомогою прийменника: собака з шафою, шафа собаки, собака на шафі. Кожне з цих поєднань може слугувати основою для вигадування конкретних ситуацій, з яких утворюється казка.

 «Довільне додавання префіксів». Одним із способів словотворчості є деформування слова за рахунок підключення фантазії. Наприклад: бінокль - тринокль, антипарасолька, трикорова, замкіт, віце-пес, суперсірник. Особливо продуктивні нові префікси типу макр-, міні-, максі-(мікропотам, максіковдра).

 «Придумування історії з шостим словом». Дітям дають слова, на основі яких вони вигадують яку-небудь історію. Наприклад: п'ять слів, які підказують сюжет казки «Червона шапочка»: дівчина, ліс, квіти, вовк, бабуся; з шостим словом, наприклад, вертоліт. (Історія може бути такою: коли вовк стукав до бабусі, його помітив вертоліт ДАІ й почав переслідувати злочинця, поки той не потрапив до рук мисливців).

«Казка - навиворіт». Цей метод цінний не тільки для розвитку пародіювання, але ще за його допомогою можна визначити вихідну точку для вільної розповіді, яка самостійно розгортається в будь-якому іншому напрямку.

«Створення «вінегрету» з казок». Суть цього методу полягає в тому, що події з різних казок переплітаються й розгалужуються за новим сюжетом. Цей метод принесе задоволення дитині від фантазування засобами слова.

Розглянемо можливості уяви дітей засобами образного слова у казках, віршах та оповіданнях на уроках читання. Такі види завдань та розвитку репродуктивної уяви молодших школярів:

1. Створення уявних образів за словесним описом;

2. Словесний опис образів;

3. Доповнення і зміни тексту;

4. Відгадування та складання загадок і формулювання запитань про знайомі об'єкти.

Види завдань для розвитку творчої уяви:

1. Складання творів-мініатюр за опорними словами та словосполученнями.

2. Складання творів-описів на основі узагальнення особистих вражень, спостережень у природі.

3. Придумування казок.

4. Складання віршів, загадок, скоромовок.

 

СТОРІТЕЛЛІНГ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

“Словесна творчість – це могутній засіб розумового розвитку людини, перед якою відкривається світ…”

В. Сухомлинський

Сторітеллінг (англ. Storytelling, «розповідання історій») – це мистецтво захоплюючої розповіді.

Сторітеллінг – технологія створення історії та передачі за її допомогою необхідної інформації з метою впливу на емоційну, мотиваційну, когнітивну сфери слухача.

У перекладі з англійської story означає історія, а telling – розповідати. Отже, сторітеллінг – це розповідь історій.

Чому сторітеллінг можна використовувати на уроках в початковій

школі?

1. Діти люблять слухати історії більше, ніж доповіді, описи чи

визначення, тому що вони легше сприймаються (задіяна не лише раціональна

сторона сприйняття інформації, а й образна). Отже, реалізується принцип доступності навчання.

2. Історія впливає на почуття дитини, а це підвищує рівень концентрації уваги. Тому всі уважно слухають навчальний матеріал, сприймають його, а потім з легкістю можуть відтворити. Тому реалізуються принципи міцності знань та емоційності навчання.

3. Історія динамічна. Сучасні діти з кліповим мислення мкраще

сприйматимуть історію, ніж текст іншого виду.

4. В історії є герой, який змінюється. Ці зміни відбуваються в процесі боротьби, наполегливої праці, виконання складних завдань тощо. Молодші школярі вчаться тому, що можна подолати труднощі. А якщо діти ще будуть «включені» в історію… вони навчаться бути наполегливими. Отже, реалізується принцип активності й самостійності.

5. Будь-яка історія для дітей розповідається із використанням малюнків, відео, презентацій. Отже, реалізується принцип наочності.

 Технологію сторітеллінг можна застосовувати на різних етапах уроку та на уроках різних типів.

Написання власної історії, застосовуючи технологію сторітеллінг.

 Запропонуйте скласти історію про себе, або оточуючих.

 Написання історії про себе  це гарний привід описати свої вчинки та почуття, проаналізувати власні дії, оцінити наслідки, зробити висновки на майбутнє.

 Не вимагайте від учнів одразу чіткої структури та граматично

правильних висловлювань.

  Нехай дитина напише історію так, як вона розповідає її вголос.

-Запропонуйте аргументи «за» або «проти»

Технологія Шість капелюхів мислення

Розвиток критичного мислення дуже важливий аспект не лише у навчанні, а і в повсякденному житті, де герої є реальними, а їхні вчинки це дії твої і твоїх дітей.

Людина може мислити в 6 режимах мислення. Для того, щобв собі тренувати навички придумали асоіаію режим мислення - шляпка. Чому шляпка? Шляпку легко зняти і одягти. Шляпка- символ влади.

Червона - емоції

Біла - цифри та факти ( Що треба зробити ? Це як умова задачі)

Чорна - оцінка, в чому недоліки? ( Наприклад коли читаємо інструкцію ліків)

Жовта - оптимізм ( Хай завжди буде сонце!)

Зелена - творчість , нові ідеї, як можна зробити по інакшому.

Синя - це людина диригент. Людина, яка керує процесами.