Ділова гра з елементами тренінгу "Толерантність як показник компетентності педагога"

 

«Толерантність як показник компетентності педагога»

(ділова гра  з елементами тренінгу)

 

 

 

 

Мета:

• формувати толерантне ставлення до оточуючих, до суспільства, до певних педагогічних ситуацій;
• розвивати здатність до емпатії, співпереживання і співчуття;
• сприяти особистісному розвитку педагогічних працівників, реалізації їх творчого потенціалу.

 

Завдання:

• ознайомити  учасників з поняттями «толерантність», «педагогіка толерантності»;
• відпрацювати навички доброзичливого  безконфліктного спілкування;
• формування вовичок роботи в групі.

 

   Міні-лекція

Що таке толерантність

Це слово в медицині позначає здатність організму переносити вплив тих чи інших чинників. На індивідуальному рівні – це здатність сприймати без агресії думки, які відрізняються від власних, а також – особливості поведінки та способу життя інших. Терпимість до чужого способу життя, поведінки, звичаїв, почуттів, ідей, вірувань.

Життя суспільства, як і життя окремої людини, ґрунтується на впливі ідей, поглядів, теорій. За часи історії людства їх промайнуло чимало. Але з розвитком суспільства до  людей прийшло розуміння, що Земля не є надто великою, вона – наш спільний дім, всі люди в якому – сусіди. А для того щоб людство успішно розвивалося, треба знаходити спільну мову. У безмежному морі різноманітних культур, релігій, думок, ідей, що належать людям різних країн на планеті, на допомогу має прийти «рятувальне коло» толерантності. Ще у ХVІІІ столітті французький філософ-просвітитель Франсуа-Марі Вольтер сказав свою знамениту фразу: «Ваша думка для мене глибоко ворожа, але за Ваше право висловити її я готовий віддати своє життя».

Толерантність – повага, прийняття і правильне розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, наших форм самовираження та способів виявів людської індивідуальності. Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті й переконань. Також толерантність – це єдність у різноманітті, те, що переходу від війни до культури миру. Для громадян це, передусім, активна позиція, що формується на основі визнання універсальних прав та основних свобод людини.

Сьогодні толерантність – яскравий показник ступеню демократичності кожної країни й одна з умов її розвитку. Політична толерантність є основою для плідних міжнародних відносин. Для того щоб досягти успіху у власному житті, не витрачати сил на конфлікти, «побутові війни», кожному доцільно сформувати у собі толерантність як рису характеру. Для цього необхідно:

• бути готовим до того, що всі люди різні – не кращі й гірші, а просто ррізні;
• навчитися сприймати людей такими, як вони є, не намагаючись змінити в них те, що нам не подобається;
• цінувати в кожній людині особистість і поважати її думки, почуття, переконання незалежно від того , чи збігаються вони з нашими;
• зберігати «власне обличчя», знайти себе і за будь-яких обставин залишатися собою.

16 листопада 1995 році на 28 Генеральній конференції ЮНЕСКО була затверджена Декларація принципів толерантності. Цей день був проголошений Міжнародним днем толерантності. У статті 6 Декларації зазначено: «З метою мобілізації громадськості, звернення уваги на небезпеки, приховані у нетерпимості, зміцнення прихильності і активізації дій на підтримку поширення ідей толерантності і виховання у її дусі ми урочисто проголошуємо 16 листопада міжнародним днем, присвяченим толерантності, що відзначається щорічно». Цього дня за традицією у різних країнах світу проводяться акції, спрямовані проти екстремізму, різноманітних форм дискримінації та проявів нетерпимості.

 

Теоретичний блок.

  Ми живемо в складний і неспокійний час, а причини занепаду нашої моралі ми пояснюємо, виправдовуємо економічною та екологічною кризами, недоліками ринкових стосунків, зубожінням тощо. Глобальні проблеми, що їх має розв'язувати людство, дедалі загострюються, а конфлікти стають усе небезпечнішими, і тому зростає усвідомлення необхідності співпраці людей і привабливість ідей толерантності. Ми дуже довго жили в тоталітарному суспільстві, й тому нам дуже нелегко, але й дуже важливо стати толерантними.

   Терпимість до чужого способу життя, поведінки, звичаїв, почуттів, ідей, вірувань є умовою стабільності та єдності суспільств, особливо тих, які не є гомогенними ні у релігійному, ні в етнічному, ні в інших соціальних вимірах.

