Український Голлівуд

Деякі місця, якими ми прогулюємося й нічого не підозрюємо, насправді пам’ятають кроки знаменитих акторів. Але саме так і є: знайомі місця іноді стають сценою, де відбуваються культові кінематографічні події, а знаходитися вони можуть, до речі, у будь-якому куточку нашої країни. Ось, наприклад, Одеса стала справжньою улюбленицею голлівудських режисерів.

Знаменитий фільм «Д’Артаньян і три мушкетери» навіки закарбував у стрічці палаци, розташовані на Західній Україні. А львів’яни з легкістю впізнають палац Потоцьких, стіни Вірменського собору, Будинок учених тощо.

Наші яскраві полтавські соняшники стали прекрасними декораціями для кінокадрів з всесвітньо відомою Софі Лорен. Вона, красуня в кіно і в житті, завітала на Полтавщину 1969 року: для зйомок фільму «Соняшники» знадобилися українські поля. Жителі села Чернечий Яр і сьогодні згадують, як декілька днів у вагончику, установленому біля місцевого млина, жили гості з Італії.

Маленьке село Хорошки на тій же Полтавщині стало за сценарієм Малинівкою: тут у 1966 році знімали неперевершений фільм «Весілля в Малинівці». А герої легендарного фільму «За двома зайцями» прогулювалися вулицями Подолу. На деяких кадрах навіть можна побачити багатоповерхівки, розташовані на дніпровських схилах. Ось такий історичний конфуз!

З журналу (176 слів)

Під осінніми зорями

Під осінніми високими зорями затихають оселі, і тепер стає чутнішою мова роси, напівроздягнених дерев і вчорашніх задуманих соняшників, що вже не тягнуться ні до сонця, ні до зірок.

Мене все життя ваблять і хвилюють зорі, їхня довершена і завжди нова краса, і таємнича мінливість, і дивовижні розповіді про них. Та й перші спогади мого дитинства починаються з зірок.

І тепер, проживши піввіку, я згадую далекий вечірній степ, потемнілі в жалобі трави, що завтра стануть духмяним сіном, останній, змішаний із сумом дзвін коси.

А над усім цим світом, де пахощі сіна злегка притрушують туман і дух молодого, ще не затужавілого зерна, сяють найкращі зорі мого дитинства. Навіть далекий-предалекий вогник на хуторі біля містка теж здається мені зорею, що стала на чиємусь вікні, щоб радісніше жилося добрим людям.

І здається мені, що, минувши притемнілі вітряки, я входжу в синє крайнебо, беру з нього свою зірку та навпростець полями поспішаю в село додому. Оксамитний холоднуватий вечір ворушиться навколо, ніде нікого, тільки яскраво-жовтий місяць та не прикриті хмаринками зорі вгорі.

За М. Стельмахом (173 слова)

Джерело позитивних емоцій

Психологи стверджують, що кожній людині потрібне хобі. Мабуть, це справді так. По-перше, хобі – це відпочинок для душі, по-друге, це – можливість відрити світу щось нове, не сказане ще ніким.  Таке захоплення дарує людині естетичне задоволення,  самовдосконалення, вирізняє її серед інших, а  ще, до речі, має значний терапевтичний ефект. Різноманіття захоплень просто вражає: колекціонування, спорт, полювання, рибальство, фотографування – усього перелічити просто неможливо! Особливо цікавими є творчі вподобання, які потребують певних рис характеру, а саме: терпіння, креативності, ретельного обдумування тощо. Вишивання хрестиком і бісером, плетіння з газет, виготовлення листівок, різьблення, декупаж, малювання – усе це робить ваше життя яскравим, неповторним.

Зі швидким розвитком інноваційних технологій з’явилося багато нових хобі: програмування, веб-дизайн, ведення сайтів і блогів тощо. Щоправда, учені стверджують, що захоплення комп’ютерними іграми та спілкуванням у соціальних мережах може призвести до появи психологічної залежності.

Часто захоплення вимагає глибоких спеціальних знань, а іноді, крім відчуття задоволення та щастя, може стати ще й джерелом прибутку. Звичайно, це відбувається тоді, коли рівень вашого захоплення високий, тобто ви стаєте справжнім майстром. 

За календарем (162 слова)

Етикет розмови

Правила етикету з’явилися в глибоку давнину як розумні форми спілкування. Та й досі істинним є твердження: якщо люди перестануть чинити за правилами, вони втратять людську подобу. Цих правил, вироблених багатьма поколіннями, надзвичайно багато, Наприклад, у Стародавньому Китаї їх налічували близько тридцяти тисяч. 

У кожного народу свої правила та традиції, зумовлені багатьма факторами: національною історією, психологією, політичним устроєм країни тощо. Законодавцями етикету вважають англійців, які стверджують: справжня ввічливість усюди однакова, а вишукані манери породжуються здоровим глуздом і добросердністю. Зрозуміло, важко перелічити всі життєві ситуації, у яких може опинитися людина.

Звичайно, дотримання етикетних норм пов’язане із загальною культурою людини, її самоусвідомленням, самоповагою та мірою шанобливого ставлення до інших. Запорукою дотримання приписів етикету є самоконтроль. У ході розмови треба повсякчас пам’ятати про необхідність контролю за всім: жестами, і інтонацією, і тоном. Украй важливо володіти вмінням добирати продумані, відповідні до ситуації слова. До речі, є перевірене часом слушне правило: немає напоготові доречної відповіді – краще промовчи. Як стверджують філософи, потрібно навчися уважно слухати,спокійно відповідати та припиняти розмову, коли нічого більше сказати.

За О. Корніякою (166 слів)

Чи впливає ім’я на характер людини?

Люди різняться не лише за своєю зовнішністю, характером, походженням, але й за іменами, прізвищами, по батькові. До речі, ці складники називають особовою назвою. Іван Якович Франко писав в одній роботі, що особова назва – вірний товариш, що супроводжує нас усе життя. Однак мало хто знає походження свого імені та його значення.

Імена людей – це часточка історії кожного народу. У них відображене все: побут, і вірування, і сподівання, і фантазія, і художня творчість. З раннього дитинства й упродовж усього життя жодне слово людина не чує так часто, як своє ім’я.

Більшість антропологів уважає: ім’я може впливати на особистість і, як наслідок, визначати деякою мірою долю кожного. Залежно від цього треба дуже обережно й відповідально підходити до вибору імені. Не бажано називати дитину на честь героїв улюблених телесеріалів чи іменем одного з батьків.

Обираючи ім’я, потрібно також зважати, якою мірою воно суголосне з іменем по батькові. Існують такі сполучення, що звучать досить смішно або їх важко вимовляти. Що ж , можливо, ім’я спрямовує нас, але людина сама повинна визначати мету й спосіб власного життя, гідно несучи своє наймення як своєрідну емблему особистості.

За Н. Гамаюновою (180 слів)