Вели́кдень, Воскресі́ння Христо́ве _ найдавніше християнське свято, головне свято богослужебного року, що встановлено на честь Воскресіння Ісуса Христа. Великдень, у своїй першооснові — це святкування приходу весни, свято воскресіння землі та природи в цілому до нового життя. Великодні свята українців славні й своїми обрядами, що, без сумніву, є дохристиянськими». У святкуванні Великодня вбачають язичницьке коріння, котре сягає ще часів до зародження християнства..
Для українців Великдень – це не тільки різнокольорові писанки і смачна паска. Це особливе свято, коли слідують традиціям і вірять у диво. свято символізує також загальне відродження та оновлення світу. Збереглося багато звичаїв та обрядів, котрі здійснюються й досі, проте не мають прямого зв'язку з християнством.
Безсумнівно, на Великдень прийнято накривати багаті столи, тож кулінарних святкових традицій також існує чимало. Самі паски прийнято пекти у четвер або суботу. Цей процес має неодмінно супроводжуватися повною тишею і спокоєм в оселі. Серед тих, хто не має сімейних звичаїв випікання великодніх калачів, наразі неабиякою популярністю користуються паски, якими заставлені полиці магазинів. Кондитери демонструють неперевершену вправність в оздобленні пасок. Тут вам і цукати, і родзинки, й мигдаль та глазур, й шоколад, та інші святкові смаколики.
Проте, чи не найбільше диво -великодня писанка. Орнаменти, що їх використовують у писанкарстві, мають дуже глибоке коріння. Деякі з них виникли ще в степах Причорномор’я й тісно пов’язані із сюжетами гаївок. Писанка також вважалася великоднім символом любові – найкращі з-поміж них дівчата дарували хлопцям, таким чином зізнаючись у власних почуттях. Також з писанками була пов’язана велика кількість дитячих забав. Мудрі люди кажуть: "У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки". Кожна писанка - це ніби маленький світ. Тут і небо із зорями, і вода з рибами, і дерево життя з оленями й птахами, і засіяне поле, і трибанні церкви - усе це вималюване у певному порядку для того, аби підтримати лад та рівновагу у нашому світі.
Даруючи великоднє яйце, можна без слів побажати здоров’я, довголіття і навіть у коханні зізнатися. Це для етнографів яйце — предмет наукових досліджень та суперечок, а для нас із Тобою — цінний сувенір, традиційний подарунок на Пасху. Писанкарство — давній традиційний звичай, що налічує більше 8 тисяч років історії. За легендою, першими писанками були крапанки. “Коли Божа Матір оплакувала Ісуса Христа, сльози капали на яєчко і ставали різнокольоровими, — розповідає Лариса Головня, майстриня народного мистецтва з писанкарства. — Великі краплі — це сльози, дрібні — зернятка, що мають прорости”. Здавна вірили, що з яйця починається життя, — саме тому воно стало великоднім символом.
символіка писанок має однакове значення для всіх регіонів україни. можуть бути різні кольори, різне заповнення, але символи одні й ті ж. Сонце — всюди сонце, це символ вогню, один з давніх солярних знаків. Зірка також поширена по всій Україні. В західній традиції часто зустрічаються коники та олені як символи достатку, баранчики — як захист від зла і символ чоловічої енергії. Решіточки, які відділяють добро від зла
Складовими дизайну писанки стали 5 різних символів. Золоті зірки на полюсах символізують життя і добробут; трикутні зірки — Трійцю та відданість вірі предків; дві сріблясті смуги — символ вічності. Пам’ятник дуже цiкавий. 9-метрове яйце обертається на штоку, вказуючи напрямок вiтру. Розписана писанка з математичною точнiстю. Двовимiрнi прямолiнiйнi трикутники, шестикутники та ромби допомiг iдеально розташувати на тривимiрному й округлому яйцi професор інформатики Університеті штату Юта Рон Реш. Адже декілька місцевих архітекторів відмовилися від пропозицій розроблення проектної документації через головну причину — форма яйця не піддається математичним розрахункам!
Великодні яйця — не лише їжа, але й основа для створення справжніх мистецьких витворів. Це вам доведуть у єдиному музеї писанкового розпису в світі, який знаходиться у м. Коломия на Івано-франківщині . Колекція музею налічує 12 тисяч писанок. Тут є великодні яйця не лише з України, але й з Пакистану, Індії, Франції, США, Шрі-Ланки, Чехії, Польщі… Також серед експонатів музею є писанки з підписами відомих політичних діячів України.
Це цікаво!Королівський монетний двір Канади випустив монету, що має вигляд української великодньої писанки. Монета стала вже третьою “писанкою” в колекції канадського монетного двору, але першою позолоченою. Монета, що має форму яйця в перетині, викарбувана із 31,82 гр чистого срібла із позолотою та має номінал 20 канадських доларів. Загальний наклад – 5 тисяч штук. На реверсі монети нанесені кольорові візерунки, характерні для традиційної української писанки.“Окрім прекрасного вигляду й весняної теми, ця монета-писанка є мистецьким вшануванням 1,2 млн. канадців українського походження, чиї традиції є багатою складовою мультикультурної спадщини Канади”, — йдеться в описі на сайті монетного двору.
Любі діти, до Великодня лишилось зовсім мало часу. Знайте і бережіть традиції свого народу! Обов’язково намалюйте й ви свою великодню писанку! Підготувала: Стельмащук Н. Л. Українська писанка –як дитяча пісенька,як бабусина казка,як матусина ласка. Сяду собі скраєчку,розмалюю яєчко: Хрестик, зоря, віконце –стане воно, мов сонце. А. Камінчук