Толерантність –  це не поступка, поблажливість чи потурання. Толерантність – це, передусім, активна позиція, що формується на основі визнання універсальних прав та основних свобод людини. Толерантність у жодному разі не може бути виправданням посяганню на ці основні цінності. Толерантність повинні виявляти кожна людина, групи людей та держави. Толерантність – це обов’язок сприяти утвердженню прав людини, плюралізму (у тому числі культурного плюралізму), демократії та правопорядку. Прояв толерантності не означає терпимого ставлення до соціальної несправедливості, відмови від своїх або прийняття чужих переконань. Це означає, що кожен може дотримуватись своїх переконань і визнає таке саме право за іншими. Це означає визнання того, що люди з природи своєї відрізняються зовнішнім виглядом, становищем, мовою, поведінкою і мають право жити в мирі та зберігати свою індивідуальність. Це також означає, що погляди однієї людини не можуть бути нав’язані іншим.

Змістовні види толерантності

•         ПОЛІТИЧНА ТОЛЕРАНТНІСТЬ - ставлення до діяльності різних партій і об'єднань.
•         МІЖНАЦІОНАЛЬНА ТОЛЕРАНТНІСТЬ - ставлення до представників різних націй, здатність не переносити недоліки і негативні вчинки окремих представників національності на інших людей.
•         РАСОВА ТОЛЕРАНТНІСТЬ - відсутність упереджень до представників іншої раси.
•         РЕЛІГІЙНА ТОЛЕРАНТНІСТЬ - визнання релігійних особливостей різних конфесій.
•         ГЕНДЕРНА ТОЛЕРАНТНІСТЬ - неупереджене ставлення до представників іншої статі.
•         ВІКОВА ТОЛЕРАНТНІСТЬ - неупередженість у відношенні людей різного віку.
•         ФІЗІОЛОГІЧНА ТОЛЕРАНТНІСТЬ - ставлення до хворих , інвалідам , людям із зовнішніми недоліками.
•         ОСВІТНЯ ТОЛЕРАНТНІСТЬ - терпиме ставлення до висловлюванням і поведінці людей з низьким освітнім рівнем з боку більш освічених верств населення.
•         ГЕОГРАФІЧНА ТОЛЕРАНТНІСТЬ - неупередженість до жителів невеликих міст, сіл, інших регіонів з боку столичних жителів і навпаки.
•         МІЖКЛАСОВА ТОЛЕРАНТНІСТЬ – терпиме ставлення до представників різних майнових шарів - багатих до бідних, бідних до багатих.
•         СЕКСУАЛЬНО-ОРІЄНТАЦІЙНА ТОЛЕРАНТНІСТЬ - терпиме ставлення до осіб з нетрадиційною сексуальною орієнтацією.
•         МАРГІНАЛЬНА ТОЛЕРАНТНІСТЬ (толерантність відносно маргінальних представників суспільства) – відношення до жебраків, безхатченків, ув’язнених тощо.

Педагогіка співробітництва і толерантність – це поняття, без яких неможливі будь-які перетворення в сучасній школі. Актуальність проблеми виховання толерантності зумовлена тим, що на цьому життєвому етапі починає складатися взаємодія між дітьми, які прийшли з різних мікросоціумів, з різним життєвим досвідом і з несформованою комунікативною культурою. Для толерантного розуміння дітей в процесі їх взаємодії педагогу необхідно вивчити їх родинний досвід міжособистісних відносин.

Психологи вважають, що дитина виявляє агресивність у кілька разів частіше там, де агресію дорослих вона бачить щодня, і де таки прояви стають нормою відносин у родині. Якщо дитину постійно критикувати, вона вчиться ненавидіти; якщо дитина живе у ворожнечі, вона вчиться агресивності; якщо дитину висміюють, вона стає замкнутою; якщо дитина росте в докорах, вона вчиться жити з почуттям провини. Якщо дитина росте в терпимості, вона вчиться з розумінням приймати інших; якщо дитину підбадьорюють, вона вчиться вірити в себе; якщо дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою; якщо дитина росте в безпеці, вона вчиться вірити в себе; якщо дитина живе в розумінні і взаємоповазі, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

 У школі важливо навчити дитину приймати іншу людину як значущу і цінну, а також критично ставитися до своїх власних поглядів. Ціннісні основи виховної діяльності педагога є значущою ланкою в освітньому процесі. Стати толерантним в одну мить неможливо, тому педагог, який визнає необхідність виховання толерантності в учнях, має починати з себе: з самоаналізу, самовдосконалення, подолання власних культурних недоліків тощо.

