Таблиця ранжування показників
розвитку провідної (ігрової) діяльності
дітей дошкільного віку
Вік 2-3 роки
Види ігрової діяльності |
Достатній рівень |
Середній / Початковий рівень |
Елементарний |
Міра допомоги |
Сюжетно-рольові, ігри-драматизації, конструктивно-будівельні, ігри з правилами (дидактичні) |
– тривалість гри 10-15 хв; – сформовано одиночний спосіб гри – використовує неоформлені предмети як замінники інших – порівнює та ототожнює свої дії з діями дорослих – відтворює на елементарному рівні у своїх діях реальні стосунки та дії дорослого, які відображають у певній послідовності відрізки їхнього життя – зміст гри зводиться до відтворення дій з предметами, планування гри в стадії формування – самостійно добирає та використовує іграшку у відповідності до її призначення, гра емоційно насичена – вміє брати на себе виконання певної ролі, дотримується сюжету, змісту та послідовності дій у грі, дотримується правил нескладної гри – здатний створювати уявну ситуацію
|
– цілеспрямована ігрова діяльність в стадії формування; – ігрові дії носять предметно-відображувальний характер і здійснюються дітьми спільно з дорослим, сполучено, за наслідуванням, – ознайомлювальна гра, дії-маніпуляції з предметами з метою обстеження – гра здійснюється під безпосереднім впливом та керівництвом дорослого; - зниження мотивації на досягнення результату, нерозуміння мети діяльності; |
– мимовільне маніпулювання предметами, – відсутність інтересу до іграшки, – обстеження іграшки оральним способом, – не наслідує дії дорослого |
– гра поруч, заохочення та схвальна підтримка самостійних дій дитини; – розгорнуте навчання:
|
Вік 4-5 років
Види ігрової діяльності |
Достатній рівень |
Середній / початковий рівень |
Елементарний рівень |
Міра допомоги |
Сюжетно-рольові, ігри-драматизації, конструктивно-будівельні, ігри з правилами (дидактичні) |
– тривалість гри 40-50 хв. – здатний створити ігрову ситуацію – гра відбувається не лише заради дій з предметами, але й для вияву свого ставлення до іншої людини відповідно до взятої на себе ролі – змістом гри становлять стосунки між людьми, відтворення яких вимагає дотримання певних правил, ускладнюється та розвивається сюжет гри, збільшується к-сть учасників, – під час гри вибудовує реальні та рольові стосунки одночасно – здатний озвучувати іграшки під час режисерської сюжетно-рольової гри, коли героями виступають іграшки – наявне розуміння суспільних функцій людей, правил стосунків між ними – самостійно від участі дорослого обирає задум гри, створює сюжет, розподіляє ролі, визначає правила гри та планує дії у відповідності до сюжету – здатний дотримуватися правил у відповідності до ігрових ролей, розподіляти їх – на основі узагальнення та скорочення ігрових дій відбувається перехід до розумових дій – з’являється уявна гра, дитина переходить від гри з реальними ігровими предметами до гри з уявними, з’являються предмети-замінники, свідомо наділені новим значенням, зовнішня подібність поступається місцем подібності функціональній, використовує рольові атрибути
|
– за допомогою дорослого створює ігрову ситуацію, – труднощі задумування сюжету, сюжет збіднений, звуження гри: обмежений простим переліком дій без розгорнутого обговорення стосунків у відповідності ігрових ролей; – недостатнє розуміння суспільних функцій людей та стосунків між ними, труднощі розподілу рольових ролей – не втримує правила гри, – предмети-замінники не завжди відповідають функціональному призначенню; – після заохочень та спрощення сюжету за допомогою дорослого вибудовує діалог під час гри, самостійно не ініціює розвиток сюжету, дії часто мають наслідувальний характер; – гра здійснюється під безпосереднім впливом та керівництвом дорослого |
– здійснює прості маніпуляції з іграшкою, намагається розібрати її, – обстежує оральним способом, – викладає конструктор, іграшки в ряд або одну на одну, – не наслідує дії дорослого, не долучається до спільної гри
|
– гра поруч, емоційно насичувати дії з предметами, активізувати мовленнєву активність; – розгорнуте навчання: порівняти реальні предмети та підібрані замінники за функціональним призначенням; заохочувати до гри, використовуючи яскраві рольові атрибути; використовувати ляльки-рукавички для створення ігрової ситуації та позитивної атмосфери |
Вік 6-7 років
Види ігрової діяльності |
Достатній рівень |
Середній / початковий рівень |
Елементарний рівень |
Міра допомоги |
Сюжетно-рольові, ігри-драматизації, конструктивно-будівельні, ігри з правилами (дидактичні) |
