Єдина інформаційна хвилинка до Дня української мови та писемності

Перещепинський ліцейЄдина інформаційна хвилинка«Мова – це держава, це нація» Підготувала: Сагайдак Галина Олексіївна

Рідна мова-це мова,що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом,з попередніми поколіннями,їхніми духовними надбаннями. Мова моя українська,Батьківська,материнська,Я знаю тебе невивчену  –Просту,домашню,звичну,Не з-за морів покликану. Не з словників насмикану.

Ми не завжди собі уявляємо те, яке багатство є у кожного з нас, його ми не завжди помічаємо, не завжди цінуємо. Але без нього ми не можемо жити. Який це скарб?Багата і милозвучна  наша рідна українська мова . Вона – найпрекрасніше диво, скарбниця, в якій зберігається історія нашого народу, його душа, культура.

Писемність народу-це ознака його високого культурного рівня.  Закарбоване слово на віки переживає свого автора і доносить далеким нащадкам його мудру думку,його заповіт. Коріння української мови сягає сивої давнини. Дійшла вона до нас з тисячолітніх віддалей такою,як була створена нашими пращурами. Ознаки української мови фіксуються в пам’ятках ,починаючи з найдавніших джерел,датованих   ХІ ст. У цілості збереглася найцінніша пам’ятка давньоруської літератури «Слово о полку Ігоревім»Славнозвісна праця печерського Нестора «Повість минулих літ» з’явилася,з даними істориків,у 1113році. Сучасна українська мова пов’язується з датою виданням «Енеїди» І. Котляревського у 1798 р. Ще одну дату-1840 р.,коли вперше було видано «Кобзар» Т. Шевченка ,- можна вважати доленосною,адже з того часу українська мова стала на важкий шлях розвитку.І як не згадати сьогодні Преподобного Нестора Літописця?

9 листопада відзначаємо День української мови та писемності

Саме 9 листопада стартує Міжнародний конкурс знавців української мови ім. Петра Яцика. Саме він став засновником цього конкурсу серед передової учнівської молоді

Народившись у селі Верхнє Синьовидне на Львівщині у селянській родині, закінчивши семирічку, ставши помічником машиніста і виїхавши за кордон, П. Яцик не переставав вболівати за долю своєї Батьківщини. Канадський будівельник-землевласник українського походження, з кінця 50-х років почав направляти значні кошти на реалізацію різноманітних наукових і культурних проектів української діаспори. Маючи власний бізнес, зароблені гроші він вкладав в освітницьку діяльність й книговидання. А у 2000 році Петро Яцик запалив свічку Міжнародному конкурсу знавців української мови. Вперше він пройшов у селі Моринцях ( на батьківщині Тараса Шевченка). Особливістю конкурсу стало те, що грошовими преміями відзначались переможці від І до Х місця.

Традиційним цього дня є також. Усеукраїнський радіодиктант національної єдності, започаткований 2000 року. Присвячений українській мові він не має на меті перевірки грамотності конкретної особи, а задуманий як своєрідний флешмоб-акція єднання навколо рідної мови. 

Радіодиктант-20229 листопада, у День української писемності та мови, в Україні проведуть традиційний Радіодиктант національної єдності 2022. Як повідомили на порталі Уряду, авторка цьогорічного тексту - українська письменниця і режисерка, член Українського ПЕНу Ірина Цілик. Читатиме текст народна артистка, Герой України Ада Роговцева. Радіодиктант національної єдності-2022: як взяти участь. Приєднатися до написання всеукраїнського диктанту можуть усі охочі. Для цього птрібно 9 листопада об 11:00 за київським часом увімкнути: Українське Радіо або Радіо Культура;телеканал Суспільне Культура;діджитал-платформи Суспільного: фейсбук-сторінку Суспільного та ютуб-канали Українського Радіо та Суспільне Новини;додаток suspilne.radio;додаток "Дія".

Як перевірити Радіодиктант національної єдності 202210 листопада буде оприлюднено текст диктанту, можна буде перевірити самостійно. Якщо ви хочете, щоб ваш диктант перевірили фахівці, ви можете: Надіслати паперового листа за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 26, 01001. Важливо, щоб гриф дати надсилання був не пізніше ніж 10 листопада. Сфотографувати або відсканувати написаний текст (у форматі .jpg, .png, .jpeg, .tiff, .pdf) та надіслати його до 11:00 10 листопада на адресу rd@suspilne.media або через електронну форму для отримання робіт. Її оприлюднять на сайті ukr.radio 9 листопада.

Історія кожного народу має героїчні і трагічні, щасливі й нещасливі сторінки. Який тернистий шлях довелося пройти нашій мові у своєму розвитку, скільки заборон витерпіти, яку мученицьку, але велику долю вистраждати. Давайте переглянемо скорботний календар української мови.1720 р. —указ Петра І про заборону книго­друкування українською мовою.1769 р. — видано розпорядження російської церкви про вилучення в населення України українських букварів та книг.1775 р.— зруйновано Запорозьку Січ та закри­то українські школи при полкових козацьких канцеляріях.1862 р.— закрито українські недільні школи.1863 р.— указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою.1876 р.— указ російського царя Олександра II про заборону друкування нот українських пі­сень.1884 р.— закрито всі українські театри.1908 р.— вся культурна й освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії шкід­ливою.1914 р.— російський цар Микола II ліквідує українську пресу.1938 р.— сталінський уряд видає постанову про обов’язкове вивчення російської мови, чим підтинає коріння мові українській.1983 р.— видано постанову про так зване посилене вивчення російської мови у школах і поділ класів в українських школах на дві гру­пи — російські та українські, що призвело до нехтування рідною мовою. У 1989 р. видано постанову, яка закріплювала в Україні російську мову як офіційну загальнодер­жавну мову.

Як чудово, коли народ зберігає свою мову. Адже мова – це показник існування нації. Поки існує мова, існує народ. І як боляче усвідомлювать, що ми живучи на своїй, Богом даній землі зрікаємося мови наших пращурів, а значить, і свого національного коріння.

Подальша доля нашої мови залежить від нас!Від того, як буде рідне слово бриніти в нашій душі, як воно буде жити в ній. Тож вболівайте за рідну мову, вірте в її чарівну силу, адже вона того варта, бо це мова нашої країни!Якби мова не мала значення, чи зазнавала б вона тих тортур, які випали на її долю?

Я запитую в себе, питаю у вас, людей,Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці-Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день,Коли ми перестали гордитись,Що ми – українці. Я до себе кажу і до кожного з вас:- Говори!Говорімо усі, хоч ми й добре навчились мовчати. Запитаймо у себе: відколи, з якої пори. Почали українці себе у собі забувати?Українці мої!Як гірчать мені власні слова…Добре знаю, що й вам вони теж не солодкі гостинці. Але мушу казати, бо серце, мов свічка сплива,Коли бачу, як люто себе зневажають вкраїнці.

Рідне слово…Скільки в тобі чарівних звуків, животворного трепету і вогню. Скільки в тобі доброти і лагідності, мудрості земної, закладеної ще славними вільнолюбними предками.

Дякую за увагу!

Використані джерела:https://erudyt.net/vixovni-zaxodi/den-ukrajinskoji-pysemnosti-ta-movy/stsenarij-do-dnya-ridnoji-movy.html#more-6987https://erudyt.net/vixovni-zaxodi/den-ukrajinskoji-pysemnosti-ta-movyhttps://www.pinterest.com/pin/593208582140582586/https://www.unian.ua/society/vseukrajinskiy-diktant-2022-koli-bude-ta-yak-napisati-radiodiktant-nacionalnoji-yednosti-2022-12037668.html