Толерантний педагог повинен уміти:

• аналізувати і прогнозувати основні результати власної професійної і комунікативної діяльності;
• вміти створювати та підтримувати толерантне навчально-виховне середовище: виявляти причини конфліктів в учнівському колективі;
•  оперативно визначати погреби власного психолого-педагогічного вдосконалення та здійснювати їх практичну реалізацію;
• сприяти толерантним взаємовідносинам між учнями та їх батьками;
• координувати (узгоджувати) діяльність усіх ланок і усіх суб'єктів навчально-виховного процесу в навчальному закладі тощо.

 

Практичний блок.

  Вправа-демонстрація «Вплив слова на психологічний стан людини»

   Візьмемо склянку з водою. Уявімо,що це людська душа - чиста, прозора, здатна вбирати в себе і хороше, і погане. Сіль - грубі, солоні слова; перець - гіркі, пекучі; грудка землі - неуважність, байдужість; цукор - теплі та добрі слова. Коли ми все це перемішаємо (перемішує паличкою до утворення мутного розчину), то умовно отримаємо емоційний стан людини. Скільки мине часу доки все це осяде, забудеться?  А варто потім лише легенько збовтати – і все це  знову підніметься на поверхню. Все це - наші переживання, стреси, неврози. Коли ми кажемо людині щось неприємне, образливе, ми залишаємо у її душі такі сліди. І не важливо скільки разів потім попросимо вибачення –  негативні наслідки все одно залишаться. Тому свою терпимість ми повинні  виявляти по різному: спокійно, без критики, без образ, доброзичливо тобто ТОЛЕРАНТНО.

  Правила толерантного спілкування

Успіхи людини в житті, її взаємини з іншими членами суспільства залежать від уміння спілкуватися.                                                    

Спілкування –  це складний процес встановлення та розвитку контактів між людьми, взаємодії особистостей, в основі якого лежить обмін думками, почуттями, волевиявленнями з метою інформування.

У професії вчителя спілкування є важливоюю складовою його діяльності. Педагогічне спілкування  забезпечує взаємодію вчителя та учнів, дає можливість встановити психологічний контакт, організувати навчальний процес, є засобом передачі інформації. Важливо, щоб спілкування вчителя та учнів базувалося на принципах поваги, довіри, взаєморозуміння.  У спілкуванні важливо:

• дбати про створення доброзичливої атмосфери спілкування (доцільно поговорити про спільні інтереси, сказати щось приємне співрозмовникові);
• не протиставляти себе співрозмовникові;
• демонструвати повагу й увагу до співрозмовника (доброзичливий погляд і усмішка допоможуть установити контакт);
• уникати критики, зверхності та негативних оцінювань.
• лаконічно й дохідливо викладати свою інформацію;
• уважно вислуховувати співрозмовника і намагатися адекватно сприймати те, про що він говорить;
• аргументувати свою позицію: наводити переконливі докази.

Вправа «Квітка толерантності»

Учасникам пропонується на всі літери слова “ТОЛЕРАНТНІСТЬ” назвати риси та ознаки толерантної особистості. Наприклад,

 

Т - терплячий, товариський, тактовний.                                                                                     0 - обережний, об'єктивний, оригінальний, особливий.

Л - лояльний, лагідний, легкий у спілкуванні.

Е - енергійний, елегантний, ефективний.

Р - рівний, розсудливий, рівнозначний, рівноправний.

А - активний, акуратний, авторитетний.

Н - надійний, найдорожчий.

Т - терплячий.

Н - необхідний людям, ніжний, незалежний.

І - інтелігентний, ідеальний, ідейний.

С - співпереживаючий, співчуваючий, сприймаючий свободу думок і дій іншого.

Т ь - тактовний, товариський.

    Спільно визначаються ті риси, які зустрічалися найчастіше, записуються на аркушах у формі пелюсток квітки, серцевиною якої є слово “ТОЛЕРАНТНІСТЬ”. Таким чином, учасники спільно формують “Квітку толерантності”.

  Ведучий, підводячи підсумок даної вправи, акцентує увагу на необхідності виховувати всі ці риси у собі.

 

                                        Тест  «Наскільки ви толерантні?»
1. Неприємна вам ситуація, у якій доводиться відмовлятися від придуманого вами плану, тому що точно такий же план вже запропонували ваші друзі?  