– тривалість гри 40-50 хв. – усвідомлює себе активним учасником ігрової діяльності, домагається визнання іншими дітьми своїх успіхів, – усвідомлює, що у грі є обов’язки: справедливо розподіляє ролі та іграшки, діє згідно з правилами, відповідально ставиться до обов’язків, пов’язаних з роллю; – здатний створювати задум, використовуючи набуті знання, уміння та уявлення, передає в ігрових діях свої думки та почуття, – емоційно обігрує іграшки, – проявляє творче ставлення до дійсності через розбіжність реальної та ігрової дії, швидка адаптація до нового завдання – наявна готовність встановлювати позитивні зв’язки з іншими дітьми, дотримується ігрового партнерства норм та етикету спілкування,
|
– за допомогою дорослого створює ігрову ситуацію, – труднощі задумування сюжету, сюжет збіднений, звуження гри: обмежений простим переліком дій без розгорнутого обговорення стосунків у відповідності ігрових ролей; – недостатнє розуміння суспільних функцій людей та стосунків між ними, труднощі розподілу рольових ролей – не втримує правила гри, – предмети-замінники не завжди відповідають функціональному призначенню; – після заохочень та спрощення сюжету за допомогою дорослого вибудовує діалог під час гри, самостійно не ініціює розвиток сюжету, дії часто мають наслідувальний характер; – гра здійснюється під безпосереднім впливом та керівництвом дорослого; – характер взаємин у спільній грі механічний і нетривалий , – невміння продумувати свою діяльність призводить до того, що будувати починає з деталей, а не з головних частин – не завжди готовий прийняти запропоновану гру |
– здійснює прості маніпуляції з іграшкою, намагається розібрати її, – обстежує оральним способом, – викладає конструктор, іграшки в ряд або одну на одну, – не наслідує дії дорослого, не долучається до спільної гри; – має утруднення під час прийняття ігрового завдання, – не планує дії у грі з будівельним матеріалом, – не рахується з бажанням однолітків, – обирає гру на самоті, – відсутня емоційна насиченість, зацікавленість ігровим сюжетом, – ігрова діяльність непродуктивна, – не контрольовані власні дії та невміння підпорядковувати свою поведінку соціально-прийнятним нормам та правилам; – предметні дії скорочені, не відповідають суттєвим ознакам іграшки. |
– гра поруч, емоційно насичувати дії з предметами, активізувати мовленнєву активність; – розгорнуте навчання: порівняти реальні предмети та підібрані замінники за функціональним призначенням; заохочувати до гри, використовуючи яскраві рольові атрибути; використовувати ляльки-рукавички для створення ігрової ситуації та позитивної атмосфери |
Потреби:
– по-перше, формування структури ігрової діяльності, яка складається з мотиваційного, цільового, змістового, процесуально-операційного, контрольно-оцінного і результативного компонентів;
– по-друге, формування специфічних компонентів ігрової діяльності: ігрової мотивації, ігрової мети, ігрових дій, дотримання правил гри, контролю і оцінювання дітьми ігрових дій, досягнення уявлю вальної мети.
– формування і розвиток уміння формулювати план-задум сюжетно-рольової гри і реалізовувати його,
– формування і розвиток уміння дотримуватись певних правил під час гри,
– формування і розвиток уміння використовувати предмети-замінники,
– формування і розвиток уміння реалізовувати відносини, закладені в ролі (умінь рольового спілкування),
– формування і розвиток гри як спільної діяльності,
– налагодження реальних міжособистісних стосунків дітей в групі
– визнання досягнень дитини, формуючи тим самим у дитини почуття самодостатності і гордості за досягнуті результати.
– формування уміння контролювати власну ігрову діяльність, тобто здійснювати самоконтроль,
– формування уміння самостійно оцінювати власну ігрову діяльність.
Рекомендації:
– створювати умови для предметних та символічних ігрових дій:
– розгорнуте навчання:
– організація спеціального індивідуального простору для дитини, забезпечення часу і місця для гри;
– заохочувати до ігрової діяльності, відображати в іграх оточуючу дійсність;
– збагачувати ігровий досвід через ознайомлення з природним довкіллям;
– сприяти розвитку ігрових умінь відповідно до інтересів та особистісних якостей дитини;
– формувати елементи ігрової культури: дотримання правил гри, вміння ввічливо просити потрібну річ, позитивно сприймати партнера по грі, гратися з іншими дітьми;
– спонукати дітей до активної участі в різних видах ігор пропонуючи роль ведучого;
– за допомогою гри забезпечувати умови для різнобічного розвитку дитини, виховувати ініціативну, творчу особистість.
Використана література:
Щербакова Катерина Йосипівна, кандидат педагогічних наук, професор кафедри дошкільної освіти, Маріупольский державний університет, «Дошкільна педагогіка», ст.244-249
https://dnz11.edu.vn.ua/blog/pedagogam/weekly-reader-zone/ Провідна діяльність дітей дошкільного віку