Дієві стратегії технології критичного мислення в освітньому процесі НУШ

ДІЄВІ СТРАТЕГІЇ ТЕХНОЛОГІЇ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ НУШ Критичне мислення – модель для навчання й виховання громадян майбутнього. Н. Вукіна

«Роби як ми, роби краще нас» - девіз уроків з використанням технології критичного мислення. Створення ситуації успіху, віра в дитину та вираховування її індивідуального стилю діяльності найбільш продуктивно впливає на мотивацію навчальної діяльності учнів, які згодом діють за сценарієм «переможця». А саме: «Я сьогодні кращий, ніж учора!» Тільки таким чином можна забезпечити умови для повноцінного розвитку особистості, формування в неї творчого критичного мислення.

КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ - ЦЕ ПРОЦЕС ОБМІРКОВУВАННЯ ВЛАСНИХ ДУМОК ТА ПРИЧИН ВИНИКНЕННЯ ПЕВНОЇ ТОЧКИ ЗОРУ, ЩО ПЕРЕДБАЧАЄ ПОСЛІДОВНИЙ ЛАНЦЮЖОК ОПЕРПЦІЙ МИСЛЕННЯ Методика розвитку критичного мислення заснована на творчому співробітництві учня і вчителя, на розвитку в учнів аналітичного й творчого підходів до будь-якого матеріалу. Методика орієнтується не на запам'ятовування фактологічного матеріалу, а на постановку проблеми і пошук її розв'язку.

СТВОРЕННЯ СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ Для розвитку критичного мислення молодших школярів учителю необхідно: виділити час і забезпечити можливості для застосування критичного мислення; дозволити учням вільно розмірковувати; приймати різноманітні ідеї та думки; сприяти активному залученню учнів до процесу навчання; забезпечити для учнів без ризикове середовище, вільне від насмішок; висловити віру у здатність кожного учня породжувати критичні судження; цінувати критичні міркування учнів.

Які ж переваги уроків, побудованих за технологією розвитку критичного мислення? По-перше, діти почали легко й вільно висловлюватись, аналізувати,аргументувати думки; критично сприймати різну інформацію, складати змістовні тести; писати гарні твори; вивчати та засвоювати матеріал (навіть складний для розуміння) одразу на уроці. По-друге, знання, здобуті самостійним шляхом, виявились глибшими та міцнішими. По-третє, критичне мислення докорінно змінило погляди; додало сили та впевненості.

Механізм розвитку критичного мислення: 1) евокація або виклик ; 2) осмислення (фаза 3) рефлексія (фаза актуалізації) вивчення нового матеріалу) (консолідація) Основні прийоми технології

Ромашка Блума (в початквій школі) Потрібно відгадати «зашифровані» слова на пелюстках ромашки. Всі слова-відгадки повинні починатися на подану літеру в середині квітки.

Кубування (автори Кован та Кован, 1980р.)

Асоціативний кущ (гронування)

Сенкан (п’ятирядок) Україна Прекрасна, незалежна Росте, розвивається, квітує. Україна - наш рідний край. Батьківщина (французька стратегія – вірш у п’ять рядків) 1)  Перший рядок: один іменник – назва поняття.  2)  Другий рядок: два прикметники – описання поняття.    3) Третій рядок: три дієслова – визначення дії.  4) Четвертий рядок: фраза з чотирьох слів – виражає відношення до теми.    5) П’ятий рядок: одне слово (синонім до теми) – відображення змісту чи формулювання висновку.  

Читання з позначками (система “поміч”) або «ІНСЕРТ» Прочитавши речення, треба поряд поставити відповідну позначку: + — відома інформація; ! — нова інформація; ? — здивувала, зацікавила; — — заперечує тому, що знаю. Система позначок дає можливість учням активізувати розумові операції, співставити своє розуміння прочитаного порівняно з тим, що вже знає. Так виникає зв'язок між відомим та невідомим, створюються умови для формування інформаційних компетентностей учнів.