        а) так;                 

        б) ні.
2. Ви зустрічаєтеся з друзями, і хтось пропонує почати гру. Чому ви віддаєте перевагу?
          а) щоб брали участь тільки ті, хто добре грає;
          б) щоб грали і ті, хто ще не знає правил.
3. Ви спокійно сприймаєте неприємні для вас новини?      

          а) так;               

          б) ні.
4. Чи викликають у вас неприязнь люди, які в громадських місцях з'являються в нетверезому стані?
          а) якщо вони не переступають допустимих меж, вас це взагалі не цікавить;
          б) вам завжди були неприємні люди, які не вміють себе контролювати.
5. Чи можете ви легко знайти контакт з людьми, у яких інші звичаї, інше положення?
          а) вам дуже важко було б це зробити;
          б) ви не звертаєте уваги на такі речі.
6. Як ви реагуєте на жарт, об'єктом якого стаєте?
          а) вам не подобаються ні самі жарти, ні жартівники;
          б) якщо навіть жарт і буде вам неприємний, то ви будете намагатися відповісти в такий же жартівливій манері.
7. Чи згодні ви з думкою, що багато людей сидять не на своєму місці, роблять не свою справу?                    

           а) так;                       

           б) ні.
8. Ви приводите в компанію друга (подругу), який (а) стає об'єктом загальної уваги. Як ви на це реагуєте?
          а) вам неприємно, що таким чином увага відвернута від вас;
          б) ви лише радієте за неї (нього).
9. У гостях ви зустрічаєте літню людину, яка критикує сучасне молоде покоління, звеличує минулі часи. Як реагуєте ви?
          а) йдіте раніше під пристойним приводом;              

          б) вступаєте в суперечку.

Підрахунок балів.    

Запишіть по 2 бали за відповіді: 1б, 2б, 3б, 4а, 5б, 6б, 7б, 8б, 9а.

 

Ключ до тесту

0-4 бали:
Ви непохитні і, вибачте, вперті. Де б ви не знаходилися, може виникнути таке враження, що ви прагнете нав'язати свою думку іншим. Щоб досягти своєї мети, часто підвищуєте голос. Маючи такий, як у вас, характер, важко підтримувати нормальні стосунки з людьми, які думають інакше, ніж ви, не погоджуються з тим, що ви говорите і робите.

6-12 балів:
 Ви здатні твердо відстоювати свої переконання. У той же час ви можете вести діалог і, якщо вважаєте за потрібне, змінювати свої переконання. Але деколи ви буваєте надмірно різання, проявляєте неповагу до співрозмовника. І в такий момент ви дійсно можете виграти суперечку з людиною, у якого більш слабкий характер. Але чи варто «брати горлом», якщо можна перемогти і більш гідно?

14-18 балів:
Твердість ваших переконань відмінно поєднується з великою гнучкістю вашого розуму. Ви можете прийняти будь-яку ідею, з розумінням поставитися до парадоксального на перший погляд вчинку, навіть якщо ви їх не поділяєте. Ви досить критично ставитеся до своєї думки і здатні з повагою і тактом по відношенню до співрозмовника відмовитися від поглядів, які, як з'ясувалося, були помилковими.

Шановні колеги!
Нічого страшного, якщо у когось  результати вийшли не такими, які ви очікували.
Толерантну поведінку можна виробити!

 

Притча про каву

Підходить якось до батька молода дівчина і каже:

- Тату, я втомилась, у мене таке важке життя, такі труднощі та проблеми. Я весь час пливу проти течії, у мене більше немає сили… Що робити?

Батько замість відповіді поставив на вогонь три каструлі з водою. У першу він кинув моркву, в другу поклав яйце, а в третю насипав зерна кави.

Через деякий час чоловік витягнув із води моркву та яйце і налив чашку кави з третьої каструлі.

- Що змінилося? – запитав він доньку.

- Яйце та морква зварилися, а зерна кави розчинились у воді, - відповіла вона.

- Ні, дитино моя, це лише поверховий погляд на речі. Поглянь – тверда морква, поварившись, стала м’якою. Крихке та рідке яйце стало твердим. Зовні вони не змінилися, вони лише змінили свою структуру під дією однакових несприятливих умов – кип’ятку.

Так і люди – сильні зовні можуть розклеїтися і стати слабкими там, де тендітні та вразливі стають сильнішими і витривалішими…

- А як же кава? – запитала донька.

- О! Це найцікавіше! Зерна кави повністю розчинилися в новому ворожому середовищі і змінили його – перетворили звичайну воду на чудовий та смачний напій.

