З 96% дітей-користувачів інтернету віком від 10 до 17 років 51% не знає про небезпеки в мережі.52% дітей виходять в інтернет передусім для спілкування у соціальних мережах, де залишають свій номер мобільного телефону (46%), домашню адресу (36%), особисті фото (51%).44 % дітей знаходяться у потенційній зоні ризику (розміщують особисту інформацію) і 24,3 % вже були в ризикованих ситуаціях (ходили на зустріч з віртуальними знайомими). У віковій групі від 15 до 17 років цей показник досягає 60,3%.72,5 % дітей хочуть отримувати більше інформації про те, як убезпечити себе в інтернеті. Результати вибіркового опитування учнів
ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ В ІНТЕРНЕТІ ДЛЯ ДІТЕЙ:1. Нікому без дозволу батьків не давати особисту інформацію: номер телефону, домашню адресу, назву й адресу школи.2. Якщо якась інформація вас турбує, сповістіть батьків.3. Ніколи не погоджуватися на зустріч з людиною, з якою познайомилися в Інтернеті. Спитати дозволу батьків.4. Не посилати свої фотографії чи іншу інформацію без дозволу батьків.5. Не відповідати на невиховані і грубі листи. Якщо одержите такі листи не з вашої вини, то сповістіть про це батьків.6. Розробити з батьками правила користування Інтернетом. 7. Не заходити на аморальні сайти.8. Не давати нікому крім батьків свої паролі.9. Не робити протизаконних вчинків і речей в Інтернеті.10. Не шкодити і не заважати іншим користувачам.
Учені давно встановили, що не впевненим у собі людям, які мають труднощі в спілкуванні з оточенням, віртуальний світ більше до вподоби, ніж реальний. Як правило, такі люди дуже сором’язливі, іноді мають занижену самооцінку. Інтернет, ігри, «спілкування» з монітором дають їм можливість утекти від реальності, реалізувати свої бажання, відчувати себе сильними і ні від кого не залежними.
Що поганого може трапитися з дитиною, якщо безконтрольно залишати її у Всесвітній павутині?1 . Зустріч з неприємними і небезпечними людьми 2. Образи, аморальний контент. 3. Реальну зустріч зі своїми онлайновими друзями. 4. Залучення в азартні ігри. 5. Отримання брехливої інформації.6. Діти можуть піддаватись впливу і маніпуляціям.
Перші ознаки залежності дітей і підлітків:пропуски занять через гру чи віртуальне спілкування;просиджування за комп’ютером уночі;приймання їжі за комп’ютером;відсутність інших захоплень, крім комп’ютерних ігор;переваги віртуальному спілкуванню;загальний час, проведений за комп’ютером, перевищує час виконання домашніх завдань, прогулянок, спілкування;дитина не уявляє, чим себе зайняти без комп’ютера;конфлікти з батьками та їх шантажування у відповідь на заборону проводити час за комп’ютером.
Поради батькам: Більше спілкуватися з дитиною. Цікавтеся іграми, в які грають ваші діти. Перевіряйте, на які сайти заходить дитина. 4. Контролюйте комп`ютерне спілкування дитини.5. Обмежуйте перебування дитини за комп`ютером.6. Стежте, щоб дитина, окрім комп`ютера, мала інші захоплення7. Знаходьте час для спільних прогулянок та розваг.
«Я пишу ці роздуми на комп'ютері, відправляю їх електронною поштою через світову мережу, черпаю інформацію з Інтернету. Всі ці факти свідчать про те, що я ні в якій мірі не є компьютерофобом. Більше того, я дуже люблю цей маленький ящик, який допомагає мені жити. Але моя любов закінчиться в той момент, коли, або якщо я зрозумію, що я не володію їм, а воно мною»