Вікторина до Дня української мови та писемності

«Маленькі знавці  української мови»

Мета: поглибити знання учнів відомостями про рідну мову;показати її красу і багатство, розкрити її необхідність у житті людини;розвивати бажання вивчати українську мову;

виховувати любов і повагу до рідного слова;

сприяти розвиткові творчих здібностей дітей;

берегти свою національну культуру.

 

Хід заняття

І. Організація дітей.

1.Привітання.

ІІ. Основна частина.

1.Вступне слово вчителя.

Мова — це велике досягнення людства. Вона у кожного народу своя, тому ми, не знаючи чужої мови, можемо і не зрозуміти, про що людина говорить. І дуже важливо для людського спілкування добре знати мови інших народів, але найперше досконало потрібно знати свою рідну мову. А яка наша рідна державна мова, діти? (Відповіді дітей.) Так, українська, бо всі ми українці, живемо в Україні, в мальовничому і чарівному краю. І свою рідну мову ми всі повинні дуже добре знати, розмовляти нею чисто і правильно, тому що кожна людина, яка себе поважає, повинна добре вміти розмовляти рідною мовою. А ми, українці, народ давній і працелюбний, співучий і відважний, добрий і щедрий. І мова у нас дуже мелодійна, багата, як земля, веселкова і чарівна. За красою звучання вона стоїть поряд з італійською та перською. А для нас вона найкраща у цілому світі, бо рідна нам від діда-прадіда, від самої колиски. Здається, що вона ввібрала у себе все: сонце і зорі, красу вишневого цвіту і ранкові роси, шепіт трави і дзвінкий спів струмочка, вечірні тумани і тепло літнього дня. Ви вже навчилися читати і писати рідною мовою, далі будете вдосконалювати свої знання, збагачувати словниковий запас, бо слів у нашій мові є надзвичайно багато і не всі ви знаєте. А щоб бути високоосвіченим, треба досконало знати свою мову. Отож сьогодні ми проведемо свято рідної мови, щоб більше про неї дізнатись і прагнути надалі розмовляти правильно і чисто, щоб кожному хотілося вас слухати і навчитися самому говорити українською мовою.

9 листопада – День української писемності та мови. Це одне з наймолодших державних свят. Його запроваджено 1997 року за ініціативою Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка.

У листопаді 1997 р. був виданий указ Президента України “Про День української писемності та мови”. У ньому сказано, що за ініціативою громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства встановлено День української писемності та мови. Свято відзначається щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця.

2. Увага! Увага! Увага! Розпочинаємо конкурс знавців рідної мови! Хай щастя перемоги випаде тому, хто краще знає українську мову!

І. Конкурс.

  Не тримали сина й доні

  У своїх вони долонях.

  Тож пішов дідусь у ліс,

  Деревиночку приніс.

  У колисочку поклали,

  Бабця нічку колихала,

  А на ранок в ній синочок

  Та й відкрив розумні очка.

  Як же зветься це хлоп’ятко,

  Любі хлопчики й дівчатка?          («Івасик-Телесик»)

 

 

  Це маленька горошина

  Принесла в родину сина.

  Мав таку цей хлопець силу,

  Що зміюку підкорила.

  Визволив сестру, братів,

  Простить зради не схотів,

  То ж пішов у світ блукати,

  Долі кращої шукати.

  Відгадайте без підказки,

  Із якої герой казки?                («Котигорошко») 

   Дівчина, хоч і кривенька,

  Роботяща, моторненька,

  Як гніздо її спалили,

  То з качками полетіла.

  Всі ви знаєте цю казку,

  То ж назвіть її, будь ласка!          («Кривенька качечка»)

 

  У лисички розкошує

  Спить у ліжку і жирує.

  Цей котюра ну й доскоцький!

  А назвав себе…                        («Пан Коцький»)

 

  Ця брехуха – і рогата,

  І баньката й бородата.

  Обдурила свого діда,

  Принесла в родину біди,

  Хату в зайчика украла,

  Жити в домі цьому стала.

  Добрий рак її прогнав

  І зайчика врятував.

  Як же звати цю рогату

  Вередуху бородату?               («Коза-Дереза»)

 

  Він любив пісні співати.

  Від звірят усіх тікати.

  Скік! Тут був, і вже – нема!

  І шукать його – дарма!

  Та лисичка його з’їла,

  Ба! Таки перехитрила!            («Колобок»)

 

  Хто журавлика вітав,

  Ще й кашкою пригощав?

  Пригадайте-но, будь ласка,

  Із якої герой казки?                  («Лисичка та Журавель»)

 

  Це який такий бичок,

  Не простий – а третячок,

  Дуже, дуже він був ловкий,

  Упіймав ведмедя, вовка,

  Зайчика, а ще – лисичку,

  Хоч і сам він невеличкий.

  Допоміг і бабі, й діду

  Пережити їхні біди.             («Солом’яний бичок»)

 

ІІ. Конкурс « Виправ помилки у казці».

1.Жила-була Коза. І було у неї семеро гарненьких маленьких кошенят.

Одного разу зібралась вона до лісу і говорить своїм пухнастим діточкам:

•                   Кошенята мої, піду-но я на ставок, наловлю для вас рибки. А ви будьте пильні!».

ІІІ. Конкурс «Назвіть потрібну цифру»

• Скільки козенят було у казці «Вовк та козенята»? (7)
• Скільки звірів зустрів колобок? (4)
• Скільки у півника було друзів – мишенят? (2)

ІV. Конкурс «Телеграми від казкових героїв»

• «Я просте яйце знесла. Як знесу золоте, приїду до вас у гості.» (Курочка Ряба)
• «Купив насіння. Посадив на городі» (Дід із казки «Ріпка»)
• «Хату звільнили, плакати перестав». (Зайчик із казки «Коза - дереза»)
• «Пір’ячко мені скинули, лечу до вас» (Кривенька качечка)
• «Рятуйте, нас хоче зїсти вовк!» (Семеро козенят)

V. Бліцтурнір

• Хто перехитрив Колобка? (Лисиця)
• Хто врятував Івасика – Телесика? (Гусеня)
• Куди потрапила стріла Івана – Царенка? (У болото)
• Із чого дід зробив бичка? (Із соломи)
• Чим вовк ловив рибу? (Хвостом)
• Хто прогнав Козу – дерезу? (Рак)
• Що загубив дід, ідучи лісом? (Рукавичку)
• Хто їв пиріжки у казці «Колосок» (Півник)

• Хто лікував усіх звірят? (Лікар Айболить)
• Хто здобув золотий ключик? (Буратіно)
• Чого наварила Лисичка, щоб почастувати Журавля? (Каші)
• Яке яйце знесла Курочка Ряба? (Золоте)
• Чи товаришували Лисичка із Журавлем? (Ні)
• Кого першого зустрів Колобок, коли втік від діда й баби? (Зайця)
• Де баба з дідом знайшли Кривеньку качечку? (В лісі)
• Як звали півника з казки «Колосок» (Голосисте Горлечко)

VІ. Утвори нові слова з перших складів поданих слів.

а) десять, рекорд, воля (дерево)

б) мова, лоза, коваль (молоко)

в) волога, робот, народ (ворона)

г) долина, роги, газета (дорога)

ІІІ.Підведення підсумків.