Є особливі люди, які не змінюються в силу обставин – вони змінюють обставини і перетворюють їх у щось нове та прекрасне, отримуючи користь і знання від ситуації…

 

Вправа «Подібності та відмінності»

- Потупотіть ногами ті, хто уміє в’язати

- Підніміть праву руку ті, хто любить солодке

- Підніміть ліву руку ті, хто любить свята

- Поплескайте себе по колінках ті, хто любить займатися спортом

- Покачайте головою ті, хто не вміє грати на музичних інструментах

- Потріть долоньками одна об одну ті, хто хоче у відпустку

- Поплескайте в долоньки ті, хто мають домашніх тварин

«Ми різні і в цьому наша сила»

 

Спонукально-мотиваційна гра «Чарівна паличка»

Завдання – скласти одне загальне речення, додаючи по колу слова до слова «сонце». По колу передається «чарівна паличка», і кожний учасник, у кого вона опиняється в руках, додає до речення своє слово.

РЕЗЮМЕ: Що ви відчули, колеги? Одне одного? Відповідальність? Так, чарівна паличка не дозволила вам зійти з дистанції або виконати частку своєї роботи не на достатньому рівні. Це визначає успіх у спільній діяльності. А взагалі вийшло добре! В одному відомому фільмі десятикласник написав: «Щастя – це коли тебе розуміють». Він мав рацію: усі біди людства виникають від непорозуміння. Прикладів є багато: не зрозуміли одне одного та розійшлись; не відчули, що коїться в душі близької людини і не намагалися допомогти їй. Зараз ми спробуємо порозумітися.

 

Вправа «Килим» (з використанням клубку ниток)

Кожний учасник, обв’язавши палець своєї руки ниткою, передає клубок іншим з добрими побажаннями на майбутнє. Натомість отримується нитяний «килим».

РЕЗЮМЕ: Спробуйте натягнути нитки. Що відчуваєте? Чи зручно вам? Так і в колективі людей. Якщо відносини стають натягнутими – це не приносить нікому радості. І навпаки – якщо послабити нитки – все йде, як іде. Погодьтеся, у всіх людських взаємовідносинах потрібна золота середина. Ми повинні відчувати, чути один одного. Тоді все одержиться.

 

Головні принципи толерантності у вихованні:

• довірче співробітництво – встановлення в освітньому закладі відносин взаєморозуміння і взаємної вимогливості між адміністрацією, педагогами, з одного боку, і вихованцями, з іншого;
• екологія взаємовідносин – забезпечення сприятливого соціально психологічного клімату в освітньому закладі як основи формування толерантного середовища;
• формування почуття власної гідності, самоповаги, поваги до оточення, народів, незалежно від їх соціальної належності, національності, раси, культури, релігії;
• синергетизм, що забезпечує розвиток особистості, є його джерелом і рушійною силою;
• творчість, що забезпечує реалізацію варіативних підходів до встановлення толерантних відносин і аналізу ситуації взаємодії. Діяльність вихователя з позиції толерантності має три аспекти: особистість вихователя, якому притаманні толерантні якості; прояв толерантності у професійній діяльності; реалізація принципів толерантності у педагогічному спілкуванні.

 

Толерантний педагог

 

• усвідомлює, що його сприймають як взірець, опановує і використовує відповідні навички для розвитку діалогу і мирного вирішення конфліктів;
• заохочує творчі підходи до вирішення проблем;
• забезпечує умови для спільної конструктивної активності учасників освітнього процесу і для особистісних досягнень, не підтримує агресивну поведінку або загострене суперництво;
• сприяє залученню учнів і батьків до прийняття рішень і розробок програм спільної діяльності;
• вчить критично мислити і цінувати позиції інших;
• чітко формулює власну позицію у спірних питаннях;
• цінує культурну різноманітність і створює умови для визнання культурних відмінностей і їх проявів у житті.

Шляхи реалізації толерантності у виховані розроблено у педагогіці толерантності – «педагогіці співробітництва», «педагогіці успіху», «педагогіці діалогу», «педагогіці ненасилля» (Ш. Амонашвілі, І. Волков, Є. Ільїн, С. Лисенкова, В. Сухомлинський та ін.), за якими досягнення позитивних результатів у виховані дітей можливо за умови врахування їхніх інтересів, надання їм права вільного вибору, чуйного ставлення до них та адекватного прийняття всіх їхніх позитивних і негативних особливостей.