Павутинка дискусії Взаємодія відбувається у парах і в групах із чотирьох учнів Алгоритм дій: Учитель готує бінарне запитання (передбачає дві відповіді: “так” або “ні”) Учні продумують аргументацію та пишуть по три причини на підтримку обох сторін у дискусії Створюють таблицю “павутинка дискусії”: “так“ – аргументи; “ні” – аргументи; висновок Кожна пара об’єднується з іншою парою та розглядають відповіді, доповнюють свої таблиці Учні обговорюють отримані результати та роблять висновки, які записують у комірку “Висновок” таблиці Якщо групи зайняли різні позиції із суперечливого питання, пропонується провести дискусію

Знаю. Хочу дізнатися. Дізнався Знаю Хочу дізнатися Дізнався Іменник відповідає на питання хто? що? Поділяються на власні та загальні назви. Власні назви пишуться з великої букви. Чому іменник належить до самостійної, а не до службової частини мови?. Як пишуться власні назви, що складаються із кількох слів.

Передбачення За назвою тексту; За ключовими виразами до тексту; За картиною, малюнком; За частиною тексту; За частиною переглянутого фільму.

Семантична карта Учні читають твір мовчки Учитель обирає будь-який термін із твору Учні діляться своїми знаннями щодо обраного терміну Протягом трьох хвилин учитель збирає інформацію, організовує та записує ідеї у вигляді “семантичної карти”

Стратегія «Порушена послідовність» (робота в групах) Учням пропонується кілька речень з тексту, записаних у порушеній послідовності. Учнів обєднують у групи. Кожна група повинна запропонувати свою послідовність поданих речень. Результат фіксується у зошитах. Читання тексту і перевірка результатів. Обговорення.

Стратегія «Взаємні запитання» Текст або матеріал для вивчення поділить на логічно завершені частини. Учні вголос читають за цілими частинами, ставлять самі запитання: Одне одному в групі; Одне одному в парах; Одна пара (група) інший.

Стратегія «Доповідач- респондент» Прочитати текст, запамятати його. Два учні виходять до дошки. Один переказує зміст прочитаного. Другий уважно слухає. Потім все, що було пропущено, показує за допомогою рухів, жестів, міміки. Перший учень намагається доповнити розповідь тим, про що ще не було сказано.

«Біном фантазії» Новий образ може з’явитися, якщо взяти два слова, між якими є певна змістова дистанція. Це вимушено активізує уяву, а в результаті виходить єдине фантастичне ціле. В «біномі фантазії» слова використовуються не в їх звичайному значенні, а звільненими з мовного ряду, в якому вони звично фігурують. Наприклад, «шафа» і «собака». Ці слова можуть бути поєднані за допомогою прийменника: собака з шафою, шафа собаки, собака на шафі. Кожне з цих поєднань може слугувати основою для вигадування конкретних ситуацій, з яких утворюється казка. «Придумування історії з шостим словом» Дітям дають слова, на основі яких вони вигадують яку-небудь історію. Наприклад: п’ять слів, які підказують сюжет казки «Червона шапочка»: дівчина, ліс, квіти, вовк, бабуся; з шостим словом, наприклад, вертоліт. (Історія може бути такою: коли вовк стукав до бабусі, його помітив вертоліт ДАІ й почав переслідувати злочинця, поки той не потрапив до рук мисливців…). «Створення «вінегрету» з казок» Суть цього методу полягає в тому, що події з різних казок переплітаються й розгалужуються за новим сюжетом. Цей метод принесе задоволення дитині від фантазування засобами слова.

Стратегія «Дискусія» Дискусії і дебати дозволяють ефективно розв’язувати проблеми через самовираження, вчитися аналізувати ситуацію, добирати аргументи для розв’язання проблеми, розвивати комунікативні навички. Опале листя: користь чи шкода?

СТОРІТЕЛІНГ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ Сторітеллінг – технологія створення історії та передачі за її допомогою необхідної інформації з метою впливу на емоційну, мотиваційну, когнітивну сфери слухача.

Розвиток критичного мислення дуже важливий аспект не лише у навчанні, а і в повсякденному житті, де герої є реальними, а їхні вчинки це дії твої і твоїх дітей.

Не поспішайте пропонувати дітям способи рішення проблем. Завжди шукайте можливість організувати «мозковий штурм»