 

Основними позиціями цих педагогічних систем є

 

•              прояв інтересу до життя дитини, її переживань;
•              спілкування з нею як з дорослим, від якого очікують взаємної довіри, поваги, розуміння;
•              врахування внутрішньої мотивації її поведінки;
•              встановлення з дитиною щирих і довірливих взаємин, створення атмосфери співробітництва, співтворчості.

 

Притча про добру сім’ю

Жила-була на світі сім'я. Більше 100 осіб було в цій родині, і займала вона ціле село. Ви скажете: ну і що, хіба мало великих сімейств на світі. Але справа в тому, що сім'я була особлива – мир і лад панували в тій сім'ї. Ні сварок, ні лайки, ні, Боже збав, бійок і чвар. Дійшов слух про цю сім'ю до самого владики країни. Він вирішив перевірити, чи правду говорять люди. Прибув він в село, і душа його зраділа: кругом чистота, краса, достаток і світ. Добре дітям, спокійно старим. Здивувався владика. Вирішив дізнатися, як жителі села добилися такого ладу. Прийшов він до глави сім'ї; розкажи, мовляв, як ти досягаєш такої згоди і миру в твоїй родині. Той взяв аркуш паперу і почав щось писати. Писав довго, видно, не дуже сильний був у грамоті. Потім передав лист владики. Той узяв папір і почав розбирати каракулі старого. З великими труднощами він їх розібрав і здивувався. Три слова були написані на папері: любов, вибачення, терпіння. І в кінці листа: сто разів любов, сто разів вибачення сто разів терпіння. Прочитав владика і запитав: - І все? - Так, - відповів старий, - це і є основа життя всякої хорошої сім'ї. І, подумавши, додав:

       - І світу теж.

 

Вправа «На мою думку»

 «Як вирішувати конфліктні ситуації  з позиції  толерантної особи?»

Ситуація 1

Учні шостого класу після уроків вирішили пограти у м'яч на шкільному майданчику, але виявилось, що його вже зайняли учні сьомого класу. Незважаючи на прохання, семикласники не хотіли залишати майданчик. Тоді шестикласники, грубо глузую­чи і жбурляючи каміння, стали їм заважати. Учні сьомого класу покинули гру і вчинили бійку із шестикласниками.

Запропонуйте розумне вирішення цього конфлікту.

Ситуація 2

Одного разу взимку однокласники грали у сніжки біля шко­ли. Раптом хтось поцілив одному з хлопців сніжком в обличчя. Не з'ясувавши, хто саме зробив йому боляче, хлопчик підійшов до першого-ліпшого однокласника і став вимагати вибачення. Той обурився, і суперечка перейшла в бійку.

Запропонуйте розумне вирішення цього конфлікту.

Ситуація З

Учениця відповідає біля дошки. Але варто дівчинці трошки замислитись, як однокласники відразу піднімають руки, щоб від­повісти. Деякі з них висловлюють невдоволення і кепкують, що дівчинка «не знає відповіді на таке просте запитання». Учениця, хвилюючись, починає плутатись і невдовзі зовсім збивається, на її очах виступають сльози.

Як у цій ситуації мали б повестися дівчинка, учитель і однокласники?

Ситуація 4

Урок фізкультури. Завдання для хлопчиків – підтягування на перекладині. Один з них не може піднятися і на декілька сантиметрів. Лунає сміх з усіх сторін, чути дошкульні слова. Хлопчик червоніє і це ще більше заводить однокласників.

Як у цій ситуації мали б повестися хлопчик , учитель і однокласники?

 

Основні вимоги до професійної діяльності толерантного педагога:

виховувати з любов'ю і в ім'я любові;

виховувати в дусі миру;

бути прикладом для дітей;

уникати жорстких ієрархічних відносин;

підтримувати емоційні прихильності, розвивати в учнів почуття взаємної поваги;

визнавати значимість і здібності вихованців, а також поважати почуття і позицію кожного;

створювати вільну і демократичну атмосферу в класі;

бути готовим і здатним до діалогу, розуміння, солідарності;

бути справедливим;

вміти вислуховувати.

Висновок

Сьогодні ми перевірили себе на толерантність. І хоча це була тільки гра, я сподіваюся, що кожен із нас сьогодні щось для себе усвідомив і відкрив, над чимось замислився. Попереду у нас ще багато часу щоб будувати свою роботу та своє життя на основі терпимості, любові і доброти.

Прагніть бути толерантними. Лише толерантні і доброзичливі люди можуть побудувати демократичну, процвітаючу державу.